Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-4035/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 2а-4035/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Філатов П.А.

Представник відповідача - Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство "Промавтомат" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі № 2а-4035/11/2070

за позовом Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство "Промавтомат"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство "Промавтомат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (нині - Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби ) в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000172330 та № 0000182330 від 15.02.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство "Промавтомат".

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Цивільного кодексу України, ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Також у судовому засіданні, від відповідача надійшло клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби у зв"язку з тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" припинено діяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова та утворено Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка продовжує виконувати функції попереднього державного органу.

Клопотання відповідача, було задоволено та замінено відповідача на Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова проведено виїзну перевірку Приватного підприємства науково-виробниче підприємство „Промавтомат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.02.2011 року № 14/23-304/32137096.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3, п.5.9, ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4 п.п. 7.2.3 п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. "Про податок на додану вартість" безпідставно занижено податок на прибуток на загальну суму 202561 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 182262 грн.

На підставі акту перевірки 15.02.2011 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000172330 та № 0000182330, якими встановлено ПП НВП "Промавтомат" суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 253201,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 227827,00 грн. Вказані податкові повідомлення - рішення, в порядку, визначеному нормами Податкового Кодексу України, були оскаржені до ДПА у Харківський області. Рішенням ДПА у Харківській області № 1359/10/25-203 від 04.04.2011 року скаргу залишено без задоволення, а вказані податкові повідомлення - рішення без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що факт неподання контрагентами позивача, або невизнання відповідними податковими органами декларацій з ПДВ контрагентів ТОВ «Едан плюс», ТОВ «Електрощит-сервіс», ПП «Співдружність- - кентавр», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ТОВ «Содес» як податкової звітності тягне за собою відсутність об'єкту оподаткування, а від так і безпідставність віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товарів, послуг отриманих від контрагентів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями) (далі -Закон) «Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом."

Згідно пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 та звільнені від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.»

Відповідно до п.п.7.2.3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.»

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту».

Згідно п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця. Податкова накладна не підписується покупцем і не скріплюється його печаткою.

Вимогами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року ПП НВП „Промавтомат" мало взаємовідносини з ТОВ "Донтрансторг", (код ЄДРПОУ 36061529), а саме придбавало електрокомплектуючі на загальну суму 334699,60 грн., в т.ч. ПДВ 55783,26 грн., (до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 278916 грн., у тому числі у 2 кварталі 2010 року в сумі 278916 грн.).

Відповідно даних бази "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України", встановлено, що ТОВ "Донтрансторг", код ЄДРПОУ 36061529, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецьк та на період здійснення перевірки мало стан «23»- місцезнаходження не встановлено. До ДПІ у Київському районі м. Донецьк було направлено запит від 10.01.2011 року №199/23-314 на проведення зустрічної звірки щодо підтвердження взаємовідносин підприємства ТОВ "Донтрансторг", (код ЄДРПОУ 36061529), з ПП НВП „Промавтомат" за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

В ході перевірки не було отримано відповідь на запит стосовно підтвердження взаємовідносин ПП НВП "Промавтомат" з ТОВ "Донтрансторг", але дану відповідь від ДПІ у Київському районі м. Донецьк отримано після складання акту перевірки (а саме відповідь від №1475/7/23-313 від 07.02.11), у якій зазначено що перевірку провести неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою (стан підприємства є 23 - місцезнаходження не встановлено). Також додатково зазначено, що у ТОВ "Донтрансторг", відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, укладені угоди за період травень 2010 р. мають ознаки нікчемності.

Від ВПМ у Ленінському районі м. Харкова отримано службову записку від 12.11.2010 року за №630/26-006, разом з якою надано копію пояснення громадянина ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1, директора та засновника ТОВ «Донтрансторг» на 3-х аркушах.

Відповідно вищезазначеного пояснення громадянин ОСОБА_3 повідомляє, що печатки, штампів, статутних, бухгалтерських та податкових документів ТОВ "Донтрансторг" громадянин ОСОБА_3 ніколи не мав, веденням фінансово-господарської діяльності не займався, угоди з підприємствами контрагентами не укладав та не підписував, товари (роботи, послуги) не поставляв, не здійснював та не придбавав, податкові накладні, товарно-транспортні накладні не виписував, не заповнював та не підписував, звітність не заповнював не здавав та не підписував, з посадовими особами підприємств-контрагентів не зустрічався та перемовини не вів. Довіреність на ведення фінансово-господарської діяльності від імені громадянина ОСОБА_3, як директора, ним не виписувалась та не підписувалась.

Відповідно даних бази "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України", відповідачем встановлено, що ТОВ "Донтрансторг", код ЄДРПОУ 36061529, встановлено що директором та засновником ТОВ «Донтрансторг»є ОСОБА_3, і.н. НОМЕР_1. Також в ході перевірки встановлено що всі первинні документи (видаткові та податкові накладні) виписані на адресу ПП НВП „Промавтомат" підписані директором ТОВ «Донтрансторг»- ОСОБА_3

В зв'язку з тим, що директор ТОВ «Донтрансторг»- ОСОБА_3 дав пояснення стосовно того, що ніякого відношення до діяльності даного підприємства не має та будь-які дії відносно даного підприємства не здійснював, ведення управлінського та бухгалтерського обліку не здійснював, первинні документи не підписував, то згідно із п. 2.4 Положення бухгалтерському обліку усі документи виписані від його імені на адресу ПП НВП „Промавтомат" не мають юридичної сили.

На адресу ПП НВП „Промавтомат" у перевіряємому періоді ТОВ «Донтрансторг» виписало наступні видаткові накладні: № 120544 від 12.05.2010 року; № 130516 від 13.05.2010 року; № 140538 від 14.05.2010 року; № 170510 від 17.05.2010 року; № 180549 від 18.05.2010 року на загальну суму 334699,60 грн.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що підприємством в порушення пп.5.3.9, п.5.3, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) були завищені валові витрати на суму 278916 грн., в тому числі у 2 кварталі 2010 року на суму 278916 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Інформація від ДПІ у Київському районі м. Донецька про відсутність ТОВ "Донтрансторг" за юридичною адресою надійшла вже після проведення перевірки та складання акту перевірки, а отже не може бути врахована.

Також в матеріалах справи відсутня довідка або витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є юридично значущим фактом в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб" при встановленні місця знаходження юридичної особи, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону.

Також судом першої інстанції взята до уваги службова записка № 630/26-006 від 12.11.2010р. складена ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька, в якій зокрема зазначається, що директор підприємства не має ніякого відношення до господарської діяльності підприємства. Ніяких доказів, які могли б вказувати, що саме директор ТОВ "Донтрансторг" надавав пояснення судом не досліджено та не встановлено.

Відповідно п.9.1, ст.9 Закону України № 996 -ХІV від 16.07.1999 року „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (з урахуванням змін та доповнень) „Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи".

Відповідно п.9.2, ст.9 Закону України № 996 -ХІV від 16.07.1999 року „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (з урахуванням змін та доповнень) „Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Згідно п.п.5.3.9, п.5.3, ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88, зареєстровано в Мін'юсті за №168/704 від 05.06.95 (далі за текстом -Положення бухгалтерського обліку) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В межах договору поставки від 19.04.2010 року були проведені господарські операції з поставки товару, які оформлені видатковими накладними № 120544 від 12.05.2010р. на суму 24039,19грн., № 130516 від 13.05.2010р. на суму 66057,69грн., № 140538 від 14.05.2010р. на суму 143940,91грн., № 170510 від 17.05.2010р. на суму 71452,79грн., № 180549 від 18.05.2010р. на суму 30189,02грн., та податковими накладними № 120544 від 12.05.2010р. на суму 24039,19грн., № 130516 від 13.05.2010р. на суму 66057,69грн., № 140538 від 14.05.2010р. на суму 143940,91грн., № 170510 від 17.05.2010р. на суму 71452,79грн., № 180549 від 18.05.2010р. на суму 30189,02грн. на загальну суму 310707,00 грн. (в тому числі ПДВ - 62141,00 грн. ).

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними відповідних бухгалтерських рахунків.

Фізичне переміщення товару підтверджується товаро-транспортними накладними № 912341 від 12.05.2010р., № 912344 від 14.05.2010р., № 912347 від 18.05.2010р.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та підтвердження факту повноважень особи, що отримала ТМЦ підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: № 73/1 від 12.05.2010р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: при виробництві електрообладнання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що ПП НВП "Промавтомат" виконало всі вимоги діючого законодавства та цілком правомірно включив до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "Донтрансторг".

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року ПП НВП „Промавтомат" мало взаємовідносини з ТОВ "Едан Плюс", код ЄДРПОУ 36032757, а саме придбавало електрокомплектуючі на загальну суму 477692,67 грн., в т.ч. ПДВ 79515,44 грн. (до складу валових витрат віднесено витрати в сумі 398177 грн.)

02.11.2009 року між позивачем, ПП "Промавтомат" (в якості покупця) та ТОВ "Едан плюс" (в якості продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки № 02.11 від 02.11.2009р., предметом якого є поставка електрокомплектуючих, кількість та ціна яких визначалася рахунками фактурами для кожної поставки.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача -дирекором Щербак Ю. І, від контрагента - директором Зіміним Е. А.

У відповідності до вимог передбачених п. п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.4.1 ст.4 «База оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 «Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з поставки товару, які оформлені видатковою накладною № рн-000335 від 05.11.2009р. на суму 29520,25грн., податковою накладною № 335 від 05.11.2009р. на загальну суму 29520,25грн. (в тому числі ПДВ - 4920,04)., видатковою накладною № рн-000340 від 06.11.2009р. на суму 49214,41грн., податковою накладною № 340 від 06.11.2009р. на загальну суму 49214,41грн. (в тому числі ПДВ - 8202,40)., видатковою накладною № рн-3721 від 17.11.2009р. на суму 50803,43грн., податковою накладною № 3721 від 17.11.2009р. на загальну суму 50803,43грн. (в тому числі ПДВ - 8467,24)., видатковою накладною № рн- 435 від 01.12.2009р. на суму 52054,76грн., податковою накладною № 435 від 01.12.2009р. на загальну суму 52054,76грн. (в тому числі ПДВ - 8675,79)., видатковою накладною № рн-450.1 від 07.12.2009р. на суму 113890,24грн., податковою накладною № 450.1 від 07.12.2009р. на загальну суму 113890,24грн. (в тому числі ПДВ - 18981,71)., видатковою накладною № рн-458 від 09.12.2009р. на суму 43729,31грн., податковою накладною № 458 від 09.12.2009р. на загальну суму 43729,31грн. (в тому числі ПДВ - 7288,22)., видатковою накладною № рн-371 від 03.06.2010р. на суму 7898,10грн., податковою накладною № 371 від 03.06.2010р. на загальну суму 7898,10грн. (в тому числі ПДВ - 1316,35)., видатковою накладною № рн-375 від 04.06.2010р. на суму 14769,07грн., податковою накладною № 375 від 04.06.2010р. на загальну суму 14769,07грн. (в тому числі ПДВ - 2461,51)., видатковою накладною № рн-376 від 07.06.2010р. на суму 17928,83грн., податковою накладною № 376 від 07.06.2010р. на загальну суму 17928,83грн. (в тому числі ПДВ - 2988,14)., видатковою накладною № рн-9.001 від 11.01.2010р. на суму 35960,71грн.

Отриманий товар оприбутковано позивачем за даними відповідних бухгалтерських рахунків.

Фізичне переміщення товару підтверджується товаро-транспортними накладними № 912251 від 05.11.2009р., № 912253 від 06.11,2009р., № 912259 від 17.11.2009р., № 912263 від 01.12.2009р., № 912265 від 07.12.2009р., № 912266 від 09.12.2009р.. № 912317 від 03.06.2010р., № 912318 від 04.06.2010р., № 912322 від 07.06.2010р., № 912301 від 11.01.2010р.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та підтвердження факту повноважень особи, що отримала ТМЦ підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: № 215585 від 02.11.2009р., № 215605 від 13.11.2009р., № 215630 від 01.12.2009р., № 215636 від 04.12.2009р., № 3 від 06.01.2010р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями.

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: при виробництві електрообладнання.

Колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції, що укладені між підприємствами правочини, не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин через відсутність у ТОВ "Едан плюс" трудових ресурсів, транспортних засобів та інше, оскільки відсутність технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів не може свідчити про нікчемність та нереальність правочинів з поставки в силу особливостей даного виду правочину на відміну від, наприклад, будівельної діяльності, для якої законодавством передбачені ліцензійні умови з чітким визначенням складу фахових працівників тощо. Податковим органом в акті перевірки не аргументовано та не доведено, що за відсутності вказаних чинників ТОВ «Едан плюс» не міг провадити господарську діяльність.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року ПП НВП „Промавтомат" мало взаємовідносини з ТОВ "Електрощит-Сервіс", код ЄДРПОУ 33204079, а саме придбавало електрокомплектуючі та отримувало послуги з розробки технічної документації на загальну суму 149860,33 грн., в т.ч. ПДВ 24976,72 грн., (до складу валових витрат віднесено суму 124884 грн.).

01.04.2010 року між позивачем, ПП "Промавтомат" (в якості Замовника) та ТОВ "Електрощит-Сервіс" (в якості Виконавця) було укладено письмовий правочин у формі договору про надання послуг № 01/04.10 від 01.04.2010р., предметом якого є надання з боку Виконавця послуг по розробці принципових схем пристроїв автоматичного керування.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - директором Щербак Ю. І, від контрагента - директором Оджиковським О. А.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з надання послуг по розробці принципових схем пристроїв автоматичного керування, які оформлені актом прийому передачі від 30.04.2010р., підписаним з обох сторін, а також виписаною виконавцем на адресу замовника податковою накладною № 67 від 29.04.2010р., на загальну суму 70014,00грн. (в тому числі ПДВ - 11669,00).

Отримані послуги оприбутковано позивачем за даними відповідних бухгалтерських рахунків.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням.

В подальшому надані послуги по розробці принципових схем пристроїв автоматичного керування було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме при виробництві електрообладнання.

Також від вказаного контрагента на внедоговірній основі було отримано електрокомплектуючі для виробництва електрообладнання.

Між підприємствами були проведені господарські операції з поставки, які оформлені видатковою накладною № 252 від 10.06.2010р. на суму 11414,71грн., податковою накладною № 262 від 10.06.2010р. на загальну суму 11414,71грн. (в тому числі ПДВ - 1902,45)., видатковою накладною № 256 від 11.06.2010р. на суму 32601,55грн., податковою накладною № 266 від 11.06.2010р. на загальну суму 32601,07грн. (в тому числі ПДВ - 5971,68)., видатковою накладною № 264 від 14.06.2010р. на суму 16750,93грн., податковою накладною № 274 від 14.06.2010р. на загальну суму 16750,93грн. (в тому числі ПДВ - 16750,93)., видатковою накладною № 279 від 16.06.2010р. на суму 19079,14грн., податковою накладною № 289 від 16.06.2010р. на загальну суму 19079,14грн. (в тому числі ПДВ - 3179 ,86).,

Отримані товари оприбутковано позивачем за даними відповідних бухгалтерських рахунків.

Фізичне переміщення товару підтверджується товаро-транспортними накладними № 912276 від 10.06.2010р., № 912277 від 11.06.2010р., № 912279 від 14.06.2010р., № 912280 від 16.06.2010р.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та підтвердження факту повноважень особи, що отримала ТМЦ підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: № 104 від 10.06.2010р., № 105 від 14.06.2010р., № 215630 від 01.12.2009р., № 215636 від 04.12.2009р., № 3 від 06.01.2010р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що ПП НВП „Промавтомат" в зв'язку проведенням операцій з ТОВ "Електрощит-Сервіс" в порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 р. (зі змінами та доповненнями), завищило суму валових витрат на загальну суму 124884 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 року на суму 124884 грн.

Колегія суддів зазначає, що перевірка позивача проведена за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., тобто є очевидним, що процедура банкрутства контрагента ТОВ "Електрощит-Сервіс" жодним чином не відноситься до вказаної перевірки, бо розпочата вже після складання акту.

Також посилання суду першої інстанції на той факт, що на час вчинення правочинів на ТОВ "Електрощит-сервіс" лічилася лише одна особа, не може свідчити про нереальність здійснених угод, бо між підприємствами укладалися договори поставки. В силу особливостей даного виду правочину, для якого законом не встановлюється жодних спеціальних умов.

Як встановлено відповідачем в ході проведення перевірки, згідно проведеного аналізу даних поданої ПП НВП „Промавтомат" податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2010 року встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з придбання технічної документації з розробки принципових схем від ПП "Співдружність-Кентавр", (код ЄДРПОУ 35819313), на загальну суму 49986,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8331,0 грн. та придбання електрокомплектуючих від ПП "Дім споживчого побуту - Бріз", (код ЄДРПОУ 36673488), на загальну суму 72012,43 грн., в т.ч. ПДВ на суму 12002,07 грн. (до складу податкового кредиту за квітень 2010 року віднесено суму 20333 грн.).

15.04.2010 року між позивачем, ПП "Промавтомат" (в якості Замовника) та ПП "Співдружність-Кентавр" (в якості Виконавця) було укладено письмовий правочин № 15/04.10 у формі договору про надання послуг, предметом якого є надання з боку Виконавця послуг по розробці принципових схем пристроїв автоматичного керування.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - директором Щербак Ю. І, від контрагента - директором Оджиковським О. А.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з надання послуг по розробці принципових схем пристроїв автоматичного керування, які оформлені актом прийому передачі від 30.04.2010р., підписаним з обох сторін, а також виписаною виконавцем на адресу замовника податковою накладною № 1191 від 29.04.2010р., на загальну суму 49986,00грн. (в тому числі ПДВ - 8331,00).

Отримані послуги оприбутковано позивачем за даними відповідних бухгалтерських рахунків.

Зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжним дорученням.

В подальшому надані послуги по розробці принципових схем пристроїв автоматичного керування було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме при виробництві електрообладнання.

31.03.2010р. року між позивачем, ПП "Промавтомат" (в якості покупця) та ПП "Дім Споживчого Побуту-Бриз" (в якості продавця) було укладено письмовий правочин у формі договору поставки № 31/03.10, предметом якого є поставка електрокомплектуючих, кількість та ціна яких визначалася рахунками фактурами для кожної поставки.

На момент укладення згаданого правочину сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Від імені сторін правочин було укладено повноважними особами, а саме: від позивача - директором Щербак Ю. І, від контрагента - Барко Є. А.

В межах згаданого правочину були проведені господарські операції з поставки продукції, які оформлені видатковою накладною № 981 від 08.04.2010р. на суму 2836,96грн., податковою накладною № 981 від 08.04.2010р. на загальну суму 2836,96грн. (в тому числі ПДВ - 472,83грн.), видатковою накладною № 1031 від 13.04.2010р. на суму 38619,86грн., податковою накладною № 1031 від 13.04.2010р. на загальну суму 38619,86грн. (в тому числі ПДВ - 6436,64грн.), видатковою накладною № 1061 від 16.04.2010р. на суму 30555,61грн., податковою накладною № 1061 від 16.04.2010р. на загальну суму 30555,61грн. (в тому числі ПДВ - 5092,60грн.),

Фізичне переміщення товару підтверджується товаро-транспортними накладними № 419980 від 08.04.2010р., № 419981 від 13.04.2010р.. № 419982 від 16.04.2010р., №912280 від 16.06.2010р.

Фактичне надходження товару в розпорядження позивача та підтвердження факту повноважень особи, що отримала ТМЦ підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: № 48/1 від 08.04.2010р.

Зобов'язання по оплаті вартості придбаного товару були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів згідно з платіжними дорученнями

В подальшому придбаний товар було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме: при виробництві електрообладнання, що підтверджується актами списання матеріалів, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів вказує, що в своїй постанові суд першої інстанції зазначає, що факт неподання контрагентами позивача, або невизнання відповідними податковими органами декларацій з ПДВ контрагентів ТОВ «Едан плюс», ТОВ «Електрощит-сервіс», ПП «Співдружність-кентавр», ПП «Дім споживчого побуту - Бріз», ТОВ «Содес» як податкової звітності тягне за собою відсутність об'єкту оподаткування, а від так і безпідставність віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні товарів, послуг отриманих від наших контрагентів.

В зв'язку з цим колегія суддів зазначає, що ані Законом Україні «Про податок на додану вартість» № 169/97-ВР від 03.04.1997 року, ані Порядком заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженим наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, не надається право платнику податків не подавати податкову звітність у разі відсутності об'єкту оподаткування в звітному періоді. Отже, декларація має подаватись у будь-якому випадку, факт її неподання тягне застосування фінансових санкцій , а наявність або відсутність об'єкту оподаткування можливо встановити лише із змісту декларації (її показників).

Чинне законодавство не пов'язує наявність або відсутність декларації з наявністю або відсутністю об'єкту оподаткування. Згідно пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року при перевірці завищення або заниження сум податкового зобов'язання податкова декларація може бути використана лише для виявлення арифметичних або методологічних помилок.

До того ж, відповідно до абз. З п. 5.1 ст. 5, пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року навіть у разі недекларування певних правовідносин, всі перелічені контрагенти мають 1095 днів для самостійного виправлення помилки.

Таким чином, неподання податкової звітності зазначеними підприємствами-контрагентами не може свідчити про відсутність об'єкту оподаткування.

Також, податкове законодавство України не має положень, про залежність податкової звітності платника податків від податкової звітності його контрагентів, а це означає, що платник податків не несе відповідальності за неподання податкової звітності своїми контрагентами та своєчасність виконання останніми своїх податкових зобов'язань. Факт неподання контрагентами позивача податкової звітності до податкового органу не дає підстави вважати відсутнім об'єкт оподаткування у позивача.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів також зазначає, що при проведенні перевірки та складанні акту, податковий орган не мав претензій до первинних документів позивача, а тільки до його контрагентів, що суперечить податковому законодавству. Також відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що факти порушень встановлені в ході проведення перевірки позивача не підтверджені, а отже податкові повідомлення - рішення прийняті неправомірно.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов невірних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і неправильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року по справі № 2а-4035/11/2070 прийнята без дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство "Промавтомат" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. по справі № 2а-4035/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, , якою позов Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство "Промавтомат" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000172330 та № 0000182330 від 15.02.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Калиновський В.А. Судді Бенедик А.П. Курило Л.В.

Повний текст постанови виготовлений 11.06.2012 р.