УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "19" червня 2012 р. Справа № 3/5007/16/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
при секретарі судового засідання Кобилінському К.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. від 12.04.12 р. (паспорт серії НТ НОМЕР_1 вид. Першотравнивим РВ УМВС України в Чернівецькій обл.)
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (с. Червона Слобода Макарівського району Київської області)
до Малого приватного підприємства "Глобус" (м.Коростень)
про стягнення 12515,19 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (с. Червона Слобода Макарівського р-ну Київської області) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Малого приватного підприємства "Глобус" (м. Коростень) про стягнення 12 515, 19 грн. - заборгованості за відпущену вуглекислоту.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позові, на виконання вимог ухвали суду від 31.05.12р. надала суду пояснення та інші додаткові докази, про що зазначено в протоколі судового засідання.
Відповідач відзиву на позов не надав, в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чиномж.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Відповідно до ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарським суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Так, господарським судом, в порядку ст. 65 ГПК України, при підготовці справи до розгляду було отримано Спеціальний витяг з ЄДР щодо відповідача малого приватного підприємства "Глобус" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Грушевського, буд. 30а, кв. 4), який долучено до матеріалів справи (а.с. 25-26).
У п. 3.9.2 зазначеної Постанови додатково наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Наведене свідчить про те, що відповідач не скористався правом на участь в судовому засіданні, поданні доказів на спростування доводів позивача.
З врахуванням вище викладеного, господарський суд перейшов до розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.
Розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Окрім того, при підготовці справи до розгляду, господарським судом встановлено, що проти відповідача ухвалою суду від 07.05.12р. порушено провадження у справі №19/5007/10-Б/12 про банкрутство останнього, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Так, у відповідності до п. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України від 1812.09р. за №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що Закон №2343 і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Порушення справи про банкрутство не віднесене ст. 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після опублікування оголошення господарський суд на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК ухвалою суду зупиняє позовне провадження і роз'яснює позивачу зміст і наслідки ч. 2 ст. 14 Закону №2343.
Як вбачається із ухвали суду від 22.05.12р. у справі 19/5007/10-Б/12, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 16.08.12р., зобов'язано сторін надати суду витребувані докази, а відтак, не покладено на учасників справи про банкрутство обов'язку з публікації оголошення про порушення справи про банкрутство проти відповідача.
В засіданні суду 19.06.12р. господарським судом оголошено уповноваженому представнику позивача вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" за усним правочином відпущено відповідачу Малому приватному підприємству "Глобус" вуглекислоту згідно:
- видаткової накладної №СЛ-0000389 від 24.03.2011р. на суму 3588, 00 грн. на умовах продажу-кредит (а.с. 6);
- видаткової накладної №СЛ-0000320 від 10.03.2011р. на суму 5736, 00 грн. на умовах продажу - кредит (а.с. 7);
- видаткової накладної №СЛ-0000187 від 08.02.2011р. на суму 4063, 00 грн. на умовах продажу - кредит (а.с. 8);
- видаткової накладної №СЛ-0000040 від 12.01.2011р. на суму 2167, 44 грн. на умовах продажу - кредит (а. с. 9).
Загалом позивачем поставлено відповідачу вуглекислоти на суму 15 554, 44 грн.
У кожній видатковій накладній визначено строк оплати за продукцію - на протязі 30 календарних днів з моменту її отримання.
Як свідчать матеріали справи, сторонами спору звірено взаємні розрахунки та визначено борг відповідача перед позивачем станом на 11.08.2011 року в розмірі 12 515,96 грн.
У письмовому поясненні позивач зазначив, що 26.11.10р. відповідач зробив замовлення на поставку вуглекислоти в кількості 3300 кг. на загальну суму 3251, 16 грн., на цей же обсяг було виставлено рахунок-фактуру №СЛ0001286 від 26.11.10р., який було повністю оплачено. Цього ж дня була здійснена поставка вуглекислоти в кількості 1900 кг. на суму 1871, 88 грн., наступна поставка здійснена 12.12.2010р. і була оформлена 2 накладними: видатковою накладною №СЛ-0002264 від 12.1210р. для того щоб закрити рахунок - фактуру №СЛ-0001286, та видатковою накладною №СЛ-0002265 від 12.12.10р. на суму 2561, 52 грн. та на яку було виписано рахунок-фактуру №СЛ-0001363 на загальну суму 2561,52 грн. Відповідачем здійснено оплату в розмірі 2600, 00 грн. і станом на 11.01.2011р. переплата становила 38, 48 грн. Окрім того, відповідач 10.03.2011 року сплатив 3 000,00 грн. за отриману вуглекислоту. З врахуванням вище викладеного, борг відповідача склав 12 515,96 грн. ( 15 554, 44 грн. - 3000, 00 грн. - 38, 48 грн. ).
Спір з приводу несплати боргу за товар, отриманий у період з 12.01.11р. по 24.03.2011р., виник у серпні 2011 року, про що свідчить вимога від 26 серпня 2011р. №203 (а.с. 18).
З метою досудового врегулювання спору позивач повторно 28.03.12р. за №65 надіслав відповідачу вимогу про сплату коштів за придбану вуглекислоту на суму 12 515, 96 грн., яка останнім отримана 31.03.12 року, однак залишена без відповіді та задоволення (а.с. 15).
На дату винесення рішення у справі відповідачем не подано доказів добровільної сплати боргу позивачу.
Дослідивши матеріали справи на підставі повного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин спору в порядку ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку позов задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ч.ч.1.та 2 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
З врахуванням вище викладеного, позивач шляхом передачі товару відповідачу , а останній, шляхом отримання його у позивача ( ст.ст. 662 та 689 ЦК України) засвідчили свою волю до настання відповідних правових наслідків - оплати товару на умовах відстрочки ( ст. ст. 692 , 694 цього Кодексу).
Так, згідно статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу, в тому числі, укладеним в усній формі, може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Відповідно до ч. 4 цієї статті, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Згідно ч. 5 цієї статті якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно ч.6. цієї статті з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Позивач не вимагає у відповідача повернення неоплаченого товару, а навпаки, вимагає належного виконання останнім грошового зобов'язання.
Ст.526 Цивільного кодексу України та аналогічна їй за змістом правова норма ст. 193 ГК України зобов'язує сторін виконувати належним чином свої зобов'язання відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначалось судом в описовій частині рішення суду на дату його винесення відповідачем не подано доказів сплати боргу перед позивачем на суму 12 515, 96 грн., а також не спростовано факту отримання вуглекислоти від позивача, тому матеріально-правова вимога позивача щодо сплати основної суми боргу на суму 12 515, 96 грн. підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про сплату основного боргу, позивачем застосовано додаткову матеріально-правову вимогу про сплату 3% річних з простроченої суми.
Слід зазначити, що за змістом частини 1 ст. 625 ЦК України боржник в будь - якому разі зобов'язаний виконати грошове зобов'язання перед своїм кредитором, а тому не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання .
Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарський суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу щодо сплати на його користь 3% річних з простроченої суми в розмірі 44, 23 грн., який розраховано за період з 07.04.2012 року по 23.05.2012 року.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо доказування обставин спору. Відповідач правом на спростування доводів позову не скористався.
З врахуванням вище викладеного та відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір у повному обсязі покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 526, 530, ч. 2 ст. 625, 692, 694 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст.ст.4-1, 4-3, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Глобус" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Грушевського, 30-а, кв. 4, ідентифікаційний код 30376121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода Ко" (08042, Київська обл., Макарівський р-н., с. Червона Слобода, вул. Заводська, 1, ідентифікаційний код 30641031):
- 12 515, 96 грн. основного боргу;
- 44, 23 грн. 3% річних з простроченої суми;
- 1609, 50 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 25 червня 2012 року
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам спору ( рек. з повідомл.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 03.07.2012 |
Номер документу | 24927836 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Машевська О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні