Постанова

від 25.06.2012 по справі 18/5009/7577/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 18/5009/7577/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 17.04.2012 року;

Відповідача -1: ОСОБА_3, дов. № 227-д від 15.06.2012 року;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3: ОСОБА_4, дов. № б/н від 03.01.2012 року.

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року

у справі № 18/5009/7577/11 господарського суду Запорізької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Фласк"

відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир"

відповідача -3 товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус"

про визнання недійсним договору застави № 170810 від 17.08.2010 року

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фласк", товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир", товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус", просило визнати недійсним договір застави корпоративних прав № 170810 від 17.08.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Кірасир" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус".

Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 203, 204, 215 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" зазначило, що рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 року у справі № 6/5009/458/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фласк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир" визнано недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", оформлене протоколом № 02 від 21.03.2008 року.

За таких обставин позивач вважав, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир" були відсутні повноваження на укладення оспорюваного правочину.

Заявами від 14.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фласк" визнало позов у повному обсязі, посилаючись на преюдиціальний характер вищезгаданого судового рішення (т. 1, а.с. 27-28, 42-43).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 року (суддя Носівець В.В.) задоволено позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир" та товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус". Визнано недійсним договір застави корпоративних прав № 170810 від 17.08.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Кірасир" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус". У задоволенні позову щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Фласк" відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат (т. 1, а.с. 78-80).

Рішення суду мотивоване тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кірасир" та товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус" в момент укладення договору застави майнових прав № 170810 від 17.08.2010 року недодержали вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року (головуючий Кододова О.В., судді Азарова З.П., Геза Т.Д.) рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 року у справі № 18/5009/7577/11 скасовано частково. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир", товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус" відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 року у справі № 18/5009/7577/11 залишено без змін (т. 2, а.с. 59-62).

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, на момент укладення договору застави № 170810 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кірасир" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус" рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", оформлене протоколом № 02 від 21.03.2008 року, яке стало підставою для укладення вищезгаданого договору, було чинним.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржений судовий акт та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заявник касаційної скарги посилається на порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на його думку, припустився суд апеляційної інстанції, що призвело до прийняття останнім неправильного рішення.

Заперечуючи проти касаційної скарги, товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус" просило залишити без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.05.2012 року.

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України № 03.10-05/417 від 14.05.2012 року сформовано колегію у складі: головуючого Остапенка М.І., суддів: Стратієнко Л.В., Жаботиної Г.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.05.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 23.05.2012 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/308 від 22.05.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із відпусткою судді Стратієнко Л.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2012 року касаційна скарга прийнята до провадження і призначена на 18.06.2012 року.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/413 від 12.06.2012 року сформовано колегію у складі: головуючого Прокопанич Г.К., суддів: Акулової Н.В., Алєєвої І.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 25.06.2012 року.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/429 від 22.06.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 25.06.2012 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир".

Колегія суддів, вислухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.03.2008 року відбулись збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", за результатами яких прийнято рішення, яке було оформлене протоколом № 02.

Відповідно до вищезгаданого протоколу, за результатами проведених зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" було прийнято рішення, зокрема, схвалити вступ нового учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир" засновником у товаристві з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" і виділити йому долю в розмірі 25% статутного капіталу без збільшення статутного фонду товариства.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Кірасир" (заставодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус" (заставодержатель) 17.08.2010 року укладено договір застави № 170810.

Відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору, заставодавець з метою забезпечення виконання свого основного зобов'язання передає заставодержателю у заставу належні йому на праві власності корпоративні права, а саме, частку у розмірі 25% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс". Основним зобов'язанням, вимоги з якого забезпечені заставою є зобов'язання з повернення грошових коштів, а також сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань з поставки товару та повернення грошових коштів за договором № 120810 від 12.08.2010 року. Максимальний розмір вимог, що забезпечені заставою відповідно до договору, складає 20 000 000,00 грн. Належність предмету застави заставодавцеві підтверджується Статутом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" (нова редакція, зареєстрована 13.10.2008 року).

Однак, як було зазначено вище, рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 року у справі № 6/5009/458/11 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Фласк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" задоволено; визнано недійсним рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", оформлене протоколом № 02 від 21.03.2008 року, а саме: схвалення вступу нового учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир" засновником у товаристві з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" і виділення йому долі у розмірі 25% статутного капіталу без збільшення статутного фонду товариства; задоволення прохання ОСОБА_6 про відчуження частини його долі у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" в розмірі 25% з виплатою вартості вищевказаної частини майна товариства пропорційно його відчужуваної частини долі у статутному капіталі протягом одного місяця; доручення головному бухгалтеру надати розрахунок частини долі виплачуваної частки ОСОБА_6 пропорційно його відчужуваної частини долі в статутному капіталі станом на дату складення протоколу; реєстрації змін в Статуті товариства протягом одного календарного місяця з дня проведення зборів засновників; одноголосного голосування засновників за відмову від першочергового придбання частини долі в статутному капіталі ОСОБА_6 в розмірі 25%.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011 року рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 року у справі № 6/5009/458/11 скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011 року у справі № 6/5009/458/11 скасовано, рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 року у справі № 6/5009/458/11 залишено в силі.

Саме це судове рішення покладено господарським судом Запорізької області як на підставу задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави № 170810 від 17.08.2010 року.

Однак, частково скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційна інстанція зазначила, що, уклавши спірний договір застави № 170810 від 17.08.2010 року, сторони дотрималися обов'язків, покладених на них чинним законодавством, діяли в межах своїх повноважень, договір був спрямований на реальне настання правових наслідків в момент його укладення, дії сторін були правомірні, зміст угоди відповідає закону, наступне скасування протоколу № 02, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "Кірасир" втрачає частку 25%, яка стала предметом застави, не робить недійсним договір в момент вчинення, відтак і підстави для визнання його недійсним.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Разом з тим, скасовуючи прийняте у справі рішення в частині задоволення позовних вимог та відмовляючи у позові про визнання недійсним договору застави корпоративних прав № 170810 від 17.08.2010 року, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю "Кірасир" та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус", суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" від 21.03.2008 року визнане недійсним з моменту його прийняття і будь-які правочини, укладені за наслідками проведення вищезгаданих зборів можуть бути оспорені на підставі ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки вступ нового учасника до товариства був здійснений з порушенням норм діючого законодавства та правовстановлюючих документів самого товариства, то, фактично, на момент укладення договору застави корпоративних прав від 17.08.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кірасир" не було засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс", не мало 25 % статутного капіталу даного товариства, і, відповідно, підстави для укладення спірного договору та застави корпоративних права (25 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс") були відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови правильно встановив обставини справи, однак, допустив порушення норм процесуального права, а саме, ст. ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору застави корпоративних прав № 170810 від 17.08.2010 року, тоді як суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, надав їм відповідну оцінку та визнав вищезгаданий договір недійсним.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 року у справі № 18/5009/7577/11 скасувати в частині скасування рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 року та прийняття нового рішення про відмову у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Класс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кірасир", товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус" про визнання недійсним договору застави № 170810 від 17.08.2010 року.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 року у справі № 18/5009/7577/11 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков