ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-68/4543-2012 19.06.12
За позовомПриватного підприємства "Агенство Еспада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс проект" простягнення заборгованості,
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1, за довіреністю, ОСОБА_2, за довіреністю, від відповідача:не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Агенство Еспада" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс проект" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 101 від 13.10.2009 у розмірі 58.012,50 грн., пені у розмірі 2.317,19 грн., інфляційних витрат у розмірі 5.070,29 грн. та 3% річних у розмірі 2.622,48 грн., а також просив відшкодувати витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуг відповідач не виконав своє зобов'язання з оплати виконаних позивачем послуг, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути спірну заборгованість у судовому порядку.
Ухвалою суду від 10.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/4543-2012 та призначено до розгляду на 24.04.2012.
У судові засідання призначені на 24.04.2012 та 15.05.2012 з'явився лише представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав.
Представник відповідача у судові засідання 24.04.2012 та 15.05.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Ухвалою суду від 29.05.2012 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази у сторін.
Ухвалою суду від 12.06.2012 розгляд справи було відкладено на 19.06.2012 в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Позивачі у судових засіданнях підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.2012 № 882160, який надано позивачем, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс Проект" є вул. Івана Пулюя, 1 кв. 186 в м. Києві, 03048.
Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду від 10.04.2012 було надіслано на адресу відповідача ( 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 1 кв. 186 ), яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за зазначеною адресою не проживає.
Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 1 кв. 186 , за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 10.04.2012, та ухвали про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 19.06.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Як підтверджено матеріалами справи, 13.10.2009 між Приватним підприємством "Агенство Еспада" (далі -позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс Проект»(далі -відповідач, замовник) було укладено Договір про надання послуг № 101 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання по підтриманню встановленого замовником порядку, охороні приміщень та майна замовника на об'єкті «Виробництво», що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Лісова, 6 (далі - об'єкт).
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг виконавцем визначається виходячи із кількості відпрацьованих людино-годин і складає суму, яка зазначена у додатку № 1 до цього Договору та становить 6.630,00 грн. за місяць.
Як визначено у п. 8.1 Договору фактичне виконання виконавцем робіт фіксується сторонами у двосторонньому акті прийому-передачі наданих послуг.
Судом установлено, що позивач за зазначеними умовами Договору виконував договірний об'єм робіт, що підтверджується відповідними актами прийому-передачі наданих послуг, відповідно до яких позивачем надано послуги на загальну суму 58.012,50 грн.
Проте відповідач у порушення вимог п. 5.1 Договору акти прийому-передачі наданих послуг не підписав, оплати одержаних від позивача послуг не здійснив.
В підтвердження факту надання передбачених Договором послуг позивачем надано «Журнал прийому-здачі чергування»та «Журнал обліку внесення (виносу), ввозу (вивозу) матеріальних цінностей»на об'єкті.
Згідно доводів позивача, останній з метою вирішення питання погашення заборгованості зі сторони відповідача направив на адресу відповідача претензію № 07 від 16.02.2011 з доданими до неї рахунками-фактурами та актами прийому-передачі наданих послуг. Проте направлення позивачем зазначених документів належними доказами не підтверджується, а тому не приймаються судом до уваги.
Судом установлено, що позивач надіслав на адресу відповідача акти прийому-передачі наданих послуг та відповідні рахунки-фактур за червень -грудень 2010 року та за січень -лютий 2011 року. Факт скерування таких документів на адресу відповідача підтверджується описами вкладення у цінні листи, що були направлені на адресу відповідача 13.03.2012 та 09.04.2012.
Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов'язується не пізніше 7-го числа поточного місяця підписувати акти прийому-передачі наданих послуг за минулий місяць, а в разі виникнення претензій до виконавця викладати їх письмово за текстом в підписаному акті прийому-передачі наданих послуг.
Оплату послуг замовник здійснює за поточний місяць не пізніше 7-го числа наступного місяця у відповідності із рахунком фактурою, який подав виконавець (п. 8.2 Договору).
Судом установлено, що скеровані на адресу відповідача акти приймання виконаних робіт відповідачем у встановлений пунктом 5.1 Договору строк не підписані, а надані рахунки-фактур не оплачені.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Сторони досягли згоди за усіма суттєвими умовами договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийому виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844 ЦК України договір вважається укладеним.
Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач свої зобов'язання з надання послуг виконав належним чином, натомість відповідач оплату за надані послуги не здійснив.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом установлено, що надані відповідачу акти прийому-передачі наданих послуг відповідач не підписав, хоча у відповідності до п. 5.1 Договору відповідач зобов'язався їх підписати не пізніше 7-го числа поточного місяця або скерувати претензію позивачу про відмову у прийняті послуг з викладень причин такої відмови.
Згідно з матеріалами справи, позивач скеровував відповідачу вище зазначені акти 13.03.2012 та 09.04.2012, проте відповідач у встановлений строк вказані акти не підписав, обґрунтованої відмови позивачу не скерував, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що послуги надані позивачем згідно з такими актами приймання наданих послуг є прийнятими відповідачем. Відтак в силу п. 8.2 Договору у відповідача виник обов'язок о оплаті одержаних послуг не пізніше 7-го числа наступного місяця.
Водночас судом установлено, що станом на час судового розгляду відповідач оплату за одержані послуги не здійснив, а тому суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 58.012,50 грн. та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач, виходячи із положень пункту 6.2 Договору просить суд також стягнути з відповідача пеню у розмірі 2.317,19 грн. за період з 07.07.2010 по 03.07.2010.
Позивачем не доведено факт виникнення у відповідача обов'язку по оплаті за надані послуги у період з 07.07.2010 по 03.07.2010, а тому позовні вимоги про стягнення пені за вказаний період судом визнаються безпідставними, відтак задоволенню не підлягають.
Також позивачем заявлені вимоги, щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 5.070,29 грн. та 3% річних у розмірі 2.622,48 грн. за період з 07.07.2010 по 07.04.2012.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги про стягнення інфляційних витрат у розмірі 5.070,29 грн. та 3% річних у розмірі 2.622,48 грн. судом визнаються необґрунтованими з огляду на недоведеність позивачем факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за вказаний позивачем період.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачам не надано.
Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс проект" (03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 1 кв. 186 код ЄДРПОУ 32765999) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Агенство Еспада" (04201, м Київ, проспект Рокосовського, 2-Б кв. 220 код ЄДРПОУ 34186810) заборгованість у розмірі 58.012 (п'ятдесят вісім тисяч дванадцять) грн. 50 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.399 (одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.06.2012.
Суддя Ониськів О.М.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 02.07.2012 |
Номер документу | 24923343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ониськів О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні