Рішення

від 14.06.2012 по справі 5010/383/2012-п-5/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 5010/383/2012-П-5/32 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх , при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступник прокурора Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська,11, м. Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави - Головного фінансового управління Івано-Франківської ОДА, вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс", вул. Промислова,11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" с.Ямниця, Тисменицького району, Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості в сумі 383 300, 00 грн. - основного боргу, 171 984, 38 грн. - інфляційних втрат, 56 805, 06 грн. - пені.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Журавльова Н.Є. - старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, (посвідчення № 93 від 11.12.08р.)

від позивача: ОСОБА_2 - заступник начальника головного управління правової роботи та внутрішньої політики обласної державної адміністрації, (довіреність № 726/05-29/46 від 24.04.12р.).

від позивача: ОСОБА_3 - головний спеціаліст-юрисконсульт головного фінансового управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації, довіреність №891/03.03-28/46 від 21.05.12р.).

від третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_4-представник, довіреність № 01/111-02/2 від 31.01.12р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий 26.11.99р. Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області.

від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Головного фінансового управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" заборгованості в сумі 383 300, 00 грн. - основного боргу, 171 984, 38 грн. - інфляційних втрат, 56 805, 06 грн. - пені.

Представники позивача та військової прокуратури в засіданні суду позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 05.04.12 та 27.12.11, які направлялись за його місцезнаходженням згідно поданої прокурором довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.60-63).

Представник третьої особи подав відзив на позовну заяву за Вх.№4013/2012 свх від 12.06.12, в якому зазначив, що ПАТ "Івано-Франківськцемент" відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 25.01.12 №34 оформив право власності на квартири в будинку по вул.Тролейбусній,22 в м.Івано-Франківську, в тому числі на спірні квартири №№9,10, в підтвердження чого додав свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, прокурора та представника третьої особи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

12.01.06 між Головним фінансовим управлінням Івано-Франківської ОДА (далі - позивач), ТзОВ «ТрансКомСервіс»укладено договір №23 з додатковими угодами, предметом якого було інвестування будівництва трьох двохкімнатних квартир №9,10,46 в м.Івано-Франківську по вул.Тролейбусній,21 та 12.12.06 укладено договір №22-11/07 На будівництво двох трьохкімнатних квартир №41 та №44 в м.Івано-Франківську по вул.Тролейбусній,21.

На виконання умов вказаних договорів позивач протягом 2006-2007 років перерахував відповідачу 965300 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.37-45).

Враховуючи, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.12 у справі №П-12/26-8/84 провадження у справі в частині визнання права власності на квартири в багатоквартирному будинку по вул.Тролейбусній,21 в м.Івано-Франківську в частині квартир №№41,44,46 було припинено (а.с.46-48), предметом спору у даній справі є повернення коштів за квартири №9,10 в м.Івано-Франківську по вул.Тролейбусній,21, вартість яких згідно додаткової угоди №2 від 27.12.06 (а.с.15) становить - 383000 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.11 у справі №9/83, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ВАТ «Івано-Франківськцемент»та визнано недійсним договір від 12.01.06 року № 23 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" та Головним фінансовим управлінням Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в частині зобов"язання ТзОВ "ТрансКомСервіс" після введення будинку в експлуатацію передати Головному фінансовому управлінню Івано-Франківської обласної державної адміністрації квартири № 9, 10.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу перераховані кошти за квартири №9,10 в м.Івано-Франківську по вул.Тролейбусній,21, вартість яких згідно додаткової угоди №2 від 27.12.06 становить - 383000 грн.

Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

На час розгляду справи в суді відповідачем не подано доказу повернення 383000 грн. сплачених коштів чи будь-яких заперечень в спростування позовних вимог, тому суд вважає дану позовну вимогу обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 171 984, 38 грн. - інфляційних втрат, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем не доведено суду факту звернення до відповідача із вимогою про стягнення інфляційних, а отже, у відповідача не виникло обов"язку по їх оплаті.

Також позивач просив стягнути з відповідача 56 805, 06 грн. - пені з посиланням на п.7.2 Договору від 12.01.06 року № 23.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину. Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законодавством передбачено, що сплата штрафних санкцій повинна бути встановлена в договорі, тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення таких повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Так як договір від 12.01.06 року № 23 визнаний судом недійсним (про що зазначено вище), підстави для нарахування пені відсутні, а тому в їх задоволенні належить відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме 7660 грн. судового збору .

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.216, 547, 549, 610, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави - Головного фінансового управління Івано-Франківської ОДА до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" про стягнення заборгованості в сумі 383 300, 00 грн. основного боргу, 171 984, 38 грн. інфляційних втрат та 56 805, 06 грн. пені - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (вул.Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 22178299) на користь Головного фінансового управління Івано-Франківської ОДА (вул.Грушевського,21, м. Івано-Франківськ,76000 , код 02313921) -383000 (триста вісімдесят три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 171 984, 38 грн. інфляційних втрат та 56 805, 06 грн. пені відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКомСервіс" (вул.Промислова, 11, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 22178299) в доход Державного бюджету (номер рахунку 31219206783002, одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача: 836014, ЄДРПОУ одержувача: 37952250, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 7660 (сім тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" про стягнення заборгованості в сумі 383 300, 00 грн. основного боргу, 171 984, 38 грн. інфляційних втрат та 56 805, 06 грн. пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 19.06.12

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"