Ухвала

від 14.06.2012 по справі 2а-16442/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16442/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіаком»на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіаком»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року ТОВ «Тіаком»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000792804 від 10 червня 2011 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Ізбатаком».

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування -відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Тіаком»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тіаком»з питань правових відносин з ТОВ «Ізбатаком»за січень 2011 року, про що складено акт № 271/1-23-60-32821597 від 27 травня 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000792804 від 10 червня 2011 року яким ТОВ «Тіаком»визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 158578 грн. 00 коп., з яких 158577 грн. 00 коп. -за основним платежем та 01 грн. 00 коп. -штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Тіаком»звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тіаком»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано достатніх доказів на підтвердження товарності операції з ТОВ «Ізбатаком».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Тіаком»та ТОВ «Ізбатаком»було укладено договір постачання № 01/11/10 від 01 листопада 2010 року. Згідно умов вказаного договору позивач придбав у ТОВ «Ізбатаком»оптичні муфти, ремонтні, телекомунікаційні матеріали та інші вироби.

Загальна вартість послуг за вказаним договором складає 951465 грн. 48 коп., в тому числі податок на додану вартість -158577 грн. 58 коп.

Суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару за вказаним договором, позивач включив до складу податкового кредиту.

Під час проведення перевірки податковим органом було зроблено висновок про те, що угода, укладена між ТОВ «Тіаком»та ТОВ «Ізбатаком», була спрямована не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету.

Вказаний висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що у ТОВ «Ізбатаком»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме -відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

З огляду на отриману інформацію про обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «Ізбатакоим»колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих вказаною юридичною особою, ТОВ «Тіаком»зобов'язане було надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору поставки № 01/11/10 від 01 листопада 2010 року.

Натомість позивачем було надано під час проведення перевірки та розгляду справи в суді першої інстанції лише копії видаткових накладних, податкових накладених, договорів про оренду приміщень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази колегія суддів дійшла висновку про те, що надані представником позивача копії документів не є достатнім підтвердженням фактичного отримання товару за договором № 01/11/10 від 01 листопада 2010 року.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що п. 1.1 зазначеного договору поставки було передбачено, що ТОВ «Ізбатаком»здійснює поставку товару на підставі вихідних даних або замовлень. Однак, копії таких вихідних даних та замовлень покупця до суду першої інстанції надано не було.

Також суду першої інстанції не були надані докази транспортування та передачі товару ТОВ «Тіаком».

Згідно п. 3.5 договору поставки № 01/11/10 від 01 листопада 2010 року в момент прийняття поставки партії товару покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару за правилами Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 липня 1965 року та Інструкції П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року.

У відповідності до п. 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортних і супроводжувальних документах (рахунку-фактурі, специфікації, опису, упаковочних ярликах та ін.) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не призупиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Як раніше зазначалося, умовами договору № 01/11/10 від 01 листопада 2010 року було передбачено складення замовлень, однак ні замовлень, ні акт, складення якого передбачено п. 12 Інструкції П-6, наданий не був.

На думку колегії суддів наведені у своїй сукупності обставини дають підстави вважати, що договір № 01/11/10 від 01 листопада 2010 року був здійснений шляхом обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, а тому видані ТОВ «Ізбатаком»податкові накладні не можуть бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Тіаком».

Позивачем до апеляційної скарги були додані копії частини документів, на відсутність яких було вказано в поставної суду першої інстанції, а саме -замовлень та подорожніх листів.

Однак, вказані документи не були надані податковому органу під час проведення перевірки (в акті перевірки № 271/1-23-60-32821597 від 27 травня 2011 року відсутні посилання на вказані документи), а також без поважних причин не були надані під час розгляду в суді першої інстанції.

У зв'язку з цим є достатні підстави вважати, що вказані документи були відсутні на час проведення перевірки та були складені виключно з метою їх надання в якості доказів до суду апеляційної інстанції.

Крім того, надання таких доказів на стадії апеляційного перегляду справи суперечить положенням ч. 2 ст. 195 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Ізбатаком»не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 07 березня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Тіаком»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіаком»-залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.