Постанова

від 11.06.2012 по справі 2а-2730/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2012 року 17:31 № 2а-2730/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Кутько Г.С., Кутько А.Ю.,

від відповідача: Пєчковської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Багатопрофільного підприємства «Солідарність» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132306 від 15 лютого 2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Багатопрофільне підприємство «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, БП «Солідарність»у формі ТОВ), з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132306 від 15 лютого 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у період з квітня 2010 року по січень 2011 року на суму 668 800,00 грн., сформованого за наслідками господарських операцій з ТОВ «Фірма-Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун», оскільки податковий кредит за вказаний період було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від вказаних контрагентів, які на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Позивач зазначав, що отримані від ТОВ «Фірма-Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»роботи замовлялись з метою використання у власній господарській діяльності; операції з зазначеними контрагентами є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

На думку позивача, висновок органу державної податкової служби про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість ґрунтується виключно на припущеннях, які матеріалами справи не підтверджуються. Позивач переконаний, що відповідальність за порушення податкового законодавства є індивідуальною, а тому БП «Солідарність»у формі ТОВ не може нести відповідальність за невиконання своїми контрагентами податкових зобов'язань із відображення результатів здійснених господарських операцій у власній податковій звітності.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 668 800,00 грн., сформованого за наслідками господарських операцій з ТОВ «Фірма-Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун», оскільки вказані контрагенти не задекларували об'єкт оподаткування та свої податкові зобов'язання, а також безпідставно виписали податкові накладні на адресу БП «Солідарність»у формі ТОВ, що свідчить про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за цими операціями.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі -ДПІ у Оболонському районі м. Києва -зі спірних правовідносин, судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

В С Т АН О В И В:

Позивач -БП «Солідарність»у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 13670050) зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.04.1991 року, що підтверджується довідкою АБ № 325174 від 15.03.2011 року з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (том І, а.с. 31).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 13.01.2012р. по 26.01.2012р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку БП «Солідарність»у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.09.2011р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 79/23-6/13670050 від 02.02.2012 року (далі по тексту -Акт перевірки, Акт) -том І, а.с. 12-29.

15 лютого 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми № 0000132306 , яким позивачу, за порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 828 664, 25 грн., з яких 668 800,00 грн. основного платежу та 159 864,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с. 11).

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку позивач суду не надав.

Під час перевірки повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2010 року -січень 2011 року працівниками органу державної податкової служби встановлено заниження БП «Солідарність»у формі ТОВ суми податкових зобов'язань на суму 668 800, 00 грн. внаслідок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів (робіт, послуг) на користь ТОВ «Фірма «Теплий дім»(ЄДРПОУ 35744840), ТОВ «Мегабуд-Холдинг»(ЄДРПОУ 36256905), ТОВ «АСП Сервіс»(ЄДРПОУ 34185948), ТОВ «Сучасний стиль»(ЄДРПОУ 35744437), ТОВ «Пєрун»(ЄДРПОУ 32706074).

Як зазначено в Акті перевірки, проведеним аналізом податкової звітності з податку на додану вартість та відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, органом державної податкової служби встановлено розбіжності по задекларованим сумам податкового кредиту БП «Солідарність»у формі ТОВ та податковими зобов'язанням його контрагентів -ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»на загальну суму 668 800,00 грн., що свідчить про безпідставність формування та відображення позивачем податкового кредиту у податковій звітності за період з квітня 2010 року по січень 2011 року по господарським операціям із зазначеними контрагентами.

Крім того, відповідно даних інформаційної бази даних АІС ОР по м. Києва свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Фірма «Теплий дім»анульовано 24.01.2011 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Мегабуд-Холдинг»анульовано 18.03.2011 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «АСП Сервіс»анульовано 13.04.2011 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Сучасний стиль»анульовано 16.09.2010 року, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Пєрун»анульовано 03.01.2012 року.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 668 800,00 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 161 881,00 грн., за травень 2010 року на суму 177 716,00 грн., за червень 2010 року на суму 135 733,00 грн., за серпень 2010 року на суму 75 329,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 31 443,00 грн., за листопад 2010 року на суму 28 867,00 грн., за грудень 2010 року на суму 28 484,00 грн., за січень 2011 року на суму 29 347,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи БП «Солідарність»у формі ТОВ були проведені наступні господарські операції з контрагентами, за наслідками яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у період з квітня 2010 року по січень 2011 року:

1) Між БП «Солідарність»у формі ТОВ (Замовник) та ТОВ «Фірма «Теплий дім» (Підрядник) було укладено Договори № 04/05 від 05 травня 2010 року, № 07/04 від 19 квітня 2010 року, № 07/06 від 07 червня 2010 року, № 06/04 від 06 квітня 2010 року, № 02/70 від 15 червня 2010 року, № 05/05 від 11 травня 2010 року, згідно яких ТОВ «Фірма «Теплий дім» зобов'язувалося за плату виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт. Ціна зазначених договорів (вартість робіт) визначена в п. 2.1 та є динамічною і визначається на основі Актів виконаних робіт за формою КБ-2В. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти від Підрядника якісно виконані роботи і провести з ним розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунку рахунок Підрядника (п.1.1, п. 2.1, п. 2.2, п. 5.1 ) - том І, а.с. 175-178, 187-191, 200-203, 210-214, 225-229, том ІІ а.с. 1-5.

На виконання вказаних договорів протягом квітня-червня 2010 року ТОВ «Фірма «Теплий дім»виконало на користь позивача будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт : № 1 за травень 2010 року на загальну суму 238 193,50 грн., в тому числі ПДВ -39 698,92 грн., № 1 за квітень 2010 року на загальну суму 818 000,40 грн., в тому числі ПДВ -136 333,40 грн., № 1 за червень 2010 року на загальну суму 149 872, 00 грн., в тому числі ПДВ -24 978,68 грн., № 1 за червень 2010 року на загальну суму 664 525,62 грн., в тому числі ПДВ -110 754,27 грн., № 1 за травень 2010 року на загальну суму 286 919,64 грн., в тому числі ПДВ -47 819,94 грн., № 2 за червень 2010 року на загальну суму 428 831, 22 грн., в тому числі ПДВ -71 471,87 грн., № 1 за квітень 2010 року на загальну суму 175 195,82 грн., в тому числі ПДВ -29 199,30 грн., що включає вартість матеріальних ресурсів поставки замовника в розмірі 21 911,77 грн., в тому числі ПДВ -3 651,97 грн., які не віднесено до складу податкового кредиту.

За наслідками виконання будівельних робіт ТОВ «Фірма «Теплий дім»були виписані на користь БП «Солідарність»у формі ТОВ податкові накладні: № 1911 від 26 травня 2010 року на суму 238 193,50 грн. (ПДВ -39 698,92 грн.), № 1938 від 29 квітня 2010 року на суму 818 000,40 грн. (ПДВ -136 333,40 грн.), № 3210 від 29 червня 2010 року на суму 149 872,00 грн. (ПДВ -24 978,68грн.), № 3272 від 30 червня 2010 року на суму 664 525,62 грн. (ПДВ -110 754,27 грн.), № 2491 від 28 травня 2010 року на суму 715 750, 00 грн. (ПДВ -119 291,67 грн.), № 1894 від 27 квітня 2010 року на суму 153 284, 00 грн. (ПДВ -25 547,33 грн.).

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ТОВ «Фірма «Теплий дім»проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: № Z514 від 27 квітня 2010 року на суму 153 284,00 грн., № Z3684 від 29 квітня 2010 року на суму 818 000,00 грн., № Z3745 від 26 травня 2010 року на суму 238 193,49 грн., № Z9170 від 28 травня 2010 року на суму 715 750,00 грн., № Z9260 від 29 червня 2010 року на суму 149 872,07 грн., № Z9280 від 02 липня 2010 року на суму 664 525,40 грн. (том ІІ, а.с. 157-162).

Вказані операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку «3711»згідно оборотно-сальдових відомостей (том ІІ, а.с. 13).

2) Між БП «Солідарність» у формі ТОВ (Замовник) та ТОВ «Мегабуд-Холдинг» (Підрядник) були укладені Договори № 01-10 від 05 жовтня 2010 року, № 10/01 від 10 січня 2011 року, № 03-12 від 03 грудня 2010 року, № 02-11 від 03 листопада 2010 року, № 4/03 від 04 березня 2010 року, відповідно до яких ТОВ «Мегабуд-Холдинг»зобов'язувалося за плату виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт. Ціна договору (вартість робіт) визначена в п. 2.1 та є твердою і визначається на основі Актів виконаних робіт за формою КБ-2В. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти від Підрядника якісно виконані роботи і провести з ним розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунку рахунок Підрядника (п.1.1, п. 2.1, п. 2.2, п. 5.1 ) -том ІІ, а.с. 14-15, 25-28, 37-41, 50-52, 64-67.

На виконання зазначених договорів ТОВ «Мегабуд-Холдинг»у період з жовтня 2010 року по січень 2011 року виконав на користь позивача будівельні роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за жовтень 2010 року на загальну суму 173 959,32 грн., в тому числі ПДВ -28 993,22 грн., № 1 за січень 2011 року на загальну суму 176 078, 40 грн., в тому числі ПДВ -29 346,40 грн., № 1 за грудень 2010 року на загальну суму 170 901, 00 грн., в тому числі ПДВ -28 483,50 грн., № 1 за листопад 2010 року на загальну суму 173 198,95 грн., в тому числі ПДВ -28 866,49 грн., актами приймання виконаних підрядних робіт: б/н за квітень 2010 року на загальну суму 130 840,80 грн., в тому числі ПДВ -21 806,80 грн., б/н за квітень 2010 року на загальну суму 9 138,00 грн., в тому числі ПДВ -1 523,00 грн., актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 19.04.2010 року за договором № 4103 від 04.03.2010 року на загальну суму 265 012,80 грн., в тому числі ПДВ -44 168,80 грн., видатковою накладною № 168 від 20 травня 2010 року на загальну суму 357 360,00 грн., в тому числі ПДВ -59 560,00 грн.

За наслідками виконання будівельних робіт ТОВ «Мегабуд-Холдинг»були виписані на користь БП «Солідарність»у формі ТОВ податкові накладні: № 100502 від 08 жовтня 2010 року на суму 173 959,32 грн. (ПДВ -28 993,00 грн.), № 11201 від 12 січня 2011 року на суму 176 078,40 грн. (ПДВ -29 346,40 грн.), № 120602 від 06 грудня 2010 року на суму 170 901,00 грн. (ПДВ -28 483,50 грн.), № 110303 від 03 листопада 2010 року на суму 173 198,95 грн. (ПДВ -28 866,49 грн.), № 331 від 25 травня 2010 року на суму 112 351, 60 грн. (ПДВ -18 725,27 грн.), № 168 від 10 жовтня 2010 року на суму 650 000, 00 грн. (ПДВ -108 333,33 грн.).

Наведені операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку «3711»згідно оборотно-сальдових відомостей (том ІІ, а.с. 24, 36).

Матеріалами справи підтверджується, що розрахунки між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ТОВ «Мегабуд-Холдинг»проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: № Z9983 від 12 січня 2011 року на суму 176 078,40 грн., № 9954 від 06 грудня 2010 року на суму 170 901,00 грн., № Z9838 від 03 листопада 2010 року на суму 173 198,95 грн., № Z9755 від 08 жовтня 2010 року на суму 173 959,32 грн., № Z3746 від 25 травня 2010 року на суму 112 351,60 грн., № Z274 від 09 березня 2010 року на суму 650 000,00 грн. (том ІІ, а.с. 151-156).

3) Між БП «Солідарність»у формі ТОВ (Замовник) та ТОВ «Сучасний Стиль» (Підрядник) був укладений Договір № 20/08 від 20 серпня 2010 року, відповідно до умов якого ТОВ «Сучасний Стиль»зобов'язався за плату виконати комплекс ремонтно-будівельних робіт згідно з Договірною ціною (Додаток №1). Ціна договору (вартість робіт) визначена в п. 2.1 договору є твердою та визначається на основі Актів виконаних робіт за формою КБ-2В. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти від Підрядника якісно виконані роботи і провести з ним розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на розрахунку рахунок Підрядника (п.1.1, п. 2.1, п. 2.2, п. 5.1 ) -том ІІ, а.с. 86-90.

На виконання договору № 20/08 від 20 серпня 2010 року, укладеного позивачем та ТОВ «Сучасний Стиль», протягом серпня 2010 року контрагент виконав на користь позивача будівельні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2010 року на загальну суму 160 027,48 грн., в тому числі ПДВ -26 671,25 грн. -том ІІ, а.с. 91-95.

За наслідками здійснення будівельних робіт ТОВ «Сучасний Стиль» була виписана на користь БП «Солідарність»у формі ТОВ податкова накладна № 1669 від 31 серпня 2010 року на суму 160 027,00 грн. (ПДВ -26 671,17 грн.) -том ІІ, а.с. 96.

Розрахунки між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ТОВ «Сучасний Стиль»були проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № Z9595 від 02 вересня 2010 року на суму 160 027,00 грн. (том ІІ, а.с. 164).

Зазначені операції були відображені позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку «3711»згідно оборотно-сальдових відомостей (том ІІ а. с. 97).

4) Між БП «Солідарність»у формі ТОВ (Замовник) та ТОВ «Пєрун»(Виконавець) був укладений Договір № 12/08/10 від 12 серпня 2010 року на проектування та монтаж системи пожежної сигналізації, відповідно до умов якого ТОВ «Пєрун»взяв на себе зобов'язання виконати роботи по проектуванню (з отриманням експертного висновку по проекту від органів державного пожежного нагляду), монтажу та прийому в експлуатацію (з узгодженням з органами державного пожежного нагляду) автоматичної системи пожежної сигналізації «АСПС», а БП «Солідарність»у формі ТОВ (Замовник) зобов'язувалось прийняти належно виконані Роботи та оплатити їх Виконавцю на умовах, в строки та розмірах, обумовлених даним Договором. Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 1.1, 4.2) -том ІІ а.с. 98-103.

На виконання договору № 12/08/10 від 12 серпня 2010 року, укладеного між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ТОВ «Пєрун», у період з вересня 2010 року по грудень 2010 року ТОВ «Пєрун»було виконано роботи, обумовлені договором, на підтвердження чого було складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0002767 від 15 жовтня 2010 року на загальну суму 14 700,00 грн., в тому числі ПДВ -2 450,00 грн., № ОУ-0002957 від 12 листопада 2010 року на загальну суму 6 300,00 грн., в тому числі ПДВ -1 050,00 грн. -том ІІ, а.с. 104-105.

За виконання договору № 12/08/10 від 12 серпня 2010 року ТОВ «Пєрун»були виписані на користь БП «Солідарність»у формі ТОВ податкові накладні: № 1356 від 09 вересня 2010 року на суму 14 700,00 грн. (ПДВ -2 450,00 грн.), № 1553 від 11 листопада 2010 року на суму 6 300,00 грн. (ПДВ -1 050,00 грн.) -том ІІ, а.с. 106, 107.

Проведені між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ТОВ «Пєрун»розрахунки у безготівковій формі підтверджуються платіжними дорученнями: № Z9564 від 08 вересня 2010 року на суму 14 700,00 грн., № Z9810 від 01 листопада 2010 року на суму 6 300,00 грн. (том ІІ, а.с. 165,166).

Дані операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку «3711»згідно оборотно-сальдових відомостей (том ІІ а. с. 108).

5) Між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ТОВ «АСП Сервіс»було укладено Договорів купівлі-продажу № 3507 від 05 липня 2010 року, за умовами якого ТОВ «АСП Сервіс»зобов'язувалось передати у власність БП «Солідарність»у формі ТОВ товар, а останній в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язувався прийняти та оплатити такий товар. Загальна кількість товару, його асортимент, ціна одиниці товару визначаються сторонами у Специфікації, що є додатком № 1 до цього Договору. (п.1.1, 1.2) -том ІІ а.с. 109-111.

На виконання умов зазначеного договору купівлі-продажу ТОВ «АСП Сервіс»у липні 2010 року поставило позивачу обумовлений товар на загальну суму 291 945,00 грн., в тому числі ПДВ -48 657,50 грн., що підтверджується видатковими накладними : № 0722-01 від 23.07.2010 року на суму 51 882,38 грн., в тому числі ПДВ -43 235,32 грн., № 0707-04 від 30.07.2010 року на суму 61 949,69 грн., в тому числі ПДВ -51 624,74 грн., № 0728-03 від 30.07.2010 року на суму 178 112,93 грн., в тому числі ПДВ -29 685,49 грн. (том ІІ, а.с. 112, 113, 114).

За наслідками поставки товарів ТОВ «АСП Сервіс»були виписані на користь БП «Солідарність»у формі ТОВ податкові накладні: № 339 від 30.07.2010 року на суму 61 949,69 грн., в тому числі ПДВ -10 324,95 грн., № 291 від 23.07.2010 року на суму 51 882,38 грн., в тому числі ПДВ -8 647,06 грн., № 343 від 30.07.2010 року на суму 178 112,93 грн., в тому числі ПДВ -29 685,49 грн. (том ІІ, а.с.115, 116, 117).

Проведені розрахунки між БП «Солідарність» у формі ТОВ та ТОВ «АСП Сервіс»у безготівковій формі підтверджуються платіжним дорученням № Z9474 від 02 серпня 2010 року на суму 291 945,00 грн. (том ІІ, а.с. 163).

Дані операції відображені позивачем в бухгалтерському обліку на рахунку «3711»згідно оборотно-сальдових відомостей (том ІІ а. с. 118).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню в контексті наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із наступного.

У роз'ясненнях, викладених в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»та в Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 Вищим адміністративним судом України сформовано позицію, відповідно до якої процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин (в період до 01 січня 2011 року) був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, які виникли у період з серпня по грудень 2010 року , оскільки він визначав правила формування спірного податкового кредиту за вказаний період.

До спірних правовідносин, які виникли у січні 2011 року, судом при вирішенні справи застосовуються норми Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7. Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні норми містяться також у Розділі V Податкового кодексу України, який визначає правила оподаткування податком на додану вартість з 01 січня 2011 року.

Згідно з п/п 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу наведених норм права та обставин справи суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення БП «Солідарність»у формі ТОВ до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун», які сплачені (нараховані) ним, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Оскільки податкові накладні на користь позивача були виписані в квітні, травні, червні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року, виконання робіт (постачання товару, надання послуг) відбулося в тих же податкових періодах, що підтверджується вищеописаними актами приймання виконаних будівельних робіт, актами видатковими накладними, то в силу приписів ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України право БП «Солідарність»у формі ТОВ на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту виникло, відповідно у квітні, травні, червні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, а також у січні 2011 року.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічним чином врегульовано правила нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість нормами чинного Податкового кодексу України.

Так, пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту , відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи -продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, -покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані, власне, платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача -ТОВ «Фірма «Теплий дім» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва № 100271263 від 28.02.2010 року.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма «Теплий дім»було анульоване 24 січня 2011 року на підставі рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 104/29 від 24.01.2011 року (том ІІ, а.с. 139), в той час як податкові накладні на користь позивача зазначеним платником податку були видані у квітні, травні та червні 2010 року .

На момент складання податкових накладних інший контрагент позивача -ТОВ «Мегабуд-Холдинг» також був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва № 100158149 від 30.12.2008 року.

Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма «Теплий дім»було анульоване 18 березня 2011 року на підставі рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 177/89-526 від 18.03.2011 року (том ІІ, а.с. 194-195), в той час як податкові накладні на користь позивача були видані зазначеним платником податку у травні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні 2011 року .

ТОВ «АСП Сервіс»також було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку на момент складання податкових накладних, що підтверджується свідоцтвом № 100138523 від 10.09.2008 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (том І, а.с. 102).

Вказане свідоцтво було анульоване 13 квітня 2011 року , згідно рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 186/29-306 від 14.04.2011р. (том І, а.с. 77-79), в той час як податкові накладні на користь позивача були видані зазначеним платником податку у липні 2010 року .

ТОВ «Пєрун» на момент складання податкових накладних на користь позивача також було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, що підтверджується свідоцтвом № 36755078 від 08.12.2003 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (том І, а.с. 105).

Згідно рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 3/29-306 від 05.01.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (том І, а.с. 86-88) свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Пєрун»було анульоване 03 січня 2011 року, в той час як податкові накладні на користь позивача були видані зазначеним платником податку у вересні та листопаді 2010 року .

ТОВ «Сучасний стиль» на момент складання податкових накладних також було зареєстроване як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва № 100271263 від 28.02.2010 р.

Вказане свідоцтво було анульоване 24.01.2011 року рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 104/29 від 26.01.2011 року (том ІІ, а.с. 139), в той час як податкові накладні на користь позивача були видані зазначеним платником податку у серпні 2010 року .

Тобто на момент здійснення господарських операцій та складання податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»були чинними і вказані суб'єкти господарювання мали право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів (робіт, послуг).

На переконання суду, подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані вказаними підприємствами до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (чинних на момент оформлення податкових накладних, складених до 01.01.2011 року) та вимогам встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (які набули чинності на момент оформлення податкових накладних, складених після 01.01.2011 року) стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано і вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно наявних в матеріалах справи довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 04.04.2012 року № 13500743, № 13500905, № 13501763, №13501061 та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.04.2012 року № 13500341, № 13500270, 13500373 ТОВ «Пєрун», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Фірма «Теплий дім», станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та продовжують перебувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент розгляду даної справи (том І, а.с. 111-123, 129-132).

ТОВ «Сучасний стиль»згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.04.2012 № 13500295 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.04.2012 року № 13500832 було припинене 16.06.2011 року у зв'язку з визнанням його банкрутом (том І, а.с. 107-110), а ТОВ «Мегабуд-Холдинг»згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.04.2012 № 13500429 та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.04.2012 року № 13501763 припинене 27.07.2011 року також у зв'язку з визнанням його банкрутом (том І, а.с. 124-128).

Тобто станом на момент на момент проведення господарських операцій з позивачем ТОВ «Сучасний стиль»та ТОВ «Мегабуд-Холдинг»(травень- грудень 2010 року) не були ліквідовані, діяльність їх в установленому законом порядку не була припинена, з ЄДРПОУ підприємства не виключені.

Суд зазначає, що визнання банкрутом юридичної особи після здійснення господарських операцій та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не спричиняють недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру , та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкових накладних.

На момент вчинення господарських операцій записи про визнання банкрутами та ліквідацію вищезгаданих до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились (том І, а.с. 108-132).

Відтак, контрагенти позивача не мали дефектів у своєму правовому статусі та мали право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Вирішуючи питання про реальність вчинення господарських операцій з надання послуг (робіт), поставки товарів ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»на користь позивача, а також придбання позивачем таких товарів, робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій) визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

За даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.03.2011 № 325174 до основних видів діяльності БП «Солідарність»у формі ТОВ належать: «Будівництво будівель» (код КВЕД 45.21.1 ), «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту» (код КВЕД 52.11.0), «Здавання в оренду власного нерухомого майна» (код КВЕД 70.20.0) та інші (том І, а.с. 31).

З наданої представником позивача документації вбачається, що ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»залучались позивачем у якості підрядників для виконання робіт з будівництва об'єктів (торговельно-громадського центру «Петрівка»по вул. Вербовій, 21, 23 та житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування на перетині вулиці Героїв Дніпра та проспекту Героїв Сталінграда в Оболонському районі м. Києва), де позивач виступав замовником будівництва.

Так, згідно з договором оренди земельної ділянки позивачу на підставі рішення Київської міської ради від 15.04.2004 року за № 179/236 та від 28.09.2006 року № 37/94 було надано в строкове платне користування земельну ділянку за адресою м. Київ вул. Вербова, 21, 23 в Оболонському районі м. Києва, розміром 6 257 кв. м. для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-громадського центру «Петрівка». Вказаний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за № 78-6-00608 від 25 листопада 2009 року (том ІІ а.с. 245-264).

11 листопада 2008 року листом-погодженням проектної документації на будівництво за № 15-13875 Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища погоджено архітектурне рішення проекту будівництва торговельно-громадського центру «Петрівка»по вул. Вербовій, 21, 23 та багатоповерхового паркінгу на розподільчій смузі просп. Оболонського для подальшої розробки та затвердження проектної документації відповідно до установленого законодавством порядку (том ІІ а.с. 223).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 27.05.2009 року за № 1393-Об/Т було надано БП «Солідарність»у формі ТОВ дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва торговельно-громадського центру «Петрівка»(І-черга будівництва) за адресою: вул. Вербова 21,23 у Оболонському районі м. Києва. -том ІІ а.с. 207.

Для виконання ремонтно-будівельних робіт по торгівельно-громадського центру «Петрівка»позивачем були укладені договори з ТОВ «Фірма «Теплий дім» на виконання підрядних робіт № 02/70 від 15 червня 2010 року, № 05/05 від 11 травня 2010 року; з ТОВ «Мегабуд-Холдинг» на виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт № 01-10 від 05 жовтня 2010 року, № 10/01 від 10 січня 2011 року, № 03-12 від 03 грудня 2010 року, № 02-11 від 03 листопада 2010 року та з ТОВ «Сучасний Стиль» на виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт № 20/08 від 20 серпня 2010 року.

Виконання наведених договорів підтверджується наданими позивачем первинними документами, дослідженими та переліченими судом вище.

Необхідно зазначити, що у період, що перевірявся, ТОВ «Фірма «Теплий дім»та ТОВ «Мегабуд-Холдинг»мали ліцензії на право здійснення будівельної діяльності , видані Державним комітетом України з будівництва та архітектури, серії АВ № 445188 від 25.11.2008 року терміном дії до 25.11.2011 року, серії АВ № 475473 від 09.07.2009 року терміном дії до 14.07.2012 року, відповідно, (том І а.с. 169, а.с. 172), що свідчить про наявність у контрагентів позивача спеціальної правосуб'єктності, необхідної для здійснення даного виду господарської діяльності -виконання будівельних робіт.

Наявність ліцензії на право здійснення будівельної діяльності на види робіт, виконаних ТОВ «Сучасний стиль»на користь позивача згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2010 року (розробка ґрунту, розбирання цементно-бетонного покриття, засипка траншей, пазух, улаштування прохідного каналу, тощо), законодавством не передбачена.

З метою заміни автоматичної системи пожежної сигналізації, якою обладнано торгові місця на речовому ринку «Петрівка»по вул. Вербовій, 21, 23 в Оболонському районі м. Києва за зверненням орендаря (том І а.с. 167), позивачем було укладено договір № 12/08/10 від 12 серпня 2010 року з ТОВ «Пєрун», результатом виконання якого було підвищення рівня технічного оснащення безпеки Об'єкту -торгових місць рядів № № 1, 2, 3, 71 на речовому ринку «Петрівка»по вул. Вербовій 21, 23 в Оболонському районі м. Києва.

Як встановлено судом, ТОВ «Пєрун»має ліцензію серії АВ № 457112 від 30.04.2009 року на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану об'єктів, видану Державним Департаментом пожежної безпеки МНС України (том ІІ а.с. 241).

З наданої на запит суду ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС інформації відносно ТОВ «Пєрун»вбачається, що у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податків за Ф №1-ДФ до податкової інспекції району за жовтень 2010 року кількість працівників на вказаному підприємстві становить 15 осіб (том І, а.с. 137).

Отже, вказане підприємство мало в своєму розпорядженні достатній трудовий ресурс, необхідний для виконання покладених на нього договірних обов'язків по налаштуванню автоматичної системи пожежної сигналізації.

Також, як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди земельної ділянки від 18 травня 2004 року позивачу на підставі рішення Київської міської ради від 25.09.2003 року за № 31/905 було надано в строкове платне користування земельну ділянку розміром 2 502 кв. м. за адресою м. Київ, просп. Г. Сталінграду, 53 Б для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування. Вказаний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за № 78-6-00200 від 20 серпня 2004 року (том ІІІ а.с. 39-44).

Відповідно до висновку комплексної державної експертизи, виданого Службою «Київдержекспертиза»03 листопада 2006 року за № 5461, було затверджено проектну документацію позивача з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування на перетині вул. Героїв Дніпра та пр. Героїв Сталінграда в Оболонському районі м. Києва (том ІІІ а.с. 25). Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві позивачу надано дозвіл № 2307-Об/Т від 07.12.2006 року на виконання будівельних робіт із будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування на перетині вул. Героїв Дніпра та проспекту Героїв Сталінграда у Оболонському районі (том ІІІ а.с. 24).

В подальшому, з метою здійснення будівництва вищезазначеного житлового будинку між БП «Солідарність»у формі ТОВ та ЗАТ «Національна будівельна компанія»було укладено договір генерального підряду № 1/12/2006 від 19 грудня 2006 року (том ІІІ а.с. 26-36).

Завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування по просп. Героїв Сталінграду, 53 Б підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 06 серпня 2009 року, свідоцтвом № 2600000236 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, актом про прийняття-передачу житлового будинку з вбудовано-прибудованими закладами громадського обслуговування по просп. Г. Сталінграду, 53 Б в Оболонському районі м. Києва з балансу на баланс (том ІІІ а.с. 9-22).

У зв'язку із звершенням будівництва житлового будинку із вбудованими приміщеннями по просп. Героїв Сталінграда, 53 Б, комісією було проведено обстеження технічного стану житлового будинку та складено акт від 10 серпня 2009 року про наявність недоліків та недоробок, які виникли в процесі будівництва. -том І а.с. 145-146.

На усунення недоліків виявлених комісією під час обстеження технічного стану житлового будинку за адресою м. Київ просп. Героїв Сталінграда, 53 Б БП «Солідарність»у формі ТОВ було укладено угоди з ТОВ «Фірма «Теплий дім», зокрема, договори № 07/40 від 19 квітня 2010 року, № 07/06 від 07 червня 2010 року, № 06/04 від 06 квітня 2010 року, які описані вище.

Крім того позивачем було придбано у ТОВ «АСП Сервіс» за Договором купівлі-продажу № 3507 від 05 липня 2010 року, матеріали (плитки, краску) для усунення недоліків та недоробок житлового будинку по просп. Г. Сталінграда, 53-б м. Київ.

На запит суду ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС надано інформацію, що ТОВ «АСП Сервіс» згідно поданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податків за Ф №1-ДФ до податкової інспекції району за серпень 2010 року, кількість працівників на вказаному підприємстві становить 6 осіб (том ІІ, а.с. 136).

Таким чином, придбання товарів у ТОВ «АСП Сервіс», замовлення робіт (послуг) у ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної для нього господарської діяльності пов'язаної з будівництвом, яка спрямована на отримання доходу.

Викладені вище обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун», ТОВ «АСП Сервіс»є реальними та підтверджуються необхідними документами, товари, послуги (роботи), що надавалися позивачу були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З приводу висновків акту перевірки про виявлення розбіжностей по задекларованим сумам податкового кредиту та податкових зобов'язань між позивачем та ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-Холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»на загальну суму 668 800,00 грн., суд зазначає, що відповідно до п. 20.1 ст. 20 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III (діючого на момент виникнення спірних правовідносин), відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Порушення, допущенні одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку . У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі „Інтерсплав проти України").

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення -придбання результатів робіт для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку; висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Фірма «Теплий дім», ТОВ «Мегабуд-холдинг», ТОВ «АСП Сервіс», ТОВ «Сучасний стиль», ТОВ «Пєрун»з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В Акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій , незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити, про фіктивність вчинених операцій , відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагенту були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Як вбачається з Акту перевірки, вказані обставини під час проведення перевірки відповідачем взагалі не досліджувались та жодні обґрунтовані доводи з цього приводу в Акті перевірки не наведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що БП «Солідарність»у формі ТОВ правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року, а висновки Акту перевірки про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3 п. 7.2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є помилковим, відтак донарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 668 800,00 грн. є протиправним.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій на підставі підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 159 864,25 грн. також є протиправним.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов БП «Солідарність»у формі ТОВ підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 30,12 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва № 0000132306 від 15 лютого 2012 року .

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Багатопрофільного підприємства «Солідарність»у формі товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 19 червня 2012 року.