Ухвала

від 12.06.2012 по справі 2а/2370/5921/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/5921/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гриньковська Н.Ю.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -будівельне підприємство "Сільбуд-Інвест" до Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо -будівельне підприємство "Сільбуд-Інвест" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив податкове повідомлення -рішення від 08.07.2011 року № 000042303 Державної податкової інспекції у Корсунь -Шевченківському районі Черкаської області про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ ВБП «Сільбуд -Інвест», код ЄДРПОУ 21374638 у розмірі 618548,00 грн. скасувати.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року та прийняти нову, якою залишити позовну заяву без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що господарська операція (договір підряду) проведена позивачем з контрагентом -Товариством з обмеженою відповідальністю «Ретоме»підтверджуються наявними у справі податковими накладними, які видані та оформлені без порушень норм чинного законодавства та актами виконаних робіт; розрахунки між контрагентами проведено шляхом видачі простих векселів, як це передбачено умовами договору; нікчемність договору нічим не доведена, окрім того, з матеріалів справи вбачається реальність господарської операції, так як кінцевим результатом вищевказаної господарської операції є здача в експлуатацію житлового будинку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, посадовими особами контролюючого органу було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ ВБП «Сільбуд - Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Ретоме»за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, про що складено Акт № 244/2303/21374638 від 24.06.2011 року.

Висновками зазначеної перевірки встановлено порушення позивачем ч.1,2 ст. 215, ст.ст. 215, 216, 228 ЦК України, п.198.3, п. 198.4 ст.198, п.198.2 ст.198, п.п. 198.6. статті 198, п.п.201.1 ст.201, пп.201.2 статті 201, ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2011р. всього у сумі 618548грн., що призвело до заниження р. 18 декларації за березень 2011р. «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду»в сумі 208820грн. та завищення суми р.20.2 декларації «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» за березень 2011 р. на 409718 грн. та спричинило завищення р.24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»декларації з ПДВ за березень 2011 р. сумі 208820грн. та р. 24 декларації з ПДВ за квітень 2011 р. в сумі 409728грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № 000042303, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 618548грн.

На думку відповідача, господарська операція за березень 2011 року між позивачем та його контрагентом, не підтверджується, а носить ознаки фіктивності, тобто є такою, що вчинена без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися правочином між ними, у зв'язку із недостатністю у контрагента позивача матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення його діяльності, а також порушення ст.. 203, 207, 215, 216, 228 ЦК України, оскільки оспорюваний договір не був спрямований на настання правових наслідків, обумовлених самим правочином.

Щодо нікчемності правочину, вчиненого Товариством з обмеженою відповідальністю ВБП «Сільбуд - Інвест»та його контрагентом та неправомірності формування податкового кредиту колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі -ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- та списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2010 року між ТОВ ВБП «Сільбуд - Інвест»та ТОВ «Ретоме»укладено Договір підряду № 38.

Відповідно до умов вказаного договору та актів виконаних робіт підрядник (ТОВ «Ретоме») виконував наступні види робіт: стелі підвісні, електроосвітлення, телефонізація, опорядження підлоги, сантехнічні роботи, вентиляція, виконання оздоблювальних, сантехнічних та електромонтажних робіт в квартирах, слабострумні мережі, електроосвітлення, ізоляція трубопроводів, водопостачання та каналізація, опалення на об'єктах ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»по вул. Вокзальній, 53 в смт. Глеваха Васильківського району, Київської області.

Розрахунки за виконані роботи ТОВ ВБП «Сільбуд-Інвест»з ТОВ «Ретоме»проведено шляхом видачі простих векселів, що передбачено умовами договору (п.3.2. договору № 38 від 09.09.2010 р.).

По факту виконання підрядних робіт у відповідності до п.п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «Ретоме»надало позивачу податкові накладні № 83, 84, 85, 87, 88, 89, 90, 91, 82, 81 від 31.03.2011 року.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що при дослідженні податкових накладних, наявних в матеріалах справи, останні заповнені у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування даного факту.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення»(чинної на момент виникнення спірних правовідносин) всі складені примірники податкової накладної-підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентом та скріплені печатками. Чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правами перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за договорами.

Податкова накладна видається для покупця, отримувача робіт або послуг, однак вона є податковим документом постачальника (продавця), і саме останній несе персональну відповідальність за порядок її складання та оформлення.

Окрім того, матеріали справи містять Акти приймання виконаних будівельних робіт № 12, 13, 14, 17, 18, 19, 20, 21, 22 за березень 2011 року з детальними специфікаціями.

Після співставлення даних Актів виконаних робіт та переліку тих робіт, що зазначені в договорі підряду № 38 вбачається реальність виконання вищевказаного договору.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.3 Договору вбачається, що всі роботи Підрядник виконує як своїми силами, так із залученням Субпідрядників. Вибір субпідрядників Підрядник виконує самостійно, без погодження з Генпідрядником, так само як і залучення робочої сили.

В Акті перевірки контролюючим органом самостійно було зазначено, що ТОВ «Ретоме»на оплату праці, пов'язаної з виконанням будівельних робіт, було витрачено 1011846 грн., хоча фактичних працівників на підприємстві є 3 чоловіки.

З наведеного випливає, що для виконання вищевказаних робіт за оспорюваним договором, ТОВ «Ретоме»були залучені субпідрядники, на даний факт наполягає й позичач.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст.. 71 КАС України, не доведено тих фактів, що оспорювані договори був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору поставки та отримання послуг з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказаний правочин не можє розглядатися як нікчемний з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

З системного аналізу документів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що відповідач, а ні в Акті перевірки, а ні в запереченнях, що містяться в матеріалах справи, не заперечує проти того, що на момент укладання спірного правочину ТОВ «Ретоме»перебувало в ЄДПОУ.

Окрім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Окрім того, варто зазначити, що результатом виконання оспорюваного договору (по виконанню будівельних робіт) повинно стати створення матеріального блага -об'єкта нерухомості.

Так, в Акті перевірки зазначено, що «під час відрядження працівниками податкової міліції було здійснено виїзд до смт. Глеваха на будівництво багатоповерхового житлового будинку по вул. Вокзальна, 53. У результаті чого встановлено, що частина його здана в експлуатацію, а інша знаходиться в стадії опоряджувальних робіт та робіт по благоустрою прибудинкової території.»

А тому, висновок суду першої інстанції про те, що в Акті перевірки контролюючим органом також встановлено, що підрядні роботи обумовлені договором договору №38 від 09.09.2010 року, реально виконувались є правомірним.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції ухвалою від 15.08.2011 року було зобов'язано відповідача надати відомості та, у випадку її проведення, Акт проведення зустрічної перевірки ТОВ «Ретоме»з питань фінансово -господарських відносин та з дотримання податкового законодавства.

З метою всебічного дослідження доказів у справі Черкаським окружним адміністративним судом було зупинено провадження у справі, натомість відповідачем, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України, ані до суду першої інстанції ані до апеляційного суду даних документів надано не було.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення -рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.