Ухвала

від 07.05.2012 по справі 2а-10898/10/4/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10898/10/4/0170

07.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Курапової З.І.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Циганова Г.Ю.) від 19.01.12 по справі № 2а-10898/10/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" (вул. Київська, 76, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

Заступника керівника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Алієва Р.Р. (М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Заступника керівника Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Алієва Р.Р. про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання податковою декларацією документу податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010 року, отриманого від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс" 03.08.2010 року (вх. № 134719).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2012 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 1.1, 1.2 п. Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 (у редакції Наказу ДПА України від 12.05.2010р. №313, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 31.05.2010 за №350/17645).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 07.05.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення від 06.08.2010 року вих. №35166/10/28-4

Згідно з повідомленням від 06.08.2010 року вих. №35166/10/28-4 відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із порушенням пунктів 1.1 і 1.2 Порядку №166.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Тобто підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Судом першої інстанції вірно зазначено що, відповідачем порушено приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 через те, що жодного рішення про невизнання поданих позивачем документів податковими деклараціями не приймалось, що унеможливило оскарження позивачем цього рішення у порядку апеляційного узгодження. Направлене позивачеві повідомлення таким рішенням у будь-якому разі не є.

Повідомлення є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом на підставі підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Підставою для виникнення у платника податків додаткових обов'язків є саме дії податкового органу з неприйняття документів податкової звітності. У свою чергу, повідомлення із відповідною інформацією не впливає на права та обов'язки платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Порядку №166 подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 09.06.2010 року було складено акт № 493/15-2 про анулювання реєстрації ТОВ "Агролюкс" платником податку на додану вартість. Підставою для анулювання реєстрацію став акт перевірки достовірності -юридичної адреси № 1709/26-31 від 08.06.2010 року, відповідно до якого ТОВ "Агролюкс" за юридичною адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 76, не знаходиться. У зв'язку з цим, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Агролюкс" платником податку на додану вартість, яке оформлене актом №493/15-2 від 09.06.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2010 року у справі 2а-7891 /10/12/0170 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 493/15-2 від 09.06.2010 року, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2011 року зазначене рішення залишено без змін.

Згідно частини 2 статті 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги до уваги не бере, оскільки судом першої інстанції вірно було встановлено, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо невизнання поданих позивачем документів податкової звітності податковою декларацією є протиправними.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.12 по справі № 2а-10898/10/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська