Рішення

від 18.06.2012 по справі 5006/16/44/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.06.12 р. Справа № 5006/16/44/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІС» м.Горлівка Донецька область до відповідача: Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс» м.Донецьк

про стягнення 39896грн.60коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №19 від 01.06.2012р., ОСОБА_3 за довіреністю №19 від 01.06.2012р.;

від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю № 01/137 від 08.05.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

19.04.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю «КІС» м.Горлівка Донецька область (далі - ТОВ «КІС» ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс» м.Донецьк (далі - ДП «Шахта №17-17 «біс») про стягнення 39896грн.60коп. Позивач свої вимоги мотивує тим, що на підставі укладеного між сторонами у справі договору №3/02 від 04.01.2007року відповідачу надані послуги з інструментального випробування втрати перетину сталі проволоки шахтних канатів, що підтверджується відвідними протоколами інструментального контролю втрати перетину сталі проволоки шахтних канатів та актами приймання, у порушення вимог договору відповідач оплату послуг на суму 39896грн.60коп. своєчасно не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 23.04.2012року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «КІС» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/44/2012.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №3/02 від 04.01.2007року, листа ДП «Шахта №17-17 «біс» №01/251 від 30.08.2011р., акту звірки станом сторін станом на 01.08.2011р., листів банків №3475 від 26.12.2011р., №13.5.0/1 від 05.01.2012р., №13.5.0/826 від 26.12.2011р., довідки банку від 09.11.2011р. №264, протоколів контролю втрати перетину сталі проволоки шахтних канатів за 2009-2011р.р., актів приймання виконаних робіт за 2009-2011р.р., статуту підприємства та виписки з ЄДРПОУ.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 530, 526, 527, 599, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 173, 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

У судовому засіданні 18.06.2012року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалися на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.06.2012р. підтримав відзив від 08.05.2012р. №01/138 на позовну заяву, в якому визнав наявність заборгованості перед ТОВ «КІС» у розмірі 39896грн.60коп. за договором №3/02 від 04.01.2007р. Пояснив, що зазначена заборгованість за договором виникла у зв'язку з тим, у відповідача зупинено видобуток вугілля (основний вид діяльності згідно Статуту) та фінансування підприємства здійснюється тільки за рахунок бюджетних коштів, що спрямовуються на виплату заробітної плати. На теперішній час, згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 28.04.2006р. №260 підприємство перебуває у стані ліквідації. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 31.08. 2011р. №449 затверджено склад ліквідаційної комісії, втім на даний час проміжний ліквідаційний баланс в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України не затверджено.

За супровідним листом від 28.05.2012р. відповідач надав суду копії рахунків на оплату послуг за період з 14.05.2010р. по 13.05.2011р.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

04.01.2007року між ДП «Шахта №17-17 «біс» (Замовник) та ТОВ «КІС» (Виконавець) укладено договір №3/02, за умовами якого Виконавець зобов'язується провести випробування канатів на утрату перетину Замовника і видати Протокол про наслідки випробувань канатів (п. 1.1 договору) (арк. справи 7, том 1).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей та скріплено печатками підприємств. Сторонами не надані належні докази на підтвердження внесення змін та доповнень у даний договір.

Згідно п.5.2 договору термін дії договору встановлюється з часу його підписання сторонами і діє до 31.12.2007р., а по фінансовим зобов'язанням - до повного їх виконання.

Одночасно, у п.2.7 договору сторони передбачили можливість продовження строку дії договору, за умови, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору сторони не попередять друг друга в письмовій формі про намір припинення договору.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів, що свідчили б про припинення дії договору, суд прийшов до висновку, що дія договору продовжена на новий строк внаслідок мовчазної згоди сторін.

Представники сторін у судовому засіданні не заперечували, що у спірний період знаходились у договірних відносинах на підставі договору №3/02 від 04.01.2007року, інші договори щодо надання вказаних послуг між сторонами не укладались.

Відповідно до п. 2.2 договору ціна послуг за випробування канатів - договірна, згідно з протоколом угоди договірних цін.

За умовами договору випробування канатів оплачується Замовником за рахунком (п.2.1 договору). При цьому, згідно п.1.3 договору Виконавець зобов'язується провести випробування канатів протягом триденного терміну після оплати рахунку Замовником.

При завершенні робіт, за умов, що Замовник за них розрахувався, Виконавець видає Протокол про випробування канатів на утрату перетину, акт здавання-прийняття робіт (п.1.4 договору).

Відповідно до п.2.4 договору якщо сума перерахованих Замовником коштів буде більше ніж виконані роботи, то Виконавець повинен повернути різницю у 10-ти денний термін, або залишити на своєму рахунку, з дозволу Замовника, для розрахунку за виконання послідуючих робіт.

Суд, розглянувши умови договору №3/02 від 04.01.2007року, встановлені сторонами за взаємною згодою, дійшов до висновку, що зазначений договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання ст. ст. 901-907 ЦК України.

Системний аналіз п.п.1.3.1.4,2.1 договору свідчить про те, що Виконавець взяв на себе зобов'язання провести випробування канатів після сплати Замовником рахунку, який виставлений на оплату послуг.

У матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії рахунків на оплату послуг за спірний період. Оскільки копії рахунків за супровідним листом до матеріалів справи надав відповідач, вони засвідчені печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача, суд приходить по висновку, що відповідачем належним чином отримано вказані рахунки для здійснення оплати.

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг у спірний період.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що сторони не дотримались вищезазначених положень договору, позивачем надавались послуги за договором без отримання від Замовника повної оплати рахунків, борг ДП «Шахта №17-13 «біс» за надані послуги складає 39896грн.60коп. відповідно.

Пунктом 1.4 договору сторонами встановлено, що після завершення робіт Виконавець видає Протокол про випробування канатів на утрату перетину, акт здавання-прийняття робіт.

На виконання умов договору ТОВ «КІС» надані відповідачу послуги з випробування канатів, що підтверджується протоколами інструментального контролю втрати перетину сталі проволоки шахтних канатів за 2009-2011р.р. на загальну суму 52986грн.36коп. та актами приймання виконаних робіт за цей же період, що наявні в матеріалах справи (арк. справи 14-116, том 1). Зазначені протоколи та акти підписані представниками сторін без будь-яких зауважень, однак не містять посилання на договір. Представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що вищезазначені документи складені на підставі умов договору №3/02 від 04.01.2007року.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок, в зв'язку з чим надання послуг відповідачу без передбаченої договором передплати не звільняє останнього від зобов'язання оплатити такі послуги.

Отже, враховуючи те, що позивачем виконано зустрічний обов'язок щодо надання послуг з випробування канатів, відповідач повинен був оплачувати їх вартість у повному обсязі після отримання від позивача протоколів інструментального контролю втрати перетину сталі проволоки шахтних канатів та підписання сторонами актів приймання виконаних робіт, що фіксують факт надання послуг та їх обсяг.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №01/251 від 30.08.2011р. ДП «Шахта №17-13 «біс» повідомило позивача, що адміністрація підприємства зобов'язується до кінця 2011р. провести розрахунок із заборгованості перед ТОВ «КІС» згідно проведеної звірки, оплату гарантує.

Отже, зазначеним листом відповідач додатково підтвердив наявність заборгованості перед ТОВ «КІС» та гарантував провести оплату в строк до кінця 2011р.

Однак, порушуючи взяті на себе зобов'язання, відповідач оплату наданих послуг в сумі 39896грн.60коп. до кінця 2011р. не здійснив. На підтвердження зазначеного позивач надав суду копії листів банків №3475 від 26.12.2011р., №13.5.0/1 від 05.01.2012р., №13.5.0/826 від 26.12.2011р. та довідки банку від 09.11.2011р. №264, що свідчать про те, що грошові кошти від ДП «Шахти №17-17 «біс» на рахунок позивача не надходили.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків сторін, відповідно до якого заборгованість ДП «Шахта №17-17 «біс» перед ТОВ «КІС» станом на 01.08.2011р. становить 39896грн.60коп. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств (арк. справи 9, том 1). Таким чином, розмір заборгованості сторонами не оспорюється.

Таким чином, відповідач прийняті на себе згідно договору зобов'язання щодо оплати послуг належним чином не виконував, вартість наданих послуг згідно виставлених позивачем рахунків оплатив лише частково, у зв'язку з чим утворились заборгованість за надані послуги в сумі 39896грн.60коп., що є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач факт наявності заборгованості перед ТОВ «КІС» в сумі 39896грн.60коп. визнає, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в сумі 39896грн.60коп. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, оцінюючи надані докази в їх сукупності, з огляду на те, що матеріалами справи доведено факт надання послуг позивачем та відсутність доказів у підтвердження виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг за договором, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 39896грн.60коп. слід задовольнити.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 538, 629, 901-907 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КІС» м.Горлівка Донецька область до відповідача Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс» м.Донецьк про стягнення 39896грн.60коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта №17-17 «біс» м.Донецьк (83011, м.Донецьк, вул.Кірова, код ЄДРПОУ 30701383) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІС» м.Горлівка Донецька область (84634, Донецька обл., м.Горлівка, вул.Інтернаціональна, буд.28, код ЄДРПОУ 19378505) заборгованість в сумі 39896грн.60коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 1609грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У судовому засіданні 18.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 25.06.2012року.

Суддя Осадча А.М.