Постанова

від 20.06.2012 по справі 38/5005/12969/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 38/5005/12969/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б. М. суддівКоваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд", смт. Ювілейне на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року у справі№ 38/5005/12969/2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд", смт. Ювілейне доТовариства з обмеженою відповідальністю "Воннер Груп", м. Дніпропетровськ пробанкрутство

в судовому засіданні представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2011 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства банкрута, припинено підприємницьку діяльність банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Воннер Груп", м. Дніпропетровськ, провадження у справі №38/5005/12969/2011 припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року (суддя: Вечірко І. О., судді: Джихур О. В., Лисенко О. М.) ухвалу Дніпропетровської області від 08.12.2011 року скасовано та направлено справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішення суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд", смт. Ювілейне звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Вищий господарський суд України ухвалою від 11.06.2011 року прийняв касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд", смт. Ювілейне на постанову суду апеляційної інстанції у справі № 38/5005/12969/2011 до провадження та призначив касаційну скаргу до розгляду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає, на що суд апеляційної інстанції правомірно звернув увагу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог , доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

В ухвалі суду першої інстанції зазначено, що майнових активів банкрута для задоволення вимог кредиторів не виявлено та встановлено, що всі необхідні дії на стадії ліквідації банкрута, передбаченого вимогами закону виконані, однак з цим висновком суд апеляційної інстанції не погодився виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що із заявою про порушення справи, звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд" у зв'язку з невиконання боржником умов договору поставки № ДГ-0401/02 від 01.04.2011 року щодо оплати товару на суму 27 482,31 грн. Відповідно видаткової накладної № РН-0601/06 від 01.06.2011 року боржник отримав товар 01.06.2011 року. Товариство з обмеженою відповідальністю "Воннер Груп" видало кредитору простий вексель серії АА 2417380 від 20.04.2011 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при підписанні сторонами вказаного договору поставки боржник знаходився за адресою: АДРЕСА_2. Вказана адреса боржника зазначена також в акті про вексельний платіж від 20.04.2011 року. Проте, в акті прийому-передачі векселів від 20.04.2011 року зазначена зовсім інша адреса боржника, а саме: АДРЕСА_2 . При вчиненні протесту векселя про не оплату від 08.09.2011 року державним нотаріусом зазначена адреса боржника: АДРЕСА_1.

В матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 166720 з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Воннер Груп" станом на 19.09.2011 року відсутнє за адресою місцезнаходження (АДРЕСА_1 ) (а. с. 34-36).

Таким чином судом першої інстанції не встановлено даті зміни реєстрації боржника, таким чином судом першої інстанції передчасно зроблено висновок про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство та затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу підприємства банкрута складеного за результатами проведеної ліквідаційної процедури.

Окрім того судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що в витязі з Єдиного державного реєстру зазначено, що засновником боржника є ОСОБА_4, однак ліквідатором не надано доказів звернення до вказаної особи з метою можливості отримання документів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно ст. 3 1 ГПК при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Згідно вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариство з обмеженою відповідальністю "Воннер Груп", с. Скельки і припиняючи провадження по справі, судом першої інстанцій не було належним чином досліджено звіт ліквідатора боржника, не було з'ясовано чи вчинив ліквідатор боржника всі передбачені законом заходи по пошуку майна боржника, для подальшого його включення до ліквідаційної маси.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не повно та не всебічно досліджено матеріали справи, тому висновок суду апеляційної інстанції про невідповідність ухвали суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі вимогам чинного законодавства є правомірним.

За таких обставин, прийнята апеляційним господарським судом постанова є такою, що прийнята з дотриманням процесуальних вимог, відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок-Трейд", смт. Ювілейне на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року у справі №38/5005/12969/2011 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року у справі №38/5005/12969/2011 залишити без змін.

Головуючий В. М. Коваленко

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич