Постанова

від 07.03.2012 по справі 2а-16442/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 березня 2012 року 15:00 № 2а-16442/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Тіаком до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 №0000792804. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тіаком звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 №0000792804.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком , прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2011 №0000792804, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 577,00 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 №0000792804. Так, представником державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва вказано на нікчемність господарських операцій між товариством обмеженою відповідальністю Тіаком та товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

В судовому засіданні 27.02.2012 представником товариства з обмеженою відповідальністю Тіаком подано клопотання про розгляд справи №2а-16442/11/2670 у порядку письмового провадження, представник державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва проти задоволення клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження не заперечував. У зв'язку з викладеним, на підставі положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком (покупець) укладено договір постачання №01/11/10, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язувався відповідно до вихідних даних та замовлень покупця поставити та передати у власність Покупця оптичні муфти, ремонтні, телекомунікаційні матеріали та інші вироби, а покупець зобов'язувався прийняти продукцію та вчасно сплатити її вартість.

На виконання умов договору від 01.11.2010 №01/11/10 товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком виписано податкову накладну від 06.01.2011 №9 на суму податку на додану вартість у розмірі 72 696,31 грн., а також податкову накладну від 18.01.2011 №34 на суму податку на додану вартість у розмірі 85 881,27 грн.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Тіаком (код ЄДРПОУ 32821597) з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком (код ЄДРПОУ 37166362) за січень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 158577,00 грн.

На підставі акту перевірки від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597 державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 10.06.2011 №0000792804, яким товариству з обмеженою відповідальністю Тіаком визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 577,00 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Згідно з додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком до податкового кредиту включено, зокрема, суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком (індивідуальний податковий номер - 371663626502) у розмірі 158 577,58 грн.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком та товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком , суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком (покупець) укладено договір постачання №01/11/10, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язувався відповідно до вихідних даних та замовлень Покупця поставити та передати у власність Покупця оптичні муфти, ремонтні, телекомунікаційні матеріали та інші вироби, а Покупець зобов'язувався прийняти продукцію та вчасно сплатити її вартість.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком надано суду: копію договору від 01.11.2010 №01/11/10, копії податкових накладних від 06.01.2011 №9, від 18.01.2011 №34; копії видаткових накладних від 06.01.2011 №РН-0000011, від 18.01.2011 №РН-0000021.

Додатково, товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком на підтвердження факту використання отриманого товару у подальшій господарській діяльності надано суду: копії рахунків-фактур, видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей по взаємовідносинам з: приватною виробничо-комерційною фірмою Терра , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1; національною акціонерною компанією Нафтогаз України , товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Рома, ЛТД , товариством з обмеженою відповідальністю Бермос-Телеком , приватним акціонерним товариством Датагруп , товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Текнолоджіз , приватним підприємством Аверс ; товариством з обмеженою відповідальністю Місто-ТВ ; товариством з обмеженою відповідальністю СП Лебкон , товариством з обмеженою відповідальністю МКМ Сервіс ЛТД , товариством з обмеженою відповідальністю Стед , товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія Салтіс , закритим акціонерним товариством Українські радіосистеми , приватним підприємством Електротехносервіс та товариством з обмеженою відповідальністю ФХ Сервіс .

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вказано на висновки акту перевірки від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597 та дані довідки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю Ізбатаком щодо підтвердження відносин із платниками податків за січень 2011 року від 29.04.2011 №494/3-20-37166362, якими за результатами аналізу податкової звітності платника податків встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю Ізбатаком основних засобів та нематеріальних активів для здійснення основних видів господарської діяльності. Додатково, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва вказано на відсутність товариства з обмеженою відповідальністю Ізбатаком за місцезнаходженням. Вказане також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 12.12.2011 №12295555.

У зв'язку з відсутністю у товариства з обмеженою відповідальністю Ізбатаком виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов'язань, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва зроблено висновок про безтоварність господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком та, відповідно, їх фіктивність.

Досліджуючи питання щодо достатності наданих позивачем документів на підтвердження реальності господарської операції, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 01.11.2010 №01/11/10, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком (покупець), постачання здійснюється постачальником відповідних до вихідних даних та замовлень покупця.

Згідно з положеннями статті 180 Господарського кодексу України предмет договору є істотною умовою господарського договору, досягнення згоди щодо якої є необхідної умовою для укладення господарського договору.

Будь-яких документів на підтвердження факту надання товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком та, відповідно, отримання товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком вихідних даних або ж замовлень, які визначають предмет договору від 01.11.2010 №01/11/10, суду не надано.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування та передачі товару у розпорядження товариства з обмеженою відповідальністю Тіаком (товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі продукції, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, маршрутних листів тощо), та, відповідно, виконання зобов'язань по договору поставки від 01.11.2010 №01/11/10, представником позивача суду також не надано.

Відповідно до пункту 3.5 договору від 01.11.2010 №01/11/10 приймання продукції проводиться відповідно до Інструкції виробничо-технічного призначенні і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та за якістю №П-7.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 14 Інструкції виробничо-технічного призначенні і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7 прийняття продукції за якістю та комплектності здійснюється у точній відповідності до стандартів, технічних умов, основних та особливих умов поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що підтверджують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів не зупиняє прийняття продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, в акті зазначається які документи відсутні.

Товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком не надано суду будь-яких документів, які підтверджують факт перевірки продукції за кількістю та за якістю -актів приймання-передачі, копії сертифікатів відповідності, наявність яких є обов'язковою умовою для введення в обіг пристроїв відповідно до пункту 7 Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 №679, актів про фактичну якість та комплектність тощо або ж будь-яких інших документів, складання яких є звичайним при виконання господарських договорів подібного виду.

Висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597 в частині відсутності у товариства з обмеженою відповідальністю Ізбатаком основних засобів та нематеріальних активів на здійснення основного виду діяльності позивачем не спростовано; жодних інших документів, аніж податкові та видаткові накладні та рахунки-фактури на підтвердження реальності господарських операцій по договору від 12.04.2010 №12/04/10-ки не надано.

Договорів, на підставі яких товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком здійснювалось постачання продукції наступним покупцям, як і доказів щодо взаємопов'язаності вказаних операцій з господарською операцію по договору від 01.11.2010 №01/11/10 із врахуванням реального часу їх здійснення суду так само не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю Тіаком руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком та товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком на підставі договору від 01.11.2010 №01/11/10.

Наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, а також наявність належним чином складених податкових накладних, за відсутністю реального здійснення господарських операцій не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум по вказаним операціям.

Враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю Тіаком не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Ізбатаком , зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 27.05.2011 №271/1-23-60-32821597, та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 10.06.2011 №0000792804.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова