Рішення

від 25.06.2012 по справі 5017/1107/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 5017/1107/2012

За позовом Агенції безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕКСІМ"

про стягнення 5754,07 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2- по довіреності №б/н від 04.04.2012 року;

Від відповідача: ОСОБА_3- по довіреності №б/н від 10.12.2011 року;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Агенція безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " ТРЕКСІМ " про стягнення 5754,07 грн., з яких 5246грн. - заборгованість за охороні послуги, 102.62грн. -3% річних та 405,45грн. -пеня.

Відповідач надав відзив на позов та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

23.05.2012. відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі ПАТ „Металобаза", як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

Клопотання відповідача судом не задовольняється, так як вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

11.06.2012р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2012р клопотання позивача задоволено та строк розгляду спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

25.06.2012р. представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просить суд вважати строк за який здійснено розрахунок суми 3% річних з 11.08.11р. по 04.04.12р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

19 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕКСІМ" (далі відповідач) і Агенція Безпеки "ЦЕНТР" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі позивач) уклали Договір про надання охоронних послуг № 13/11-ФО (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, на умовах, викладених в цьому Договорі, Охорона надає Замовникові послуги по охороні майна Замовника на Об'єкті і розкрадань на об'єктах, зазначених у Додатку № 1 до Договору.

З 19 травня 2011 р. позивач фактично приступив до виконання своїх обов'язків за Договором, що не спростовується відповідачем.

Згідно п. 2.2.4. Договору Замовник узяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному об'ємі оплачувати послуги Охорони.

Відповідно до п. 4.1. договору щомісячна вартість послуг Охорони визначається за домовлінюстю сторін відповідно до додатку №1 до договору.

Оплата послуг Охорони Замовником проводиться відповідно до п. 4.3. Договору, а саме: щомісячної вартості послуг Охорони з 5 по 10 число місяця, наступного за розрахунковим.

18.07.2011 р. відповідач листом (вих. 271 від 18.07.2011р.) відмовився від послуг Охорони, у зв'язку з чим охорону з Об'єкту було знято, та складено Додаткову угоду про розірвання договору, яка була направлена Замовнику для підписання разом з Актом приймання - передачі охоронних послуг наданих з 01.07.2011р. по 16.07.2011р., що підтверджено доказами відправлення від 24.10.11р.Однак надіслані документи, з невідомих причин, відповідачем підписані не були.

Отже, станом на 04.04.12 р. за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем за охоронні послуги надані з 01.07.2011р. по 16.07.2011р. у розмірі 5246,00 гривень, що є фактом порушення Замовником п. 2.2.4. Договору.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, позивач за прострочення виконання грошового зобов"язання просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 102,62грн..

Крім того, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 405,45грн..

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі слідуючього:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання охоронних послуг складає 5246 грн., яка підлягає стягненню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 102,62грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 405,45грн. за період з 01.07.11р. по 16.07.11р..

Суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 405,45грн. з наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Договором про надання охоронних послуг №13/11-ФО від 19.05.2011р. який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕКСІМ" та Агенцією Безпеки "ЦЕНТР" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю не передбачено стягнення пені за невиконання грошового зобов'язання тому суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення пені в розмірі 405,45грн..

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 5348,62грн., з яких сума основного боргу складає 5246грн., 3% річних -102,62грн..

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ТРЕКСІМ " код 34871753 (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 23, кв. 20 ) на користь Агенції безпеки "ЦЕНТР" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 64; код ЄДРПОУ 30985577) суму боргу у розмірі 5246грн., 3% річних у розмірі 102,62грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено 27.06.12р.

Суддя Літвінов С.В.