Постанова

від 10.09.2012 по справі 5010/520/2012-2/36

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.12 Справа № 5010/520/2012-2/36

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -Підгайна Н.Й.

від відповідача (скаржник) -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації ,,Прикарпаткоопбуд''№ 30/12 від 04 липня 2012 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2012 року (підписане 19.06.2012 року), суддя Круглова О.М.

по справі №5010/520/2012-2/36

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Івано-Франківськголовпостач'', м.Івано-Франківськ,

до відповідача Підприємства споживчої кооперації ,,Прикарпаткоопбуд'', м.Івано-Франківськ

про стягнення 78406,73 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2012 року по справі №5010/520/2012-2/36 позов ПАТ ,,Івано-Франківськголовпостач'' задоволено, стягнено з Підприємства споживчої кооперації ,,Прикарпаткоопбуд''на користь позивача: 15052,73 грн. -боргу, 63354 грн. -відсотків за користування чужими коштами.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст. 526, 530, 629, 655, ч.3 ст.692 ЦК України, ст.ст.179, 193 ГК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги умови п.2.9 договору №М/0019 від 10.02.2011 року та ст.ст.536, 692, 694 ЦК України, вважає правомірними заявлені до стягнення -відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Підприємство споживчої кооперації ,,Прикарпаткоопбуд''подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2012 року по справі №5010/520/2012-2/36 в частині стягнення 63354 грн. відсотків за користування чужими коштами, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, вказуючи на порушення норм матеріального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що ч.3 ст.692 ЦК України не передбачено право сторін встановлювати відповідний розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України, сторонам надано право встановлювати інший, ніж 3% річних розмір процентів у договорі. Скаржник також стверджує, що ч.3 ст.692 ЦК України фактично конкретизує передбачене ст.625 цього кодексу право продавця на вимогу від покупця сплати відсотків 3% річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, на думку скаржника, договором може бути встановлений лише інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, і за своєю правовою природою проценти річних є платою за користування чужими грошовими коштами.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, вказуючи на безпідставність доводів апелянта, просила оскаржуване рішення залишити без змін.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника (відповідача).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2011 року між ПАТ ,,Івано-Франківськголовпостач''(в тексті договору -постачальник) та Підприємством споживчої кооперації ,,Прикарпаткоопбуд''(в тексті договору -покупець) укладено договір купівлі-продажу № М/0019, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця металопродукцію, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору (п.1.1. договору).

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, а саме останній поставив відповідачу товар на загальну суму 19 535,26 грн., що підтверджується видатковими накладними № 8725 від 14.09.2011 року та № 9258 від 28.09.2011 року та довіреностями на отримання товару № 62 від 14.09.2011 року та № 68 від 28.09.2011 року.

Відповідно до п.2.2 договору купівлі-продажу №М/0019 від 10.02.2011 року, оплата товару здійснюється покупцем на підставі даного договору і видаткових накладних до нього, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або рахунках-фактурах.

Згідно п.2.5 договору, якщо товар відпущено без повної попередньої оплати-то покупець зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 7 (семи) календарних днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачем оплата за отриманий товар проведена частково, заборгованість станом на момент подання позову становить - 15 052,73 грн., що не заперечується відповідачем.

Слід зазначити, що судом правомірно стягнено суму основного боргу, відповідач (скаржник) рішення суду в цій частині не оскаржує.

Апелянт не погоджується лише із стягненими судом 63354,00 грн. -відсотків за користування чужими коштами.

Проте, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, з огляду на нижченаведене:

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, та скріплено відтисками печаток позивача та відповідача. У п.2.9 сторонами передбачено порядок сплати відсотків у зв'язку з простроченням строків оплати товару.

Відповідно до ч.3 ст.692 ЦК України боржник, у разі прострочення ним оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 694 ЦК України користування чужими грошовими коштами розглядається в цілому як грошовий борг покупця перед продавцем за отримані товари без фактичної передачі коштів у користування.

Умовами договору купівлі-продажу №М/0019 від 10.02.2011 року, а саме п.2.9, передбачено, що в зв'язку із простроченням відповідачем строків оплати товару, встановлених у вищевказаному договорі та додатках до нього: - до 5-ти календарних днів, покупець на вимогу постачальника, сплачує постачальникові відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,07 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки; - понад 5-ти денний термін, покупець на вимогу постачальника сплачує постачальникові відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з 6-го дня прострочення оплати; - понад 10-ти денний термін, покупець на вимогу постачальника сплачує постачальникові відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2,00 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, починаючи з 11-го дня прострочення оплати.

Позивачем нараховано відповідачу 63 354,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами (розрахунок аркуш спр.14). Розрахунок правильності нарахування відсотків перевірено судом.

З огляду на наведене вище, доводи скаржника щодо неправомірності нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами є необґрунтованими.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.06.2012 року по справі №5010/520/2012-2/36 залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації ,,Прикарпаткоопбуд''без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.