Рішення

від 20.06.2012 по справі 430-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

20.06.2012Справа №5002-33/430-2012

за позовом заступника прокурора м. Ялта

(вул. Кірова, 18, м. Ялта, 98600)

в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в АР Крим

(вул. Кечкеметська, 114, м. Сімферополь)

до Масандрівської селищної ради

(вул. Стаханівська, 21, смт. Масандра, м. Ялта, 98600)

приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Масандра»

(вул. Горького, 7, м. Сімферополь, 95000)

про визнання недійсним рішення та договору

Склад суду : головуючий суддя: Радвановська Ю.А.

судді: Чумаченко С.А.

Гризодубова А.М.

Представники сторін:

від прокуратури: не з'явився, прокуратура м. Ялта.

від позивача: не з'явився, Державна інспекція сільського господарства в АР Крим.

від відповідачів: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.05.11, представник, ПАТ Торговий дім «Масандра»;

не з'явився, Масандрівська селищна рада.

Суть спору: заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Масандрівської селищної ради, приватного акціонерного товариства «Торговий дім «Масандра» та просить суд визнати недійсними рішення Масандрівської селищної ради №19 від 24 квітня 2008 року та договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі цього рішення, а також зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку, передану за договором оренди, Масандрівській селищній раді.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачами Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою КМУ № 427 від 31 березня 2004 року, що виразилося в складенні акту вибору та обстеження спірної земельної ділянки, переданої ПАТ Торговий дім «Масандра» в оренду, вже після отримання дозволу на складання проекту відводу та отримання необхідних узгоджень контролюючих органів. Також, прокурор посилався на невикористання орендарем спірної земельної ділянки, що, на думку прокурора, суперечить її цільовому призначенню використання та є порушенням земельного законодавства, зокрема, статті 211 Земельного кодексу України та статей 24, 36 Закону України «Про оренду землі».

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив визначений законодавством порядок відведення земельної ділянки (а.с. 38-40).

Відповідачами позовні вимоги визнані не були з огляду на відсутність доказів порушення прав позивачів та на невідповідність доводів прокурора фактичним обставинам справи (т.1, а.с. 24-30).

За клопотанням прокурора та сторін (т.1, а.с. 103) строк розгляду даної справи ухвалами господарського суду АР Крим від 27 березня 2012 року та 09 квітня 2012 року був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України на п'ятнадцять днів (т.1, а.с. 105-106, 111-112).

12 квітня 2012 року від прокурора надійшла заява, якою він усунув недоліки та технічні помилки, допущені у прохальній частині позову, шляхом зазначення вірної ціни позову - 636 438.06 грн., а також реквізитів земельної ділянки, у зв'язку з чим, з урахуванням даної заяви, просив викласти прохальну частину позову у наступній редакції: «Зобов'язати приватне акціонерне товариство «Торговий дім «Масандра» повернути земельну ділянку (кад. № 0111948100:01:001:0270), площею 0,1500 га, що розташована за адресою: м. Ялта, смт. Масандра, вул. Винодела Єгорова, в районі нижньої прохідної головного заводу НВАО «Масандра», вартістю 636438.06 грн. у користування Масандрівської селищної ради» (т.1, а.с. 113).

23 квітня 2012 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим для подальшого розгляду даної справи призначено колегіальний розгляд справи. Склад колегії вирішено визначити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (т.1, а.с. 139-140).

За результатами автоматичного розподілу членами колегії визначені суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А. та суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Барсукова А.М. (Гризодубова А.М.).

У відповідності до вимог пункту 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у зв'язку із зміною складу суду, розгляд справи розпочався заново, як і початоу перебігу строку її розгляду.

Також, прокурором було заявлене клопотання про заміну позивача, Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, на його правонаступника у спірних правовідносинах - Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим. (т.1, а.с. 115-117).

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14 травня 2012 року здійснено заміну позивача, Республіканського комітету по земельних ресурсах в АР Крим, на його правонаступника у спірних правовідносинах - Державну інспекцію сільського господарства в АР Крим. (т.1, а.с. 149-150), якою також було надано заяву, у якій підтримано вимоги прокурора по даній справі (т.2, а.с. 6-8).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд -

встановив:

Рішенням 16-ої сесії 24-го скликання Масандрівської селищної ради № 31 від 18 лютого 2004 року закритому акціонерному товариству "Торговий дім "Масандра" наданий дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною, площею 0,15 га, за адресою: смт. Масандра, вул. В. Єгорова, в районі нижньої прохідної головного заводу НПАТ "Масандра", для організації місця паркування автотранспорту (а.с. 7).

24 квітня 2008 року 19-ою сесією 5-го скликання Масандрівської селищної ради прийнято рішення № 19, яким затверджено проект землеустрою та надана закритому акціонерному товариству "Торговий дім "Масандра" в оренду строком на 49 років земельна ділянка (кадастровий № 0111948100:01:001:0270), площею 0,1500 га, із земель загального користування, що знаходяться у веденні Масандрівської селищної ради (строчка 12.4. шифр 97 форми 6-зем), в тому числі по угіддям: 0,1500 га - зелені насадження загального користування (графа 56 форми 6-зем), для будівництва магазину та організації паркування за адресою: Автономна Республіка Крим, смт. Масандра, вул. Винодела Єгорова, в районі нижньої прохідної головного заводу НПАТ "Масандра" (а.с 6).

В подальшому між Масандрівською селищною радою (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Масандра"(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у КРФ ДП «ЦДЗК» при Державному реєстрі земель 29 жовтня 2008 року №040800700021.

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (згідно Українського класифікатора цільового використання землі - "іншій комерційній діяльності", код 1.11.6) за адресою: смт. Масандра, в районі вул. Винодела Єгорова, в районі нижньої прохідної головного заводу НПАТ "Масандра" (а.с. 8-10, 55-58).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 636 438.06 грн. (пункт 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. договору визначений термін його дії -строком на 49 років.

Відповідно до пункту 5.1. договору, земельна ділянка надається в оренду для будівництва магазину та організації паркування.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва магазину та організації паркування (пункт 5.2. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що вказана земельна ділянка надається в оренду у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі" та на підставі рішення № 19 19-ої сесії Масандрівської селищної ради 5-го скликання від 24 квітня 2008 року.

Надання земельної ділянки в оренду здійснюється згідно складеного проекту відведення земельної ділянки (пункт 6.2. Договору).

Підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки являється рішення № 31 16-ої сесії Масандрівської селищної ради 24-го скликання від 18 лютого 2004 року (пункт 6.3. договору).

Відповідно до п. 6.5. договору надання земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації договору, згідно акту приймання-передачі.

Відповідний договір зареєстровано у Кримській республіканській філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 29 жовтня 2008 року, про що вчинено запис № 040800700021.

Одночасно, орендарю передано у користування земельну ділянку, що підтверджується актом приймання - передачі (т.1, а.с. 61).

Прокурор посилається на порушення інтересів держави шляхом передачі земельної ділянки у користування із порушенням земельного законодавства, у зв'язку з чим вимагає визнання недійсними рішення ради про надання дозвіл на розробку проекту землеустрою та передачі землі в оренду, договору оренди земельної ділянки, а також повернення ділянки до ведення селищної ради.

Вказане з'явилося підставою для звернення заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Так, посилаючись на порушення відповідачами земельного законодавства прокурор вимагає визнання недійсними рішення селищної ради та договору оренди, а також повернення спірної ділянки орендодавцю.

При цьому, як на підставу для визнання недійсним рішення Масандрівської селищної ради № 19 від 24 квітня 2008 року він посилається на його прийняття у порушення норм чинного земельного законодавства, зокрема, Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою КМУ № 427 від 31 березня 2004 року, що виразилося в складенні акту вибору та обстеження спірної земельної ділянки, переданої ПАТ Торговий дім «Масандра» в оренду, вже після отримання дозволу на складання проекту відводу та отримання необхідних узгоджень контролюючих органів.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси..

Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом. Відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території. пори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку (частини 1, 2, 3, 7 статті 23 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Конституцією.

За змістом статті 143 Конституції України управління майном комунальної власності здійснюється відповідною територіальною громадою безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідні повноваження органів місцевого самоврядування здійснюються шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що визначено статтею 144 Конституції України.

Разом з тим, повноваження органів місцевого самоврядування, у тому числі в сфері земельних відносин, визначені статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України "та статтею 12 Земельного кодексу України.

Поняття "земельні відносини" надано у частини 1 статті 2 Земельного Кодексу України, відповідно до якої - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

До повноважень міських рад, згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), згідно з якою передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок встановлюються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною 4 статті 123 Земельного кодексу України (чинної на момент ухвалення рішення від 18 лютого 2004 року), а саме - документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (частина 5 статті 123 ЗКУ)..

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор стверджує, що Масандрівська селищна рада не мала права надавати дозвіл на виготовлення проекту відведення, оскільки Акт вибору та обстеження земельної ділянки був складений після ухвалення даного рішення від 24 квітня 2008 року та отримання деяких висновків (узгоджень) контролюючих органів, а саме - 29 листопада 2007 року, тоді як, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004р "Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів" вибір земельних ділянок проводиться до початку проектування об'єктів.

При цьому, прокурор у своєму позові зазначає, що враховуючи, що рішення ради, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, Масандрівська селищна рада повинна була ухвалити рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою про передачу в оренду спірної земельної ділянки (а.с. 3, останній абзац).

Однак, слід зазначити про необґрунтованість тверджень прокурора, оскільки рішення ради, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (від 18.02.2004 р.), є чинним та скасоване не було, а отже, посилання на його протизаконність є передчасними.

Одночасно, суд погоджується із доводами представників відповідачів щодо помилковості посилань прокурора на порушення положень вищевказаного Порядку № 427, оскільки він набув чинності 31 березня 2004 року, тоді як рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було прийнято Масандрівською селищною радою 18 лютого 2004 року.

У відповідності до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Не мають під собою правового обґрунтування також і посилання прокурора на порушення частини 4 статті 123 Земельного кодексу України, оскільки ця правова норма не вимагає будь-яких погоджень з контролюючими органами та складання відповідних актів, а доводи відповідачів про виконання вимог в частині надання документів, які обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки, у тому числі викопіювання з містобудівної документації населеного пункту перед початком проектування, прокурором та позивачем взагалі не заперечувались.

Статтею 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель-спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів; порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

У контексті вищевказаної правової норми, суд зауважує, що землевпорядна документація, складена відповідачем, пройшла Державну експертизу, про що Республіканським комітетом по земельних ресурсах в АРК, що був визначений прокурором у якості позивача по даній справі, наданий позитивний висновок № 873/25 (т.1, а.с. 51), що, на думку суду, свідчить саме про відсутність порушень під час її складення, та, як слід, недоведеність тверджень про порушення прав позивача.

За загальним правилом цивільного законодавства під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Однак, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що права та охоронювані інтереси Республіканського комітету по земельних ресурсах в АРК укладенням спірного договору оренди та прийняттям оспорюваного рішення ради, - порушені не були.

Згідно Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємств та організацій - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Стосовно необхідності, на яку посилається прокурор, виготовлення плану земельної ділянки з нанесенням варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, як це передбачено частиною 15 статті 151 Земельного кодексу України, то слід зазначити, що правила даної норми розповсюджуються на випадки вилучення ділянки у землекористувача або викупу у землевласників земельних ділянок, тоді як спірні правовідносини регулюються положеннями статті 124 Земельного кодексу України, якою встановлений порядок передачі земельних ділянок в оренду, зокрема, із земель запасу під забудову.

Таким чином, твердження прокурора та позивача про порушення відповідачами земельного законодавства під час прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та переданні земельної ділянки в оренду ПАТ Торговий дім «Масандра» не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Крім посилань на недійсність рішення ради, як на підставу недійсності правочину, укладеного між відповідачами, прокурор також посилався на порушення орендарем, ПАТ Торговий дім «Масандра», умов оспорюваного договору, що виразилося у використанні ділянки не за її цільовим призначенням, а саме - у її невикористанні.

Суд вважає такі посилання хибними, з огляду на вимоги статті 215 Цивільного кодексу України, згідно з якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Однак, жодного посилання на вимоги статті 203 Цивільного кодексу України або іншої правової норми, якими передбачена можливість та підстави визнання правочинів недійсними позовна заява не містить.

Аналіз зазначених норм матеріального права доводить до висновку про те, що підставою для визнання недійсним правочину є недотримання сторонами вказаних положень цивільного законодавства саме в момент його укладення. Виникнення обставин, з якими законодавець пов'язує недійсність угоди після її вчинення, не може привести до визнання договору недійсним.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Одночасно, слід зазначити, про те, що невикористання земельної ділянки не може бути підставою для визнання договору недійсним, а є підставою для його розірвання через порушення орендарем умов договору, про що прокурор вірно зазначає у позові.

Більш того, умовами оспорюваного договору оренди не був визначений строк початку будівництва, а тому посилання прокурора на непроведення будівельних робіт на спірній земельній ділянці та подальший висновок про нецільове використання земельної ділянки є необґрунтованими, як і твердження прокурора про невикористання землі в цілому, які спростовується матеріалами справи, зокрема, декларацією про початок виконання будівельних робіт (т.1, а.с. 48-50).

Отже, як правильно зазначає відповідач, таки доводи прокурора не підтверджує порушення орендарем договірних зобов'язань щодо дотримання ним цільового призначення земельної ділянки, як і не доведено використання спірної землі для інших, ніж передбачено договором, цілей.

Так, як вже було зазначено, спірний договір не передбачає такої обставини як порушення строку початку використання земельної ділянки у якості підстави для його дострокового припинення.

З огляду на вищенаведене, з підстав, визначених прокурором у своєму позові, ані рішення Масандрівської селищної ради № 19, ані договір оренди землі визнанню недійсними не підлягають.

Враховуючи, що вимоги про повернення спірної ділянки були похідними до інших вимог, у задоволенні яких суд відмовив, вони також задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 22 червня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. В позові відмовити в повному обсязі.

Суддя Радвановська Ю.А.