Постанова

від 18.06.2012 по справі 33/44(10) (10/48)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 33/44(10) (10/48)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Акулової Н.В.

Алєєвої І.В.

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_2 дов. № 48 від 30.01.2012 року, ОСОБА_3 дов. № 47 від 30.01.2012 року;

Відповідача -1: ОСОБА_4 дов. № 12вих-37 від 23.02.2012 року;

Відповідача -2: не з'явився;

Третьої особи: : не з'явився;

Прокуратури: : Рудак О.В., посвідч. № 72 від 14.04.2008 року.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2011 року

у справі № 33/44(10) (10/48) господарського суду Львівської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л"

до відповідача -1 Львівської міської ради

відповідача -2 Управління земельних ресурсів у місті Львові

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства сприяння обороні України

за участю -1) Генеральної прокуратури України

2) прокуратури міста Львова

про укладення договору оренди

В С Т А Н О В И В:

У березні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: укласти договір оренди земельної ділянки розміром 10,0233 га по вул. Щирецькій, 36 в м. Львові між відповідачем -1 та позивачем терміном на 10 років для обслуговування торгово-майнового комплексу "Ринок Південний" на умовах, зазначених у позовній заяві; договір оренди земельної ділянки розміром 10,0233 га по вул. Щирецькій, 36 в м. Львові між відповідачем -1 та позивачем вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду; визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради № 161 від 04.03.1999 року "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" проекту відведення земельних ділянок та надання в постійне користування земельних ділянок на вул. Скнилівській-Щирецькій у м. Львові; визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради № 71 від 18.10.1998 року "Про затвердження наказів департаменту землеустрою та планування забудови міста щодо регулювання земельних відносин" в частині надання товариству сприяння молоді України в оренду земельної ділянки площею 0,544 га на вул. Щирецькій, 56.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 10/48 (суддя Довга О.І.) позовні вимоги задоволено. Укладено з дня набрання даним рішенням законної сили договори оренди земельних ділянок загальною площею 10.0233 га по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові між Львівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" терміном на 10 років для обслуговування торгово-майнового комплексу "Ринок Південний" в редакції позивача; визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради № 161 від 04.03.1999 року "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" проекту відведення земельних ділянок та надання в постійне користування земельних ділянок на вул. Скнилівській-Щирецькій у м. Львові»та державний акт на право постійного користування землею № І-ЛВ 004372 30807174 від 22.07.1999 року; визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради № 71 від 18.10.1998 року "Про затвердження наказів департаменту землеустрою та планування забудови міста щодо регулювання земельних відносин" в частині надання товариству сприяння молоді України в оренду земельної ділянки площею 14830 м. кв. на вул. Щирецькій, 56 та державний акт на право постійного користування землею № ІІ-ЛВ 001124 30807174 від 01.12.1998 року, вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 145-172, т. 2).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2010 р. (головуючий Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Марко Р.І.) рішення господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 10/48 скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 154-159, т. 3).

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2010 року (головуючий Кот О.В., судді Демидова А.М., Шевчук С.Р.) судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 72-77, т. 3).

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання стосовно надання дозволу Львівською міською радою на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 10,0233 га по вул. Щирецькій, 36 в м. Львові.

Уточнивши позовні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" просило зобов'язати Управління земельних ресурсів у місті Львові зареєструвати договори оренди земельних ділянок загальною площею 10,0233 га по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові між відповідачем -1 та позивачем для будівництва та обслуговування торгово-виробничого комплексу "Південний" та будівництва і обслуговування церкви; вважати укладеними вищезазначені договори, які фактично виконувались сторонами з 20.03.2008 року (а.с. 20, т. 6).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.06.2011 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління земельних ресурсів у місті Львові (а.с. 23-26, т. 6).

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.07.2011 року у справі № 33/44(10) (10/48) (головуючий Цікало А.І., судді Артимович В.М., Кітаєва С.Б.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано укладеними з дня набрання даним рішенням законної сили договори оренди земельних ділянок загальною площею 10,0233 га по вул. Щирецькій, 36 в м. Львові між Львівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" для будівництва та обслуговування торгово-майнового комплексу "Ринок Південний" та будівництва і обслуговування церкви на умовах, які виконувалися сторонами з 20.03.2008 року. Позовні вимоги в частині визнання недійсними ухвал Львівської міської ради № 161 від 04.03.1999 року та № 71 від 18.10.1998 року залишено без розгляду. Зобов'язано Управління земельних ресурсів у місті Львові зареєструвати договори оренди земельних ділянок загальною площею 10,0233 га по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові між відповідачем -1 та позивачем для будівництва та обслуговування торгово-виробничого комплексу "Південний" та будівництва і обслуговування церкви. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" на користь Львівської міської ради 127 983,00 грн. відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва до міського бюджету міста Львова та вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 47-77, т. 6).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2011 року (головуючий Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2011 року у справі № 33/44(10) (10/48) скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (а.с. 123-131, т. 6).

Судовий акт апеляційної інстанції мотивовано відсутністю рішення Львівської міської ради про надання спірної земельної ділянки в оренду позивачу як необхідної передумови для укладення договору оренди цієї ділянки.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" звернулося з касаційною скаргою, просило постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2011 року скасувати, рішення господарського суду Львівської області від 14.07.2011 року у справі № 33/44(10) (10/48) залишити в силі.

Заявник касаційної скарги посилається на численні порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на його думку, припустився суд апеляційної інстанції, що призвело до прийняття останнім неправильного рішення.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач -1 вказує на те, що ним відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та надання вищезгаданих земельних ділянок позивачу у зв'язку з порушенням останнім законодавства України у сфері землеустрою та містобудування. Окрім того, не було рішення органу місцевого самоврядування про надання земельних ділянок у користування товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л", тоді як Львівська міська рада самостійно вирішує питання щодо надання в оренду земельних ділянок (а.с. 171-174, т. 6).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.01.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/30 від 01.02.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Демидової А.М. на лікарняному.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2012 року розгляд касаційної скарги призначено на 21.02.2012 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 28.02.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/116 від 28.02.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із значною різницею навантаження на суддю Чернова Є.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2012 року розгляд касаційної скарги призначено на 20.03.2012 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 10.04.2012 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.04.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 17.04.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/201 від 12.04.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із відпусткою судді Запорощенка М.Д.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року розгляд касаційної скарги призначено на 15.05.2012 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.05.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 22.05.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/304 від 22.05.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із відпусткою судді Малетича М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2012 року розгляд касаційної скарги призначено на 18.06.2012 року.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/413 від 12.06.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Акулова Н.В., Алєєва І.В.

У судове засідання 18.06.2012 року представники відповідача -2, третьої особи не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідача -2, третьої особи.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Львівської міської ради № 747 від 26.12.1995 року "Про надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" для влаштування автомобільної стоянки на вул. Щирецькій, 36 в м. Львові" товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" була виділена земельна ділянка площею 2,5 га по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові.

12.06.1996 року Департаментом землеустрою та планування забудови міста Львова видано наказ № 12 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" на проектування і будівництво промислового ринку на вул. Щирецькій, 36". Даним наказом позивачу дозволено проектування і будівництво промтоварного ринку на 500 торгових місць на наданій земельній ділянці (а.с. 54-55, т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 519 від 19.09.1996 року "Про затвердження наказу Департаменту землеустрою та планування забудови міста від 12.06.1996 року № 12 і внесення змін в рішення виконкому від 26.12.1995 року № 747" було затверджено вищезазначений наказ № 12 (а.с. 53, т. 1).

Ухвалою 15 сесії 3 скликання Львівської міської ради № 1274 від 01.11.2001 року "Про продаж земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" для здійснення підприємницької діяльності" було зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" забезпечити проведення інвентаризації земельних ділянок, що знаходяться у його фактичному користуванні та було запропоновано товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" укласти тимчасові договори користування даними земельними ділянками. Також зазначеною ухвалою було прийнято рішення про продаж земельних ділянок товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" (а.с. 75, т. 1).

На виконання вищезазначеної ухвали Львівської міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" було проведено інвентаризацію земельних ділянок, що знаходяться у його фактичному користуванні.

18.04.2003 року виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення № 325 "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" на вул. Щирецькій, 36", яким затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" у місячний термін звернутись до Львівської міської ради з клопотанням про оформлення документів на землекористування (а.с. 76, т. 1).

Окрім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" на виконання вищезазначеної ухвали Львівської міської ради № 1274 від 01.11.2001 року було розроблено проект відведення земельної ділянки для обслуговування торгово-виробничого комплексу "Південний", який 22.03.2004 року отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи (а.с. 93, т. 2).

Також судами встановлено, що Львівською міською радою неодноразово розглядалось клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" про надання в оренду земельної ділянки по вул. Щирецькій, 36 у м. Львові.

18.06.2009 року Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 2729 "Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та наданні земельних ділянок на вул. Щирецькій, 36" у зв'язку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" законодавства України у сфері землеустрою та містобудування, самовільного зайняття товариством з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" земельних ділянок по вул. Щирецькій, 36 (а.с. 110, т. 2).

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону.

З аналізу вказаних норм, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Так, п. 2.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" також зазначено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір або ж продовжити дію договору за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Львівською міською радою не приймалося рішення про надання позивачу дозволу на укладення договору оренди спірних земельних ділянок.

Зважаючи на те, що необхідною передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній (комунальній) власності є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду, зобов'язання цього органу укласти такий договір, а, тим більше, вважати його укладеним в примусовому порядку за відсутності вказаних рішень є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями.

Відповідно до статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що вважати договори оренди спірних ділянок укладеними в примусовому порядку за відсутності рішення Львівської міської ради є порушенням виключної компетенції останнього, передбаченої Конституцією України, на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями.

Згідно з вимогами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судова колегія вважає, що оскаржена постанова відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

За таких обставин, з врахуванням вищенаведеного, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, який переглянув рішення місцевого господарського суду з дотриманням вимог ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЙПІЄ-Л" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2011 року у справі № 33/44(10) (10/48) залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Н.В. Акулова

І.В. Алєєва