Рішення

від 20.06.2012 по справі 5015/1542/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.12 Справа№ 5015/1542/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Самбірської міської ради (м.Самбір) до відповідача:Виробничого кооперативу «Мир»(м.Самбір) за участю третьої особи, на стороні позивача, що не заявляє самостійних симог на предмет спору:Самбірського управління державної казначейської служби України Львівської області (м. Самбір) про:розірвання договору оренди №22/2010 від 11.01.2010 року про оренду нерухомого майна -нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_1, між Відділом комунального майна Самбірської міської ради та виробничим кооперативом «Мир»та про стягнення заборгованості в сумі 47 797,60 грн.

Суддя: В.М. Пазичев При секретарі:І.Малюшевська

Представники сторін:

від прокуратури:Куцик В.Б. -прокурор відділу від позивача:ОСОБА_4- представник, довіреність від 22.05.20125 року №57 від відповідача:ОСОБА_5 -представник, довіреність від 25.05.2012 року Фуканчик М. -голова Виробничого кооперативу «Мир» від третьої особи:Не з"явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Самбірської міської ради (м.Самбір) до Виробничого кооперативу «Мир»(м.Самбір) про розірвання договору оренди №22/2010 від 11.01.2010 року про оренду нерухомого майна -нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_1, між Відділом комунального майна Самбірської міської ради та виробничим кооперативом «Мир»та про стягнення заборгованості в сумі 47 797,60 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.04.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 25.04.2012 року. Ухвалою від 25.04.2012 року розгляд справи відкладено до 07.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 07.05.2012 року розгляд справи відкладено до 16.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 16.05.2012 року розгляд справи відкладено до 23.05.2012 року, у зв'язку з неявкою представника прокурора та позивача. Ухвалою від 23.05.2012 року розгляд справи відкладено до 07.06.2012 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 07.06.2012 року розгляд справи відкладено до 11.06.2012 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 11.06.2012 року розгляд справи відкладено до 14.06.2012 року, для надання доказів по справі.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.04.2012 року, про відкладення від 25.04.2012 року, від 07.05.2012 року, від 16.05.2012 року, від 23.05.2012 року, від 07.06.2012 року, від 11.06.2012 року, від 14.06.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.06.2012 року за вх.№12540/12 прокурор подав клопотання про уточнення позовних вимог.

07.06.2012 року за вх.№12547/12 прокурор подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача заборгованість за оренду не житлового приміщення за, включаючи за квітень 2012 року, в розмірі 50 292,01 грн., а також постановити рішення про звільнення відповідачем приміщення та повернення його позивачу.

20.06.2012 року за вх.№13679/12 прокурор подав пояснення до позовної заяви.

20.06.2012 року за вх.№13682/12 прокурор подав пояснення до позовної заяви.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.04.2012 року, про відкладення від 25.04.2012 року, від 07.05.2012 року, від 16.05.2012 року, від 23.05.2012 року, від 07.06.2012 року, від 11.06.2012 року, від 14.06.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.06.2012 року за вх.№12268/12 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

11.06.2012 року за вх.№12747/12 позивач подав пояснення по справі.

14.06.2012 року за вх.№13145/12 позивач подав пояснення по справі, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 41 150,66 грн. заборгованості по орендній платі за час дії договору оренди, тобто по 10.01.2012 р., 9 141,35 грн. -неустойки за час безпідставного користування чужим майном, а також постановити рішення про звільнення відповідачем приміщення та повернення його позивачу.

20.06.2012 року за вх.№13681/12 позивач подав пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.04.2012 року, про відкладення від 25.04.2012 року, від 07.05.2012 року, від 16.05.2012 року, від 23.05.2012 року, від 07.06.2012 року, від 11.06.2012 року, від 14.06.2012 року не виконав повністю, відзиву на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

16.05.2012 року за вх.№10610/12 відповідач подав клопотання, в якому просить суд зобов'язати позивача надати відповідачу копії позовної заяви та додані до неї документи.

16.05.2012 року за вх.№10609/12 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

25.05.2012 року за вх.№11476/12 відповідач подав клопотання про витребовування доказів.

07.06.2012 року за вх.№12533/12 відповідач подав відзив на позов.

20.06.2012 року за вх.№13683/12 відповідач подав відзив на позов, в якому позов заперечив повністю, а також звернувся з клопотанням про визнання договору оренди неукладеним.

Позов розглянуто у присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.06.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до позовної заяви, між відділом комунального майна Самбірської міської ради (надалі- позивач) та Виробничим кооперативом "Мир" (надалі - відповідач) укладено договір №22/2010 від 11.01.2010 року (надалі - Договір) на оренду нерухомого майна нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.7. Договору, "Орендар" сплачує орендну плату в термін до 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції з початку укладення договору на весь період його дії.

Відповідно до п.3.2.3 Договору, «Орендар» зобов»язується своєчасно вносити орендну плату.

На думку прокурора, відповідач порушив п.1.7. Договору і станом на 30.03.2012 р. заборгованість за орендну плату становить 47 797 грн. 60 коп. з врахуванням індексу інфляції та ПДВ. Позивач стверджує, що відповідач заходів до погашення боргу не вживає та створив заборгованість у період з серпня 2010 року по березень 2012 року.

Відповідно до п.6.1. Договору, у випадку невиконання умов договору одна із сторін має право на звернення в суд про дострокове розірвання договору оренди.

Також прокурор стверджує, що зайняття приміщень орендарем, який не виконує своїх обов'язків, згідно договору, перешкоджає Самбірській міській раді розпоряджатися зазначеним нежитловим приміщенням.

Таким чином, прокурор просить суд розірвати договір оренди №22/2010 від 11.01.2010 р. на оренду нерухомого майна - нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та стягнути з Виробничого кооперативу "Мир" борг в сумі 47 797 грн. 60 коп. в користь Самбірської міської ради.

07.06.2012 року за вх.№12547/12 прокурор подав клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача заборгованість за оренду не житлового приміщення за, включаючи за квітень 2012 року, в розмірі 50 292,01 грн., а також постановити рішення про звільнення Виробничим кооперативом "Мир" приміщення та повернення його в розпорядження Самбірської міської ради.

Позивач повністю підтримав позицію прокурора, а також 14.06.2012 року за вх.№13145/12 подав пояснення по справі, згідно якого просить стягнути з відповідача 41 150,66 грн. заборгованості по орендній платі за час дії договору оренди, тобто по 10.01.2012 р., 9 141,35 грн. -неустойки за час з 11.01.2012 р. до 01.05.2012 р. безпідставного користування чужим майном, а також постановити рішення про звільнення відповідачем приміщення та повернення його позивачу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого, проти позовних вимог заперечив повністю. На думку відповідача, жодних заборгованостей у нього перед позивачем не існує, оскільки, як стверджує відповідач, він за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна шляхом його оздоблення та переоснащення. Відповідач зазначає, що вартість поліпшення орендованого майна складає 52794,00 грн., що на його думку, повинно бути зараховано у вартість оренди нерухомого майна, оскільки, як зазначає відповідач, вартість ремонту орендованого приміщення, перевищує суму заборгованості по орендній платі.

Крім того, 20.06.2012 року за вх.№13683/12 відповідач подав відзив на позов, в якому позов заперечив повністю, а також звернувся з клопотанням про визнання договору оренди неукладеним в зв'язку з тим, що, на думку відповідача, договір не містить усіх суттєвих умов, що передбачені, згідно діючого законодавства, для такої категорії договорів.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 781 ЦК України, договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №22/2010 від 11.01.2010 року (надалі - Договір) на оренду нерухомого майна нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.6. Договору, строк оренди з 11 січня 2010 року по 10 січня 2011 року.

Відповідно до п. 1.7. Договору, "Орендар" сплачує орендну плату в термін до 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції з початку укладення договору на весь період його дії.

Відповідно до п.3.2.3 Договору, «Орендар» зобов'язується своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на таких умовах, які були передбачені договором.

Термін дії Договору оренди нерухомого майна за № 22/2012 від 11.01.2010 року встановлено пунктом 1.6. Договору, згідно якого договір укладено на 1 рік, тобто з 11.01.2010 р. по 10.01.2011 р. У відповідності до п.4.2. Договору, його було без додаткового погодження пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, тобто по 10.01.2012 року, що підтверджується як матеріалами справи, так і представниками сторін у судовому засіданні.

Договір оренди нерухомого майна за № 22/2012 від 11.01.2010 року припинив свою дію з 11 січня 2012 року, згідно із ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та прийняття у встановленому чинним законодавством України порядку рішення про ліквідацію юридичної особи, яка була орендодавцем. Про припинення Договору ВК «Мир»було інформовано листом-претензією від 24.01.2012 року № 29, яким Орендаря було зобов'язано до 10.02.2012 року повернути орендоване приміщення, в стані, отриманому за договором та погасити заборгованість за оренду комунального майна в сумі 40 351,62 грн. (сорок тисяч триста п'ятдесят одну гри. 62 коп.), яка виникла станом на 01.01.2012 р. Розмір орендної плати встановлено п.1.7 Договору, в якому зазначено, що Орендар сплачує орендну плату в розмірі 2185 грн.40 коп. в термін до 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції з початку укладення договору на весь період його дії, отже зазначена сума є базовою для визначення в подальшому розміру орендної плати на умовах п. 1.7 Договору. Тому, станом на 10.01.2012 р. заборгованість по орендній платі виробничого кооперативу «Мир»за Договором оренди нерухомого майна за № 22/2012 від 11.01.2010 р. становить 41 150,66 грн., що також підтверджується позивачем у своїх поясненнях та розрахунках по справі.

Разом з тим, не можуть бути взяті судом до уваги твердження відповідача про те, що він здійснив ремонт приміщень, вартість яких повинно бути зараховано у вартість оренди, оскільки, згідно пунктів 3.2.4., 3.2.5. Договору оренди нерухомого майна за № 22/2012 від 11.01.2010 р., Орендар не може проводити жодних перепланувань і перебудови, а також поточного ремонту без погодження з Орендодавцем. Не зважаючи на вимогу суду, належних та допустимих доказів звернень виробничого кооперативу «Мир»щодо надання дозволу на проведення ремонту орендованого приміщення до Самбірської міської ради та відділу комунального майна Самбірської міської ради, як і доказів отримання такого дозволу, учасниками судового процесу не надано. Отже, виробничий кооператив «Мир»провів ремонт без погодження з Орендодавцем, на свій розсуд, акту прийому-передачі виконаних робіт з ремонту орендованого приміщення Орендодавцю за час дії даного Договору, тобто з 11.01.2010 р. по 10.01.2012 р., не зважаючи на вимогу суду, не представив. Також, слід звернути увагу на той факт, Акт №1 приймання виконаних робіт ВК "Мир" за вересень 2009 року, на який посилається відповідач як на доказ понесених ним витрат на ремонт цього приміщення був складений за межами дії Договору, стягнення заборгованості за виконання якого є предметом цього позову, тобто за межами періоду з 11.01.2010 р. по 10.01.2012 р., а, отже, не має до його умов будь-якого відношення, та не містить доказів погодження з Орендодавцем.

Також, відповідно до п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону, здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно ст.26 п. 31 Закону України Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключною компетенцією міської ради є прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їхздійснення.

Тому, щодо законності ліквідації відділу комунального майна Самбірської міської ради, на яке наголосив відповідач, то до п.5 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Самбірська міська рада прийняла рішення від 14 грудня 2010 року № 4 «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», в п. 4 якого значиться «ліквідувати структурні підрозділи та посади апарату міської ради та її виконавчих органів»та відповідно до якого було ліквідовано відділ комунального майна Самбірської міської ради.

Відділ комунального майна Самбірської міської ради -це структурний підрозділ Самбірської міської ради, що утворений відповідно до рішення III сесії III демократичного скликання №12 від 15.12.1998 р., у зв'язку з ліквідацією представництва ФДМ в м.Самборі з метою управління комунальним майном територіальної громади міста, зокрема, з метою управління комунальною власністю територіальної громади м.Самбора; передачі в оренду, відчуження (приватизації) комунального майна та забезпечення надходження від цього коштів до бюджету.

Самбірська міська рада, у відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування, є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м.Самбора та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами України. Як встановлено в ході розгляду справи, нежитлове приміщення, що є об»єктом оренди за договором, належить до комунальної власності.

Таким чином, після ліквідації структурного підрозділу Самбірської міської ради -відділу комунального майна, Самбірська міська рада залишила за собою надане Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» право управляти комунальним майном, а отже, є правонаступником Орендодавця за Договором.

Крім того, у відповідності до листа Самбірського управління державної казначейської служби України Львівської області від 13.06.2012 р. № 6-06/1935, кошти за оренду нежитлових приміщень, які поступали на рахунок відділу комунального майна, безпосередньо перераховувалися в місцевий бюджет м. Самбора на рахунок № 33213871700016 ККД 22080401 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебувають в комунальній власності». Дану інформацію підтверджено листом фінансового управління Самбірської міської ради від 14.06.2012 року. Виходячи з наведеного кошти від оренди комунального майна не використовувалися відділом комунального майна Самбірської міської ради, а безпосередньо перераховувалися до місцевого бюджету.

При ліквідації ж відділу комунального майна, Самбірською міською радою було відкрито небюджетний (орендний) рахунок па який поступають кошти від оренди комунального майна з подальшим перерахуванням його в місцевий бюджет м. Самбора на рахунок № 33213871700016 ККД 22080401 «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебувають в комунальній власності».

Одночасно, не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача щодо правонаступності позивача в зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію Орендодавця, з посиланням на недотримання, на його думку, процедур передачі прав та обов'язків Орендодавця до позивача, оскільки такі твердження не обґрунтовані ні відповідними нормами чинного законодавства України, що регулюють ці правовідносини, які, на його думку, були порушено, та не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.

Також, відповідач заявив, що не визнає та вважає неукладеним Договір оренди нерухомого майна за № 22/2012 від 11.01.2010 р., оскільки, на його думку, в ньому відсутні такі істотні умови, як порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством та забезпечення виконання зобов'язань -(неустойка, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо, тому орендної плати після його підписання не сплачував. Однак, як встановлено в ході розгляду справи, та не спростовано відповідачем, амортизаційні нарахування сторонами Договору, за час його дії, у відповідності до його умов, не нараховувались, відповідальність сторін за неналежне виконання умов договору була визначена у Розділах VІ та VІІ Договору, а чинним законодавством України передбачено право сторін, а не обов'язок застосування видів забезпечення виконання при укладенні договорів, оскільки ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Крім того, відповідно до банківських виписок, виданих Самбірським УДК у Львівській області відділу комунального майна Самбірської міської ради, які долучено до матеріалів справи, відповідач сплачував орендну плату у 2010 та 2011 роках. А отже, можна зробити висновок, що відповідач визнавав договір оренди нерухомого майна за № 22/2012 від 11.01.2010 р. і здійснював оплату орендної плати за даним договором, що також засвідчено ним в судовому засіданні, оскільки, на вимогу суду, ним не представлено будь-якого, окрім Договору, належного та допустимого доказу наявності правових підстав фактичного користування приміщенням, стягнення заборгованості за користування яким є предметом позову, а також твердження відповідача про те, що він користується об'єктом оренди на законних підставах.

Також, не можуть бути взяті до уваги при прийнятті рішення твердження відповідача про те, що при укладенні Договору не було здійснено незалежну оцінку нерухомого майна, що передається в оренду, оскільки в самому Договорі, що підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких завірені належними печатками, зазначено, що оціночна (балансова) вартість об'єкта оренди становить 374 640,00 грн., а доказів наявності заперечення будь-якої з сторін щодо вартості об'єкта оренди при підписанні або виконанні Договору, суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 41 150,66 грн. є обгрунтованими.

Однак, згідно ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий пп.3.7 п.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

В позовній заяві, що зареєстрована в канцелярії суду за №1154 від 19.03.2012 року, позивач просить: Розірвати договір оренди № 22/2010 на оренду нерухомого майна -нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_1, між Відділом комунального майна Самбірської міської ради та виробничим кооперативом «Мир»; стягнути заборгованість з орендної плати в сумі 47 797,60 грн.; судові витрати за сплату судового збору стягнути з відповідача.

23.03.2012 року суд розпочав розгляд справи по суті, про що зазначено у відповідній ухвалі суду та протоколі судового засідання.

Згідно рішення зборів суддів Вищого господарського суду України №4 від 04.08.2010 року «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України «Про судоустрій та статус суддів», такі заяви (клопотання), подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи.

Після початку розгляду справи, позивачем та прокурором заявлено додаткові позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9 141,35 грн. -неустойку за фактичне використання приміщення після закінчення Договору, а також про звільнення відповідачем нежитлового приміщення та повернення його позивачу. Однак, такі вимоги, що заявлені після початку розгляду господарським судом справи по суті не можуть бути прийняті до розгляду, оскільки це додаткові вимоги, які не були заявлені до початку розгляду господарським судом справи по суті, тому не можуть розглядатися в межах даного спору. У зв'язку з цим, позовні вимоги в частині зобов"язання ВК "Мир" звільнити нежитлове приміщення, за адресою: м.Самбір, вул. Мазепи, 5 та повернути його в розпорядження Самбірської міської ради, а також щодо стягнення з відповідача 9 141,35 грн. неустойки за фактичне використання приміщення після закінчення Договору - слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що регулють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Самбірської міської ради (м.Самбір) до Виробничого кооперативу «Мир»(м.Самбір) про розірвання договору оренди №22/2010 від 11.01.2010 року про оренду нерухомого майна -нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_1, між Відділом комунального майна Самбірської міської ради та виробничим кооперативом «Мир»в частині стягнення заборгованості в сумі 41 150,66 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги- задоволити частково.

2. Стягнути із Виробничого кооперативу "Мир" (81400, м. Самбір Львівської області, вул Валова,16; ідентифікаційний код 20778753; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Самбірської міської ради (81400 м. Самбір Львівської області, вул. Филипчака, 4 "а"; код ЄДРПОУ 26269805; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 41 150 (сорок одну тисячу сто п"ятдесят) грн. 66 коп. - боргу.

3. Стягнути із Виробничого кооперативу "Мир" (81400, м. Самбір Львівської області, вул Валова,16; ідентифікаційний код 20778753; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) -1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

4. Решту частину уточнених позовних вимог -залишити без розгляду.

5. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.