Постанова

від 19.06.2012 по справі 32/5005/2591/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2012 року Справа № 32/5005/2591/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання : Гаврилов О.М.

за участю представників сторін:

прокурора: ОСОБА_3 (дов. № 1725-12 від 28.05.12 р.)

від позивача: в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

від відповідача: в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 р . у справі № 32/5005/2591/2012

за позовом Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Проспект" м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 26.04.2012 р. у справі № 32/5005/2591/2012, яке підписано 27.04.2012 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Васильєв О.Ю.), відмовлено у задоволенні позову прокурору Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, пред'явленому в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Проспект" м. Дніпропетровськ про внесення змін до п.4.1 договору оренди землі від 24.07.2007 р.

Прокурор в позовній заяві просив змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 24.07.2007 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством "Проспект", посвідченого нотаріусом ДМНО Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 4872, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040710400665 від 12.11.2007 р., виклавши його в такій редакції:

" 4.1 Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій форм. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Прокурор Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаржник вважає, що при винесенні вказаного рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Прокурор зазначає у скарзі, що, відповідно до ст. 29 ГПК України, наділений правами сторони, має право уточнити позовні вимоги до прийняття рішення по справі, однак це не є його обов'язком.

Прокурор вказує, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 216/8 від 02.02.2011 р. було сформульовано позовні вимоги про внесення змін до п.4.1 договору саме в редакції, зазначеній в цьому рішенні. Він не погоджується з висновком суду, що при формулюванні позовних вимог залишив поза увагою вимоги ч. 1 ст. 15 Закону України "Про орендну землі", оскільки просив внести зміни лише до п.4.1 договору, а не до всього розділу 4 договору, який має назву "Орендна плата" та детально передбачає розмір орендної плати.

Крім того, прокурор вважає, що їм не було допущено порушень вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", оскільки у зазначеній статті визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, прокурором і було заявлено позовні вимоги про внесення до договору змін з метою приведення його умов у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України.

При цьому ст. 288 Податкового кодексу України не містить вимоги щодо вказання у договорах оренди конкретної суми орендної плати в грошовому еквіваленті, а визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Прокурор вважає, що вірно вказав розмір орендної плати у мінімальному розміру, встановленому Податковим кодексом України, тобто в розмірі трикратного розміру земельного податку.

Позивач та відповідач судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Неявка позивача та відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній матеріалами.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, а повідомив, що у своєму клопотанні (а.с. 30) погоджується з позовними вимогами прокурора.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника прокуратури, якій був присутній у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Проспект" (орендар) укладено договір оренди землі від 24.07.2007 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 6-А (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:022:0007.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 06.12.2006 р. № 107/8 та від 25.04.07 р. № 104/14.

В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,0247 га (п.2.1).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання цього договору становила 210 876 грн. 08 коп.

Договір укладений на п'ятнадцять років.(п.3.1) і зареєстрований у ДМВ ДРСР Центра "ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.11.2007 р. № 040710400665.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях)у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;… інших випадках передбачених законом. (п.4.8).

Згідно п.п. 12.1-12.2 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 ГК України.

Частинами 1,2 ст. 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законом як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судами, позивач вправі був вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Згідно положення ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Статтею 288 Податкового кодексу України передбачено встановлення розміру орендної плати в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

Предметом спору у даній справі є зобов'язання внести зміни до умов договору оренди земельної ділянки у відповідності із змінами, які внесені до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", а також нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 3 червня 2008 року внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України), а ст. 288 Податкового кодексу України також передбачено встановлення розміру орендної плати в договорі оренди з урахуванням відповідних меж.

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства Дніпропетровської міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 р. П. 1 зазначеного рішення встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п. 3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 року № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства").

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам - як раніше чинної ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в новій редакції), так і положенням п.288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 34 статті 26, частини другої статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у випадках, встановлених договором, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково не задовольнив позовні вимоги прокурора.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути скасовано.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокурора Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 р. у справі № 32/5005/2591/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Задовольнити позов прокурора.

Змінити п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 24.07.2007 р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством "Проспект", посвідченого нотаріусом ДМНО Літаш І.П., зареєстрованого в реєстрі за № 4872, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040710400665 від 12.11.2007 р., виклавши його в такій редакції:

" 4.1 Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій форм. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Стягнути з Приватного підприємства "Проспект" в доход державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судовий збір, в т.ч. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Дніпропетровської обл., відповідно до вимог ст.ст. 116-117 ГПК України, видати наказ.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О. Лотоцька

О.С. Євстигнеєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 22.06.2012 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко