Рішення

від 18.06.2012 по справі 5009/1484/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/38/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.12 Справа № 5009/1484/12

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Авто", м. Запоріжжя

про врегулювання розбіжностей при укладанні договору про постачання електричної енергії

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: ОСОБА_2, представник дов. № 313 від 22.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3, представник дов. № б/н від 10.05.2012р.

Грунтенко А.Я, голова правління

Суть спору:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до відповідача Публічного акціонерного товариства "Авто" про врегулювання розбіжностей при укладанні договору про постачання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2012 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 14.05.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 18.06.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов заявлено з наступних підстав: під час укладання договору на постачання електричної енергії, між сторонами виникли заперечення щодо деяких умов договору. Відповідач виклав свої заперечення у протоколі розбіжностей, проте позивач не погодився з розбіжностями, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та зазначив, що точку продажу електроенергії необхідно встановлювати на межі балансової належності споживача. Встановлений розмір пені, враховуючи розмір облікової ставки НБУ, з урахуванням тенденції на зменшення не суперечить вимогам чинного законодавства України. Встановлення моменту початку перебігу строку на виконання зобов'язання по сплаті рахунку дату відправки такого рахунку, є такою умовою, що становить споживача в невірне положення з постачальником. Просить в позові відмовити.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та п. п. 1.3, 1.9 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (із змінами та доповненнями) споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з постачальником електричної енергії.

Таким чином укладення спірного договору є обов'язковим для сторін на підставі закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 6 ст. 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Згідно з ч. 4 цієї норми, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до частин 5, 7 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони; в тому разі, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Під час укладання договору про постачання електричної енергії №11993 від 01.03.2012 між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго»- Постачальник електричної енергії (позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «Авто»- Споживач (відповідач у справі) у останнього виникли заперечення щодо окремих умов договору.

Відповідачем складено протокол розбіжностей, про що зроблено застереження у договорі та направлено протокол на розгляд позивачеві.

Після розгляду позивачем протоколу розбіжностей, деякі пункти протоколу залишилися неузгодженими, тому позивач на підставі ст. 181 ГК України звернувся до суду.

При врегулюванні розбіжностей, що виникли при укладені договору про постачання електричної енергії, що є предметом спору, неврегульованими залишилися три позиції:

- межа балансової належності (п. п. 1, 21, 24, 28, 29, 30 протоколу розбіжностей від 29.03.2012 - п. 1, п. 4.1. Додатку №3, п. 6 Додатку №5, Додатки №8, 9);

- розмір штрафних санкцій при невиконанні зобов'язань по сплаті за використану електричну енергії (п.12 протоколу розбіжностей від 29.03.2012 - п. 4.2.1 договору);

- момент настання строку на виконання зобов'язань для Відповідача по сплаті за перетікання реактивної електроенергії (п. 25 протоколу розбіжностей від 29.03.2012 - п. 5 Додатку №6 до договору).

Позивач не погоджується із запропонованою відповідачем однолінійною схемою електропостачання та актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності з тих підстав, що зображена на ній ПЛ 6 кВ АС-35 від 50.1 до оп. 50.5 довжиною 167 м. не існує. Крім того, запропоновані однолінійна схема та акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності суперечить схемі та акту, що є додатками до раніше підписаного між сторонами договору №1921 від 01.01.2004.

Листом від 16.02.2012р. №56 ПАТ «Авто»повідомило позивача про те, що при передачі ф. 20 на баланс ЗМЕМ не були враховані 6 опор перед межею земельної ділянки ПАТ «Авто». Високовольтні лінії 6кВ ф. 20, які знаходяться за межами території ПАТ «Авто»ніколи не обліковувались на балансі ПАТ «Авто». З урахуванням вимог п. 2.7 ПКЕЕ просили узгодити межу експлуатаційної відповідальності та точку продажу електричної енергії за вхідними ізоляторами ПАТ «Авто». Також повторно повідомлялось в доповнення до листа ПАТ «Авто»від 04.05.2011р. №882 - довідку ПАТ «Авто»від 14.02.2011р. вважати недійсною.

Довідкою від 14.02.2011р. ПАТ «Авто»було повідомлено позивача про те, що 6 опор перед ПАТ «Авто»повітряної лінії 6кВ ф. 20 від Мокрянського кам'яного кар'єру №3 перебувають на балансі відповідача.

Відповідно до пункту 1.4. ПКЕЕ точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.2. ПКЕЕ точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. Межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.

Згідно з п. 4 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ... місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, шість опор та повітряна лінія, що йде по них від опори №49 до ТП-1700 та ТП-1701 не є власністю ПАТ «Авто». Це підтверджується листом Фонду державного майна України №7152/26-201 від 29.11.2004 з переліком нерухомого майна, що є в наявності у відповідача. Про це відповідач повідомляв позивача листами від 04.05.2011, 16.02.2012.

Нумерація опор, що зазначена в однолінійній схемі та акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, який разом з протоколом розбіжностей Відповідач направив до Позивача, була внесена проектною організацією ТОВ «Райсельхозенерго»(ліцензія АВ№558107 від 12.08.2010), у відповідності з наявними вимогами нормативно-правових актів.

Таким чином точка продажу, що співпадає з межею балансової належності, згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ) має бути вже після шести нічийних опор.

Доказів того, що спірні 6 опор, які знаходяться за межею земельної ділянки ПАТ «Авто»повітряної лінії 6кВ ф. 20 від Мокрянського кам'яного кар'єру №3 перебувають на балансі відповідача позивачем не надано.

При порівнянні схем, які надавались як позивачем так і відповідачем судом встановлено, що нумерація опор, що зазначена в однолінійній схемі та акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, який разом з протоколом розбіжностей Відповідач направив до Позивача, була внесена проектною організацією ТОВ «Райсельхозенерго»(ліцензія АВ№558107 від 12.08.2010), у відповідності з наявними вимогами нормативно-правових актів відображена нумерація на схемі відповідача оп. 49.1 по 49.6 до ТП-1700 та ТП-1701 співпадає з опорами 50.1 по 50.5 довжиною 167 метрів, однак як вже зазначалось вище доказів того, що вказані опори належать відповідачу ані позивачем ані відповідачем не надано.

Довідка, яка надавалась відповідачем позивачу щодо балансової належності спірних опор відповідачу при погодженні укладення договору не є належним доказом щодо належності опор відповідачу на праві власності, оскільки жодного документального підтвердження права власності на вказані опори саме відповідачу сторонами не надано.

Згідно з п. 2.7 ПКЕЕ, якщо до електричних мереж електропередавальної організації приєднані електричні мережі, які на підставі права власності не належать жодному суб'єкту господарювання та через які електрична енергія передається до технологічних електричних мереж споживача, межа експлуатаційної відповідальності та точка продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності споживача. Такі електричні мережі в установленому законодавством України порядку мають бути передані в господарське відання електропередавальної організації, до мереж якої вони приєднані.

Відповідачем до районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району було направлено заяву щодо призначення комісії для обстеження та інвентаризації електричних безхазяйних мереж в с. Креміно.

Листом №0772/01-27 від 25.05.2012 районною адміністрацією Запорізької міської ради по Шевченківському району відповідача було повідомлено про те, що комісією у складі представників районної державної адміністрації та ВАТ «Запоріжжяобленерго»було проведено обстеження в с. Креміно електролінії 6 кВ ф. 20, опори 49.1, 49.2, 49.3, 49.4, 49.5, 49.6 як безгосподарної, для подальшої передачі на баланс спеціалізованого підприємства.

Враховуючи вищевикладене, затвердженню підлягають умови договору, викладені відповідачем в п. 1, 21, 24, 28, 29, 30 проколу розбіжностей.

Щодо розміру штрафних санкцій за невиконання зобов'язань по оплаті за використану електричну енергію (п. 12 протоколу розбіжностей - п. 4.2.1 договору) слід зазначити наступне.

Відповідачем запропонована наступна редакція п. 4.2.1. договору: «За внесення платежів, передбачених п. 2.3.3., 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,01% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком». При цьому відповідач зазначив, що даний пункт викладений згідно з типовим договором (ПКЕЕ).

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до з ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд вважає, що затвердженню підлягає п. 4.2.1 договору у редакції позивача, а саме: «За недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.11 додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.», оскільки такі умови договору не суперечать вимогам чинного законодавства України.

Щодо моменту настання строку виконання зобов'язання по оплаті за перетікання реактивної електроенергії (п. 25 проколу розбіжностей, п. 5 Додатку №6 до договору №11993 від 01.03.2012) слід зазначити наступне.

В договорі частина спірного пункту викладена у наступній редакції: «Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (п. 4 цього Додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу Документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів);…».

Відповідач запропонував наступну редакцію: «- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує отримання Споживачем документу».

Як вбачається з п. 1.2 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 № 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів», дія цих Нормативів і нормативних строків поширюється на операторів поштового зв'язку всіх форм власності, які згідно із законодавством надають послуги поштового зв'язку з пересилання поштових відправлень та поштових переказів.

З розділу 4 зазначеного Наказу вбачається, що нормативні строки пересилання використовуються без врахування святкових та вихідних днів.

З викладеного вбачається, що своєчасність виконання Споживачем зобов'язання по оплаті рахунку залежить від своєчасності пересилання поштовим оператором платіжного документу. Таким чином, встановлення моменту початку перебігу строку на виконання зобов'язання по сплаті рахунку дату відправки такого рахунку, є такою умовою, що ставить споживача в нерівне положення з постачальником, оскільки відповідач з незалежної від себе причини може і не отримати поштове відправлення надіслане позивачем на його адресу, однак наявність фіскального чеку про надсилання буде свідчити про отримання ним такої кореспонденції, та як наслідок прострочення оплати за спожиту електричну енергію та нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату, що може негативно вплинути на економічні відносини між сторонами. На підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції»нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, є зловживанням монопольним становищем .

Крім того, в інших умовах п. 5 Додатку №6 до договору №11993 від 01.03.2012р., які стосуються моменту обчислення строку оплати зазначені такі умови, зокрема, як: «Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення (п. 4 цього Додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним -дата вручення споживачу».

Тобто вказані інші умови п. 5 також пов'язують настання моменту початку обчислення строку для сплати саме з отриманням споживачем певного документа, а не лише тільки надсилання такого документа споживачу та обліку поштового перебігу.

Враховуючи викладене, затвердженню підлягає п. 5 Додатку №6 до Договору в редакції відповідача.

За викладених вище обставин та вимог чинного законодавства України, позовні вимоги задовольняються частково, п. 1, п. 4.1. Додатку №3, п. 6 Додатку №5, п. 5 Додатку №6, Додатки №№ 8, 9 до договору викласти у редакції відповідача, п. 4.2.1 договору викласти у редакції позивача.

Згідно зі ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Вирішив:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до відповідача Публічного акціонерного товариства "Авто" задовольнити частково.

2. Пункт 1 договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 викласти у редакції: «Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 190 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точки продажу електричної енергії:

- Ізолятори оп. 50.1 ПЛ-6кВ Ф-20 ПС «Мокрянка». Приєднана потужність 90 кВт.

- Ізолятори оп. 50.5 ПЛ-6кВ Ф-20 ПС «Мокрянка». Приєднана потужність 100 кВт.

Пункт 4.2.1 договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 викласти у редакції: «За недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка №4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка №6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії»), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.»

Пункт 4.1. Додатку №3 до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 у колонці «Джерела живлення (основного, резервного) до межі балансової належності Споживача»викласти у редакції: ВЛ-6кВ, Ф-20, пс «Мокрянка»оп. 50, оп. 50-оп.50.1, оп.50-50.5».

З пункту 6 Додатку №5 до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 виключити втрати у ЛЕП.

Пункт 5 Додатку №6 до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 викласти в наступній редакції: «Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (н.4 цього Додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги - доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує отримання Споживачем документу;

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику Споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направленні нарочним -дата вручення Споживачу.»

Виключити додаток №8 (стор. 1, стор. 2) до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 «Розрахунок втрат в кабельній лінії ТП-1700»та «Розрахунок втрат в кабельній лінії ТП-1701»виключити.

Додаток №9 до договору про постачання електричної енергії від 01.03.2012р. №11993 викласти в редакції: «

Додаток №9

до договору №11993

від 01.03.2012

Акт

розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін

«___»

---

2012р. м. Запоріжжя

Постачальник електричної енергії ЗМЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго»

в особі

---

та Споживач ПАТ «Авто», с. Креміно, буд. 8А

(найменування та його місцезнаходження)

в особі голови правління Грунтенка А.Я.

(посада, прізвище, ініціали)

цим актом установили:

1. Балансова належність електромереж та установок:

Постачальник електричної енергії:

ПЛ-бкВ Ф-20 ПС «Мокрянка», оп.1-оп.49,

Споживач:

КЛ 6кВ від оп.50.5 до КТП-1701, КЛ 6кВ від оп.50.1 до КТП-1700, КТП-1700, КТП-1701, КЛ 6кВ від КТП-1700 до КТП-1701, КЛ 0,4 кВ від КТП-1700 та КТП-1701 до ВРУ автопідприємства на пос. Креміно, 8А, електрообладнання автопідприємства

2. Межа відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок установлюється

На ізоляторах КЛ-бкВ оп.50.1 у бік КТП-1700, на ізоляторах КЛ-бкВ оп.50.5 у бік КТП-1701

3. Постачальник електричної енергії несе відповідальність за: Технічний стан: електрообладнання на своєму балансі

4. Споживач несе відповідальність за: Технічний стан: електрообладнання на своєму балансі.

5. Споживач та Постачальник електричної енергії зобов'язуються утримувати установки, які зазначені в цьому акті, у справному стані та експлуатувати їх відповідно до Правил користування електричною енергією, ПТЕ, ПБЕЕ, ПТЕС, ПБЕЕС.

6. Постачальник електричної енергії зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електроустановок, в тому числі електричних мереж, які належать Споживачу, доступ до цих електроустановок працівників Споживача для ремонту обладнання, кабельних мереж, повітряних мереж, та проведення інших необхідних робіт у строки, обумовлені обома Сторонами.

7. Споживач зобов'язується забезпечити на своїй території охорону електроустановок, в тому числі електричних мереж, які належать Постачальнику електричної енергії, доступ до цих електроустановок працівників Постачальника електричної енергії для ремонту обладнання, кабельних мереж, повітряних мереж, та проведення інших необхідних робіт у строки, обумовлені обома Сторонами.

Постачальник електричної енергії

---

(посада, ПІБ, підпис)

---

(М.П.)

Споживач

---

(посада, ПІБ, підпис)

---

(М.П.)

Приєднати в якості додатку до договору однолінійну схему електропостачання споживача.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Авто»(69038 м. Запоріжжя, с. Кремінь, б. 8А, код ЄДРПОУ 03116861) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленрего»в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.06.2012р.