Постанова

від 30.05.2012 по справі 2а-1870/5541/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. Справа № 2а-1870/5541/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Собор-75»до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

В с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Собор-75»(далі -ТОВ «Собор-75»звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконної відмови відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -ДПІ у м. Суми) реєстрації підприємства платником податків на додану вартість від 22.07.2011 року, про визнання незаконними дій першого заступника начальника ДПІ у м. Суми Зіменко Н.П. у відмові 22.07.2011 року підприємства у реєстрації платником податку на додану вартість, про зобов'язання ДПІ у м. Суми зареєструвати підприємство платником податку на додану вартість, посилаючись на відсутність підстав, визначених п. 183.8 Податкового кодексу України, для відмови підприємству у здійсненні такої реєстрації.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року позовна заява ТОВ «Собор-75»в частині позовних вимог про визнання незаконними дій першого заступника начальника ДПІ у м. Суми Зіменко Н.П. у відмові 22.07.2011 року підприємства у реєстрації платником податку на додану вартість залишена без розгляду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року позовні вимоги ТОВ «Собор-75»задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ДПІ в м. Суми, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду від 06.10.2011 року з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ТОВ «Собор-75».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється статтями 180 - 183 розділу V Податкового кодексу України та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року N 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за N 1400/18695 (далі - Положення).

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість за добровільним рішенням такої особи відбувається за умови дотримання вимог, визначених статтями 182 та 183 розділу V Податкового кодексу, шляхом подання до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційної заяви платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (далі - Заява).

У Заяві № 1-ПДВ особи можуть навести бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ і матимуть право на виписку податкових накладних.

Заява № 1-ПДВ подається особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи -платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. При цьому у Заяві № 1-ПДВ зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ.

Дані Заяви № 1-ПДВ мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (далі -ЄДР). Якщо у Заяві № 1-ПДВ не зазначено обов'язкові реквізити, надано недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої Заяви № 1-ПДВ), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису Заяви № 1-ПДВ від особи, яка реєструється платником ПДВ, то відповідно до п. 10 розділу III Положення, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом 10 робочих днів від дня отримання Заяви № 1-ПДВ податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову Заяву № 1-ПДВ (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

З метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених особою у Заяві № 1-ПДВ, податковий орган відповідно до п. 9 розділу III Положення № 978 може звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР для підтвердження реєстраційних даних. Водночас для підтвердження інших відомостей, зазначених у Заяві № 1-ПДВ, у тому числі відомостей, які стосуються фінансово-господарської діяльності та формування статутного капіталу особи, податковий орган може звернутися до такої особи із письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів згідно з пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, а також п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу.

Орган державної податкової служби при розгляді Заяви № 1-ПДВ і прийнятті рішення про реєстрацію особи як платника ПДВ з метою підтвердження відомостей, наведених у Заяві № 1-ПДВ, також звертає увагу на показники податкової звітності та розрахунків щодо інших податків, які подавалися такою особою.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) Свідоцтво не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у його Заяві № 1-ПДВ, або протягом 10 робочих днів від дати її надходження, якщо у цій Заяві не зазначено, чи настає бажаний (запланований) день реєстрації раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платником ПДВ податковим органом.

Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у Заяві № 1-ПДВ особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження Заяви № 1-ПДВ, податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) Свідоцтво не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платником ПДВ, зазначеного у його Заяві № 1-ПДВ.

У свою чергу податковий орган зобов'язаний відмовити у реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду Заяви № 1-ПДВ та/або поданих документів установлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не виконує вимоги, визначені ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу (п. 5 розділу I, пункти 3, 4, пп. 5.1 п. 5 розділу III Положення № 978), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ згідно зі ст. 184 цього Кодексу та п. 1 розділу V цього Положення.

У відповідності з п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 розділу Податкового Кодексу України анулювання реєстрації особи як платника ПДВ відбувається у разі якщо в ЄДР наявний запис про:

- відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання);

- відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Судом встановлено, що 11.07.2011 року до відповідача надійшла реєстраційна заява платника податку на додану вартість (а.с. 41).

22.07.2011 року ДПІ у м. Суми за наслідками розгляду звернення ТОВ «Собор-75»щодо реєстрації підприємства платником податку на додану вартість відмовила в проведені такої реєстрації з тих підстав, що у реєстраційній заяві 1-ПДВ (форма № 1 -ПДВ) від 11.07.2011 року внесені недостовірні дані місцезнаходження підприємства (а.с. 7).

Із довідки ЄДР станом на 22.06.2011 року вбачається, що місцем знаходження ТОВ «Собор-75»є м. Суми, вул. Чернігівська, № 5 (а.с. 49 обор.).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Собор-75»в частині незаконності рішення ДПІ в м. Суми від 22.07.2011 року (викладеного у формі листа) про відмову в здійсненні реєстрації підприємства платником ПДВ з підстав внесення позивачем в Заяву № 1-ПДВ недостовірних даних місцезнаходження підприємства, колегія суддів зазначає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 КАС України).

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV (зі змінами та доповненнями, далі Закон № 755-IV) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Враховуючи вимоги ст. 17 Закону № 755-IV, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до статей 6 та 19 цього Закону при зміні місцезнаходження юридичної особи вносяться відповідні зміни до відомостей ЄДР в порядку, встановленому цим законом. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни пов'язані із зміною місцезнаходження, є підставою для заміни свідоцтва про державну реєстрацію.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 755-ІV встановлено, що відомості внесені до ЄДР вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Закону № 755-IV особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, які подаються державному реєстратору, завідомо неправдивих відомостей, які підлягають внесенню до ЄДР, несуть відповідальність, встановлену законом.

Виходячи з наведеного, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на довідку про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 20.07.2011 року № 580/7/26-345 (а.с. 27), як на безумовний доказ, що обґрунтовує оскаржуване рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «Собор-75»в частині зобов'язання відповідача зареєструвати підприємство платником податку на додану вартість, оскільки розгляд та вирішення звернення щодо здійснення такої реєстрації є виключною компетенцією податкового органу.

З даних підстав колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу та частково скасовує оскаржуване судове рішення.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 11, п. 2 ч. 3 ст. 105 КАС України, висновку про незаконність рішення ДПІ в м. Суми від 22.07.2011 року (викладеного у формі листа) про відмову в здійсненні реєстрації підприємства платником ПДВ з підстав внесення позивачем в Заяву № 1-ПДВ недостовірних даних місцезнаходження підприємства, для захисту прав позивача колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності зобов'язання відповідача прийняти рішення по суті звернення ТОВ «Собор-75»від 11.07.2011 року.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Частиною 4 ст. 196 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання сторін, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198 ч. 1 п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Собор-75»про зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Суми зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю «Собор-75»платником податку на додану вартість з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені даних позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Собор-75».

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

З оригіналом згідно Мельнікова Л.В.