Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/1270/2154/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року справа №2а/1270/2154/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року в справі № 2а/1270/2154/2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан» про стягнення сум капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську (далі - Відділення) звернулось до суду з позовом до Луганського закритого акціонерного товариства (далі - ЛЗАТ) «Автоклапан» про стягнення сум капіталізованих платежів, посилаючись на наступні обставини.

ЛЗАТ «Автоклапан» зареєстроване у Відділенні. Відповідач передав справи потерпілих до Відділення для продовження раніше призначених страхових виплат. Відділенням було продовжено страхові виплати потерпілим: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

27 лютого 2012 року позивачем до ліквідатора підприємства була спрямована заява про визнання права з капіталізації платежів, що виникла із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоровію громадян, так як Відділення були продовжені страхові виплати потерпілим.

7 березня 2012 року на адресу позивача надійшов лист ліквідатора за № 65 від 5 березня 2012 року про відмову визнання права з капіталізації платежів у сумі 459.182,56 грн.

Відповідно до статі 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV) фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадку ліквідації страхувальників.

На сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Для розрахунку суми капіталізації при ліквідації підприємства банкрута застосовується Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 із змінами від 16.05.2007 (далі - Порядок № 765).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується за період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відділення для визначення періоду, за який розраховувалася капіталізація платежів, використовувало дані середнього очікування життя осіб, надані Головним управлінням статистики у Луганській області від 14.02.2012 № 07-15/1082 і задоволення вимог, що виникли із зобов'язань перед потерпілим внаслідок заподіяння шкоди його життю і здоров'ю, провело відповідний розрахунок.

Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на підприємстві-боржнику становить 459.182,56 грн. Позивач просив стягнути заборгованість по капіталізованим вимогам у зазначеній сумі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року в справі № 2а/1270/2154/2012 у задоволенні позову Відділення було відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення місцевий суд послався на те, що відповідач не є банкрутом, тому до нього не можна застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 "Про реалізацію статей 31, 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою затверджений Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Не погодившись з таким рішенням, Відділення подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, якою просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 46 Закону № 1105-ХІV, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ЛЗАТ «Автоклапан» відповідно до Закону № 1105-ХІV зареєструвалось як платник страхових внесків у Відділенні та було взято на облік.

Відповідно до розділу XI Закону № 1105-ХІV підприємства, організації передають у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України документи, що підтверджують право працівника на страхові виплати, інші соціальні послуги для продовження цих виплат.

ЛЗАТ «Автоклапан» передало справи потерпілих на виробництві до Відділення для продовження раніше призначених страхових виплат. Останнім було продовжено страхові виплати потерпілим: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які перебувають на обліку у Відділенні по теперішній час та отримують страхові виплати.

20 грудня 2011 року засновниками ЛЗАТ «Автоклапан» прийнято рішення про ліквідацію відповідача без правонаступника, затверджений склад ліквідаційної комісії та призначено голову ліквідаційної комісії.

У зв'язку з цим позивачем до ліквідатора підприємства 27.02.2012 була спрямована заява про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, так як Відділенням були продовжені страхові виплати потерпілим на виробництві.

Листом від 5 березня 2012 року голова ліквідаційної комісії Загорський О.А., розглянувши заяву про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, на загальну суму 459.182,56 грн., відмовив позивачу щодо визнання кредиторських вимог щодо капіталізації платежів з причин того, що ЛЗАТ «Автоклапан» не є підприємством банкрутом, воно ліквідується за рішенням засновників без встановлення правонаступника, а тому заявлені Відділенням вимоги є, на думку відповідача, необґрунтованими.

Не погоджуючись з висновками місцевого суду по суті спору, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Закону № 1105-ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначеною нормою страхувальника зобов'язано проводити капіталізацію страхових виплат не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством.

У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників, та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, вирішується однаково, до спірних правовідносин необхідно застосовувати закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону) на підставі частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто, застосовувати порядок, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 - Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.

Згідно з п. 5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду №36 від 12.07.20007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року № 867/14134, "для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком капіталізації платежів".

Капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життя і здоров'ю громадян, провадяться відповідно до «Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли з зобов'язання підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 р. і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.

З врахуванням норм статті 46 Закону № 1105-ХІV, ч.7 ст. 9 КАС України та п. 5.9 Інструкції від 12.07.2007 року, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000 р.

Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації.

Відділення для визначення періоду для капіталізації використовувало дані середньої тривалості життя особи, надані Держкомстатом України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що вимоги Відділення до ЛЗАТ «Автоклапан» про стягнення капіталізованих вимог у розмірі 459.182,56 грн. підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення позову.

В повному обсязі постанова складена 19 червня 2012 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську - задовольнити повністю.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року в справі № 2а/1270/2154/2012 - скасувати.

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан» про стягнення сум капіталізованих платежів - задовольнити.

Стягнути з Луганського закритого акціонерного товариства «Автоклапан» (91019, м. Луганськ, вул. Кірова, 43, розрахунковий рахунок № 2600701336 в Східно-промисловому банку МФО 304706, код ЄДРПОУ 00231283) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Луганську суми капіталізованих платежів в сумі 459.182 (чотириста п'ятдесят дев'ять сто вісімдесят дві) гривні 56 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складення її в повному обсязі.

Головуючий І.В.Сіваченко

Судді С.П.Дяченко

О.О.Шишов