Постанова

від 16.03.2012 по справі 18/5009/7577/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2012 р. справа №18/5009/7577/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_4 (за довіреністю) від відповідача 1. -не з»явився від відповідача 2. -ОСОБА_5 (за довіреністю) від відповідача 3. - ОСОБА_6 (за довіреністю) Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир», м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус», м. Дніпропетровськ на рішення господарського судуЗапорізької області від 14 грудня 2011року (повний тест складений та підписаний 28.12.2011р.) у справі№18/5009/7577/11 (суддя Носівець В.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс», м. Сімферополь до відповідача 1.: до відповідача 2.: до відповідача 3.:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фласк», м. Бердянськ Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир», м. Дніпропетровськ Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус», м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору застави №170810 від 17.08.2010року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс», м. Сімферополь звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фласк», м. Бердянськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир», м. Дніпропетровськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус», м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору застави №170810 від 17.08.2010року.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14 грудня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 28.12.2011року) у справі №18/5009/7577/11 позовні вимоги задоволені щодо відповідача 2.: товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир»та відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус». Договір застави № 170810 від 17.08.2010 р. про заставу корпоративних прав, укладений товариством з обмеженою відповідальністю В«КірасирВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«ОптімусВ» визнано недійсним. Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«КірасирВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-КлассВ» 470,50 грн. судового збору. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ОптімусВ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-КлассВ» 470,50 грн. судового збору. В позові відмовлено щодо відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Фласк».

Рішення суду мотивоване тим, що вступ нового учасника до товариства був здійснений із порушенням діючого законодавства та правовстановлюючих документів самого товариства, що встановлено господарським судом Запорізької області у рішенні від 22.02.2011року у справі №6/5009/458/11, то, фактично, на момент укладення договору застави корпоративних прав від 17.08.2010 р. ТОВ В«КірасирВ» не було засновником у ТОВ В«Агро-КлассВ» , не мало 25 відсотків статутного капіталу даного товариства, і, відповідно, підстави для укладення спірного договору та застави корпоративних права (25 % статутного капіталу ТОВ В«Агро-КлассВ» ) були відсутні.

Господарський суд дійшов висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю В«КірасирВ» та товариство з обмеженою відповідальністю В«ОптімусВ» в момент вчинення правочину -укладення договору застави №170810 від 17.08.2010 р. недодержали вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кірасир»не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 14.12.2011року. У скарзі скаржник зазначає, що справу було розглянуто судом першої інстанції з порушенням правил територіальної підсудності.

Скаржник стверджує, що судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник також стверджує, що суд першої інстанції за відсутності порушення оспорюваним договором застави прав та обов'язків позивача, безпідставно визнав оспорюваний позивачем договір застави недійсним з підстав їх невідповідності нормам чинного законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімус»не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 14.12.2011року. Скаржник зазначає, що на момент укладення договору застави ТОВ «Кірасир»підтвердило належність йому предмету застави, надавши ТОВ «Оптімус»копію статуту ТОВ «Агро-Класс».

Скаржник зазначає, що рішення по справі було прийнято з порушенням правил територіальної підсудності.

Позивач у судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Відповідач 1. не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

21.03.2008року відбулись збори засновників ТОВ В«Агро-КлассВ» , за результатами яких було прийнято рішення, яке було оформлене протоколом зборів засновників ТОВ В«Агро-КлассВ» № 02 (далі -протокол).

Як вбачається з протоколу, за результатами проведених зборів були прийняти наступні рішення:

- схвалити вступ нового учасника ТОВ «Кірасир»засновником в ТОВ «Агро-Класс»і виділити йому долю в розмірі 25 % статутного капіталу без збільшення статутного фонду товариства;

- задовольнити прохання ОСОБА_7 про відчуження частини його долі в статутному капіталі ТОВ «Агро-Класс»в розмірі 25 %, з виплатою вартості вищевказаної частини майна товариства пропорційно його відчужуваної частини частки в статутному капіталі протягом 1 місяця;

- доручити головному бухгалтеру надати розрахунок частини частки виплачуваної частки ОСОБА_7 пропорційно його відчужуваної частини частки в статутному капіталі станом на дату складення протоколу; зареєструвати зміни в Статуті товариства протягом 1 (одного) календарного місяця з дня проведення зборів засновників;

- засновники одноголосно проголосували за відмову від першочергового придбання частини частки в статутному капіталі ОСОБА_7 в розмірі 25 %.

На час проведення зборів засновників ТОВ «Фласк»було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс», з розміром частки в статутному капіталі 4 %, що підтверджується Статутом ТОВ «Агро-Класс», затвердженим загальними зборами учасників товариства від 18 березня 2008 р. та зареєстрованим 21.03.2008 р. номер запису 10791050006000032 Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«КірасирВ» , (відповідач 2., заставодавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю В«ОптімусВ» , (відповідач 3., заставодержатель за договором) 17.08.2010 року укладено договір застави № 170810.

Відповідно до умов п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору, заставодавець з метою забезпечення виконання свого основного зобов'язання передає заставодержателю в заставу належні йому на праві власності корпоративні права, а саме частку у розмірі 25 % статутного капіталу ТОВ В«Агро-КлассВ» . Основне зобов'язання, вимоги з якого забезпечені заставою: зобов'язання з повернення грошових коштів, а також сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань з поставки товару та повернення грошових коштів за договором № 120810 від 12.08.2010 р. Максимальний розмір вимог, що забезпечення заставою відповідно до договору, складає 20 000 000,00 грн. Належність предмету застави заставодавцеві підтверджується Статутом ТОВ В«Агро-КлассВ» (нова редакція, зареєстрована 13.10.2008 р.).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційних скарг виходячи з наступного.

Ст. 50 Закону передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю визначає обсяг корпоративних прав відповідного учасника товариства.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 87 ГК України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства. Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Корпоративними правами, згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до положень ст. 58 Закону України В«Про господарські товаристваВ» , є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки, ці рішення зумовлюють певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.02.2011р. у справі №6/5009/458/11 позовні вимоги ТОВ В«ФласкВ» до ТОВ В«Агро-КлассВ» про визнання недійсними рішень зборів засновників ТОВ В«Агро-КлассВ» , оформлені протоколом № 02 від 21.03.2008 р. задоволені; визнано недійсними рішення зборів засновників ТОВ В«Агро-КлассВ» , оформлені протоколом № 02 від 21.03.2008 р., а саме щодо: схвалення вступу нового учасника ТОВ В«КІРАСИРВ» засновником у ТОВ В«Агро-КлассВ» і виділення йому долі розмірі 25 % статутного капіталу без збільшення статутного фонду товариства ; задоволення прохання ОСОБА_7 про відчуження частини його долі в статутному капіталі ТОВ В«Агро-КлассВ» в розмірі 25 %, з виплатою вартості вищевказаної частини майна товариства пропорційно його відчужуваної частини долі в статутному капіталі протягом 1 місяця; доручення головному бухгалтеру надати розрахунок частини долі виплачуваної частки ОСОБА_7 пропорційно його відчужуваної частини долі в статутному капіталі станом на дату складення протоколу; реєстрації змін в Статуті товариства протягом 1 (одного) календарного місяця з дня проведення зборів засновників; одноголосно голосування засновників за відмову від першочергового придбання частини долі в статутному капіталі ОСОБА_7 в розмірі 25 %.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011 р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 р. у справі № 6/5009/458/11 -скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2011 р. у справі № 6/5009/458/11 господарського суду Запорізької області скасовано, рішення господарського суду Запорізької області від 22.02.2011 р. залишено в силі.

Саме це судове рішення покладено господарським судом Запорізької області як на підставу щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору застави №170810 від 17.08.2010року.

Колегія Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про судову практику про визнання угод недійсними" передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом; в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними").

Отже, з наведених норм випливає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

На момент укладення договору застави № 170810 - 17.08.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«КірасирВ» та товариством з обмеженою відповідальністю В«ОптімусВ» протокол №02 від 21.03.2008року, що став підставою для укладення договору застави був дійсним, рішення суду, яким визнано рішення зборів оформлене протоколом №02 недійсним не існувало. Статутом ТОВ «Агро-Класс»підтверджується, що на момент укладення договору застави ТОВ «Кірасир»належав предмет застави. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 04.08.2010року ТОВ «Кірасир»також значилося серед засновників ТОВ «Агро-Класс»із часткою 25%.

Таким чином уклавши спірний договір застави від 17.08.2010року №170810 сторони дотрималися обов'язків покладених на них чинним законодавством, діяли в межах своїх повноважень, договір був спрямований на реальне настання правових наслідків в момент укладення договору дії сторін були правомірні зміст угоди відповідає закону, наступне скасування протоколу №02, згідно якого ТОВ «Кірасир»втрачає частку 25%, яка стала предметом застави, не робить недійсним договір в момент вчинення, відтак і підстави для його визнання його недійсним у матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011року (повний тест складений та підписаний 28.12.2011р.) підлягає скасуванню, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус», м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир», м. Дніпропетровськ - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир», м. Дніпропетровськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011року (повний тест складений та підписаний 28.12.2011р.) у справі №18/5009/7577/11 -задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011року (повний тест складений та підписаний 28.12.2011р.) у справі №18/5009/7577/11 -скасувати частково.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Класс», м. Сімферополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кірасир», м. Дніпропетровськ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімус», м. Дніпропетровськ про визнання недійсним договору застави №170810 від 17.08.2010року, відмовити повністю.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.12.2011року (повний тест складений та підписаний 28.12.2011р.) у справі №18/5009/7577/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

ОСОБА_3

надруковано 6 екз.: 1-позивачу, 3-відповідачам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО .