Ухвала

від 18.06.2012 по справі 32/131-08-4821

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" червня 2012 р.Справа № 32/131-08-4821

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз" (код 31729918), Львівська область, м. Львів;

до відповідача: Комунального підприємства „Міські дороги" (код 32642110), м. Одеса;

про стягнення 2 320 493,10 грн.

Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від позивача: Яковлев Д. Л.;

від відповідача: не з'явився;

від першого Київського ВДВС Одеського МУЮ: не з'явився.

Суть спору: про розгляд скарги на дії ДВС у порядку ст. 121 2 ГПК України.

Відповідач КП „Міські дороги" та представник першого Київського ВДВС у засідання суду не з'явились незважаючи на те, що про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень КП „Міські дороги" від 29.05.2012р. та першому Київському ВДВС ОМУЮ від 01.06.2012р., про причини нез'явлення в судове засідання не повідомили. Згідно з ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2009р. по справі №32/131-08-4821 позов ВАТ „Концерн Галнафтогаз" задоволено повністю, а саме: стягнуто з Комунального підприємства „Міські дороги" на користь Відкритого акціонерного товариства „Концерн Галнафтогаз" заборгованість у сумі 2 320 493 /два мільйони триста двадцять тисяч чотириста дев'яності три/ грн. 10 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 23 204 /двадцять три тисячі двісті чотири/ грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

17.05.2012р. до суду надійшла скарга ПАТ „Концерн Галнафтогаз" № 11-05/2012/1 від 11.05.2012р. на дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції у порядку ст. 121-2 ГПК України з проханням визнати незаконною постанову першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.04.2012р. (виконавче провадження № 32389502) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), та зобов'язати перший Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009 року по справі № 32/131-08-4821.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2012р. призначено до розгляду скаргу скарга ПАТ „Концерн Галнафтогаз" № 11-05/2012/1 від 11.05.2012р. на дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

В обґрунтування своєї скарги ПАТ „Концерн Галнафтогаз" посилається на те, що 26.01.2009р. господарським судом Одеської області було видано судовий наказ

про примусове виконання рішення суду по справі № 32/131-08-4821. ПАТ „Концерн Галнафтогаз" звернулося до органів державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. В ході здійснення виконавчого провадження №14356861 по примусовому виконанню вищезазначеного наказу суду суму боргу було стягнуто частково. 29.04.2011р. ПАТ „Концерн Галнафтогаз" звернулося з заявою до органу державної виконавчої служби з проханням повернути без виконання виконавчий документ. Постановою заступника начальника другого Малиновського ВДВС ОМУ від 16.05.2011 р. про повернення виконавчого документа стягувачу судовий наказ про примусове виконання рішення суду по справі № 32/131-08-4821 було повернуто ПАТ „Концерн Галнафтогаз" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження". На момент винесення постанови заступника начальника другого Малиновського ВДВС ОМУ від 16.05.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачу (на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про виконавче провадження"), та станом на поточну дату сума боргу становить 1 615 935 (один мільйон шістсот п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 03 копійки.

Відповідно до наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009р. по справі № 32/131-08-4821, наказ дійсний до пред'явлення протягом трьох років з 26.01.2009 р., тобто до 26.01.2012 р. Вперше, наказ було подано на виконання до другого Малиновського відділу ДВС ОМУЮ 06.09.2009р. Постановою заступника начальника другого Малиновського ВДВС ОМУЮ від 10.08.2009 року про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009р. по справі № 32/131-08-4821. Зазначений наказ знаходився на виконанні у другому Малиновському ВДВС ОМУЮ до 16.05.2011 р. Постановою заступника начальника другого Малиновського ВДВС ОМУЮ від 16.05.2011 року виконавчий документ було повернуто стягувачу. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження", строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Згідно з ч. 3 ст. 23 вказаного закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа після переривання встановлюється з дня його повернення. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України „про виконавче провадження", строк пред'явлення до виконання судового наказу становить 1 рік. Таким чином, як вказує позивач, строк пред'явлення наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009р. по справі № 32/131-08-4821 встановлюється до 16.05.2012р.

23.04.2012р. ПАТ „Концерн Галнафтогаз" було повторно подано на виконання до першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції судовий наказ про примусове виконання рішення суду по справі № 32/131-08-4821. Постановою державного виконавця першого Київського ВДВС ОМУЮ від 26.04.2012 р. було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу - судового наказу від 26.01.2009 р. про примусове виконання рішення суду по справі № 32/131-08-4821, на підставі п. 7 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки, як зазначено у постанові „у відповідності до ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: п. 7 - якщо виконавчий документ повернутий стягувану на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" тобто за заявою стягувана". Зазначена постанова отримана ПАТ „Концерн Галнафтогаз" 11.05.2012р., що підтверджується відміткою на супровідному листі, яким було надіслано оскаржувану постанову.

Крім того, скаржник посилається на те, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Разом з тим, частиною 5 статті 47 вказаного Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього закону. Таким чином, позивач вважає, що наведений у статті 47 Закону України „Про виконавче провадження" припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документа до виконання, встановлений статтею 22 вказаного Закону, пропущений. Як вказує позивач, ПАТ „Концерн Галнафтогаз" в межах строку, встановленого ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження", повторно подало заяву про прийняття до провадження виконавчого документа, про що було зазначено вище.

В підтвердження викладених обставин до скарги заявником додано копії наказу господарського суду Одеської області № 32/131-08-4821 від 26.01.2009р., заяви № 06-08/10-09 від 06.08.2009р., постанови заступника начальника другого Малиновського ВДВС ОМУЮ від 10.08.2009р. про відкриття виконавчого провадження, постанови заступника начальника другого Малиновського ВДВС ОМУЮ від 16.05.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачу, заяви ПАТ „Концерн Галнафтогаз" про відкриття виконавчого провадження від 23.04.2012р., постанови першого Київського ВДВС ОМУЮ від 26.04.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Розглянувши заяву ПАТ „Концерн Галнафтогаз", судом встановлено.

Постановою першого Київського ВДВС ОМУЮ від 26.04.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 32388522 встановлено, що у відповідності до ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: п. 7 -якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів. В даному випадку відповідно відмітки на зворотній стороні наказу 16.05.20011р. року виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", тобто за заявою стягувана. На підставі вказаного висновку в порядку п. 7 ч.1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем першого Київського ВДВС ОМУЮ постановлено відмовити в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 32/131-08-4821 виданого 26.01.2009р. господарським судом Одеської області про стягнення грошової суми з КП „Міські дороги" на користь ПАТ „Концерн Галнафтогаз" у розмірі 1615935,03 грн.

Відповідно до ст. 4 5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Постановою другого Малиновського ВДВС ОМУЮ від 10.08.2009р. було відрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 32/131-08-4821 виданого 26.01.2009р. господарським судом Одеської області про стягнення з КП „Міські дороги" на користь ПАТ „Концерн Галнафтогаз" грошових коштів в сумі 2 343 816, 03 грн.

Постановою другого Малиновського ВДВС ОМУЮ від 16.05.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, наказ № 32/131-08-4821 виданий господарським судом Одеської області про стягнення з КП „Міські дороги" на користь ПАТ „Концерн Галнафтогаз" грошових коштів в сумі 2 343 816, 03 грн. було повернуто стягувачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі заяви вих. № 29-04/11 від 29.04.2011р. про повернення виконавчого документа без виконання.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Однак, частиною 5 статті 47 названого Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Таким чином, наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документа до виконання, встановлений ст. 22 Закону, пропущений.

З матеріалів заяви вбачається, що в межах строку, встановленого ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач повторно подав заяву про прийняття до провадження виконавчого документа.

Проте, постановою від 20.04.2011 р. відділ ДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.

З системного аналізу положень ст. ст. 26, 49, 50 Закону України „Про виконавче провадження" вбачається, що приписи ст. 47 Закону є спеціальними по відношенню до положень ст. 26 Закону стосовно можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Так, стаття 49 Закону України „Про виконавче провадження" не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.

Положення пункту 7 частини 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст. 49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Аналіз положень статей 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 3/76-34/303 від 15.02.2012р.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вбачає порушення державним виконавцем першого Київського ВДВС ОМУЮ вимог закону при виконанні наказу суду, у зв'язку з чим скарга ПАТ „Концерн Галнафтогаз" № 11-05/2012/1 від 11.05.2012р. на дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в частині визнання незаконною постанови першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.04.2012р. (виконавче провадження № 32389502) про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) підлягає задоволенню.

Вимоги скаржника в частині зобов'язання першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009р. по справі № 32/131-08-4821 суд зазначає наступне.

Положенням абзацу другого пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121 2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248 24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України „Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, скарга ПАТ „Концерн Галнафтогаз" № 11-05/2012/1 від 11.05.2012р. на дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в частині зобов'язання першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009 року по справі № 32/131-08-4821 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу ПАТ „Концерн Галнафтогаз" на дії першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задовольнити частково.

2. Визнати незаконною постанову першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 26.04.2012р. ВП № 32388522 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).

3. Відмовити ПАТ „Концерн Галнафтогаз" в задоволенні скарги в частині зобов'язання першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 26.01.2009р. по справі № 32/131-08-4821.

Копію ухвали надіслати позивачу, КП „Міські дороги", першому Київському ВДВС Одеського МУЮ.

Суддя Грабован Л.І.