Рішення

від 25.06.2012 по справі 5013/1126/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р.Справа № 5013/1126/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів в складі Мохонько К.М., Макаренко Т.В., Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства "ЖЕК № 5" м. Світловодськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 м. Світловодськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Світловодський міськвиконком м. Світловодськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторін позивача: Управління економіки, ресурсів та розвитку міста м. Світловодськ

про стягнення 40353 грн. 08 коп.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_5 довіреність б/н від 12.04.12р.

від відповідача - ОСОБА_4 приватний підприємець

ОСОБА_6 довіреність № 2549 від 22.11.11р.

від управління економіки - не з'явився

від міськвиконкому - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 33020 грн. 52 коп. боргу по орендній платі, 2390 грн. 08 коп. інфляційних збитків, 611 грн. 48 коп. 3 % річних, 4331 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач та його представник позов не визнали, надали відзив та письмові пояснення. Треті особи до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не подавали, хоча належним чином сповіщені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір оренди нерухомого майна № 137 від 20.11.07р. За умовами договору орендодавець (відповідач) передає, а орендар (позивач) приймає в оренду нерухоме майно комунальної власності за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 166,3 кв. м. для використання під магазин - склад будівельних і господарських товарів. Об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом 5 днів з моменту підписання даного договору за актом прийому-передачі підписання якого свідчить про фактичну передачу об'єкта оренди. Орендна плата становить 1238 грн. 67 коп. і сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним у з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Дія договору встановлюється з 20 листопада 2007 року по 1 грудня 2008 року. Договір підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печаткою позивача.

По акту від 29.11.07р. позивач передав відповідачу орендоване приміщення.

Як визначено ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В постанові Вищого господарського суду України від 22.12.11р. про справі № 5013/1170/11 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до міського комунального підприємства "ЖЕК № 5" про стягнення 11592 грн. 39 коп. зазначено наступне: " Як встановлено судами попередніх інстанцій, такий акт від 29.11.2007 складено і підписано між сторонами договору і оцінено судами саме як акт приймання-передачі приміщення. Отже, твердження скаржника про те, що орендоване приміщення йому не було передано, суперечить фактичним обставинам справи, достеменно встановленим судами першої та апеляційної інстанцій на підставі належних і допустимих доказів та не може бути прийнято до уваги судом касаційної інстанції як таке, що спрямоване на переоцінку доказів".

Відповідно до ч. 1 ст. 193, ст. ст. 283, 284 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ст. ст. 759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлюють ст. ст. 2, 12, 17, 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідач орендну плату сплатив частково з грудня 2007 року по червень 2008 року, що підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.08.11р. по справі № 5013/1170/11 за позовом приватного підприємця ОСОБА_4 до міського комунального підприємства "ЖЕК № 5" про стягнення 11592 грн. 39 коп. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.11р. рішення суду від 11.08.11р. залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.11р. касаційна скарга ПП ОСОБА_4 не задоволена, попередні судові рішення залишені без змін.

Строк дії договору закінчився 1 грудня 2008 року, що підтверджується пунктом 9.4 договору, довідкою позивача від 19.07.11р. (т. 1 а. с. 68), листом позивача від 29.12.08р. (т. 1 а. с. 73).

В період з липня по листопад 2008 року орендна плата не сплачувалась, борг становить 8949 грн. 07 коп. доказів погашення якого сторони суду не подали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат в період з вересня 2008 року по листопад 2009 року включно нарахована на борг, що поступово зростав становить 1396 грн. 87 коп. (вересень 2008 року - 58 грн. 66 коп., жовтень 2008 року - 121 грн. 14 коп., листопад 2008 року - 134 грн. 24 коп., грудень 2008 року - 187 грн. 93 коп., січень - листопад 2009 року - 894 грн. 90 коп.).

Сума 3 % річних в період з 1 жовтня 2008 року по 1 листопада 2009 року нарахована на борг, що поступово зростав складає 284 грн. 43 коп. (жовтень 2008 року - 17 грн. 98 коп., листопад 2008 року - 21 грн. 90 коп., грудень 2008 року - 22 грн. 63 коп., січень - жовтень 2009 року - 221 грн. 92 коп.).

Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 24071 грн. 45 коп. боргу по орендній платі в період з грудня 2008 року по листопад 2009 року включно задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 3.5 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі орендодавцеві об'єкта оренди за актом прийому-передачі.

Такого акту сторони не надали. Однак, після закінчення строку дії договору, у випадку неповернення майна, орендодавець має право на стягнення з орендаря неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в порядку ст. 785 ЦК України, а не на стягнення орендної плати. Вимогу про стягнення неустойки позивач не заявляв.

В зв'язку з відсутністю боргу в сумі 24071 грн. 45 коп. не підлягають задоволенню позовні вимоги нараховані на цей борг в частині стягнення 993 грн. 21 коп. інфляційних втрат, 327 грн. 05 коп. 3 % річних.

Позовні вимоги про стягнення 4331 грн. пені задоволенню не підлягають в зв'язку з такими обставинами.

Можливість стягнення пені передбачена пунктом 3.6 договору.

В судовому засіданні 25.06.11р. представник відповідача подав письмову заяву про застосування строку позовної давності до пені.

Пункт 1 частини 2 ст. 258 ЦК України визначає, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач заявив до стягнення пеню нараховану за січень - листопад 2009 року, позовна заява зареєстрована в суді 23.06.11р., тобто після закінчення річного строку визначеного в ст. 258 ЦК України. Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності з поважної причини позивач суду не надав. Тому, суд задовольняє заяву представника відповідача, застосовує до правовідносин сторін позовну давність і відмовляє на цій підставі в стягненні 4331 грн. пені.

Враховуючи вищенаведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Заперечення відповідача не є підставою для відмови в позові з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, в постанові Вищого господарського суду України від 22.12.11р. про справі № 5013/1170/11 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до міського комунального підприємства "ЖЕК № 5" про стягнення 11592 грн. 39 коп. дана правова оцінка правовідносинам сторін при підписанні договору оренди від 20.11.07р. та акту від 29.11.07р. Зокрема, Вищий господарський суд України зазначає: "За таких обставин, вірним слід визнати висновок судів попередніх інстанцій про те, що сторони за договором своїми діями зі сплати орендної плати позивачем та її прийняття відповідачем підтвердили наявність намірів на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором. Отже, твердження скаржника про те, що договір оренди № 137 від 20.11.2007 є нікчемним не грунтується на положеннях чинного законодавства України, а підстави вважати цей правочин нікчемним відсутні".

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України господарський суд при розгляді даної справи не може здійснювати переоцінку доказів, що були предметом розгляду в попередній справі в судах всіх інстанцій.

Крім того, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.01.12р. по справі № 5013/2060/11 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Світловодського міського комунального підприємства "ЖЕК № 5" про визнання договору оренди та акту недійсними, проведення односторонньої реституції в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили. Предметом позову по справі був договір оренди від 20.11.07р. та акт від 29.11.07р.

За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним договору оренди від 20.11.07р. сторони суду не надали.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 17, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 193, 283, 284 ГК України, ст. ст. 204, 258, 267, 625, 759, 762, 785 ЦК України, ст. ст. 32 - 35, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 5" м. Світловодськ вул. Приморська 44 код ЄДРПОУ 05398591 - 8949 грн. 07 коп. боргу по орендній платі, 1396 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 284 грн. 43 коп. 3 % річних, 115 грн. 07 коп. сплаченого державного мита, 62 грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Примірники рішення направити позивачу за адресою: 27500 м. Світловодськ, вул. Приморська. 44, відповідачу за адресою: 27500 АДРЕСА_2, Світловодському міськвиконкому за адресою: м. Світловодськ вул. Леніна 14 та Управлінню економіки, ресурсів та розвитку міста за адресою: м. Світловодськ, вул. Леніна, 14 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 26.06.12р.

Суддя Т.В. Макаренко

Суддя В.В. Тимошевська

Суддя К.М.Мохонько