Рішення

від 19.06.2012 по справі 5002-25/1126-2012-5020-536/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року справа № 5002-25/1126-2012-5020-536/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви

товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Камелот»

(вул. Вузлова, 16, м. Сімферополь, АР Крим, 95047)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд»

(вул. Субхі, 1-Б, м. Сімферополь, АР Крим, 95015)

(вул. Генерала Лебедя, буд. 47, м. Севастополь, 99055)

про стягнення 18 654,30 грн,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1, довіреність № 24 від 02.04.2012;

представник відповідача -не з'явився;

суть спору:

05.04.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Камелот», посилаючись на статті 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, умови договору поставки № 9 від 18.04.2011, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд»про стягнення 18 654,30 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.04.2012 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 14.05.2012.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2012 справу, в порядку статті 17 Господарського процесуального кодексу України, було передано до господарського суду міста Севастополя для розгляду за підсудністю (за місцезнаходженням відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Крим Трейд", за адресою: вул. Генерала Лебедя, буд. 47, м. Севастополь, 99055).

18.05.2012 зазначена справа надійшла до господарського суду міста Севастополя за підсудністю та з дотриманням вимог статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України була розподілена до провадження судді Кравченко В.Є., справі привласнений № 5002-25/1126-2012-5020-536/2012.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.05.2012 справу прийнято до провадження суддею Кравченко В.Є., розгляд справи призначений на 05.06.2012.

Ухвалою суду від 05.06.2012 розгляд справи відкладався на 19.06.2012, відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 19.06.2012 підтримав предмет і підстави позову, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 19.06.2012 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: вул. Субхі, 1-Б, м. Сімферополь, 95015, а також за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, зробленому за електронним запитом від 06.06.2012 за № 13978416, а саме: вул. Генерала Лебедя, буд. 47, м. Севастополь, 99055 (т. 2 а.с. 65), що підтверджується списками згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів господарським судом міста Севастополя від 08.06.2012, проте не скористався правом, передбаченим у статті 59 Господарського процесуального кодексу України, щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011 між товариством з обмеженою відповідністю «Фортуна Крим Трейд»(покупець) та товариством з обмеженою відповідністю «Фірма Камелот»(постачальник) був укладений договір № 9, відповідно до розділу 1 якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця товар у кількості та за ціною, узгодженими сторонами, а покупець зобов'язався своєчасно оплатити та прийняти даний товар.

Відповідно до пункту 2.1 договору розрахунки здійснюються у безготівковому порядку у гривнях на поточний рахунок постачальника в формі 100 % передоплати на підставі виставленого рахунку. В окремих випадках сторони передбачили можливі зміни умов розрахунку за узгодженням сторін.

У розділі 3 договору сторони узгодили умови поставки товару та перехід права власності на поставлену партію товару від постачальника до покупця з моменту передачі товару за накладними.

У розділі 6 договору сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою із сторін прийнятих на себе за договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до діючого законодавства України. Спори, відносно яких не було досягнуто угоди шляхом проведення переговорів, спрямовуються на розгляд до господарського суду відповідно до діючого законодавства України. Сторони прийшли до згоди, що при вирішенні спірних питань застосування досудового врегулювання спору в претензійному порядку є обов'язковим.

Відповідно до пункту 7.1 договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011.

У випадку якщо на момент закінчення строку дії договору залишаються невиконаними будь-які взаємні зобов'язання, договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх зобов'язань та проведення остаточних розрахунків (пункт 7.3 договору).

Таким чином, на час розгляду справи даний договір в частині оплати поставленого товару є чинним.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, позивач поставив товариству з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд»товар (оцетова кислота) в погодженому сторонами асортименті на загальну суму -18 654,30 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000122 від 10.10.2011 (т. 1 а.с. 17).

За досягнутою сторонами домовленістю, що не суперечить пункту 2.1 договору, без попередньої оплати вартості всього товару, відповідач отримав товар за вказаною видатковою накладною, що підтверджується підписом представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд»ОСОБА_2, уповноваженого довіреністю № 411 від 10.10.2011 на отримання товару від товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Камелот»(т. 1 а.с. 19), та відбитками печатки підприємства у зазначеній накладній. Проведення даної поставки також було відображено позивачем при звітуванні в ДПІ у м. Сімферополі у 2011 році (т. 2 а.с. 80).

Підставою звернення позивача із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд»заборгованості в сумі 18 654,30 грн. є обставини несплати вартості одержаного товару.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань встановлені у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічне положення міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України та частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами статті 205 Цивільного кодексу України якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків, правочин вважається вчиненим.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого порушеного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Таким чином, основною метою подання позову до суду є захист своїх прав та законних інтересів направлених на відновлення порушеного права або припинення дій, які порушують права особи, яка звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачем за договором поставки був поставлений товар відповідачу на загальну суму -18 654,30 грн, що підтверджується відповідною видатковою накладною (т. 1 а.с 17), яка відображена позивачем також в податковій звітності підприємства перед ДПІ м. Сімферополя. Факт одержання товару за вказаною видатковою накладною підтверджується довіреністю № 411 від 10.10.2011, виданою вповноваженій особі відповідача на отримання товару від товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Камелот»(т. 1 а.с. 19), та відбитками печатки підприємства у зазначеній накладній.

В порядку досудового врегулювання спору на виконання вимог пункту 6.2 договору позивачем 23.01.2012 та 24.02.2012 на адресу товариства з обмеженою відповідністю «Фортуна Крим Трейд»були спрямовані претензії щодо сплати заборгованості в сумі 18 654,30 грн за договором купівлі-продажу № 9 від 18.04.2011 разом з актом звірення взаєморозрахунків між сторонами (т. 1 а.с. 8-11, 13-14), які були отримані відповідачем відповідно 25.01.2012 та 27.02.2012, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 8-10, 15).

Судом встановлено, що до теперішнього часу товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд»не виконані належним чином зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за поставлену партію товару, передбаченого розділом 2 цього договору на загальну суму -18 654,30 грн.

Відповідно до положень статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на момент прийняття цього рішення відповідачем, в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати одержаного товару за договором поставки № 9 від 18.04.2011 у погодженому сторонами асортименті, на загальну суму -18 654,30 грн.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову щодо стягнення заборгованості знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 4-2- 4-7, 13, 22, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Крим Трейд» (юридична адреса - вулиця Генерала Лебедя, будинок 47, місто Севастополь, 99055, фактична адреса -вул. Субхі, 1-Б, місто Сімферополь, АР Крим, 95015, ідентифікаційний код -34523627, р/р 26003057000997 в КРУ ПАТ «Приватбанк» м. Сімфероопль, МФО 384436 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Камелот» (вулиця Вузлова, 16, місто Сімферополь, АР Крим, 95047, ідентифікаційний код -37543468, р/р 26003060492592 в КРУ ПАТ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО -384436, або на будь-який інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість за договором поставки № 9 від 18.04.2011 у розмірі 18 654,30 грн (вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн 30 коп) , а також судовий збір в розмірі -1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22.06.2012

Суддя В.Є. Кравченко