Рішення

від 14.06.2012 по справі 5024/476/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 5024/476/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Димитрова,19", м.Херсон

до відповідача-1: Херсонської міської ради, м. Херсон

до відповідача 2 - Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м.Херсон

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів - 1: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, м.Херсон; 2: Управління комунальної власності Херсонської міської ради, м.Херсон

про скасування рішення, свідоцтва про право власності та його реєстрації

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. №55 від 04.05.2012р., ОСОБА_2, представник, дов. №56 від 04.05.2012р.

від відповідача 1 - ОСОБА_3, нач. юр. відділу, дов. №9-6-9/21 від 04.01.2012р.

від відповідача 2 - ОСОБА_3, нач. юр. відділу, дов. №9-5-9/21 від 04.01.2012р.

3 особа (Херсонське ДБТІ)- ОСОБА_4, представник, дов. від 27.04.2012р.

від 3 особи (Управління комун. власності) - ОСОБА_5, зав. сектору

в с т а н о в и в:

Сутність спору: Позивач (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Димитрова,19", м.Херсон, код ЄДРПОУ 36235513) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради (відповідач-2) від 20.09.2011р. №430 в частині оформлення права власності з видачею свідоцтв про право власності Херсонської міської ради на нежилі приміщення загальною площею 161,3 кв.м., розташовані у будинку №19 по вул. Георгія Димитрова у м. Херсоні.

Позивач також просить суд визнати недійсним та скасувати видані Херсонською міською радою (відповідач-1) свідоцтва про право власності на зазначені нежилі приміщення.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.01.2010 р. № 40, ОСББ є балансоутримувачем житлового комплексу, розташованого по вул. Димитрова, 19.

Без повідомлення балансоутримувача виконавчим комітетом Херсонської міської ради було прийнято рішення від 20.09.2011 р. № 430 про оформлення права власності територіальної громади в особі Херсонської міської ради на частину нежилих приміщень загальною площею 161,3 кв. м, що знаходяться у житловому комплексі по вул. Димитрова, 19.

Позивач вважає, що прийняте рішення порушує права власників квартир, які є також співвласниками допоміжних приміщень загального користування, які оспорюваним рішенням безпідставно відчужено на користь міської ради.

За правилами, встановленими ч. 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" повноваження органів виконавчої влади щодо оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна за територіальною громадою стосуються виключно нежилих приміщень державного житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення на умовах оренди, і передаються у комунальну власність відповідної ради.

Передані на підставі оспорюваного рішення нежилі приміщення мають статус допоміжних, оскільки призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Зазначене також підтверджується планом житлового комплексу першого поверху в осях 1-9 приміщення №№ 28, 30, 31, 32, 33, 33-а, 34, 37-а, згідно з якими зазначені приміщення відповідно є гуртковою, червоним кутком, холом, кладовою, коридором.

Доводи позивача щодо статусу приміщень підтверджено також і проведеною на його замовлення експертизою, висновок по якій залучено до позовної заяви.

Позивач також посилається на рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. у справі № 4-рп/2004, яким встановлено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та інші) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Відтак оспорюване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а також порушує права та охоронювані законом інтереси власників квартир щодо їх спільної власності на приміщення.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідачі у наданому відзиві позов не визнають, вважаючи його безпідставним та не доведеним належними доказами.

У поданих запереченнях посилаються на те, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" позивач є балансоутримувачем житлового комплексу по вул. Димитрова, 19 і забезпечує управління зазначеним комплексом.

Частина 1 статті 393 ЦК України передбачає право власника оспорити в судовому порядку правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, звернувшись до суду з відповідним позовом.

Виходячи з правового змісту наведеної норми права, позивачем за таким позовом може бути виключно власник, право якого порушено виданим оскаржуваним актом, і таке право має вже існувати та передувати зверненню до суду, оскільки відсутність такого права виключає його судовий захист.

Позивач не є власником або титульним володільцем спірних приміщень, що виключає захист неіснуючого права.

Відповідач, з посиланням на приписи ст. 35 ГПК України, посилається також на встановлені у рішенні господарського суду Херсонської області від 25.10.2011 р. по справі № 5024/1573/2011 факти, які є преюдиціальними для справи, що розглядається.

Зокрема, в межах провадження у справі № 5024/1573/2011 позивачу було відмовлено у позові про усунення перешкод в користуванні спірними приміщеннями та виселення з них, з огляду на недоведеність статусу цих приміщень, як допоміжних.

В мотивувальній частині винесеного рішення від 25.10.2011 р. по цій справі встановлено, що позивач належними доказами не довів приналежність спірних приміщень до допоміжних.

Згідно даних інвентарної справи зазначені приміщення обліковуються як кабінети, зала, хол, коридор, які не відносяться до допоміжних, тому на права щодо їх використання не поширюються наведені в обґрунтування позовних вимог норми права.

Третя особа - Управління комунальної власності правом подання письмового відзиву не скористалась. В наданих суду усних поясненнях позов не визнає за наявності підстав, викладених відповідачами у поданих запереченнях.

Третя особа - ХБТІ вважає, що зазначена справа не підсудна господарським судам і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Розгляд справи відбувся з перервою, яка оголошувалась до 14.06.12 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі рішення XVI сесії Херсонської міської ради від 05.10.2007 р. № 606 та ухвали господарського суду Херсонської області від 29.10.2009 р. по справі № 1/113-ПН-09 позивача визначено балансоутримувачем житлового будинку № 19 по вул. Димитрова в м. Херсоні, що був переданий з державної до комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.01.2010 р. № 40 затверджено акт приймання-передачі до комунальної власності Херсонської міської територіальної громади зазначеного житлового комплексу, із визначенням його балансоутримувачем ОСББ "Димитрова, 19" (а.с. 28, 30-33, 68-71).

20 вересня 2011 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради було прийнято рішення № 430 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності", яким управління комунальної власності міської ради було зобов'язано видати свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради, у числі яких й нежилі приміщення загальною площею 161,3 кв. м., розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Димитрова, 19.

Зважаючи на те, що зазначене рішення порушує права власників квартир, позивач, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення органа виконавчої влади в частині оформлення права власності на нежилі приміщення загальною площею 161,3 кв. м. за Херсонською міською радою та скасування свідоцтва про право власності на це майно.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач послався на правові норми ч. 1 ст. 1, ч. 9 ст. 8, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"; ст. 321, ч. 2 ст. 382 ЦК України; рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. у справі № 4-рп/2004, від 09.11.2004 р. у справі № 14-рп/2004.

Відповідач з поданим позовом не погоджується за наявності обставин, викладених в описовій частині рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, господарський суд визнав позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, врахувавши наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках.

За приписами ч. 2 та 3 ст. 10 названого Закону мешканці квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

За твердженням позивача, нежилі приміщення першого поверху будинку № 19 по вул. Димитрова, які згідно технічної документації позначені під №№ 28, 30, 31, 32, 33, 33а, 34, 37а загальною площею 161,3 кв. м. мають статус допоміжних, і є об'єктами спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, що підтверджується планом житлового комплексу першого поверху в осях 1-9.

Відповідно до зазначеного плану (а.с. 55-56), приміщення № 28 є гуртовою, приміщення №№ 30, 31, 32 - червоним кутком, № 33 та 33а - холом, № 34 - кладовою, №37а - коридором.

Позивач також посилається на висновок експертного будівельно-технічного дослідження спірних приміщень щодо відповідності їх статусу допоміжним від 16.01.2012 р. № 84, яке було проведено на його замовлення, і яким підтверджено, що приміщення першого поверху №№ 28, 30, 31, 32, 33, 33а, 34, 37а можуть відноситися до допоміжних, якщо в проектній документації на житловий будинок вони передбачені для вищенаведених цілей.

Відповідно до статей 32-35 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення.

Приймаючи рішення по справі № 4-рп/2004 від 02.03.2004 р. (на яке посилається позивач, мотивуючи підстави позовних вимог), Конституційний Суд України, аналізуючи порушені у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо права власників приватизованих і неприватизованих квартир багатоквартирних будинків та органів місцевого самоврядування і місцевих державних адміністрацій розпоряджатись допоміжними приміщеннями, а також конструктивними документами таких будинків, виходив з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", про що зазначено у мотивувальній частині цього рішення.

Відповідно до наданої технічної документації, виготовленої на замовлення позивача, спірні приміщення №№ 28, 30, 31, 32, 33, 33а, 34, 37а загальною площею 161,3 кв. м розташовані на першому поверсі будинку № 19 по вул. Димитрова, позначені як кабінети, зала, хол і коридор між кабінетами. Отже, вони не відповідають статусу допоміжних і не є такими приміщеннями.

Той факт, що вищеперелічені приміщення не є допоміжними також встановлено під час розгляду господарським судом Херсонської області господарської справи №5024/1573/2011, у якій брали участь ОСББ "Димитрова, 19", управління комунальної власності Херсонської міської ради та громада Української Православної Церкви Київського Патріархату Святої Трійці.

В мотивувальній частині прийнятого за наслідками розгляду зазначеної справи рішення від 25.10.2011 р. (а.с. 97-99) зазначено, що доводи позивача щодо наявності у нього прав, визначених п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 названого Закону, ст. 382 ЦК України щодо розпорядження допоміжними приміщеннями у будинку, який він обслуговує спростовуються тими обставинами, що позивач не довів, що спірні приміщення є допоміжними. Згідно наданої копії оціночного акту із інвентарної справи визначено, що за номерами приміщень ( №№28, 30, 31, 32, 33, 33а, 34, 37а ) обліковуються кабінети, зала, хол, коридор, тобто ці приміщення не є допоміжними, тому на права щодо їх використання не розповсюджуються вищезгадані позивачем норми права, які регулюють питання використання допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до акту приймання-передачі відомчого житлового фонду з державної власності до комунальної будинку № 19 по вул. Димитрова, складеною комісією та затвердженого рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.01.2010 р. № 40 (а.с. 30-33) "Відомості про допоміжні приміщення будинку", площа допоміжних приміщень будинку становить 3871,6 кв. м, у тому числі: підвали - 1123,6 кв.м, технічний поверх - 1374,0 кв. м, горище - 1374 кв. м, окремо стояча насосна - 71 кв.м.

Посилання позивача на норми ДБН В.2.2-15-2005, план житлового комплексу 1-го поверху в осях 1-9, в якому спірні приміщення визначені як гуртова, червоний куток, хол, кладова та коридор, а також на експертний висновок, відповідно до якого спірні приміщення є допоміжними, судом до уваги не приймаються, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Експертний висновок містить відомості щодо того, що спірні приміщення можуть відноситись до допоміжних, якщо в проектній документації на житловий будинок вони передбачені під вищенаведені цілі. При цьому експерт посилається на Додаток Б ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", який не має пріоритету перед законом, зокрема ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", який надає визначення допоміжних приміщень багатоквартирного будинку. Саме зазначена правова норма використовувалась Конституційним Судом України в процесі здійснення аналізу порушеного у конституційному зверненні і конституційному поданні питання щодо прав власників розпоряджатися спільною власністю.

До того ж, особа набуває прав та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог унеможливлює використання висновку експерта як доказу у справі.

З огляду на вкладене, позов є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 42, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 27.06.2012 р.

Суддя Н.О. Задорожна