Рішення

від 19.06.2012 по справі 5011-3/5603-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/5603-2012 19.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«Європа»

Про стягнення 35 265,33 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. № 266 від 26.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Європа»про стягнення 27 761,69 грн. основного боргу, 5 246,96 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 2 256,68 грн. за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору фінансового лізингу № 070306-17/ФЛ-Ю-А від 06.03.2007.

Відповідачем 14.05.2012 до відділу діловодства суду у відповідності до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України подано клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/5603-2012 та призначено її до розгляду на 15.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/5603-2012 від 15.05.2012, в зв'язку з нез'явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.05.2012, розгляд справи було відкладено на 19.06.2012.

Позивач в судовому засіданні 19.06.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 19.06.2012 не з'явився.

Відповідач у поданому 18.06.2012 до відділу діловодства суду відзиві просить розглядати справу без участі представника відповідача та проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав. У п. 2.3. додаткової угоди від 03.08.2009 до договору 070306-17/ФЛ-Ю-А від 06.03.2007, про яку йдеться у позові, зазначено «... лізингоодержувач зобов'язаний погасити всю суму заборгованості перед лізингоодержувачем». Отже, з пункту 2.3. додаткової угоди п. 2.3. додаткової угоди від 03.08.2009 до договору 070306-17/ФЛ-Ю-А від 06.03.2007, вбачається наступне: сторони визначили суму заборгованості за договором в розмірі 27761,69 грн., не зазначивши підстави виникнення даної заборгованості, її розрахунок. враховуючи, що лізингоодержувачем за договором є TOB «КУА Європа», то відповідно до умов до пункту 2.3. додаткової угоди від 03.08.2009 договору 070306-17/ФЛ- Ю-А від 06.03.2007, TOB «КУА Європа»повинна сплатити собі вищезазначену суму в розмірі 27 761,69 грн., тобто, є одночасно і кредитором і боржником, відносно даної заборгованості. Відповідно до ч. 1 ст. 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Отже, зобов'язання, стосовно якому лізингоодержувач зобов'язаний погасити всю суму заборгованості перед лізингоодержувачем»є припиненим, що свідчить про відсутність у позивача правових підстав вимагати стягнення з відповідача зазначеної у позові суми позовних вимог в розмірі 35 265,33 грн. Дане твердження підтверджується тією обставиною, що позивач без поважних причин не виконав приписи Ухвал суду по даній справі від 04.05.2012 та від 15.05.2012, стосовно направлення компетентного представника до відповідача щоб провести звірку взаєморозрахунків.

В судовому засіданні 19.06.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

06.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Пенсія», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Європа»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 070306-17/ФЛ-Ю-А (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації (додаток № 2 до договору)(далі -предмет лізингу або майно) для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно додатку № 2 (Специфікація) предметом лізингу є автомобіль Chevrolet, модель Aveo В4ММ554 у кількості однієї одиниці, загальною вартістю 71 400,00 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено лізингові платежі, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 27 761,69 грн. та за неналежне виконання зобов'язань нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 5 246,96 грн. та 3% річних в сумі 2 256,68 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.1. договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 61 місяць з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

За умовами п. 4.3. договору приймання лізингоодержувачем майна в лізинг оформлюється шляхом складання акту приймання-передачі майна, що підтверджує якість, комплектність, справність майна і відповідність майна техніко-економічним показникам та умовам договору. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту приймання-передачі від 19.04.2007, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідач прийняв предмет лізингу : автотранспортний засіб марки Chevrolet, модель Aveo В4ММ554, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Згідно п. 3.1. договору відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1 -3.4.5 Договору. Лізингові платежі включають:

- платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна (п. 3.1.1);

- винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного у пунктах 3.4.1 -3.4.5 договору (п. 3.1.2).

Відповідно до п. 3.2 договору загальна вартість майна на момент укладення договору становить 71 400,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 3.3 договору загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно складає суму без ПДВ 20% -33 573,62 грн., при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Вказана остання сума може бути збільшена з урахуванням умов пунктів 3.4.1 -3.4.5 договору.

Додаток № 1 (Графік сплати лізингових платежів), оформлений у вигляді таблиці, містить строки оплати та суми, які відповідають «платежу, який відшкодовує (компенсує) частину вартості майна, в т.ч. ПДВ 20%, грн.»(колонка таблиці № 4), «винагороді (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно, без ПДВ, грн.», (колонка таблиці № 5) та «загальній сумі платежу, в т.ч. т.ч. ПДВ 20%, грн.»(колонка таблиці № 6).

Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у наступному порядку:

Згідно п. 3.4.1. договору лізингоодержувач здійснює платежі за договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Сума Sn , що підлягає сплаті на користь позивача на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:

So * Kn

Sn =

Ko

де Кn - курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), збільшений на 1,5%.

Ко - курс гривні до долару США (кількість гривень отримана від продажу одного долару США), за яким банківська установа фактично здійснила продаж (конвертування у гривню) кредиту у іноземній валюті, отриманого для придбання майна та його подальшої передачі у фінансовий лізинг лізингоодержувачу (надалі Банківська Установа).

Сторони погодились, що вказаний курс гривні до долару США (кількість гривень, отримана від продажу одного долару США) визначається за даними Банківської Установи, оформленими нею відповідною довідкою (далі -«Довідка Банківської установи»).

Лізингодавець письмово інформує лізингоодержувача про такий курс протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту фактичного проведення Банківською Установою продажу (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту) та отримання довідки Банківської установи.

До моменту отримання довідки Банківської установи, розмір Ко прирівнюється до курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору. У випадках коли за даними довідки Банківської установи, розмір Ко (кількість гривень отримана від продажу одного долару США) буде меншим за курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США) встановлений Національним Банком України на дату укладання цього договору, здійснюється перерахунок лізингових платежів сплачених із розрахунку, що Ко дорівнює курсу гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількості гривень еквівалентній одному долару США), встановленого Національним Банком України на дату укладання цього договору. У цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний доплатити суму збільшення таких лізингових платежів протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання довідки Банківської Установи та виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.

* - знак множення;

Sо - сума платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

Якщо Кn є меншим за Ко, Sn дорівнює So.

У випадку, якщо на дату фактичної сплати лізингового платежу курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентна одному долару США), встановлений Національним Банком України, перевищуватиме курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару США), встановлений Національним Банком України на дату сплати лізингового платежу згідно Графіка сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), лізингодавець здійснює перерахунок суми лізингового платежу за вищенаведеною формулою, використавши в якості Кn курс гривні до долару США в розрахунку на один долар США (кількість гривень еквівалентну одному долару), встановлений Національним Банком України на дату фактичної сплати лізингового платежу, збільшений на 1,5%. Лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця сплатити суму збільшення відповідного лізингового платежу протягом 2 (двох) робочих днів з моменту виставлення лізингодавцем відповідного рахунку.

Датою фактичної сплати лізингового платежу вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Згідно п. 3.4.3. договору якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

Відповідно до п. 3.4.4. договору в разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу (в тому числі додаткової винагороди (комісії) у відповідності до пунктів 7.10 та п. 17.3. цього договору) розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг Майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного Банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. В цьому випадку лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Згідно п. 3.4.4. договору коригування розмірів лізингових платежів згідно пунктів 3.4.1.-3.4.4. договору не призводить до збільшення загальної вартості майна, відповідно, не збільшується і частина лізингових платежів, які відшкодовують (компенсують) частину вартості майна, а таке коригування відноситься в повному обсязі на зміну частини лізингового платежу - комісію (винагороду) лізингодавцю за отримане в лізинг майно.

03.08.2009 сторони уклали додаткову угоду до договору, відповідно до якої (п. 1) за ініціативою лізингоодержувача сторони домовились достроково припинити дію договору.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 03.08.2009 до договору сторони погодили наступний порядок дій та остаточних розрахунків внаслідок дострокового припинення договору:

2.1. Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди, лізингоодержувач зобов'язаний повернути майно лізингодавцю за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. «Г».

2.2. Вартість майна, що повертається, складає 54 641,67 грн., крім того ПДВ 20% - 10 928,33 грн., разом з ПДВ -65 570,00 грн. Факт прийому-передачі майна, що повертається, і його фактичний стан підтверджується актом приймання-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. З моменту підписання сторонами зазначеного акту приймання-передачі майна лізингодавець має право на власний розсуд, без будь-яких обмежень з боку лізингоодержувача, розпоряджатися майном, в т.ч. продати його іншим особам.

2.3. Сторони домовились, що сума заборгованості за договором фінансового лізингу після повернення майна становить 27 761,69 грн. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами цієї додаткової угоди, лізингоодержувач зобов'язаний погасити всю суму заборгованості перед лізингоодержувачем.

2.4. З моменту здійснення сторонами належним чином та в повному обсязі дій, зазначених в пунктах 2.1.- 2.3. цієї додаткової угоди до договору, договір вважається таким, що припинив свою дію, взаємні обов'язки сторін за договором виконані в повному обсязі та належним чином, а сторони одна до одної претензій не мають.

У відповідності до акту прийому-передачі від 03.08.2009. підписаного та скріпленого печатками обох сторін, відповідач передав майно, а саме : автотранспортний засіб марки Chevrolet, модель Aveo В4ММ554, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, а позивач прийняв вказане майно.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання згідно додаткової угоди від 03.08.2009 щодо своєчасного внесення заборгованості у повному обсязі в розмірі 27 761,69 грн.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по сплаті лізингових платежів в розмірі 27 761,69 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов додаткової угоди, у визначений строк оплату не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті заборгованості, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 5 246,96 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 2 256,68 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 5 246,96 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в розмірі 2 256,68 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Твердження відповідача про те, що лізингоодержувачем за договором є відповідач, а отже в силу п. 2.3. додаткової угоди від 03.08.2009 відповідач повинен сплатити собі суму заборгованості в розмірі 27 761,69 грн., а отже в силу ч. 1 ст. 606 Цивільного кодексу України дане зобов'язання є припиненим не приймається судом до уваги з огляду на те, що додатковою угодою від 03.08.2009 сторонами погоджено розмір заборгованості лізингоодержувача - відповідача, оскільки грошові зобов'язання за договором виникають лише у лізингоодержувача перед лізингодавцем. Таким чином в останньому слові п. 2.3. додаткової угоди від 03.08.2009 допущено технічну описку та замість слова «лізингодавцем» зазначено «лізингоодержувачем». Дана описка не може бути підставою для відмови від виконання зобов'язань.

Заява відповідача про застосування строків позовної давності судом до уваги не приймається з огляду на наступне

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Підставою звернення за захистом прав позивача стало невиконання відповідачем зобов'язання, яке виникло за додатковою угодою від 03.08.2009 в частині погашення заборгованості за договором в розмірі 27 761,69 грн., яке мало бути виконано протягом 5 робочих днів з моменту підписання цієї додаткової угоди, тобто до 11.08.2009.

Таким чином, строк позовної давності в три роки за вимогою сплатити заборгованість, розмір якої визначений додатковою угодою від 03.08.2009 обчислюється з 11.08.2009 та спливає 11.08.2012.

Звернувшись за захистом своїх прав до суду з позовом 03.05.2012 позивач не пропустив встановлений трьохрічний строк.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Європа»(м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, корпус А, код ЄДРПОУ 32851019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код ЄДРПОУ 33880354) 27 761 (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 69 коп. основного боргу, 5 246 (п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 96 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3% річних в сумі 2 256 (дві тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 68 коп., 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 21.06.2012.