Рішення

від 14.06.2012 по справі 5011-47/5248-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/5248-2012 14.06.12

За позовом Заступника Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Сінко»

2)Херсонської обласної державної адміністрації

3)Генічеської районної державної адміністрації

Про визнання недійсним розпорядження та договір, зобов'язання вчинити дії

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від прокуратури: Бєрова О.В. -представник за посвідченням

від відповідача -1: не з'явився

від відповідача -2: не з'явився

від відповідача -3 : не з'явився

В судовому засіданні 14.06.2012 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Тех-Сінко"»№ 1259 від 15.10.09 з моменту його винесення, про визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі від 21.12.2009, що укладений між Генічеською районною державною адміністрацією та ТОВ «Тех-Сінко», зареєстрований в Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 4АА002144-011072000004, про надання в оренду ТОВ "Тех-Сінко" земельної ділянки площею 2,0 га, нормативна вартість якого складає 364 621 грн., на території Генічеської міської ради строком на 49 років із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення, для розміщення та обслуговування розчинно-бетонного вузла, а також про зобов'язання ТОВ "Тех-Сінко" повернути земельну ділянку площею 2,0 га до земель запасу Генічеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/5248-2012 , розгляд справи було призначено на 17.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2012 розгляд справи було відкладено до 29.05.2012 у зв'язку із неявкою в судове засідання учасників судового провадження та з метою виконання ними вимоги суду, а ухвалою від 29.05.2012 -до 14.06.2012.

В судовому засіданні 14.06.2012 представник прокуратури підтримав заявлені вимоги в інтересах держави в особі позивача та просив суд позов задовольнити. Вимоги у позові мотивовані зокрема тим, що оскаржуване розпорядження та укладений на його підставі оспорюваний договір суперечать ст. 124 та ч. 3 п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки внаслідок прийняття відповідачем-2 відповідного розпорядження та укладення на його підставі договору оренди, відповідачу-1 було передано в оренду земельну ділянку без дотримання встановленої законом процедури проведення земельних торгів.

Позивач в судові засідання по справі представників -не направляв, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав пояснення по суті спору, в яких заявлений в інтересах держави позов підтримав, просив суд позов задовольнити з наведених прокурором підстав. Також, позивач просив суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач-1 в судові засідання по справі представників -не направляв, причин неявки представників суд не повідомляв. Про розгляд справи був повідомлений належним чином за належною адресою місцезнаходження, через канцелярію суду заяв та клопотань -не подавав. Також, суд наголошує на тому, що відповідач-1 не був позбавлений можливості надати витребувані судом документи та пояснення по справі шляхом їх подання через канцелярію суду або їх направленням на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду.

Відповідач-2 в судові засідання по справі представників -не направляв, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання, в якому просив суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач-3 в судові засідання по справі представників -не направляв, але через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву, в якій проти вимог прокурора у позові не заперечував та просив суд розглядати справу без участі його представника.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом, Державний комітет України із земельних ресурсів реорганізовано шляхом утворення Державного агентства земельних ресурсів України, який є правонаступником Держкомзему, а також те, що відповідно до Закону України від 23.02.2012 № 4444-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель»та Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України»остання також є правонаступником Держкомзему у правовідносинах щодо здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 17 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»визначено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

11.11.2008 Головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження № 1484 «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки», згідно якого затверджено ТОВ «Тех-Сінко»матеріали погодження місця розташування об'єкта та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (забудовані землі) зі складу земель запасу, промисловості, розташованих на території Генічеської міської ради, для розміщення та обслуговування розчинобетонного вузла (п. 1).

25.03.2009 відділом Держкомзему у Генічеському районі Херсонської області затверджено висновок № 07/399 щодо надання земельної ділянки та погодження землевпорядної документації, згідно якого погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років ТОВ «Тех-сінко»для розміщення та обслуговування розчинно -бетонного вузла загальною площею 2,00 га, розташованої за межами населеного пункту міста Генічеськ Генічеського району Херсонської обл., із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Генічеської міської ради.

15.10.2009 Головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження № 1259 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, надання її в оренду та встановлення розміру орендної плати за користування нею»(далі- розпорядження № 1259 від 15.10.2009), згідно якого затверджено ТОВ «Тех-Сінко»проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 2,0 га зі складу земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованих на території Генічеської міської ради, для розміщення та обслуговування розчинобетонного вузла (п. 1), надано ТОВ «Тех-Сінко»в оренду земельну ділянку, вказану в пункті 1 даного розпорядження (п. 2), доручено Генічеській райдержадміністрації укласти договір оренди земельної ділянки (п. 5).

21.12.2009 між відповідачем -3 - Генічеською райдержадміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем-1 - ТОВ «Тех-Сінко», як орендарем, укладено договір оренди землі (далі -договір оренди від 21.12.2009), який зареєстровано у Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»19.02.2010 за № 4АА002144-011072000004, згідно умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 28.08.2009 № 635 «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»та розпорядження № 1259 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, надання її в оренду та встановлення розміру орендної плати за користування нею»від 15.10.2009 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться в межах Генічеської міської ради (за межами міста Генічеськ) (п. 1).

Згідно умов договору оренди від 21.12.2009, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 2,0 г, в т.ч. земельна ділянка № 1 1площею 1,4150 га (кадастровий номер 6522110100:02:176:0019), земельна ділянка площею 0,5850 га (кадастровий номер -6522110100:02:176:0020) (п. 2), земельна ділянка вільна від забудови (п. 3), земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель та інших об'єктів (п. 4) , договір укладено на 49 років (п. 8).

07.03.2009 між сторонами було складено та погоджено Акт погодження меж землекористування земельною ділянкою, переданою відповідачу-1 згідно договору оренди від 21.12.2009.

17.01.2012 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Херсонській обл. складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого за результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідач-1 є землекористувачем земельної ділянки площею 2,0 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та обслуговування розчино-бетонного вузла у адміністративно-територіальних межах Генічеської міської ради за межами міста згідно договору оренди землі 19 лютого 2010 року № 4АА002144-011072000004. На зазначеній земельній ділянці розміщено нерухоме майно, а саме: склад, растворно-бетонний вузол, частина розвантажувальної ями та частина залізничної колії, що належить ТОВ «Геніческ Плюс»згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії ССО № 508808 від 17 березня 2009 року та зареєстровано за адресою: вул. Леніна, 220, м. Генічеськ, Генічеський р-н. На момент проведення перевірки (17.01.2012) встановлено, що на вказаній земельній ділянці та поряд з нею проведено роботи по зняттю та перенесенню шару грунту, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України.

30.01.2012 Головним управлінням Держкомзему у Херсонській обл. направлено лист на адресу Заступника прокурора Херсонської обл. Кострицькому В.В. за № 12-7/486/1, в якому наголошувалось на необхідності прокурорського реагування стосовно законності надання земельної ділянки площею 2,0 га та законності реєстрації нерухомого майна за адресою: вул. Леніна, 220 м. Генічеськ, Генічеського р-ну.

01.02.2012 Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою винесено протест на висновок відділу Держкомзему у Генічеському районі Херсонської обл. від 25.03.2009 № 07/399, в якому прокуратурою заявлено про скасування вказаного висновку як незаконного з тих підстав, що висновком Держкомзему у Генічеському районі від 25.03.2009 № 07/399 погоджено проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 2,0 га ТОВ «Тех-Сінко», яку надано з порушеннями вимог чинного законодавства без проведення аукціону, проведення якого передбачено статтею 124 Земельного кодексу України та ч. 3 п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

У відповідь на протест Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 01.02.2012, відділом Держкомзему у Генічеському районі Херсонської обл. листом від 13.02.2012 № 02-05-01.7-168 повідомлено прокуратуру про те, що висновок відділу Держкомзему у Генічеському районі Херсонської обл. від 25.03.2009 № 07/399 до проекту землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 2,0 га ТОВ «Тех-Сінко»для розміщення та обслуговування розчинобетонного вузла, розташованої за межами населеного пункту міста Генічеськ Генічеського району Херсонської області, із земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Генічеської міської ради, визнано таким, що втратив чинність.

Частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною другою статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009) встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди;

- використання земельних ділянок для користування надрами та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- перебування в користуванні земельних ділянок або розташованих на них будівель підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності, підприємств і громадських організацій у сферах культури і мистецтв (у тому числі національних творчих спілок);

- розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав і міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- будівництва та обслуговування лінійних об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто- та газових терміналів, електростанцій тощо);

- проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону;

- будівництва соціального та доступного житла;

- будівництва об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що фінансується за рахунок державного чи місцевих бюджетів;

- розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції.

Частиною третьою статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009) визначено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.

Статтею 34 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009) встановлено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Відповідно до статті 36 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009), громадянам або їх об'єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Згідно статті 121 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009), громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Ч. 3 пункту 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 "Про судову практику про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що згідно розпорядження № 1259 від 15.10.2009 відповідачу-1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 2,0 га зі складу земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованих на території Генічеської міської ради, для розміщення та обслуговування розчинобетонного вузла, надано в оренду земельну ділянку, вказану в пункті 1 даного розпорядження.

На підставі вказаного розпорядження між відповідачем -1 та відповідачем-3 було укладено договір оренди землі від 21.12.2009, згідно умов якого в оренду відповідачу-1 передана земельна ділянка загальною площею 2,0 га, в т.ч. земельна ділянка № 1 площею 1,4150 га (кадастровий номер 6522110100:02:176:0019), земельна ділянка площею 0,5850 га (кадастровий номер -6522110100:02:176:0020) (п. 2), земельна ділянка вільна від забудови (п. 3), земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель та інших об'єктів (п. 4).

В свою чергу, частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (зокрема у випадку знаходження майна, належного відповідній юридичній особі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди), та ст. 34 (надання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби), 36 (надання земельних ділянок для городництва), 121 (стосується передачі земельних ділянок громадянам) вказаного Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачу-1 в оренду була передана земельна ділянка вільна від забудови, без будинків, будівель та інших об'єктів, про що зокрема зазначено в п. 3, п. 4 договору оренди від 21.12.2009, а земельна ділянка була надана для розміщення та обслуговування рочиннобетонного вузла, про що зокрема зазначено в розпорядженні № 1259 від 15.10.2009, і погодження розміщення якого здійснено згідно розпорядження № 1484 від 11.11.2008. Суду станом на момент вирішення спору не надано належних та допустимих доказів того, що станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження № 1259 від 15.10.2009 та укладення оспорюваного договору оренди від 21.12.2009 на земельній ділянці знаходилось будь-яке нерухоме майно, яке належало б саме відповідачу-1. Навпаки, Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.01.2012, за результатами проведеної перевірки встановлено, що на земельній ділянці розміщено нерухоме майно, а саме: склад, растворно-бетонний вузол, частина розвантажувальної ями та частина залізничної колії, що належить ТОВ «Генічеськ Плюс»згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії ССО № 508808 від 17 березня 2009 року та зареєстровано за адресою: вул. Леніна, 220, м. Генічеськ, Генічеський р-н.

Також, суд враховує і ту, обставину, що вимогами ч. 3 пункту 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що земельні торги не проводяться у випадку, якщо прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки відбулось до 1 січня 2008 року, а розпорядження № 1484 «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування об'єкта та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки»прийнято вже 11.11.2008, тобто після 01.01.2008, як і оскаржуване розпорядження № 1259 від 15.10.2009, відтак проведення земельних торгів при прийнятті рішення про передачу відповідачу-1 в оренду земельної ділянки було обов'язковим згідно наведених норм закону.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження № 1259 від 15.10.2009 та укладений на його підставі оспорюваний договір від 21.12.2009 суперечать ч. 2 ст. 124 та ч. 3 п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки внаслідок прийняття відповідачем-2 відповідного розпорядження та укладення на його підставі договору оренди від 21.12.2009, відповідачу-1 було передано в оренду земельну ділянку без дотримання встановленої законом процедури проведення земельних торгів, а тому підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка площею 2,0 га території Генічеської міської ради -підлягає поверненню до земель запасу Генічеської міської ради.

З огляду на викладене вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації «Про затверження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Тех-Сінко"»№ 1259 від 15.10.2009 з моменту його винесення, про визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі від 21.12.2009, що укладений між Генічеською районною державною адміністрацією та ТОВ «Тех-Сінко», зареєстрований в Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 4АА002144-011072000004, про надання в оренду ТОВ "Тех-Сінко" земельної ділянки площею 2,0 га, нормативна вартість якої складає 364 621 грн., на території Генічеської міської ради строком на 49 років із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення, для розміщення та обслуговування розчинно-бетонного вузла, а також про зобов'язання ТОВ "Тех-Сінко" повернути земельну ділянку площею 2,0 га до земель запасу Генічеської міської ради -є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів пропорційно, з урахуванням того, що прокурором у позові заявлено три вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Тех-Сінко"»№ 1259 від 15.10.2009 з моменту його винесення.

3. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі від 21.12.2009, укладений між Генічеською районною державною адміністрацією (код 04060045; місцезнаходження: 75500 Херсонська обл., Генічеський р-н., м.Генічеськ, вул. Леніна, б. 5) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех-Сінко»(код 33391472; місцезнаходження: 73000 Херсонська обл., м.Херсон, вул. Нафтовиків, 52-а), зареєстрований в Генічеському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за № 4АА002144-011072000004, про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Тех-Сінко»(код 33391472; місцезнаходження: 73000 Херсонська обл., м.Херсон, вул. Нафтовиків, 52-а) земельної ділянки площею 2,0 га, нормативна вартість якої складає 364 621 грн., на території Генічеської міської ради строком на 49 років із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики оборони та іншого призначення, для розміщення та обслуговування розчинно-бетонного вузла.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Сінко»(код 33391472; місцезнаходження: 73000 Херсонська обл., м.Херсон, вул. Нафтовиків, 52-а) повернути земельну ділянку площею 2,0 га до земель запасу Генічеської міської ради.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Сінко»(код 33391472; місцезнаходження: 73000 Херсонська обл., м.Херсон, вул. Нафтовиків, 52-а) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

7. Стягнути з Херсонської обласної державної адміністрації (код 00022645; місцезнаходження: 73000 Херсонська обл., м.Херсон, пл.. Свободи, 1) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

8. Стягнути з Генічеської районної державної адміністрації (код 04060045; місцезнаходження: 75500 Херсонська обл., Генічеський р-н., м.Генічеськ, вул. Леніна, б. 5) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

9. Видати накази у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення- 18.06.2012