Рішення

від 14.06.2012 по справі 5010/520/2012-2/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 5010/520/2012-2/36

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач", вул. Автоливмашівська, 2А, м. Івано-Франківськ, 76036

до відповідача: Підприємства споживчої кооперації "Прикарпаткоопбуд", вул.Левинського, 1/2, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення заборгованості у сумі 78 406,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 05.03.2012р.)

від відповідача: представники не з"явилися.

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськголовпостач" (далі Позивач) звернувся в суд з вимогою до Підприємства споживчої кооперації "Прикарпаткоопбуд" (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 78 406,73 грн., в тому числі 15052,73 грн. боргу за переданий товар та 63354 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 11.05.12 та 31.05.12, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення (а.с.28).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу №М/0019 від 10.02.11, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов"язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, а покупець (відповідач) зобов"язується прийняти товар та оплатити його вартістьвідповідно до умов цього договору (п.1.1. Договору).

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу металопродукцію на загальну суму 19535,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №8725 від 14.09.11, №9258 від 28.09.11, довіреностями на отримання товару №62 від 14.09.11 та №68 від 28.09.11 (а.с.10-13). Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, заборгованість станом на день звернення до суду становила 15052,73 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Згідно п.2.5 договору, якщо товар було відпущено без попередньої оплати - то покупець зобов"язаний оплатити вартість товару протягом семи календарних днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день вирішення спору відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 15052,73 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 63354 грн. відсотків за користування чужими коштами, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694 ЦК України).

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 694 ЦК України користування чужими грошовими коштами розглядається в цілому як грошовий борг покупця перед продавцем за отримані товари без фактичної передачі коштів у користування. Таким чином, в борг включаються і власні грошові суми боржника, що належать до сплати. Якщо договором між суб'єктами господарювання передбачено нарахування процентів як за договором товарного кредиту, так і у разі прострочення оплати грошового зобов'язання, то таке нарахування буде правомірним. Користування чужими грошовими коштами це є прострочення сплати грошей за будь-якими оплатними зобов'язаннями. Виключення із даного правила, тобто звільнення боржника від сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, може бути встановлено тільки договором між фізичними особами. Юридичні особи не можуть бути звільнені від цього обов'язку.

Відповідальність у вигляді сплати відсотків за користування чужими коштами передбачена п.2.9 Договору, а тому вони нараховані правомірно.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного, слід стягнути з відповідача 15052,73 грн. основного боргу та 63354 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193,230,232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 536, 610, 612, 614, 625, 629, 655, 692, 694 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49,75 ст. ст. 82 - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" до Підприємства споживчої кооперації "Прикарпаткоопбуд" про стягнення 78406,73 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Прикарпаткоопбуд" (вул.Левинського, 1/2, м. Івано-Франківськ, 76014, код 33645023) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськголовпостач" (вул.Автоливмашівська, 2А, м. Івано-Франківськ, 76036 , код 04542749) -15052 (п"ятнадцять тисяч п"ятдесят дві) грн. 73 коп.- основного боргу; 63354 (шістдесят три тисячі триста п"ятдесят чотири) грн. 00 коп. відсотків за користування чужими коштами та 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 19.06.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"