Рішення

від 20.06.2012 по справі 18/543-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.12р. Справа № 18/543-07

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Дніпропетровськ

до Міського комунального підприємства "Дніпроліфт", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" та, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягненути основний борг в розмірі 70 153,05 грн., 15 012,75 грн. - інфляційних, 1 291,58 грн. - 3% річних, 7 318,98 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №43/2АН про надання юридичних послуг від 15.05.2007р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 70 153,05грн. Враховуючи, що відповідач заборгованість у добровільному порядку не погасив, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що під час укладання договору про надання юридичних послуг та додаткової угоди, були порушені положення Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22.02.2000р. № 1490. Крім того директором МКП "Дніпроліфт" Семидоцьким Ю.І. не були проведені узгодження з заступником міського голови та управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради, а тому договір підряду №43/2АН про надання юридичних послуг від 15.05.2007р. та додаткова угода від 17.08.2007р. до договору є такими, що укладені з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є недійсними.

29.05.08р. ухвалою господарського суду провадження у справі було зупинено до вирішення по суті пов"язаної з нею справи №18/116-08 за позовом Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 43/2 АН від 15.05.07 року та додаткової угоди від 17.08.07 року до цього договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.08р. у справі №18/116-08 позов задоволено повністю - визнано недійсними укладені між Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 договір № 43/2 АН від 15.05.2007р. та додаткову угоду від 17.08.2007р. до договору № 43/2 АН від 15.05.2007р.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.08р. та постановою Вищого господарського суду України від 04.12.08р. рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Ухвалою господарського суду від 06.06.12р. провадження у справі №18/543-07 поновлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2007р. між Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) було укладено договір підряду №43/2АН про надання юридичних послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов"язання надавати юридичну допомогу замовнику в Господарському суді Дніпропетровської області, м. Дніпропетровська за позовом Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №43, АНД района: 49125, м. Дніпропетровськ, пров. Я. Мокієвської, 1.

Відповідно до розділу 4 договору вартість послуг становила 72 036,95грн.

Додатковою угодою від 17.08.2007р. до договору № 43/2 АН від 15.05.2007р., підписаною сторонами, вартість послуг була змінена і склала 76 497,35грн.

Відповідно до Статуту (із змінами та доповненнями) Міське Комунальне Підприємство "Дніпроліфт" (далі МКП "Дніпроліфт") є комунальним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Дніпропетровська, входить до структури житлового господарства Дніпропетровської міської ради та підпорядковане управлінню житлового господарства Дніпропетровської міської ради.

Згідно з п. 1.2 Статуту власником підприємства є територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради.

У п.1.10 чітко зазначено, що свою виробничу діяльність підприємство координує з заступником міського голови за напрямком діяльності (на момент укладання договорів заступником є Медведчук В.М.) та управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради. Після зміни керівництва, стало відомо, що МКП "Дніпроліфт", в особі директора Семідоцького Юрія Івановича, та фізична особа -підприємець ОСОБА_1 уклали договір №43/2 АН від 15.05.2007р. та додаткову угоду до нього від 17.08.2007р. про надання юридичних послуг, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Враховуючи приписи абзаців 3, 4, 6 ст. 1 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22.02.2000 року № 1490 та положень Статуту Міського комунального підприємства "Дніпроліфт", можна зробити висновок, що міське комунальне підприємство "Дніпроліфт" є комунальним підприємством та розпорядником державних коштів.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" встановлено, що цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом.

При укладенні договору від 15.05.2007 року між міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" та приватним підприємцем ОСОБА_1 процедур, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", проведено не було.

Частиною 4 ст.179 ГК України передбачено, що при укладення господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Підставою недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.08р. у справі №18/116-08 за позовом Міського комунального підприємства "Дніпроліфт" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 43/2 АН від 15.05.07 року та додаткової угоди від 17.08.07 року до цього договору позов задоволено повністю - визнано недійсними укладені між Міським комунальним підприємством "Дніпроліфт" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 договір № 43/2 АН від 15.05.2007р. та додаткову угоду від 17.08.2007р. до договору № 43/2 АН від 15.05.2007р. (т.2, а.с.8-10), а постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.08р. (т.2, а.с.11-14) та постановою Вищого господарського суду України від 04.12.08р. (т.2, а.с.15-18) рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягненення основного боргу в розмірі 70 153,05 грн., 15 012,75 грн. - інфляційних, 1 291,58 грн. - 3% річних, 7 318,98 грн. - пені за договором № 43/2 АН від 15.05.07 року та додаткової угоди від 17.08.07 року до цього договору, не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу в позові відмовити.

Суддя В.І. Петрова