Постанова

від 18.05.2012 по справі 2а/0570/1807/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 року справа №2а/0570/1807/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Ванжа Н.Г., за участі представників сторін: від позивача - Ламзіна В.Б., від відповідача - Іващенка Д.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі № 2а/0570/1807/2012 за позовом Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька (надалі позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання відмови відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладеної у листі від 19.01.2012 р. № 2624/15-113, незаконною; зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право сплати 5% єдиного податку. Позов мотивовано відмовою відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, що надана на підставі пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у нього статутного капіталу та неналежність органів місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у задоволені позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі розпорядження міського голови від 28.02.2001 р. № 280, 10.04.2001 р. позивача зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 31445599, місцезнаходження: 83023, м. Донецьк, вул. Харитонова, 16, організаційно-правова форма за КОПФГ комунальне підприємство, про що зазначено у довідці № 543078 з ЄДРПОУ.

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пп. 2 п. 291.4 зазначеної статті, четверта група - це юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

За приписами пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

10.01.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування із обранням четвертої групи. До вказаної заяви позивачем доданий розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.

На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 19.01.2012 р. № 2624/15-113, якою позивача повідомлено про те, що він не може бути платником єдиного податку у зв'язку із тим, що його єдиним засновником є орган місцевого самоврядування, який не є платником єдиного податку, що, на думку податкового органу, не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Підпунктом 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Посилаючись на статті 80, 81 Цивільного кодексу України, статті 62, 63, 78 Господарського кодексу, статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач - це комунальне унітарне підприємство, яке створене органом місцевого самоврядування, який є юридичною особою та не є платником єдиного податку, і входить до сфери його управління.

Суд першої інстанції визнав правомірною відмову відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладену у листі від 19.01.2012 р. № 2624/15-113, у зв'язку із встановленням передбаченого пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України обмеження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно статуту позивача, затвердженого розпорядженням Донецького міського голови від 29.03.2001 р. № 443 відсутні відомості про формування статутного капіталу, а тому і відсутні будь-які юридичні особи, сукупність часток яких у статутному капіталі дорівнює або перевищує 25 відсотків і вони не є платниками єдиного податку.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції зроблений помилковий висновок про можливість задоволення позовних вимог при викладених обставинах.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з урахуванням строку на звернення до суду з зазначеним позовом.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі № 2а/0570/1807/2012 за позовом Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року по справі № 2а/0570/1807/2012 за позовом Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги Комунального підприємства зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати відмову Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, викладену у листі від 19.01.2012 р. № 2624/15-113 - незаконною.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька видати Комунальному підприємству зеленого будівництва Калінінського району м. Донецька свідоцтво про право сплати 5% єдиного податку.

Постанова суду апеляційної інстанції, за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: А.А. Блохін

Судді: Г.М. Міронова

І.В. Юрко