ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.06.2012 Справа № 5008/458/2012
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного багатопрофільного малого підприємства „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород
до товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", м. Ужгород
про стягнення суми 53 946 грн. 12 коп., в т.ч. 41 760 грн. заборгованості за товар (спортивний інвентар), 0,1 % пені в розмірі 5 971 грн. 68 коп. пені та 2 923 грн. 20 коп. 7 % річних (на підставі ст. 231 ГК України), 292 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань, 490 грн. 82 коп. 3 % річних та 2 508 грн. 10 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Суддя господарського суду - В.В.Мокану
представники :
Позивача - ОСОБА_1, довіреність № 7 від 14.06.2012 року
Відповідача - ОСОБА_2, доручення 28 від 11.06.2012 року
СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю спільним багатопрофільним малим підприємством „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", м. Ужгород про стягнення суми 53 946 грн. 12 коп., в т.ч. 41 760 грн. заборгованості за товар (спортивний інвентар), 0,1 % пені в розмірі 5 971 грн. 68 коп. пені та 2 923 грн. 20 коп. 7 % річних (на підставі ст. 231 ГК України), 292 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань, 490 грн. 82 коп. 3 % річних та 2 508 грн. 10 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання по повній та своєчасній оплаті товару, отриманого згідно рахунків № 395 від 08.12.2011 року та № 400 від 09.12.2011 року.
Представник відповідача поданим відзивом на позов просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю з мотивів, викладених у ньому. Зокрема, посилається на те, що строк оплати товару сторонами не погоджувався, вимогу про сплату боргу відповідач не отримував, а дізнався про її існування лише з позовної заяви, а отже, строк виконання вимоги для відповідача не настав. Оспорює твердження позивача про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті товару, хоча отримав кошти з державного бюджету. Наголошує на тому, що відповідач не отримував коштів з державного бюджету для придбання товару у відповідача, а отримав товар у позивача як субпідрядник з метою виконання замовлення генерального підрядника - будівельного управління № 1 м. Мукачева. Наголошує на безпідставності нарахування позивачем пені, посилаючись на ст. 343 Господарського кодексу України, якою передбачено, що пеня як штрафна санкція повинна бути встановлена за згодою сторін. Оскільки письмово договору сторонами не укладено, розмір пені сторонами не встановлено. Стверджує про незаконність нарахування відповідачеві інфляційних втрат та 3 % річних за прострочку виконання ним грошових зобов'язань у зв'язку з відсутністю прострочки виконання зобов'язань. Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати витрати по сплаті правової допомоги зазначає, що позивачем не подано жодних доказів на підтвердження витрат на таку допомогу. Разом з тим, заперечує проти клопотання позивача про забезпечення позову у зв'язку з його необґрунтованістю. Наявність заборгованості по оплаті отриманого товару представник позивача не заперечив.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.06.2012 року у справі № 5008/458/2012
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю спільним багатопрофільним малим підприємством „Закарпатпрофспортзабезпечення" згідно рахунку № 395 від 08.12.2011 року, накладної № 311 від 29.12.2011 року на суму 25 800 грн. та рахунку № 400 від 09.12.2011 року, накладної № 303 від 16.12.2011 року на суму 15960 грн. передано товариству з обмеженою відповідальністю „Карат Буд" товар (спортивний інвентар) на загальну суму 41 760 грн.
За твердженням позивача, не запереченим відповідачем, отриманий згідно зазначених рахунків та накладних товар відповідачем не оплачений.
У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України укладення господарських договорів допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За своєю правовою природою відносини між сторонами є договором поставки в розумінні статті 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь -який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 22.06.2012 року у справі № 5008/458/2012
семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В порядку даної норми позивач листом № 3 від 23.04.2012 року звернувся до відповідача з вимогою здійснити розрахунок за відпущений товар протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Зазначений лист - вимогу вручено відповідачеві 27.05.2012 року, що підтверджується поданим позивачем повідомленням про вручення поштового відправлення з описом (оригінал якого оглянуто в судовому засіданні), проте вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті отриманого товару станом на час розгляду спору складає суму 41 760 грн. Вимога позивача про стягнення заборгованості, належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, підлягає задоволенню.
Нараховані позивачем санкції за неналежне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті одержаного товару, а саме, нараховані на підставі ст. 231 ГК України пеня та штраф, а також інфляційні та річні відповідно до ст. 625 ЦК України стягненню не підлягають з огляду на відсутність факту прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, оскільки строк оплати товару сплив лише через сім днів після одержання відповідачем вимоги позивача про оплату (03.06.2012 року), тобто після закінчення періоду, за який позивачем здійснено нарахування санкцій (з 30.12.2011 року по 21.05.2012 року).
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 245 грн. 92 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ :
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", юридична адреса: с. Солочин Свалявського району, санаторій „Квітка Полонини", фактична адреса: м. Ужгород, вул. Минайська, 16, каб. 7-9 (код 32787071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільного багатопрофільного малого підприємства „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород, пл. Народна, 5 (код 04653992) суму 41760 (сорок одна тисяча сімсот шістдесят) грн. заборгованості, а також суму 1 245 (одна тисяча двісті сорок п'ять) грн. 92 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 25.06.2012 року
Суддя В.В.Мокану
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2012 |
Оприлюднено | 03.07.2012 |
Номер документу | 24927901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Мокану В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні