Рішення

від 27.04.2009 по справі 44/63пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/63пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.04.09 р.                                                                                                       Справа № 44/63пн                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Т.С.» (представник Марусенко В.О., довіреність від 17.03.09 року), до відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в місті Донецьку (представник Гумуржи Д.М., довіреність від 12.03.09 року) за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Південкомбанк” (представник Покатилова В.М., довіреність від 03.12.08 року) про виключення з акту опису та арешту майна АА № 097173 від 09.02.09 року та додатків до нього АА № 460074 та АА № 460077 – майна, що є предметом застави згідно договору застави автомобілів № 37/1 від 15.01.07 року та договору застави основних засобів № 37/2 від 15.01.07 року, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Р.Т.С.» (далі – Товариство) звернулося до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в місті Донецьку (далі – Служба) про виключення з акту опису та арешту майна АА № 097173 від 09.02.09 року та додатків до нього АА № 460074 та АА № 460077 – майна, що є предметом застави згідно договору застави автомобілів № 37/1 від 15.01.07 року та договору застави основних засобів № 37/2 від 15.01.07 року (далі – Устаткування). Позовні вимоги Товариства ґрунтуються на протиправному арешті Устаткування державним виконавцем Служби, не зважаючи на те, що Устаткування, яке належить відкритому акціонерному товариству „Комерційний банк „Південкомбанк” (далі – Боржник), перебуває у заставі Товариства, у зв'язку з чим саме Товариство має пріоритет щодо звернення стягнення на Устаткування.

Представник Товариства в судовому засіданні підтримав позов та надав суду додаткові документи та пояснення. Представник Служби заперечив проти позову, вважаючи дії державного виконавця правомірними, та надав пояснення щодо процедури примусового виконання рішень судів про стягнення грошових коштів з Боржника. Представник Боржника заявив про обґрунтованість позовних вимог та надав суду додаткові матеріали.   

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Товариства підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Договорами застави автомобілів № 37/1 від 15.01.07 року та застави основних засобів № 37/2 від 15.01.07 року Боржник передав у заставу Товариству Устаткування з метою забезпечення власних грошових зобов'язань за правовідносинами оренди. При цьому, у відповідності до додаткової угоди від 12.01.09 року до договору застави автомобілів № 37/1 від 15.01.07 року та додаткової угоди від 12.01.09 року до договору застави основних засобів № 37/2 від 15.01.07 року – загальна вартість Устаткування становить 9'700'000 грн., натомість зазначене майно забезпечує виконання зобов'язання Боржника на суму 25'200'000 грн.

В порядку статей 11, 12 та 14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, державна реєстрація застави Устаткування здійснена 08.06.07 року, на що вказують відповідні витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 12899053 та 18582647.

Згідно частини 1 статті 50 Закону України „Про виконавче провадження”, процедура звернення стягнення на майно Боржника у виконавчому провадження полягає у здійсненні трьох нерозривних стадії – опису (арешту), вилучення та примусовій реалізації.

Актом опису та арешту майна АА № 097173 від 09.02.09 року та додатками до нього АА № 460074 та АА № 460077 державний виконавець Служби наклав арешт на Устаткування, що належить Боржнику, та перебуває у заставі Товариства. Арешт провадився на виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.02 року № Д31/29 про стягнення з Боржника на користь ТОВІІ „Торговий дім” Босфор” 975'570 грн. При цьому, обтяження (арешт) державного виконавця Служби не має пріоритету над заставою Товариства в силу частини 1 статті 14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, оскільки арешт Служби не був належним чином зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Означеними діями державний виконавець всупереч частини 2 статті 19 Конституції України порушив норми статті 1 Закону України „Про заставу”, статті 572 ЦК України, статті 14 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, оскільки процедура звернення стягнення на Устаткування розпочата всупереч наявних речових прав Товариства, яке має пріоритетне, переважне право перед будь-якими кредиторами Боржника задовольнити власні вимоги до Боржника за рахунок Устаткування.

Аналогічна права позиція викладена також і в пунктах 7-8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.99 року № 02-5/605 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу".

Частиною 4 статті 52 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено право заставодержателя Товариства звернутися до суду з позовом про виключення Устаткування з акту опису та арешту Служби.

При цьому, частиною 3 статті 52 Закону України „Про виконавче провадження” визначено вичерпний перелік підстав, які, за умов їх одночасної наявності, дають право державному виконавцю Служби звернути стягнення на заставлене майно у разі, якщо заставодержатель не є одночасно стягувачем (як у досліджуваній ситуації). Зокрема, це:

ь          виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

ь          коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Тому, не зважаючи на те, що право застави Товариства виникло пізніше рішення про стягнення боргу з Боржника, суд має визнати неправомірними дії державного виконавця щодо звернення стягнення (арешту) на Устаткування, оскільки навіть оціночна вартість Устаткування (9'700'000 грн.) в два з половиною рази менша за розмір зобов'язань Боржника перед Товариством (25'200'000 грн.).

З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Відділом норм Конституції України, ЦК України та інших норм, які регулюють режим застави рухомого майна та правила здійснення виконавчого провадження. Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відділ, оскільки з вини саме цього суб'єкта господарювання виник спір.

На підставі зазначених норм національного матеріального права, ст.ст.1, 2, 22, 24, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

                                                        ВИРІШИВ:

Задовольнити позов у повному обсязі.

Звільнити з-під арешту, накладеного відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в місті Донецьку згідно акту опису та арешту майна АА № 097173 від 09.02.09 року та додатків до нього АА № 460074 та АА № 460077 – майно відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Південкомбанк”, що є предметом застави згідно договору застави автомобілів № 37/1 від 15.01.07 року та договору застави основних засобів № 37/2 від 15.01.07 року.

Стягнути з відділу Ворошиловського районного управління юстиції в місті Донецьку на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Т.С.» відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано у 4 примірниках:

1 –позивачу;

2 –відповідачу;

3 –третій особі;

4 –господарському суду Донецької області