Рішення

від 19.06.2012 по справі 1464-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

19.06.2012Справа №5002-23/1464-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ», (96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон ім. Генерала Васильева, 2; 96012, АР Крим, м. Армянськ, вул. Гайдара, 6)

до відповідача Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вул. О.Невського, 1, карб. 503)

про визнання протиправним та скасування рішення

Суддя І.О. Доброрез

представники:

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 30.05.2012 року

Від відповідача - ОСОБА_3, представник Р.О., представник, довіреність № 03/555 від 07.02.2012 року

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим про визнання протиправними та скасувати рішення Адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим «про порушення ТОВ «КК «КомЕнерго-Армянськ» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», постановлене 21 лютого 2012 року (справа № 44/02-26/81); зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України в АР Крим, щодо стягнення штрафу.

В обґрунтування заявленого позивач посилається на те, що рішення Антимонопольного комітету України прийнято з порушенням вимог Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2012 року порушено провадження у справі та призначено до слухання.

11.06.2012 року представником відповідача наданий суду відзив на позов, який прийнятий судом до уваги та залучений до матеріалів справи. Відповідач вважає, що позивачем подано позовну заяву після закінчення строку для оскарження рішення, що є підставою для відмови у позові. Також відповідач у відзиві на позов зазначає, що у рішенні від 21.02.2012р. у справі № 44/02-26/81 коректно визначено монопольне (домінуюче) становище позивача, доведено можливість настання негативних наслідків від дії позивача у вигляді зловживання монопольним становищем, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, та ці наслідки описано в самому рішенні.

У судове засідання, що відбулось 11.06.2012 року, сторони забезпечили явку своїх представників.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

21 лютого 2012р. по справі № 44/02-26/81 Адміністративною колегією територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим постановлене рішення, про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Позивач просить визнати недійсним рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим від 21.02.2012 року у справі № 44/02-26/81 на підставі того, що відділенням не дотримано порядку визначення монопольного (домінуючого) становища, бар'єрів вступу на ринок та ви ходу з ринку.

Однак, в рішенні відділення від 21.02.2012 року у справі № 44/02-26/81, а саме на сторінці 3 визначено: об'єкт аналізу визначення монопольного (домінуючого) ста новища: перелік товарів - послуг і споживачів цих послуг, щодо яких визначається монопо льне (домінуюче) становище; товарні межі ринку; територіальні (географічні) межі ринку; часові межи ринку; визначені бар'єри вступу (виходу) на ринок (з ринку) у вигляді адміністративних бар'єрів; інше та встановлення монопольного (домінуючого) становища.

Тобто в оскаржуваному рішенні в супереч доводам позивача визначено бар'єри та ін ші структурні показники визначення монопольного (домінуючого) становища позивача, що відповідають пункту 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (далі - Методика), затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 р. № 49-р, зареєстрованої в Міністерст ві юстиції України 01 квітня 2002 р. за № 317/6605.

Відповідно до пун кту 2.2. Методики етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть зміню ватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, об сягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Враховуючи викладене, а саме фактичні об ставини діяльності позивача та положення наведені у розділі 9.2. Методики, бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: адміністративні обмеження або ад міністративні бар'єри. Зазначені бар'єри вступу інших суб'єктів господарювання на ринок утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в житловому фонді комунальної класності територіальної громади міста Армянськ ґрунтуються на нормах Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до яких виконавчий орган місцевого самов рядування своїм рішенням від 12.02.2009 року №47 визначив виконавцем цих послуг пози вача, що спричиняє неможливість падання тотожних послуг іншими суб'єктами господарю вання на визначеній територій, а саме у житловому фонді комунальної власності територіа льної громади міста Армянськ.

Також, одним з таких бар'єрів є договір оренди цілісного майнового комплексу № 27/20 від 01.12.2012 року, укладений між відділом комунальної вла сності міської ради м. Армянськ та позивачем. Предметом цього договору є прийняття по зивачем в строкове платне користування цілісного майнового комплексу для здійснення дія льності з обслуговування житлового фонду міста Армянськ.

Таким чином, територіальним відділенням визначено монопольне (домінуюче) становище позивача у відповідності з Методикою, а твердження позивача є необґрунтованими.

Посилання позивача на можливість самостійного обирання виконавця послуг споживачами є також необґрунтованими, оскільки падання послуг споживачам де створено ОСББ є власним вибором та рішенням співвласників цих квартир та власним виконанням, але ці будинки не відносяться до будинків комунальної власності, які передано позивачу для обслуговування.

Необхідно зазначити, що рішенням тервідділення дії позивача визначено як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, саме за укладання договорів із споживачами, які не відповідають вимогам Типового договору, що може призвести до ущемлення інтересів. Отже порушення стосувалось дій позивача, в яких не міг брати участь інший об'єкт господарювання, оскільки в них правовідносинах приймає участь тільки виконавець-позивач та споживач.

Згідно абзацу другого пункту 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що господарським судам при вирішенні питання про наявність або відсутність у діях суб'єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем необхідно з'ясовувати чи могли ці дії або бездіяльність цього суб'єкта призвести до ущемлення інтересів споживачів і в чому конкретно полягають або могли полягати відповідні негативні наслідки.

Таким чином, рішенням від 21.02.2012 року у справі № 44/02-26/81 вірно визначено монопольне (домінуюче) становище, доведено можливість настання негативних наслідків від дії позивача у вигляді зловживання монопольним становищем, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, та ці наслідки описано в самому рішенні, у зв'язку із чим не має підстав для зупинення дії рішення Антимонопольного комітету України в АР Крим, щодо стягнення штрафу, визнання його протиправним та скасування.

Повне рішення складено 22.06.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Доброрез І.О.