Рішення

від 19.06.2012 по справі 1374-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

19.06.2012Справа №5002-29/1374-2012

За позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою», м. Ялта,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс», м. Ялта,

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради, м. Ялта,

про стягнення 25 218,88 грн., розірвання договору оренди та спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, представник, довіреність №871/кб від 30.12.2011 р, паспорт;

від відповідача - ОСОБА_4, представник, довіреність №7 від 01.09.2011 р., паспорт;

від третьої особи - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 25 218,88 грн., розірвання договору оренди №2 від 27.10.2000 р., укладеного між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс», а також про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Ялта, вул. Фурмана, 4, площею 36,2 м2 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» з цих приміщень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови договору оренди №2 від 27.10.2000., укладеного між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс», в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 25 218,88 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду з позовом. Також, позивач заявив до суду вимогу про розірвання договору оренди та, відповідно, звільнення орендованого майна, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов (а.с. 72), проти позову заперечував в частині розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди. Заборгованість з орендних платежів в сумі 25 218,88 грн. відповідач визнає та просить суд надати розстрочку виконання рішення. Згідно письмових пояснень відповідача, долучених судом до матеріалів справи, останній зазначив, що лист-пропозиція про розірвання договору оренди на адресу відповідача не надходив, а також просив суд при винесенні рішення про стягнення заборгованості з орендних платежів надати відповідачу розстрочку виконання відповідного рішення.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради, явку свого представника у жодне судове засідання не забезпечила, однак згідно відзиву на позов, який надійшов на адресу суду, долучений судом до матеріалів справи, Управління з питань житлово-комунального господарства Ялтинської міської ради просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2000. між Комунальним підприємством «Управління міського господарства» Ялтинського міськвиконкому, в подальшому Комунальне підприємство Ялтинської міської ради» (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» (далі орендатор) укладений договір оренди комунального майна №2 (далі договір, а.с. 26-29).

Предметом даного договору є майнові відносини сторін з господарського використання під аптеку (п. 2.1 договору).

Об'єкт оренди (нежилі приміщення площею 36,2кв. м.), розташовані за адресою м. Ялта, вул. Фурмана, 4 (п. 2.2. договору).

Згідно п. 1.2 даного договору, майно є комунальною власністю.

Орендодавець за даним договором зобов'язався передати майно в користування орендареві протягом 10 днів з моменту вступу договору в дію та в разі припинення дії договору або дострокового розірвання договору своєчасно прийняти від орендаря майно (п.п. 3.2.1, 3.2.5 договору).

В свою чергу орендар зобов'язався зокрема, прийняти в оренду майно від орендодавця, своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату, а також самостійно здійснювати перерахунок її розміру та своєчасно, протягом 10 днів після припинення дії договору повернути майно в належному стані орендодавцю (п.п. 3.4.1, 3.4.3, 3.4.12 договору).

Розділом 4 договору, сторони узгодили вартість майна і розмір орендної плати та порядок її перерахування.

Зокрема, згідно п. 4.2 договору, орендна плата є обов'язковим платежем, строк внесення і розмір якої не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.

Розрахунок орендної плати здійснюється згідно з законодавством, конкретний розмір орендної плати складає станом на 01.10.2000. - 191,76грн. на місяць (п.п. 4.3, 4.4 договору).

Умовами укладеного договору сторони узгодили, що розмір орендної плати підлягає зміні за згодою сторін, або незалежно від їх згоди, у випадках збільшення розміру індексу інфляції, або у випадках, передбачених законодавством (п. 4.5, 4.5.1, 4.5.2 договору).

Даний договір вступає в силу з 27.10.2000. та припиняє свою дію 01.06.2002. (п.п. 5.1.1, 5.1.2 договору).

Відповідно до п. 5.1.3 договору, орендна плата вноситься щомісяця, не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.

Додатковими угодами до договору оренди №2, від 06.06.2002., від 16.07.2003., від 24.02.2004., від 07.06.2005, від 07.06.2006., від 08.06.2007., від 16.06.2007, від 18.04.2008., від 28.05.2008., від 01.05.2009., від 27.05.2009., від 25.12.2009., від 28.10.2010., від 23.11.2011. сторони неодноразово вносили зміни в договір оренди та доповнювали його, зокрема в частині строку дії договору, продовжуючи строк дії договору, в частині розміру орендної плати, порядку розрахунків, порядку повернення майна та інше. (а.с. 8-25).

Зокрема додатковою угодою від 28.10.2010. до договору оренди №2 від 27.10.2000р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 22.11.2012. (а.с. 13).

Як свідчать матеріали справи, орендодавець за актом прийому-передачі в оренду майна, передав нежилі приміщення, площею 36,2 кв. м. розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Фурмана, 4, балансовою вартістю 4850,75грн. (а.с. 32)

Таким чином, позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання щодо передачі нерухомого майна.

Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів систематично порушував, в результаті чого за ним, за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року виникла заборгованість в розмірі 25218,88грн.

Претензією вих. №66/Кб від 26.01.2012. позивач вимагав від відповідача в строк до 06.02.2012. погасити заборгованість з орендних платежів, яка станом на 21.01.2012. становила 19138,91грн., а також надати договір страхування з квитанцією про оплату, договір на вивіз ТПВ, дозвіл МНС на початок робіт, або передати об'єкт оренди представнику КП Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» за актом прийому-передачі, підписавши угоду про розірвання договору оренди, у зв'язку з порушенням умов договору, здійснивши розрахунок з орендної плати по день звільнення приміщення включно (а.с. 49).

Вимоги претензії залишені відповідачем без розгляду та задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 25 218,88 грн., розірвання договору оренди №2 від 27.10.2000 р., укладеного між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс», а також про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Ялта, вул. Фурмана, 4, площею 36,2 м2 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» з цих приміщень.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди №2 від 27.10.2000р. суду не надано.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем з орендних платежів, за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі 25218,88грн. підтверджується довідкою вих. №210/Кб від 20.04.2012. та визнається відповідачем у відзиві на позов.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором оренди комунального майна №2 від 27.10.2000р. за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року в розмірі 25218,88грн. є обґрунтованим, підтверджується документально, у тому числі розрахунком, визнаний відповідачем та підлягає задоволенню.

Заява відповідача, викладена у відзиві на позов (а.с. 72) та в поясненнях до позовної заяви (а.с. 95-96) щодо надання розстрочки виконання рішення в частині оплати заборгованості задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Зі змісту статті 121 ГПК України, якою передбачена можливість суду у виняткових випадках надання відстрочки виконання рішення суду, випливає, що заява повинна містити викладення обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач посилається на неможливість сплати вже існуючої заборгованості, тобто виконання рішення суду на даний час, однак жодних документів на підтвердження заявленої позиції останнім суду не представлено. Заявник, не підтверджуючи документально, посилається на погіршення платоспроможності та фінансової стабільності, зменшення прибутку від здійснення господарської діяльності, однак будь - яких документальних доказів того, що грошові кошти у нього з'являться в строк на який суд відстрочив би виконання рішення, суду представлено не було.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто необхідно враховувати і фінансовий стан позивача, оскільки відповідач користується його коштами та позбавляє можливості самостійно ними розпоряджатись. Тому суд, оцінивши матеріальні інтереси обох сторін у справі, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у справі та наявність інфляційних процесів у економіці держави, наголошує на недоведеності наявності об'єктивних підстав, які ускладнюють виконання рішення суду. Більш того, підставою виникнення заборгованості є виключно недобросовісне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Як зазначалось вище, подаючи позов до суду, позивач просить суд розірвати договір оренди №2 від 27.10.2000 р., укладений між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс», а також зобов'язати відповідача звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Ялта, вул. Фурмана, 4, площею 36,2 м2 шляхом виселення.

В силу частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття -«значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Як встановлено судом, відповідач регулярно порушує умови договору в частині оплати орендних платежів.

Тому суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не сплачував орендну плату, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Умовами договору, зокрема пунктом 8.1.3 передбачено дострокове розірвання договору у випадку невиконання або несвоєчасного виконання орендарем будь-якої з умов договору.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди комунального майна №2 від 27.10.2000р. укладеного між сторонами у справі, підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що спеціальні правові наслідки виникають як у зв'язку з початком дії договору, так і у зв'язку із закінченням строку його дії.

Відповідно до частині 1 статті 785 Цивільного кодексу України правовим наслідком припинення договору оренди є виникнення зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Відповідно до п. 7.2 договору, в редакції, викладеній в додатковій угоді до договору, повернення майна у зв'язку з припиненням дії договору здійснюється безпосередньо балансоутримувачу.

За таких обставин справи позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Ялта, вул. Фурмана, 4, площею 36,2 м2 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» з цих приміщень також підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 25.06.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» (АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 14, р/р 26000301440852 в АКБ «Нацкредит» МФО 384715, ЗКПО 22280833) на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» (98600, м. Ялта, провулок Дарсанівський, 5, р/р 26004043003254 в ПАТ ВТБ м. Київ, МФО 321767, ЗКПО 24406586) 25218,88грн. заборгованості, 2682,5грн. судового збору.

3. Розірвати договір оренди комунального майна №2 від 27.10.2000 р., укладений між Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» (ЗКПО 24406586) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс (ЗКПО 22280833).

4. Зобов'язати «Крим-Сервіс» (АР Крим, м. Ялта, вул. Бірюкова, 14, р/р 26000301440852 в АКБ «Нацкредит» МФО 384715, ЗКПО 22280833) звільнити нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Ялта, вул. Фурмана, 4, площею 36,2 м2 шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» з цих приміщень.

5. Повернути з Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) Комунальному підприємству Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою» (98600, м. Ялта, провулок Дарсанівський, 5, р/р 26004043003254 в ПАТ ВТБ м. Київ, МФО 321767, ЗКПО 24406586) зайво сплачений судовий збір у розмірі 2240,50грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі