Рішення

від 18.06.2012 по справі 5011-59/2055-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/2055-2012 18.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано"

До Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

Про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії

Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету

України №78/02-П від 20.09.2011 р.

За зустрічним

позовом Київського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано"

Про стягнення штрафу розмірі 33 000, 00 грн. та пені у розмірі 33 000,00 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився від відповідачаОСОБА_1 -представник (дов. № 17 від 30.01.2012 р.) ОСОБА_2 -представник (дов. № 297 від 30.05.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтано" (далі - Товариство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №78/02-П від 20.09.2011 р. (далі - Рішення).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.09.2011 р. Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято Рішення № 78/02-П про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу, відповідно до якого було визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано" щодо поширення серед споживачів інформації про рекламну акцію "-50% на все" порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману. Також Рішенням №78/02-П постановлено накласти на позивача штраф у розмірі 33 000,00 грн.

Однак, рішення № 78/02-П є незаконним, винесеним при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні, є такими, що не відповідають усім обставинам справи, а тому дане рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/2055-2012 та призначено справу до розгляду на 12.03.2012 р.

Представник позивача в судове засідання 12.03.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість, 12.03.2012 р. відділом діловодства суду отримано від позивача клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника. Клопотання задоволено.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 12.03.2012 р. представника позивача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 09.04.2012 р.

02.04.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано" про стягнення штрафу у розмірі 33 000,00 грн., накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №78/02-П від 20.09.2011 р., та пені у розмірі 33 000,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Адміністративною колегією Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України розглянуто справу № 39-02/06.11 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ТОВ "Монтано" за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Товариства та накладення штрафу в розмірі 33 000,00 грн.

Копія рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П надіслана із супровідним листом Відділення від 21.09.2011 р. та отримана уповноваженою ТОВ "Монтано" особою 27.09.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0407112183585.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органів Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 20.09.2011 р. № 78/02 -П сплив 27.11.2011 р.

Згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ "Монтано" по сплаті штрафу та пені складає 66 000,00 грн.

Відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним; подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Оскільки позов Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України є взаємно пов'язаним з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано", позивачем дотримано всіх вимог щодо подачі позовів, суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, про що 04.04.2012 р. виніс відповідну ухвалу.

02.04.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача за первісним позовом відзив на первісний позов, відповідно до якого відповідач за первісним позовом заперечує проти первісного позову з наступних підстав.

В ході дослідження Відділенням встановлено, що максимальна знижка на деякі акційні товари Магазину "Роксан" складає -45%, а для власників дисконтної карти клубу "Роксан" ще додатково -5%. Таким чином, знижка -50% розповсюджується на товари тільки для споживачів, які вже мають дисконтну карту клубу "Роксан". Отже, інформація про Рекламну акцію є неповною, оскільки в ній відсутні будь - які посилання на те, що знижку -50% споживач може отримати лише з врахуванням дисконтної карти клубу "Роксан".

Також, поширена серед споживачів інформація про Рекламну акцію "-50% на все" є неправдивою, оскільки вона розповсюджувалась не на всі товари Магазину "Роксан".

Відповідно до інформації ТОВ "Монтано", у квітні та травні місяці 2011 р. дійсно було реалізовано більше продукції ніж у червні.

При визначенні розміру штрафних санкцій були враховані всі обставини у справі, в результаті чого Адміністративною колегією Відділення не було застосовано максимальний розмір штрафу.

В судовому засіданні 09.04.2012 р. представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з зустрічною позовною заявою. Клопотання судом задоволено, в судовому засіданні оголошена перерва до 14.05.2012 р.

В судове засідання 14.05.2012 р. представник позивача за первісним позовом не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 14.05.2012 р. представник відповідача за первісним позовом надав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача за первісним позовом, відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 28.05.2012р., строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, про що винесено відповідну ухвалу від 14.05.2012р.

В судове засідання 28.05.2012 р. представник позивача за первісним позовом знову не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача за первісним позовом, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 18.06.2012 р.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 18.06.2012 р. не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду міста Києва № 5011-59/2055 від 22.02.2012 р. було направлене позивачу за первісним позовом за адресою, вказаною у позовній заяві (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, офіс 2), яка відповідає адресі місцезнаходження позивача за первісним позовом згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серії АА № 391197 від 22.09.2011 р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена позивачу за первісним позовом належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача за первісним позовом в судовому засіданні 18.06.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 18.06.2012 р. та за відсутністю представника позивача за первісним позовом, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти первісних позовних вимог та просив суд задовольнити зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні 18.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Антимонопольним комітетом України розглянуто справу № 39-02/06.11 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ТОВ "Монтано", за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П, відповідно до якого визнано дії ТОВ "Монтано", а саме поширення серед споживачів інформації про рекламну акцію "-50% на все", які полягають у повідомленні невизначному колу осіб неповних та неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів вказаного Товариства, порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману; за порушення, викладене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", на ТОВ "Монтано" накладено штраф у розмірі 33 000,00 грн.

Позивач , не погоджуючись з Рішенням Комітету, 28.11.2011 р. звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про визнання недійсним та скасування Рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П з наступних підстав.

Твердження відповідача, що позивач вводив в оману покупців є неправдивим, та не відповідає дійсним обставинам справи, що підтверджується Наказами № 04-02А від 02.04.2011 р. та № 05-01А від 01.05.2011 р., відповідно до яких визначалися умови проведення акції, а саме: знижка на куртки, дублянки та шуби з натурального хутра складатиме 45% і додатково сумується знижка за дисконтною карткою клубу "РОКСАН"-5%; та Наказом № 04-02/1 А, яким було закріплено розпорядження щодо інформування всіх покупців, які відвідують магазин, про умови акції, перелік товару, що бере участь у акції, та умови придбання товарів за акційною ціною. Дане зобов'язання щодо інформування покладалося на всіх продавців.

Також, відповідачем не було враховано те, що прибуток, який отримав позивач під час акції значно менший за прибуток, отриманого після завершення акції. Тобто, за допомогою проведеної акції позивач не мав можливості збагатися, оскільки майже весь асортимент товару продавався за півціни.

Відповідачем не враховано, що акція проходила у весняний період, тобто позивач проводив її не з метою збільшення доходу, а з метою збуту залишків товару.

При встановленні розміру штрафу для позивача, відповідачем не було враховано, те, що позивач раніше не був притягнутий до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, та те, що позивач на вимогу відповідача припинив розповсюдження інформації про акцію.

Таким чином, Рішення Комітету є безпідставним, необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає визнанню недійсним та скасуванню, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П прийняте з додержанням вимог чинного законодавства та є законним й обґрунтованим. Натомість, позивачем не сплачена сума штрафу згідно рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П, внаслідок чого відповідачем поданий зустрічний позов по справі № 5011-59/2055-2012 про стягнення з ТОВ "Монтано" до доходів загального фонду Державного бюджету України штрафу в розмірі 33 000,00 грн. та пені в розмірі 33 000,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими для виконання. Однак відповідач за зустрічним позовом рішення Київського міського відділу територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2011 р. № 78/02-П не виконав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги за первісним позовом не обґрунтовані та не підлягають до задоволення, тоді як позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до задоволення повністю з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відділенням у зв'язку зі здійсненням державного контролю за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції виявлено інформацію на вітрині магазину "Роксан", що знаходиться за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 6, м. Київ, наступного змісту: "-50% на все. Акція триває з 02.04.2011 р. по 31.05.2011 р." (далі - Рекламна акція).

Аналіз змісту інформації про Рекламну акцію дає підстави вважати, що вона розповсюджується з метою інформування споживачів щодо знижки -50% на всі види товарів Магазину "Роксан" і це може впливати на наміри споживачів придбати товар, на який розповсюджується Рекламна акція.

У ході дослідження Відділенням встановлено, що максимальна знижка на деякі акційні товари Магазину "Роксан" складає -45%, а для власників дисконтної карти клубу "Роксан" ще додатково -5%.

Як вбачається з Акту № 91 від 23.05.2011 р. та Наказу № 04-02А від 02.04.2011 р., знижка -50% розповсюджується на товари зазначені в даному Наказі тільки для споживачів, які уже мають дисконтну карту клубу "Роксан".

Таким чином, Відділенням встановлено, що інформація про Рекламну акцію є неповною, оскільки в ній відсутні будь - які посилання на те, що знижку -50% споживач може отримати лише з врахуванням дисконтної карти клубу "Роксан".

Також, у ході проведеного Відділенням виїзного дослідження магазину "Роксан", який знаходиться за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 6, м. Київ встановлено, що Рекламна акція "-50% на все" застосовується не до всіх товарів Магазину.

А саме, як вбачається з Акту № 91 від 23.05.2011 р., споживач не зможе отримати знижку -50% на товари зазначені в Наказі № 04-02А від 02.04.2011 р. навіть за наявності дисконтної карти клубу "Роксан".

Таким чином, Відділенням також встановлено, що поширена серед споживачів інформація про Рекламну акцію "-50% на все" є неправдивою, оскільки вона розповсюджувалась не на всі товари Магазину "Роксан".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", недобросовісною конкуренцією є будь -які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2 - 4 цього Закону.

Відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

До того ж слід зазначити, як вбачається з Протоколу № 47 від 20.09.2011 р., під час винесення Рішення, позивачем визнано порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Таким чином, Відділенням встановлено, що дії Товариства, а саме поширення серед споживачів інформації про Рекламну акцію "-50% на все", які полягають у повідомленні невизначному колу осіб неповних та неправдивих відомостей, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів вказаного Відповідача, є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що відповідачем неправильно зроблений висновок про те, що за допомогою акції позивач в квітні -травні місяці збільшив збут товарів порівняно з наступним місяцем, з наступних підстав.

Як вбачається з листа ТОВ "Монтано" № 2011-08-05/1 від 05.08.2011 р. , ТОВ "Монтано" у квітні 2011 р. було реалізовано 128 одиниць товару на загальну вартість 475 080,00 грн., у травні 2011 р. -148 одиниць товару на загальну суму 558 345,00 грн., у червні 2011 р. -87 одиниць товару на загальну суму 403 745,00 грн.

Таким чином, Відділенням антимонопольного комітету вірно зроблено висновок, що кількість проданих товарів в Магазині "Роксан" у квітні -травні 2011 р., коли проводилась Рекламна акція "-50 на все", збільшилась в порівнянні з червнем 2011 р., коли Рекламна акція "-50 на все" вже не діяла.

Позивач також зазначив, що при встановленні розміру штрафу, відповідачем не враховано те, що позивач раніше не був притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, та те, що позивач на вимогу відповідача припинив розповсюдження інформації про акцію.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Я вбачається з Рішення, Адміністративною колегією встановлено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ "Монтано" за перше півріччя 2011 р. складає 3365500,00 грн.

При визначенні розміру штрафу враховано наступні обставини: порушення вчинено вперше, ТОВ "Монтано" припинено розповсюдження інформації про рекламну акцію, порушення визнано.

Таким чином, Відділенням при визначені розміру штрафних санкцій були враховані всі обставини у справі, в результаті чого Адміністративною колегією Відділення не було застосовано максимальний розмір штрафу.

Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення Відділенням було дотримано вимоги ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно, підстав для визнання спірного рішення недійсним на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" немає, а тому вимоги позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом про визнання недійсним спірного рішення є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Монтано" про визнання недійсним та скасування рішення не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до п.2. резолютивної частини Рішення № 78/02-П від 20.09.2011 р. по справі № 39-02/06.11 було накладено штраф на ТОВ "Монтано" у розмірі 33 000,00 грн.

27.09.2011 р. відповідач отримав Рішення від 20.09.2011 р. № 78/02-П. Факт отримання відповідачем вище вказаного рішення підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0407112183585.

Однак, відповідачем сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з ТОВ "Монтано".

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Кінцевий термін сплати відповідачем штрафу є 27.11.2011 р.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачений, доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від виплати у встановлений Законом термін накладеного на нього позивачем штрафу.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 33 000, 00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачеві пеню у розмірі 33 000 грн. за період з 28.11.2011 р. по 22.02.2012 р.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції -від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній ; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Таку ж правову позицію викладено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду міста Києва від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Сума штрафу, накладеного Рішенням від 20.09.2011 р. № 78/02-П, складає 33 000,00 грн. Розмір пені за один день складає 495,00 грн. (33 000 х 1,5 %= 495,00 грн.)

За період 28.11.2011 р. по 22.02.2012 р. прострочено 87 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 43 065,00 грн.

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 33 000,00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням від 20.09.2011 № 78/02-П, складає 33 000,00 грн.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення пені в сумі 33 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня відповідачем не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, офіс 2, код ЄДРПОУ 37393138) до доходів загального фонду Державного бюджету України на рахунок за наступними реквізитами:

одержувач -УДКСУ у Подільському районі міста Києва,

код ЄДРПОУ 37975298,

МФО 820019,

рахунок 31119106700008,

код платежу - 21081100

штраф у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп., пеню у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтано" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 14, офіс 2, код ЄДРПОУ 37393138) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.06.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева