Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-7412/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7412/11/0170/4

24.04.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Щепанської О.А. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Приватного підприємства "НБ-ТРЕЙД"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 17.04.12,

представник відповідача- Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- ОСОБА_3, довіреність № 44/10-0 від 19.03.12,

розглянувши матеріали справи № 2а-7412/11/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Циганова Г.Ю. ) від 31.10.11

за позовом Приватного підприємства "НБ-ТРЕЙД" (вул. Морозова, 2/59,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011 позовні вимоги Приватного підприємства "НБ-ТРЕЙД" задоволені: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0020032301/0 від 20.04.2010 про зменшення суму бюджетного відшкодування, заявленого Приватним підприємством "НБ-Трейд" у липні і серпні 2008 року на 120034,00 грн. та 88756,00 грн. відповідно. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "НБ-Трейд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами перевірки складено акт №5130/2304/33773492 від 20.04.2010. За висновками даного акту неможливо підтвердити показники рядків 25.1 податкових декларацій позивача з ПДВ за липень і серпень 2008 року на суму 208790,00 грн. через порушення пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

На підставі даного акту позивач, відповідно до підпунктів "б", "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", прийняв податкове повідомлення-рішення №002003230/0 від 20.04.2010, яким зменшив суму бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у липні і серпні 2008 року, на 120034,00 грн. та 88756,00 грн. відповідно.

У зв'язку із цим судова колегія зазначає, що згідно із підпунктами "б" та "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за N 567/5758 податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у випадках якщо за наслідками перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною відповідачем перевіркою не встановлено заниження суми податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ або невідповідності суми бюджетного відшкодування ПДВ сумі, заявленій у податковій декларації. Висновок про не підтвердження бюджетного відшкодування не є тотожним висновку про його завищення або про його невідповідність, тож для зменшення задекларованого бюджетного відшкодування у спірному податковому повідомленні-рішенні у відповідача не існувало законодавчих підстав.

Бюджетне відшкодування у липні 2008 року у сумі 120034,00 грн. та у серпні 2008 року у сумі 88756,00 грн. позивачем сформовано за рахунок сум ПДВ, сплачених постачальникам (зокрема, ВАТ "Сакський комбікормовий завод") у ціні товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах та у зв'язку із застосуванням нульової ставки податку при здійсненні експортних операцій з поставки борошна нерезидентам: ІП ОСОБА_4 (Грузія), Ameen Est. Import-export-trade, The company of RAMA CO import-export.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" дано визначення терміна "бюджетне відшкодування", який у цьому Законі вживається у такому значенні: "сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом".

Згідно із підпунктом 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Вказуючи про порушення вказаних приписів податковий орган зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, при цьому законодавством встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку.

Податковий орган не встановив жодних порушень при формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, які в подальшому взяли участь при розрахунку сум бюджетного відшкодування. Відповідачем не надано жодного доказу несплати позивачем суми податку контрагенту, не відображення сплачених сум податку у складі податкового зобов'язання таким контрагентом або ухилення контрагента від сплати податків, про наявність таких доказів відповідач не зазначає ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи.

За таких обставин посилання відповідача на порушення приписів пункту 1.8 статті 1 та підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та його доводи про необхідність підтвердження факту надмірної сплати податку не мають правового значення для вирішення спору.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З акту перевірки вбачається, що експорт товару нерезидентам: ІП ОСОБА_4 (Грузія), Ameen Est. Import-export-trade, The company of RAMA CO import-export, фактичний вивіз товарів підтверджені вантажними митними деклараціями. Відповідач не зазначає зауважень щодо їх форми та змісту.

Отже, надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Припущення контролюючого органу, у зв'язку із якими ним ініційовано перевірку контрагентів позивача, не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.

Виходячи із аналізу підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Виходячи з дати складення акту перевірки, перевірку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень і серпень 2008 року проведено із порушенням строків, встановлених підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що також свідчить про порушення відповідачем вимог закону.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.11 у справі № 2а-7412/11/0170/4 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.11 у справі № 2а-7412/11/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко