Рішення

від 25.06.2012 по справі 5015/1981/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.12 Справа№ 5015/1981/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Дочірнього підприємства «Техносервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран»(м.Стрий) до відповідача:Закритого акціонерного товариства «Рудківська сільгосптехніка»(м.Рудки) про:усунення перешкод в користуванні та використанні майна, переданого на зберігання.

Суддя: В.М. Пазичев При секретарі:І.Малюшевська

Представники сторін:

від позивача:Надлонок А.І. -ліквідатор, згідно ухвали Господаоського суду Львівської області від 12.01.2012 року по справі №21/63(10) від відповідача:Не з"явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства «Техносервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран»(м.Стрий) до Закритого акціонерного товариства «Рудківська сільгосптехніка»(м.Рудки) про усунення перешкод в користуванні та використанні майна, переданого на зберігання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.05.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 07.06.2012 року. Ухвалою від 07.06.2012 року розгляд справи відкладено до 15.06.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 15.06.2012 року розгляд справи відкладено до 25.06.2012 року, у зв'язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.05.2012 року, про відкладення від 07.06.2012 року, від 15.06.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

28.05.2012 року за вх.№11684/12 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.05.2012 року, про відкладення від 07.06.2012 року, від 15.06.2012 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 23.05.2012 року, від 18.06.2012 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Позов розглянуто у відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України

Відповідно до ст. 85 ГПК України, повний текст рішення виготовлено та підписано 25.06.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

У позовній заяві зазначено, що згідно угоди № 28/7 від 06.11.2007 року (надалі - Угода) та акту приймання передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року укладених між ДП «Техносервіс»ТзОВ «Екран»(надалі - позивач) та ЗАТ «Рудківська сільгосптехніка»(надалі - відповідач), ДП «Техносервіс»ТзОВ «Екран»передало а ЗАТ «Рудківська сільгосптехніка»прийняла на зберігання наступне майно:

1. Сталь кр.d. 30 L - 3000- 80шт.

2. Лист товщиною 10 мм. - 250 кг.

3. Пластини розміром 12*90*205 - 789 шт.

4. Пластини розміром 10*70*170 - 132 шт.

Позивач стверджує, що з претензією від 31.05.2011 року він звертався до відповідача із вимогою про повернення майна, яке знаходиться на зберіганні у відповідача. Відповіді, як зазначає позивач, від відповідача по даній претензії отримано не було.

Таким чином, позивач просить суд зобов'язати відповідача - ЗАТ «Рудківська сільгосптехніка»код ЄДРПОУ 00905540, 80440, Львівська область, Самбірський район, м. Рудки, вул. Садова, 32 не чинити перешкод у користуванні та використанні майна та передати майно, що було передано на зберігання, згідно акту приймання передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року, позивачу - ДП «Техносервіс»ТзОВ «Екран», код ЄДРПОУ 32863050, 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7б.

Відповідач відзив на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позовних вимог, у відповідності до норм чинного законодавства, не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов"язання, що виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, в тому числі боржник) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 5 статті 222 ГК України передбачено, що претензія підписується повноважною особою заявника претензії або його представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом або вручається адресатові під розписку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч.2 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно ч.1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ч.1. ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 332 ЦК України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Згідно ч.5 ст. 332 ЦК України, власник матеріалу, який набув право власності на виготовлену з нього річ, зобов'язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1, ч.2, ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що згідно угоди № 28/7 від 06.11.2007 року (надалі - Угода) та акту приймання передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року, укладених між позивачем та відповідачем, позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання наступне майно:

1. Сталь кр.d. 30 L - 3000- 80шт.

2. Лист товщиною 10 мм. - 250 кг.

3. Пластини розміром 12*90*205 - 789 шт.

4. Пластини розміром 10*70*170 - 132 шт.

Також, позивач наполягає з посиланням на докази, що долучені до справи, що претензією від 31.05.2011 року, яка долучена до матеріалів справи, він звертався до відповідача із вимогою про повернення майна, яке знаходиться на зберіганні у відповідача, однак, незважаючи на вимогу суду, належних та допустимих доказів отримання позивачем відповіді на дану претензію, надано не було.

Окрім того, незважаючи на вимогу суду, не надано належних та допустимих доказів повернення відповідачем позивачу речей, переданих на зберігання, відповідно до акту приймання - передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, а саме ст. ст. 938, 949, 953 ЦК України, не повернув позивачу, передане йому на зберігання майно, згідно акту приймання - передачі від 15.02.2010 року, а саме, сталі кр.d. 30 L -3000 у кількості 80 шт. та листа товщиною 10 мм. у кількості 250 кг, тому, позовні вимоги позивача, в даній частині, відповідають чинному законодавству України, підтверджуються матеріалами справи і відповідно підлягають до задоволення.

Разом з тим, згідно п. 4.2. Угоди, моментом поставки "Виробу" та моментом переходу права власності на "Виріб" від "Виконавця" до "Замовника" вважається момент підписання уповноваженими представниками обох сторін супровідних прийомо-передаточних документів на "Виріб".

Позивач просить суд зобов"язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні та використанні майна та передати майно, переданого на зберігання, згідно акту приймання передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року в повному обсязі, позивачу. Однак, з такими вимогами позивача погодитися не повністю можна, оскільки, згідно акту приймання передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року, пластини розміром 12*90*205 у кількості 789 шт. та пластини розміром 10*70*170 у кількості 132 шт. були передані позивачем відповідачу на зберігання, але не були виписані і оплачені. Не зважаючи на вимогу суду, не представлено належних та допустимих доказів, відповідно до п.4.2. Угоди, підписання уповноваженими представниками обох сторін супровідних прийомо-передаточних документів на пластини розміром 12*90*205 у кількості 789 шт. та на пластини розміром 10*70*170 у кількості 132 шт. Таким чином, можна зробити висновок, що у позивача не виникло право власності на пластини розміром 12*90*205 у кількості 789 шт. та на пластини розміром 10*70*170 у кількості 132 шт. у розумінні ст. 334 ЦК України. Окрім того, не зважаючи на вимогу суду, не було надано належних та допустимих доказів відшкодування вартості переробки матеріалів позивачем, а саме, пластин розміром 12*90*205 у кількості 789 шт. та пластин розміром 10*70*170 у кількості 132 шт., на виконання умов Угоди №28/7 від 06.11.2007 року. Тому, відповідно, правових підстав щодо задоволення в цій частині позовних вимог немає.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов Дочірнього підприємства «Техносервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран»(м.Стрий) до Закритого акціонерного товариства «Рудківська сільгосптехніка»(м.Рудки) в частині усунення перешкод в користуванні та використанні майна, а саме, сталі кр.d. 30 L -3000 у кількості 80 шт. та листа товщиною 10 мм. у кількості 250 кг, переданого на зберігання є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію №ПН423 від 05.04.2012 року на суму 1 094,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити частково.

2. Зобов'язати Закрите акціонерне товаристве «Рудківська сільгосптехніка»(код ЄДРПОУ 00905540, 80440, Львівська область, Самбірський район, м. Рудки, вул. Садова, 32) не чинити перешкод у користуванні та використанні майна та передати майно, а саме, сталь кр.d. 30 L - 3000 у кількості 80 шт. та лист товщиною 10 мм. у кількості 250 кг, переданого на зберігання, згідно акту приймання передачі на відповідальне зберігання від 15.02.2010 року Дочірньому підприємству «Техносервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран»(код ЄДРПОУ 32863050, 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7б).

3. Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Рудківська сільгосптехніка»(код ЄДРПОУ 00905540, 80440, Львівська область, Самбірський район, м. Рудки, вул. Садова, 32, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Дочірнього підприємства «Техносервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран»( код ЄДРПОУ 32863050, 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7б інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

4. В решті частині позовних вимог -відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Техносервіс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Екран»( код ЄДРПОУ 32863050, 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7б інші реквізити в матеріалах справи відсутні) надмірно сплачений судовий збір в сумі 21 (двадцять одну) грн. 00 коп.

6. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.