Ухвала

від 12.04.2012 по справі 2а-13319/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 р.Справа № 2а-13319/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача Нагаєць Д.В.

представника відповідача Корнієвського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 р. по справі № 2а-13319/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому з урахування заяви про зміну позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005112305 від 31.10.2011 р. на суму 950168,0 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003992305 від 30.08.2011 р. на суму 190035,0 грн. у повному обсязі.

Заявлені позовні вимоги в частині в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0004002305 від 30.08.2011 року позивачем змінено на скасування податкового повідомлення-рішення № 0005112305 від 31.10.2011 р., з посиланням на те, що попередньо оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004002305 від 30.08.2011 року є відкликаним в порядку п.п. 60.1.3. п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0005112305 від 31.10.2011 р. на суму 950168,0 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0003992305 від 30.08.2011 р. на суму 190035,0 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3.40 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за квітень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Агротехсервіс НК", код ЄДРПОУ 35323535.

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2011 року № 3673/23-05/34758433, згідно висновків якого перевіркою встановлені порушення позивачем вимог:

- ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 190034,0 грн., в тому числі за квітень 2011 на суму 190034,0 грн.

- ст. 138, 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого за період ІІ квартал 2011 року зменшено від'ємне значення за ІІ квартал 2011 року на суму 950168,0 грн.

На підставі акту перевірки № 3673/23-05/34758433 від 12.08.2011 року Державною податковою інспекцією в Дзержинському районі м. Харкова винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011 р. за № 0003992305, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190035,0 грн., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 190034,0 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 1,0 грн.,

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 р. за № 0005112305, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 950168,0 грн., яка складається: з суми основного платежу у розмірі 950168,0 грн.

Також встановлено, що ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" мав господарські взаємовідносини з ПП "Агротехсервіс НК" на підставі договору постачання товару № Ш-280211/5-К від 28.02.2011 р.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ПП "Агротехсервіс НК", використання товарів та послуг у власній господарській діяльності, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених первинних документів, отриманих в ході виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Оскільки господарські операції між постачальником товару - ПП "Агротехсервіс НК" та позивачем мали реальний характер, первинні бухгалтерські документи підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями, у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних видаткових накладних, які відповідають ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4. Положення про документальне забезпечення записі у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Валові витрати за І півріччя 2011 року за видатковими накладними, отриманими від ПП "Агротехсервіс НК", були задекларовані у складі валових витрат, що підтверджується показниками у декларації з податок на прибуток підприємства за І півріччя 2011 року, отже спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків за відповідні звітні періоди в цілому.

Крім того, задовольняючи зазначені позовні вимоги, дійшов висновку про те, що зміст договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання договору, таких доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Чинне законодавство України не ставить в залежність включення до складу валових витрат сум, пов'язаних з придбанням товарів у постачальника та сум ПДВ до складу податкового кредиту від дотриманням вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно такого формування та має необхідні документальні підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок відповідача про порушення ПП "Агротехсервіс НК" статей 203,215,216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з покупцем ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ". Перевіркою ПП "Агротехсервіс НК" встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг) у підприємців-постачальників та по операціях з продажу цих товарів(послуг) підприємствам-покупцям у квітні 2011 року.

Висновки відповідача про порушення позивачем ст. 198 ПК України мотивовані тим, що у квітні 2011 року ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим при придбанні товару у постачальника ПП "Агротехсервіс НК" № 51 на суму ПДВ 71295,62 грн.; від 04.04.2011 р. № 52 на суму ПДВ 81953,33 грн., від 05.04.2011 р. № 53 на суму ПДВ 36784,67 грн. Сума ПДВ у розмірі 190033,62 грн. включена до податкового кредиту підприємства у квітні 2011р.

Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 на суму 190034,0 грн., враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, між ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" та ПП "Агротехсервіс НК" укладений договір постачання товару № Ш-280211/5-К від 28.02.2011 р., відповідно до якого ПП "Агротехсервіс НК" зобов'язується поставити та надати у власність ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" , а останній зобов'язується прийняти та сплатити Товар - шрот соняшниковий. Умовою постачання товару за договором є FCA (франко-перевізник) - приміщення, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, см.т Пересічна, вул. Центральна, 1 згідно Інкотермс 2000 р.

Згідно ст. 712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 265 Господарського кодексу України, умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів, Інкотермс 2000, термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар перевізнику чи іншій особі, вказаної покупцем у вказаному місці.

Таким чином, за спірною угодою постачання ПП "Агротехсервіс НК" вважається таким, що виконав свої зобов'язання за угодою, коли він відвантажить товар на транспортний засіб у приміщенні, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічна, вул. Центральна, 1.

Факт передачі товару від ПП "Агротехсервіс НК" до ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" у призначеному за договором місці відвантаження підтверджується тристоронніми актами приймання-передачі, де чітко зазначається найменування, кількість, підстави знаходження та місце відвантаження товару, а саме актами: від 01.04.11 р. на кількість 254,600 тн, від 02.04.11 р. на кількість 258,400 тн, від 03.04.11 р. на кількість 254,600 тн., від 04.04.11 р. на кількість 245,860 тн., від 05.04.11 р. на кількість 110,354 тн.

Придбання товару за зазначеним договором підтверджується наданими позивачем первинними документами: видатковими накладними № А-37 від 01.04.2011 р., № А-39 від 02.04.2011 р., № А-42 від 03.04.2011 р., № А-48 від 03.04.2011 р., № А-44 від 04.04.2011 р., № А-43 від 05.04.2011 р., перелік яких вказано в акті перевірки, виписками з реєстру банківських платежів та вищезазначеними актами приймання-передачі та податковими накладними.

У подальшому придбаний у ПП "Агротехсервіс НК" товар ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" використав у власній господарській діяльності, а саме реалізував покупцям на умовах FCA (франко-перевізник) -приміщення, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Пересічна, вул. Центральна, 1 згідно Інкотермс 2000 р. за договорами постачання з додатками № Ш-300311/01 від 30.03.2011 р., № Ш-110211/01 від 11.02.2011 р., № Ш-181010/01 від 18.10.2010 р., № Ш- 301110/01 від 30.11.10 р., № Ш- 110211/02 від 11.02.11 р., № Ш- 290909/01 від 29.09.10 р., № Ш- 071210/01 від 07.12.10 р.,№ Ш- 091010/01 від 09.09.10р.

Фактом здійснення господарських операцій та транспортування товару підтверджується належними первинними документами: видаткова накладна № 104-3 від 01.04.11 р., видаткова накладна № 204-2 від 02.04.11 р., видаткова накладна № 504-3 від 05.04.11 р. видаткова накладна № 704-5 від 07.04.11 р., довіреність № 53 від 29.03.11 р., ТТН № 009639 від 01.04.2011 р., ТТН № 009642 від 01.04.11 р., ТТН № 009641 від 01.04.11 р., ТТН № 472729 від 02.04.11 р., ТТН № 472748 від 05.04.11 р., ТТН № 009648 від 05.04.11 р., ТТН № 531615 від 07.04.11 р., видаткова накладна № 104-2 від 01.04.11 р., видаткова накладна № 204-3 від 02.04.11 р., видаткова накладна № 404-2 від 04.04.11 р., видаткова накладна № 504-5 від 05.04.11 р., видаткова накладна № 604-2 від 06.04.11 р., видаткова накладна № 704-3 від 07.04.11 р., довіреність № 273 від 02.04.11 р. довіреність № 272 від 02.04.11 р., довіреність № 239 від 28.03.11 р., ТТН № 009635 від 01.04.11 р. ТТН № 009634 від 01.04.11 р. ТТН № 472726 від 02.04.11 р., ТТН № 472727 від 02.04.11 р., ТТН № 472737 від 04.04.11 р., ТТН № 472736 від 04.04.11 р., ТТН № 009644 від 05.04.11 р., ТТН № 009645 від 05.04.11 р., ТТН № 472750 від 06.04.11 р., ТТН № 531601 від 06.04.11 р., видаткова накладна № 404-3 від 04.04.11 р., видаткова накладна № 504-7 від 05.04.11 р., видаткова накладна № 604-1 від 06.04.11 р., видаткова накладна № 704-4 від 07.04.11 р., довіреність № 13 від 01.04.11 р., ТТН № 472741 від 04.04.11 р., ТТН № 531603 від 06.04.11 р., ТТН № 531604 від 06.04.11 р., ТТН № 534706 від 08.04.11 р., ТТН № 531708 від 08.04.11 р., ТТН № 531710 від 08.04.11 р., я ТТН № 534711 від 08.04.11 р., ТТН № 531577 від 10.04.11 р., ТТН № 531576 від 10.04.11 р., ТТН № 531593 від 11.04.11 р., ТТН № 531597 від 11.04.11 р., ТТН № 009659 від 12.04.11 р., ТТН № 009660 від 12.04.11 р.,ТТН № 009675 від 13.04.11 р., видаткова накладна № 704-2 від 07.04.11 р., довіреність № 99 від 07.04.11 р.,ТТН № 531610 від 07.04.11 р., видаткова накладна № 104-1 від 01.04.11 р., довіреність № 642 від 01.04.11 р., ТТН № 009638 від 01.04.11 р., ТТН № 009637 від 01.04.11 р., видаткова накладна № 504-4 від 05.04.11 р., видаткова накладна № 604-3 від 06.04.11 р., видаткова накладна № 704-1 від 07.04.11 р., довіреність ЯМЖ № 153576 від 05.04.11 р., видаткова накладна № 504-6 від 05.04.11 р., довіреність № 1 від 05.04.11 р., ТТН № 009646 від 05.04.11 р., видаткова накладна № 304-2 від 03.04.11 р., видаткова накладна № 404-1 від 04.04.11 р., видаткова накладна № 404-1 від 04.04.11 р., видаткова накладна № 504-2 від 05.04.11 р., видаткова накладна № 604-4 від 06.04.11 р., довіреність № 130 від 01.04.11 р., ТТН № 472732 від 03.04.11 р.,ТТН № 472733 від 03.04.11 р., ТТН № 472734 від 03.04.11 р., ТТН № 472742 від 04.04.11 р., ТТН № 472744 від 04.04.11 р., ТТН № 009600 від 05.04.11 р., ТТН № 009650 від 05.04.11 р., ТТН № 531607 від 06.04.11 р., ТТН № 531617 від 07.04.11 р.

Таким чином, факт придбання товару підтверджується первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і місять усі необхідні реквізити, встановлені чинним законодавством України для первинних документів.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п.п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної.

Разом з цим, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Договірні правовідносини між позивачем та його контрагентом, ПП "Агротехсервіс НК", оформлено належним чином, первинні документи податкової та бухгалтерської звітності відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Відповідачем не спростовано обставин реального здійснення позивачем господарської діяльності.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог ст.ст. 138, 139 ПК України, в результаті чого зменшено від'ємне значення за 2 кв. 2011 р. на суму 950168,0 грн., враховуючи наступне.

Як свідчить акт перевірки, зазначене порушення вмотивоване тим, що ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" віднесено до складу валових витрат сум витрат по накладним, виписаним при придбанні товару у постачальника ПП "Агротехсервіс НК" № А-37 від 01.04.2011 р. на суму без ПДВ 424333,33 грн., № А-39 від 02.04.2011 р. на суму без ПДВ 430666,67 грн., № А-42 від 03.04.2011 р. на суму без ПДВ 415915,0 грн., № А-48 від 03.04.2011 р. на суму без ПДВ 8418,33 грн., № А-44 від 04.04.2011 р. на суму без ПДВ 409766,67 грн., № А-43 від 05.04.2011 р. на суму без ПДВ 183923,22 грн. Суми витрат по придбанню товару у розмірі 1873023,33 грн. включені до складу валових витрат за І півріччя 2011 року.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отримані позивачем від постачальника товару зазначені видаткові накладні відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4. Положення про документальне забезпечення записі у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88).

Первинні бухгалтерські документи підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями між постачальником товару ПП "Агротехсервіс НК", свідчать про реальність виконання господарських операцій, а тому відсутні підстави для неприйняття до заліку даних видаткових накладних.

Валові витрати за І півріччя 2011 року за видатковими накладними, отриманими від ПП "Агротехсервіс НК", були задекларовані у складі валових витрат, що підтверджується показниками у декларації з податок на прибуток підприємства за І півріччя 2011 року.

Згідно абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо цього недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до вимог п.1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно вимог п.п. 1-3, 5-6 ст.203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення чи пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом першої інстанції не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору, укладеного між позивачем та ПП "Агротехсервіс НК", не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції.

Той факт, що контрагент ПП "Агротехсервіс НК" не дотримувався вимог податкового законодавства в період укладання угод з позивачем, про що, як стверджує відповідач, укладений акт Новомосковською ОДПІ, не доводить, що угоди з ним є нікчемними чи факт відсутності товару за угодами, а лише має документальні висновки контролюючого органу про порушення певних норм податкового законодавства іншим платником податку.

Бази даних ДПС податкової, звітності та інші джерела інформації, про які зазначає

відповідач в акті перевірки, не є підставою вважати, що зміст укладеної угоди суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та не спрямований на реальне настання наслідків, як потребує ст. 203 ЦК України.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи, що кореспондуються з приписами ч.2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Діюче законодавство України не ставить в залежність включення до складу валових витрат сум, пов'язаних з придбанням товарів у постачальника та сум ПДВ до складу податкового кредиту від дотриманням вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Жодна норма діючого законодавства України не встановлює підстави для нікчемності правочину у зв'язку з порушенням іншим платником податку певних норм податкового законодавства. Така ж правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.11 р. "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно додатку 2 та 9 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 985 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735) передбачається обов'язкове зазначення в податковому повідомленні-рішенні підпункту та пункту статті Податкового кодексу України, щодо яких перевіряючими встановлені порушення.

Колегія суддів зазначає, що в порушення вказаного Порядку відповідачем в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях відображені лише статті Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень -рішень, не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 р. по справі № 2-а-13319/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. по справі

№ 2а-13319/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.