Рішення

від 21.06.2012 по справі 6/5014/1117/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.06.12 Справа № 6/5014/1117/2012

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська енергетична будівельна компанія ", м. Вишгород Київської області

до Приватного підприємства "Сєвєродонецькспеценергоремонт-1", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 255 998 грн. 04 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 1199/ко1-21.2 від 01.08.2011;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 255 998 грн. 04 коп., в тому числі: основний борг -250 000 грн. 00 коп., пеня -5 998 грн. 04 коп. та розірвання договору підряду № 32/К06.2-СП/11 від 26.08.2011.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Сєвєродонецьк, Луганської області тер. ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. Крім цього процесуальні документи направлялися відповідачу також і за поштовою адресою -м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. ім. Федоренка, 26 «а». Разом з цим, відповідачем ухвали суду про призначення розгляду справи до слухання були отриманні про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

26.08.2011 між ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»як «Підрядником»(позивач у справі) та ПП «Северодонецькспеценергоремонт-1»як «Субпідрядником»(відповідач у справі) був укладений договір підряду №32/К06.2-СП/11 на виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції, а саме будівельно-монтажні роботи з влаштування електроосвітлення водних заборонених зон водовипуску.

Відповідно до умов пункту 4.5. вищевказаного договору, позивач в строк до 19.09.2011 перерахував відповідачу авансові платежі в загальній сумі 250 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 12.6. договору «Субпідрядник зобов'язується використати одержаний авансовий платіж для постачання необхідних матеріалів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансового платежу повертаються Підряднику».

Станом на 10.04.2012 відповідачем роботи за договором не виконані та авансовий платіж в сумі 250 000 грн. 00 коп. не був використаний та не повернутий позивачу, як це передбачено п.12.6 договору.

З метою вирішення питання щодо виконання зобов'язань за договором, в тому числі і виконання певних робіт та повернення сплачених коштів, позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача листи та претензії, які були залишені без відповіді та задоволення.

Згідно п.14.1. договору, порушення зобов'язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом та іншими законами. Окрім зазначеного, п.14.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, Субпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1 % від ціни невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язання, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Відповідно до умов даного пункту, а також згідно ст.550, ст.551 Цивільного кодексу України, за порушення Субпідрядником строків повернення авансового платежу Підряднику позивачем нарахована пеня за весь час прострочення в сумі 5 998 грн. 04 коп.

Виходячи з наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом за яким просить стягнути з відповідача борг в сумі 250 000 грн. 00 коп. та пеню в сумі 5 998 грн. 04 коп.

Разом з цим, позивач зазначає, що оскільки відповідачем умови договору своєчасно виконані не були, позивач втратив інтерес до договору та просить суд розірвати його у зв'язку із порушенням відповідачем істотних умов договору.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав та позов не оспорив.

Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору по суті.

26.08.2011 між сторонами у справі був укладений договір підряду №32/К06.2-СП/11 за умовами якого позивач доручає, а відповідач забезпечує виконання певних будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно п. 5. договору сторони узгодили, що строки виконання окремих видів та етапів робіт передбачаються робочим графіком їх виконання, які уточнюються щомісячно, за умови передачі проектно-кошторисної документації за один місяць до початку робіт.

В той же час, при підписанні договору сторонами були підписані відповідні додатки до нього, в тому числі локальний кошторис, графік виконання робіт та інші.

Відповідно до зазначеного графіку початок виконання робіт -01.08.2011, а строк закінчення робіт -23.12.2011.

Згідно п. 4.5. договору сторони домовилися, що авансовий платіж за перший етап виконання робіт складає 250 000 грн. 00 коп.

На виконання вказаних вимог договору, позивач в строк до 19.09.2011 перерахував відповідачу аванс в розмірі 250 000 грн. 00 коп., що підтверджується податковими накладними та банківськими виписками (арк. справи 28-30, 35-37).

За доводами позивача, відповідачем роботи за договором взагалі не виконувалися та авансові кошти не повернуті. Відповідачем вказані доводи не оспорені.

Так, згідно п. 12.6. вищевказаного договору, відповідач зобов'язується використати одержаний авансовий платіж для постачання необхідних матеріалів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансового платежу повертаються Підряднику.

З метою зобов'язання відповідача щодо виконання робіт за договором позивач звертався до відповідача з відповідними листами, за якими також пропонував повернути невикористаний аванс (арк. справи 31, 32, 34), які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

В той же час листом від 21.11.11 (арк. справи 33) позивач повідомляв відповідача про розірвання договору у випадку його невиконання.

Відповідачем факт отримання авансових коштів та відповідних листів позивача не

оспорений.

За своє правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає , що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заяви про них підряднику.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

В даному випадку, відповідачем не надано жодних доказів щодо виконання робіт за договором №32/К06.2-СП/11.

Виходячи з наведеного слід зазначити, що позовні вимоги в частині стягнення коштів в сумі 250 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5 998 грн. 04 коп. за період з 07.10.2011 по 27.01.2012. слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.14.1. договору, порушення зобов'язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом та іншими законами.

Окрім цього, п.14.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, Субпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,1 % від ціни невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язання, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

В даному випадку, відповідачем доказів виконання робіт відповідно до затвердженого графіку за договором №32/К06.2-СП/11 не надано, тобто останнім припущено прострочення виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим нарахування пені з боку позивача є обґрунтованим і позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимог позивача про розірвання договору підряду № 32/К06.2-СП/11 від 26.08.2011 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового перебігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як підтверджено матеріалами справи та було вказано вище, з метою розірвання договору позивач направив відповідачу листа від 21.11.2011, який останнім був залишений без відповіді.

Так, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 651 вказаного кодексу договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В даному випадку, позивачем зазначено, що відповідачем порушені істотні умови договору в частині виконання зобов'язань за договором, а саме здійснення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції, а саме будівельно-монтажні роботи з влаштування електроосвітлення водних заборонених зон водовипуску. Відповідач не дотримувався ані умов договору, ані графіку виконаних робіт та взагалі не приступив до виконання зазначених робіт. Крім цього, відповідачем не був повернутий позивачу невикористаний у зв'язку із невиконанням умов договору аванс в сумі 250 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2. ст.849 ЦКУ якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.852 ЦКУ за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що останній не приступив до виконання робіт за договором та взагалі не виконав свої зобов'язання за договором, що є порушенням істотних умов договору № 32/К06.2-СП/11 від 26.08.2011.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги щодо розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням витрат з оплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1», м. Сєвєродонецьк Луганської області, територія ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»(поштова адреса -м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. ім. Федоренка, б. 26 «а»), код 32082367, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія», м. Вишгород, Київської області, вул. Шкільна, 4 (поштова адреса -м. Київ, вул. Промислова, 4 «а»), код 32878418, борг в сумі 250 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 5 998 грн. 04 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 5 119 грн. 97 коп.

3. Розірвати договір підряду № 32/К06.2-СП/11 від 26.08.2011 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія»та Приватним підприємством «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1».

4. Стягнути з Приватного підприємства «Сєвєродонецькспеценергоремонт-1», м. Сєвєродонецьк Луганської області, територія ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»(поштова адреса -м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. ім. Федоренка, б. 26 «а»), код 32082367, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія», м. Вишгород, Київської області, вул. Шкільна, 4 (поштова адреса -м. Київ, вул. Промислова, 4 «а»), код 32878418, витрати зі сплати судового збору за немайновою вимогою в сумі 1 073 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 25.06.2012.

Суддя Т.А.Василенко