Ухвала

від 30.07.2012 по справі 5008/458/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

30.07.2012 Справа № 5008/458/2012

Розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд",

Про відстрочку виконання рішення суду по справі №5008/458/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного багатопрофільного малого підприємства „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", м. Ужгород

про стягнення суми 53 946 грн. 12 коп., в т.ч. 41 760 грн. заборгованості за товар (спортивний інвентар), 0,1 % пені в розмірі 5 971 грн. 68 коп. та 2 923 грн. 20 коп. 7 % річних (на підставі ст. 231 ГК України), 292 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань, 490 грн. 82 коп. 3 % річних та 2 508 грн. 10 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суддя Л.М. Якимчук

За участю представників сторін:

Від заявника (боржника) -Дахно С.О., представник за дорученням №28 від 11.06.2012 року

Від стягувача -Зорін А.М., представник по довіреності від 18.07.2012 року;

Представник заявника у судовому засіданні підтримав заяву про відстрочку виконання судового рішення по справі № 5008/458/2012.

Представник стягувача заперечив проти задоволення даної заяви, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною.

У судовому засіданні 20.07.2012 року оголошувалась перерва для надання можливості вирішити питання відстрочки виконання судового рішення в позасудовому порядку.

Заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 червня 2012 року по справі №5008/458/2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю спільного багатопрофільного малого підприємства „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород, задоволено частково та стягнуто на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", м. Ужгород, суму 41760 грн. боргу, а також суму 1245,92 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На виконання судового рішення видано Наказ від 10.07.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", м. Ужгород, подало до суду заяву (№36 від 10.07.2012) про відстрочку виконання вказаного рішення, мотивуючи її наступними підставами.

Вказує, що у товариства наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, зокрема: товариство знаходиться у важкому матеріальному стані, що зумовлено відсутністю обсягу робіт та заборгованостями, що внаслідок цього виникли.

Такі обставини значно обтяжили ведення господарсько-фінансової діяльності ТОВ „Карат Буд", на підтвердження чого заявником подано Рішення №6/1 від 19.04.12 та №6/2 від 19.04.12 Свалявської МДПІ „Про розстрочення податкового боргу", відповідно до яких ТОВ „Карат Буд" повинно у період з 19.04.12 по 17.12.12 сплатити заборгованості по податку на додану вартість та податку на прибуток у загальних сумах 131303 грн та 33033,85 грн. відповідно; Додаткову угоду №1 від 28.12.2011 року до договору кредиту за овердрафтом №02-1/3о-90-11 від 28.12.11 із ПАТ „Комерційний інвестиційний банк", згідно якої наявна заборгованість на загальну суму 90000 грн., яка підлягає погашенню у строк до 28 вересня 2012 року; виписку від 05.07.12 по особовому рахунку боржника №2600230138248 ПАТ „Банк Національний Кредит", відповідно до якої кошти на рахунку відсутні.

Вказане, на думку боржника, слугує підставою для відстрочки виконання рішення.

Стягувач -ТОВ спільного багатопрофільного малого підприємства „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород, подав до суду відзив на заяву боржника, відповідно до якого в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області №5008/458/2012 просить відмовити та вжити заходів до забезпечення виконання рішення шляхом накладання арешту на майно та грошові суми, що належать боржнику.

Заслухавши представників учасників процесу, дослідивши подані суду матеріали, суд вважає, що у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення належить відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, слід мати на увазі, що ГПК не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

У даному випадку, встановивши такі обставини, як матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також заперечення позивача проти задоволення такої заяви, суд не вважає перелічені заявником обставини такими, що унеможливлять виконання рішення суду, зокрема, стягнення боргу.

Розглянувши клопотання стягувача про забезпечення виконання рішення шляхом накладання арешту на майно та грошові суми, що належать боржнику, суд дійшов висновку про відмову у застосуванні заходів забезпечення позову, з огляду на наступне.

Згідно з п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" якщо заходів забезпечення позову не було вжито до прийняття рішення зі спору, то господарський суд згідно з частиною другою статті 121 ГПК має право одночасно з вирішенням питання про відстрочку, розстрочку або зміну способу і порядку виконання рішення вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначається в цій же ухвалі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з пунктом 3 цієї Постанови адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За пунктом 7.1 цієї Постанови у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Враховуючи вказані положення закону та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, а також те, що стягувачем не наведено аргументів доцільності та необхідності вжиття заходів забезпечення позову та не додано доказів, які б підтвердили наведені ним припущення, відтак факт неможливості виконання рішення господарського суду у випадку невжиття таких заходів не доведено, а тому клопотання про забезпечення позову належить відхилити .

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 66, 67, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову",

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Карат Буд", м. Ужгород, про відстрочку виконання рішення суду по справі №5008/458/2012 відмовити.

2. У задоволенні клопотання ТОВ спільного багатопрофільного малого підприємства „Закарпатпрофспортзабезпечення", м. Ужгород, про забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові суми, що належать боржнику, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Л. М. Якимчук