Постанова

від 26.06.2012 по справі 62/191

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 62/191

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М. -доповідач, Акулової Н., суддів:Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у справі№ 62/191 господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росінвестбуд", м. Київ за участюВ.о. прокурора Деснянського району м. Києва провизнання права власності

за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4, за довіреністю від відповідача:не з'явився від прокуратури:Громадський С.О.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 26.06.2012р. №03.07-05/468 у зв'язку з виходом з відпустки судді Владимиренко С.В. , для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Запорощенко М.Д., судді: Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росінвестбуд" про визнання права власності на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 1443,5кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.Шолом-Алейхема, 2д.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2011р. у справі № 62/191 (суддя Любченко М.О.) задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росінвестбуд" про визнання права власності на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 1443,5кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.Шолом-Алейхема, 2д. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" право власності на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 1443,5кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул.Шолом-Алейхема, 2д. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росінвестбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" судовий збір у розмірі 8000грн. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1200грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р у справі №62/191 (колегія суддів у складі головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Вербицької О.В.) рішення господарського суду м. Києва від 16.12.2011 р. у справі № 62/191 скасовано повністю та прийнято нове рішення. В позові відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р у справі №62/191та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з клопотанням про виправлення помилки до неї, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 26.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росінвестбуд" (підрядник) був укладений договір №25/04/10 будівельного підряду, за умовами п.1.1 якого, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по будівництву нежитлової будівлі по вул.Шолом-Алейхема, 2д у місті Києві. 22.06.2011р. між позивачем та відповідачем підписано акт виконаних робіт, в якому сторони дійшли згоди про те, що замовник і підрядник в повному обсязі виконали умови договору будівельного підряду №26/04/2010 від 26.04.2010р.: замовник прийняв виконані роботи і претензій щодо кількості та якості робіт не має, а підрядник не має претензій відносно розрахунків за договором. В п.1.9 цього договору сторони, що власником об'єкта до його здачі замовнику є підрядник.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги, пославшись на фактичне виконання робіт по будівництву майна по вул.Шалом-Алейхема, 2д у м. Києві та підписання сторонами акту виконаних робіт 22.06.2011р., задовільний технічний стан спірного майна, визнання відповідачем вказаних вимог позивача, місцевий господарський суд з урахуванням ст.ст.316, 328, 392 Цивільного кодексу України дійшов висновку про задоволення позовних вимог з визнанням за позивачем права власності на спірне майно.

Втім суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку прийняте у даній справі рішення, дійшов власних протилежних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, з наступних підстав.

Врахував вищевикладені обставини, приписи ст.ст.316, 328, 331, 392 ЦК України, п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснений аналіз матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, вказав про відсутність в матеріалах справи доказів прийняття в експлуатацію спірного новозбудованого майна, його державної реєстрації, а також доказів виділення Київською міською радою земельної ділянки для будівництва спірного об'єкта, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на спірний об'єкт нерухомості, скасувавши рішення місцевого господарського суду та прийнявши нове рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскарженого судового акту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівадія Груп" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р у справі №62/191 залишити без змін.

Поновити виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р у справі №62/191.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко