Постанова

від 04.09.2008 по справі 44/63пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 04 вересня 2008 р.                                                                                   

№

44/63пн 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого,

судді суддів

Кота

О.В., Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.

розглянувши

касаційну скаргу

Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на

рішення господарського суду Донецької області від 24 березня 2008 року та

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 3 червня 2008 року

у

справі                                      

№44/63пн

за

позовом

Товариства

з обмеженою відповідальністю "КБО"

До

Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про

Визнання

неправомірним користування відповідачем нерухомим майном у вигляді приміщення

площею 40 м2 за АДРЕСА_1, а також про зобов'язання відповідача

звільнити займане приміщення площею 40 м2 за АДРЕСА_1

за участю

представників:

позивача: не з'явились

відповідача: не з'явились

встановив:

Рішенням

господарського суду Донецької області від 24 березня 2008 pоку (Мєзєнцев Є.І.)

частково задоволено позов ТОВ “КБО” до СПД-ФО ОСОБА_1. про зобов'язання

відповідача звільнити займане приміщення площею 40 м2 за АДРЕСА_1. В

решті позовних вимог-відмовлено.

Постановою

Донецького апеляційного господарського суду від 3 червня 2008 року (М'ясищев

А.М., Алєєв І.В., Величко Н.Л.) рішення місцевого господарського суду залишено

без змін.

Суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, оскільки

судами при винесенні оскаржуваних судових актів порушено норми матеріального та

процесуального права.

Сторони,

згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином

повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, проте не

скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною

інстанцією.

Перевіривши

повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність

застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла

висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими

судами встановлено, що між ТОВ “КБО” (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) 13

жовтня 2005 року укладено договір оренди приміщення загальною площею 40 м2,

розташованого за адресою: вул. Некрасова, 14 м. Ясинувата, строком з 13 жовтня

2005 року до 13 вересня  2006 року.

Рішенням

господарського суду Донецької області від 8 лютого 2007 року у справі № 25/433

пн в позовних вимогах ТОВ “КБО” м. Ясинувата Донецької області до приватного

підприємця-фізичної особи ОСОБА_1 м. Макіївка Донецької області про усунення

перешкоди в користуванні приміщенням, розташованим за АДРЕСА_1,  шляхом зобов'язання СПД - фізичної

особиОСОБА_1. звільнити зазначене приміщення, відмовлено.

Рішенням

суду встановлено, що договір оренди б/н від 13 жовтня 2005 року є пролонгованим

сторонами на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені

договором.

Суди

вірно зазначили, що оскільки у п. 2 договору оренди приміщення зазначено, що

він укладений до 13 вересня 2006 року, тому згідно рішення у справі № 25/433 пн

з 13 серпня 2007 року строк його дії припинився.

Після

закінчення строку дії договору відповідач не виконав умови договору та не

звільнив орендоване приміщення.

Статтею

284 ГК України визначено, що строк договору визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов

договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він

вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були

передбачені договором.

Листом

№ 103 від 13 серпня 2007 року орендодавець повідомив орендаря про закінчення

строку дії договору та необхідність звільнення орендованого приміщення. При

цьому зазначив, що договір пролонгований не буде. Зазначений лист

отриманийОСОБА_2. (чоловік) 20 серпня 2007 року згідно поштового повідомлення №

352965.

Також

листом № 104 від 5 вересня 2007 року (отримано 12 вересня 2007 року)

орендодавець повідомляв орендаря про невнесення орендної плати та вимагав

з'явитися для її погашення.

У

зв'язку з закінченням строку оренди приміщення в м. АДРЕСА_1 ТОВ “КБО” листом №

108 від 13 вересня 2007 року вимагав від орендаря негайного його звільнення та

сплати орендних платежів за липень-вересень 2007р., який отримано

ОСОБА_1особисто 15 вересня 2007 року.

Частиною

1 статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач

зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була

одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в

договорі.

Судова

колегія погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про

безпідставність посилання скаржника на сплату ним орендної плати та плати за

електроенергію та прийняття платежів орендодавцем, оскільки останній повідомив

відповідними листами орендаря про його обов'язок повернути приміщення у зв'язку

з закінченням строку дії договору оренди та відмову від його пролонгації. При

цьому, СПД ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися до орендодавця з вимогою про

повернення отриманих ним сум орендної плати.

Таким

чином, господарські суди обґрунтовано зобов'язали суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 звільнити займане приміщення площею 40м2

за аАДРЕСА_1

Матеріали

справи свідчать про те, що господарськими судами в порядку ст. 43 ГПК України

всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і

вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідно

до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами

розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову

апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна

скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та

постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог

матеріального та процесуального права.

Твердження

скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм

законодавства при прийнятті рішення і постанови не знайшли свого підтвердження,

в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових

актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення

господарського суду Донецької області від 24 березня 2008 року та постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 3 червня 2008 року у справі №

44/63пн залишити без змін, а касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.

Головуючий

суддя                                                                    

О. Кот

судді:                                                                    

С. Владимиренко

                                   С. Шевчук