Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а-2656/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 132503/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Довгополова О.М.,

Святецького В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а-2656/11/0970 за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Калуші Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» про стягнення заборгованості в сумі 106171,73 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року управління Пенсійного фонду в місті Калуші Івано-Франківської області (далі - УПФУ в місті Калуші) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» ( далі - ТОВ « Завод Техмаш») на свою користь заборгованість в сумі 106171,73 грн.

Позовні вимоги обгрунтовувало тим, що відповідач в порушення частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колишнім працівникам за Списком № 1 в сумі 80103,15 грн. за період березень - липень 2011 року та за Списком № 2 в сумі 26068,58 грн. за березень - липень 2011 року на загальну суму 106171,73 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило ТОВ «Завод Техмаш», яке вважає, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким частково відмовити в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що останні особи відповідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах здобули на інших підприємствах, на ТОВ «Завод Техмаш» вони працювали в нормальних умовах праці, тому у відповідача відсутній обов'язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 25.03.2003 року ТОВ «Завод Техмаш» зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та відповідно до п.1 ч.1 ст.14 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником, який згідно із ч.ч.1, 3 ст.15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які працювали на ТОВ «Завод Техмаш», призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-XV (далі - Закон № 1058-XV) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії вказаним громадянам за період з березня - липень 2011 року складає 106171,73 грн. Дана заборгованість на час розгляду справи не сплачена, що відповідачем не оспорювалось.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з тих підстав, що дана сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними, з огляду на те, що порядок компенсації зазначених витрат Пенсійного Фонду України у зв'язку з набранням Законом України № 1058-XV чинності з 1 січня 2004 року не змінився.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаче-ного статтею 12 вказаного Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподатку-вання, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-XV.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6.9 Інструкції (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як видно із трудових книжок ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Калуський хіміко-металургійний комбінат був перейменований в Калуське ВО «Хлорвініл», структурним підрозділом якого був ремонтно-механічний завод; пізніше Калуське ВО «Хлорвініл» було реорганізоване у концерн «Хлорвініл», а останній перейменовано в ДК «Оріяна»; на базі останнього було створено ВАТ «Оріяна», а ремонтно-механічний завод перейменовано в Завод «Техмаш»; на базі заводу «Техмаш», що діяв на правах структурної одиниці ВАТ «Оріяна», створено ДП Завод «Техмаш» ВАТ «Оріяна», а на базі останнього - ТОВ «Завод «Техмаш»».

Вказане підтверджує те, що відповідач у справі є правонаступником структурних підрозділів та підприємств, де працювали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і здобули відповідний стаж для призначення пільгових пенсій. Крім того, відповідач не оскаржував надіслані йому позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій чи його дії із призначення пільгових пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції. Зазначений висновок суду ґрунтується на повно і всебічно встановлених обставинах справи, які підтверджені належним чином перевіреними у судових засіданнях доказами.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки чинне законодавство не передбачає підстав для звільнення платників від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Техмаш» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року в адміністративній справі № 2а-2656/11/0970, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді О.М. Довгополов

В.В. Святецький