Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а-1670/3257/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3257/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю:

представників позивача - Колісник М.В., Сороколат О.П.,

представника відповідача - Зайця С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Електроактив" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2012 року позивач Приватне підприємство "Електроактив" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002432301/286 від 09.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 23.01.2012 року № 350/23-309/34450884, складений за результатами проведеної відповідачем позапланової перевірки Приватного підприємства "Електроактив" по питанню взаємовідносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 за період липень, серпень, вересень 2011 року, у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавської області від 09.11.2011 року № 43553/10/23-315. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України за результатами господарської діяльності з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується письмовим договором, податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, платіжними документами, які надавалися податковому органу під час проведення перевірки. Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та на момент здійснення господарських операцій мала свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Посилання відповідача на кримінальну справу № 113315118, порушену начальником СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області за фактом підроблення документів невстановленими особами шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Діан" за березень 2011 року, вважає безпідставними, оскільки зазначена кримінальна справа порушена не відносно посадових осіб позивача та не за фактом фіктивності угоди, укладеної між Приватним підприємством "Електроактив" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що в ході проведення позапланової перевірки Приватного підприємства "Електроактив" по питанню взаємовідносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 за період липень, серпень, вересень 2011 року, у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавської області від 09.11.2011 року № 43553/10/23-315, встановлено порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16992 грн., у тому числі за липень 2011 року в сумі 6668 грн. 32 коп., за серпень 2011 року в сумі 5840 грн. 56 коп. та за вересень 2011 року в сумі 4483 грн. 12 коп. Заниження позивачем податку на додану вартість та завищення податкового кредиту відповідач пов'язує з нікчемністю угоди, укладеної між Приватним підприємством "Електроактив" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 Нереальність виконання робіт за договором субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року обґрунтовує тим, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не має трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, необхідних умов для здійснення відповідної господарської та економічної діяльності. Також вказує на відсутність в установчих документах фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 відповідного виду діяльності, що необхідний для виконання робіт, визначених договором субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року. Звертає увагу на те, що позивачем під час проведення перевірки не надано журнал виконаних робіт, який повинен був вестись фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 по окремим будівлям, а також проектну документацію, акти допуску на виконання робіт, графік виконання робіт, обов'язкова наявність яких визначена договором субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року. Крім того, посилається на кримінальну справу № 113315118, порушену начальником СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області за фактом підроблення документів невстановленими особами шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Діан" за березень 2011 року, та зазначає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 здійснювала операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Електроактив" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20.06.2006 року, ідентифікаційний код 34450884, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1585102000000322.

Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській області з 21.06.2006 року за № 7919, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 23491274 від 20.07.2006 року, індивідуальний податковий номер 344508816038.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 1211 позивач має право на здійснення видів діяльності за КВЕД: 45.31.0 - Електромонтажні роботи ; 45.21.1 - Будівництво будівель ; 51.90.0 - Інші види оптової торгівлі; 52.62.0 - Роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

У термін із 10.01.2012 року по 16.01.2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на підставі наказу № 5759 від 28.12.2011 року проведено позапланову перевірку Приватного підприємства "Електроактив" по питанню взаємовідносин з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 за період липень, серпень, вересень 2011 року, у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавської області від 09.11.2011 року № 43553/10/23-315.

За результатами перевірки складено акт від 23.01.2012 року № 350/23-309/34450884, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16992 грн., у тому числі за липень 2011 року в сумі 6668 грн. 32 коп., за серпень 2011 року в сумі 5840 грн. 56 коп. та за вересень 2011 року в сумі 4483 грн. 12 коп.

За висновками акту перевірки, вказані вище порушення відповідач пов'язує з нікчемністю угоди, укладеної між Приватним підприємством "Електроактив" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 року № 0002432301/286, яким Приватному підприємству "Електроактив" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 21240 грн., у тому числі: за основним платежем - у сумі 16992 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 4248 грн. Копія податкового повідомлення - рішення наявна у матеріалах справи.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством "Електроактив" (підрядник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року, згідно якого субпідрядник в рамках договірної ціни, складеної у відповідності до ВБН Д. 1-1-3.1-2001 (з урахуванням доповнень та змін) та ДБН Д. 1.1-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін) зобов'язується за завданням підрядника виконати власними чи залученими силами та способами передбачені проектною документацією наступні види робіт: монтаж нових, ремонт та модернізація існуючих силових і розподільних пристроїв; електромонтажні роботи по капітальному будівництву, капітальному, поточному ремонту і реконструкції будівель та установок; технічна та фізична допомога по вищевказаним видам робіт (п. 1.1 Договору).

Оплата за даним договором здійснюється підрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника. Підрядник здійснює щомісячні платежі субпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 4.1, п. 4.2 Договору).

Підрядник забезпечує розробку, затвердження та передачу субпідряднику проектної документації в повному обсязі. Субпідрядник після завершення будівництва, розірванні або анулюванні договору повертає проектну документацію підряднику (п. 5.1, п. 5.5 Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 року ( п. 17.10 Договору).

На виконання умов договору фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 виписано позивачу податкові накладні: від 29.07.2011 року № 141 на загальну суму 40009 грн. 92 коп. (з них, ПДВ - 6668 грн. 32 коп.); від 29.08.2011 року № 166 на загальну суму 35043 грн. 36 коп. (з них, ПДВ - 5840 грн. 56 коп.); від 28.09.2011 року № 207 на загальну суму 26898 грн. 72 коп. (з них, ПДВ - 4483 грн. 12 коп.), копії яких наявні у матеріалах справи.

Із акту перевірки вбачається, що вказані податкові накладні досліджувалися під час проведення перевірки та порушень у їх оформленні перевіряючими не встановлено.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 на момент здійснення господарських операцій з позивачем була зареєстрована платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 НОМЕР_2 анульовано лише 09.12.2011 року. Таким чином, станом на момент укладення договору, видання податкових накладних та виконання робіт фізична особа - підприємець ОСОБА_5 була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Отримані позивачем податкові накладні внесені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за липень - вересень 2011 року. Копії реєстрів наявні у матеріалах справи.

Розрахунок за виконані роботи між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 122 від 11.08.2011 року, № 139 від 14.09.2011 року та № 152 від 12.10.2011 року, згідно яких позивачем сплачено у складі ціни за роботи податок на додану вартість у загальній сумі 16992 грн.

Суми, сплачені контрагенту у складі ціни за роботи, були включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних періодах. Копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 наявні у матеріалах справи.

Із пояснень представників позивача в судовому засіданні встановлено, що метою укладення договору субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року між Приватним підприємством "Електроактив" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 було виконання договірних зобов'язань перед фірмою "Укртатнафтасервіс".

Матеріалами справи підтверджується, що між фірмою "Укртатнафтасервіс" (генпідрядник) та Приватним підприємством "Електроактив" (субпідрядник) було укладено договір на виконання робіт по будівництву об'єкта ПАТ "Укртатнафта" "Насосна змішування бензинів і дизельних палив із залізничною естакадою зливу МТБЕ і вузлом введення присадок" № 48/02 від 16.06.2010 року, згідно якого субпідрядник виконує на власний ризик власними чи залученими силами та способами усі передбачені проектною документацією роботи по електрообігріву ємкісного устаткування на об'єкті "Насосна змішування бензинів і дизельних палив із залізничною естакадою зливу МТБЕ і вузлом введення присадок" (п. 1.1 Договору). Генпідрядник забезпечує передачу субпідряднику розроблену та затверджену ПАТ "Укртатнафта" проектну документацію в повному обсязі до початку робіт. Субпідрядник після завершення будівництва, розірванні або анулюванні договору повертає проектну документацію генпідряднику (п. 5.1, п. 5.5 Договору). Для виконання робіт субпідрядник залучає робітників необхідної кваліфікації та в достатній кількості, створює для них необхідні умови роботи та відпочинку на будівельному майданчику. Здача - приймання робіт після закінчення робіт по об'єкту здійснюється у відповідності з діючим порядком та оформлюється актом здачі об'єкта в експлуатацію (п. 13.1, п. 14.1 Договору).

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, виконання Приватним підприємством "Електроактив" електромонтажних робіт в обумовлені договором строки власними трудовими ресурсами виявилося неможливим, у зв'язку з чим виникла необхідність залучення до виконання робіт додаткових працівників. З метою пошуку працівників позивачем було розміщено оголошення в газеті "Приватна Кременчуцька газета" № 47(1136) від 14.06.2011 року, на яке відгукнулася фізична особа - підприємець ОСОБА_5 та повідомила, що може направити необхідну кількість робітників. Залучені працівники виконували фізичну роботу, подаючи важкий кабель безпосередньо монтажникам, які є працівниками позивача, іншу чорнову роботу, яка не потребувала спеціальних дозволів та ліцензування. Працівники, направлені контрагентом працювали на будівельному майданчику разом з працівниками позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення господарських операцій згідно умов договору субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року позивач підтверджує рахунками-фактурами, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 1-07 від 29.07.2011 року, б/н від 29.08.2011 року, б/н від 28.09.2011 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за червень 2011 року, за серпень 2011 року, за вересень 2011 року, підсумковими відомостями ресурсів до актів, розрахунками загальновиробничих витрат до локальних кошторисів на електромонтажні роботи та силове електрообладнання, копії яких наявні у матеріалах справи та які надавалися перевіряючим під час проведення перевірки.

Роботи по будівництву об'єкта ПАТ "Укртатнафта" "Насосна змішування бензинів і дизельних палив із залізничною естакадою зливу МТБЕ і вузлом введення присадок" за договором № 48/02 від 16.06.2010 року у свою чергу були прийняті генпідрядником, що підтверджується податковими накладними, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень, серпень та вересень 2011 року, реєстрами актів виконаних робіт, актом фактичних умов виробництва, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, позивачем включено до складу податкового кредиту за липень, серпень та вересень 2011 року суми податку на додану вартість в загальному розмірі 16992 грн., які фактично сплачені позивачем контрагенту у складі вартості виконаних робіт з метою здійснення власної господарської діяльності, за укладеним письмовим договором з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, на підставі виписаних останньою належно оформлених податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 Цивільного кодексу України : 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Разом з тим, податковим органом доказів нереальності виконаних операцій, що здійснені платником податку на додану вартість та доказів наявності умислу хоча б у однієї із сторін станом на момент укладення угоди, спрямованого на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, суду не надано.

Суду не надано доказів на підтвердження обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час виконання контрагентом обумовлених договором субпідряду робіт, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально - карних дій в діях працівників позивача та його контрагента фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 не встановлені.

Доводи відповідача про відсутність у контрагента трудових ресурсів не спростовують сам факт виконання останнім робіт, обумовлених договором субпідряду № 03/07 від 01.07.2011 року, оскільки для виконання робіт наявність власних трудових ресурсів не є необхідною умовою та може здійснюватися працівниками на підставі цивільно-правових договорів.

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що позивачем під час проведення перевірки не надано журнал виконаних робіт, який повинен був вестись фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 по окремим будівлям, а також проектну документацію, оскільки обов'язок ведення та зберігання журналу виконаних робіт покладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_5, а проектна документація згідно пояснень представників позивача була передана генеральному підряднику після здачі виконаних робіт.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на висновки акту № 8174/17-311/НОМЕР_1 від 30.11.2011 року документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 за період з 12.05.2008 року по 30.09.2011 року, виходячи з наступного.

Згідно даного акту 11.11.2011 року порушено кримінальну справу № 113315118 за фактом підроблення документів невстановленими особами, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей до декларації з ПДВ ТОВ "Діан" за березень 2011 року, за ч. 1 ст. 358 КК України. Під час огляду вилученого системного блоку було встановлено, що у ньому знаходяться в електронному вигляді податкові накладні ТОВ "Інвестсоюзсервіс", ТОВ "ПБО Будшляхмаш", ТОВ "Еспекар", ПП "Кременчук-нафтотранссервіс", ПП "Електросервіс Бровари", оформлені на адресу ФОП ОСОБА_5 на реалізацію товарів. Крім того, вказано, що ФОП ОСОБА_5 здійснювала придбання товарів у ПП "Кремнет", які в дійсності не реалізовувалися.

Разом з тим, згідно укладеного з позивачем договору, ФОП ОСОБА_5 не придбавала у позивача товари, а виконувала для нього роботи згідно укладеного договору субпідряду. Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що вирок у кримінальній справі № 113315118 відсутній.

Посилання відповідача на те, що ФОП ОСОБА_5 мала господарські взаємовідносини з підприємствами, що мають ознаки фіктивності ПП "Електросервіс Бровари", ТОВ ПБО "Будшляхмаш", ТОВ "Агрофірма "Зерно-Агро", не є підтвердженням нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ФОП ОСОБА_5, оскільки відповідачем не доведено взаємозв'язку між зазначеними підприємствами та підприємством позивача. Зокрема, відповідачем не надано суду доказів, що підрядні роботи, які виконувалися за укладеним з позивачем договором, придбавалися саме у контрагентів ФОП ОСОБА_5, які мають ознаки фіктивності.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент порушує вимоги законодавства та не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні робіт відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованим, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Електроактив" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 09 лютого 2011 року № 0002432301/286.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Електроактив" витрати зі сплати судового збору у розмірі 212 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року.

Суддя С.С. Сич