Рішення

від 21.06.2012 по справі 29/5014/1258/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/5014/1258/2012 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 21.06.12                                                                                 Справа № 29/5014/1258/2012 За позовом:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап», м. Дніпропетровськ, до відповідача:                    Товариство з обмеженою відповідальністю «Віртуальна реальність», м. Луганськ,           про                                         стягнення 3 498 грн. 20 коп. Суддя                                                   Якушенко Р.Є., секретар судового засідання:           Меженська Ю.О., представники сторін: від позивача:                    повноважний представник у судове засідання не прибув; від відповідача:                     повноважний представник у судове засідання не прибув. Обставини справи: 22.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпап»(далі –ТОВ «Імпап», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віртуальна реальність»(далі –ТОВ «Віртуальна реальність», відповідача у справі) заборгованість в сумі 3 498 грн. 20 коп. з урахуванням заяви від 06.06.2012 № 06-01/12 про зменшення позовних вимог. Позивач посилаючись на норми статей 11, 202, 205, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 614, 624, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого товару на підставі накладної № ЛУ-0000168 від 03.02.2011. Позивач не скористався правом участі у судовому засіданні, але подав клопотання (телеграму) про розгляд справи без участі його представника. Товариство з обмеженою відповідальністю «Віртуальна реальність» (далі –ТОВ «Віртуальна реальність») відповідач у справі, Відзив на позов та витребувані судом докази не подав, вдруге з невідомих причин не забезпечив участі повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином: ухвали суду направлялися завчасно рекомендованими листами з повідомленнями за належною адресою місцезнаходження юридичної особи. Отримання ухвал відповідачем підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Справа розглядалась неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати витребувані судом матеріали. До початку розгляду справи будь-яких клопотань відповідач не надав. Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.   При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням поданих позивачем доказів, суд В С Т А Н О В И В: 03.02.2011 за накладною № ЛУ-0000168 (а.с.10) та товарно –транспортною накладною № 0001258 (а.с.11) позивач передав відповідачу товар: папір А3/80 (500 арк.) «Maestro Standard», код 16.1927, 175 пач., за ціною (без ПДВ) 51,42 грн. на загальну суму 10 798,20 грн. (з ПДВ), які підписані обома сторонами без заперечень (а.с.11). Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі               5 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.03.2011 на суму 2000,00 грн.,  від 14.03.2011 на суму 2000,00 грн.,  від 22.03.2011 на суму 1000,00 грн.,  від 20.04.2011 на суму 500,00 грн., копії яких залучені до матеріалів справи. 13.12.2011 позивач направив відповідачу вимогу № 12-1/11 від 12.12.2011 про сплату заборгованості за отриманий товар на суму  5 298,20 грн., про що свідчить опис вкладення та фіскальний чек від 13.12.2011 (а.с.7,8). Після пред'явлення вимоги про оплату відповідачем ще сплачено                       1 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.02.2012 на суму 1 300,00 грн., копія якої залучена до матеріалів справи, не сплаченою залишилася вартість отриманого товару на суму 3 998,20 грн. Наявність боргу за отриманий товар в сумі 3 998,20 грн. і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів з викладеними вище позовними вимогами. Під час розгляду справи 14.06.2012 до господарського суду Луганської області надійшли письмові пояснення позивача від 06.06.2012 № 08-01/1, в яких повідомляється, що 01.06.2012 відповідачем на поточний рахунок позивача перераховано 500,00 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості за поставлений товар станом на 06.06.2012 складає 3 498,20 грн. Разом з письмовими пояснення позивачем надіслана заява про уточнення позовних вимог від 06.06.2012 № 06-01/12, в якій він просить зменшити суму позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь                      3 498 грн. 20 коп. заборгованість за отриманий товар на підставі накладної № ЛУ-0000168 від 03.02.2011. Вказану заяву суд приймає до розгляду, оскільки вона відповідає вимогам статті 22 ГПК України та не змінює предмета та підстав позову. 18.06.2012 до господарського суду Луганської області від позивача надійшло клопотання від 15.06.2012 № 15-01/12 про залучення до матеріалів доказів часткового погашення боргу за отриманий товар за накладною № ЛУ-0000168 від 03.02.2011, а саме: - копію банківської виписки від 15.02.2012 на перерахування відповідачем 1 300,00 грн. з призначенням платежу: згідно рахунку            № 0168 від 03.02.2011; - копію банківської виписки від 01.06.2012 на перерахування відповідачем 500,00 грн. з призначенням платежу: згідно рахунку № 0168 від 03.02.2011. Клопотання позивача судом задоволено. Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, не спростував обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши подані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне. Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Частиною 2 статті 640 ЦК України встановлено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії. Отже, поставкою/отриманням товару за накладною № ЛУ-0000168 від 03.02.2011 сторони вчинили фактичні дії, щодо укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, а відповідно між сторонами виникли та існують зобов'язальні відносини. В силу вимог статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України. За приписами пункту 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як свідчать матеріали справи, сторони строк виконання відповідачем грошового зобов'язання не встановили, тому 13.12.2011 позивач у порядку частини 2 статті 530 ЦК України звернувся до відповідача з вимогою № 12-1/11 про оплату поставленого йому товару. Пунктом 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Матеріалами справи доведено факт поставки позивачем відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, вартість отриманого та не оплаченого відповідачем товару складає 3 498,20 грн. Зазначені обставини відповідачем не спростовані. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задоволення позову у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог від 06.06.2012                       № 06-01/12 в сумі 3 498 грн. 20 коп.   Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України в частині задоволених вимог в сумі 3 498 грн. 20 коп. витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 408 грн. 22 коп. слід покласти на відповідача.   Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»є підставою для повернення відповідної суми судового збору. Позивач зменшив розмір позовних вимог на 500 грн. 00 коп., а тому судовий збір у цій частині позовних вимог в сумі 201 грн. 28 коп. підлягає поверненню позивачу. Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – В И Р І Ш И В :   1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.      2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Віртуальна реальність, вул. Московська, буд.12, м. Дніпропетровськ, 49000, ідентифікаційний код 24194977 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Імпап», вул. Шелкового, буд.35, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 30198424 заборгованість у сумі 3 498 грн. 20 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 408 грн. 22 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили. 3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальність «Імпап», вул. Шелкового, буд.35, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 30198424 з Державного бюджету України сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 201 грн. 28 коп., за платіжним дорученням від 21.05.2012 № 314, яке знаходиться у матеріалах справи. Підставою для повернення з Державного бюджету України судового збору є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області. Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  10-денного строку з дня його підписання. Дата підписання рішення –26.06.2012. Суддя                                                              Р.Є. Якушенко