Постанова

від 21.06.2012 по справі 5017/156/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р.Справа № 5017/156/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: Н.Г. Попов

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

від прокуратури - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

на рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р.

у справі № 5017/156/2012

за позовом прокурора Березівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

про стягнення 27780 грн.

У судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 21.06.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 р. прокурор Березівського району Одеської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" 27780 грн., на підставі ст. 40 Закону України "Про рослинний світ", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

В обґрунтування позову прокурор послався на незаконне видалення відповідачем зелених насаджень 19.05.2011 р. на території смт. Раухівка Березівського району Одеської області, а саме: 19 тополь білих, чим державі заподіяно шкоду у розмірі 27780,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р. (суддя Рога Н.В.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 09.04.2012 р., позов задоволено у повному обсязі з мотивів обґрунтованості позовних вимог та їх підтвердженості матеріалами справи.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив, що позов обґрунтовано винесенням державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища постанови № 003820 від 18.07.2011 р. про накладення на начальника ВАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" ОСОБА_4 адміністративного стягнення за ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення: за допущене знесення 19 дерев тополі білої на території смт. Раухівка Березівського району. Однак, постановою Березівського районного суду від 11.04.2012 р. у адміністративній справі № 1504-150-2012 вищевказана постанова скасована, провадження у справі закрито в зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_4 у скоєнні зазначеного правопорушення.

Одночасно ВАТ "ЕК Одесаобленерго" заявило клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.05.2012 р.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.06.2011 р. представники прокуратури та позивача заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Заслухавши доводи представників сторін та прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

18.07.2011 р. держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 003820, згідно якого начальник ВАТ "ЕК Одесаобленерго" ОСОБА_4 допустив знесення зелених насаджень на території смт. Раухівка Березівського району Одеської області, а саме: 19 дерев (тополя біла), діаметри яких складають -50 см; 48 см; 55 см; 72 см; 80 см; 85 см; 44 см; 73 см; 50 см; 32 см; 33 см; 63 см; 20 см; 53 см; 66 см; 63 см; 50 см; 50 см; 60 см.

На підставі вказаного протоколу в той же день держінспектором винесено постанову № 003820 про накладення адміністративного стягнення (штраф в розмірі 850 грн.) на гр. ОСОБА_4 за ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10.08.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області на адресу ВАТ "ЕК Одесаобленерго" направлено претензію № 50 щодо добровільного відшкодування збитків, заподіяних державі незаконним знищенням вказаних зелених насаджень, у сумі 27780 грн.

ВАТ "ЕК Одесаобленерго" відхилено зазначену претензію (лист від 19.09.2011 р. № 34/16-228) на тій підставі, що видалення дерев обумовлено ліквідацією аварійної ситуації, яка склалася з електрозабезпеченням будинків № 60 та № 61 по вул. Гвардійська в смт. Раухівка Березівського району, у зв'язку з чим сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

21.05.2011 р. рішенням виконкому Раухівської селищної ради "Про законність вирубки дерев по лінії електромережі" вирішено вирубку тополь по лінії електромережі вважати вірною та утворити комісію по проведенню вибраковки дерев, які ростуть близько до ліній газопроводу та електромереж.

Посилаючись на порушення ВАТ "ЕК Одесаобленерго" встановленого чинним законодавством України порядку видалення дерев, внаслідок чого державі заподіяно шкоду в розмірі 27780 грн., Прокурор Березівського району Одеської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення зазначених збитків.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції послався на те, що відповідачем порушено порядок видалення дерев, оскільки ним не доведено, що видалення зелених насаджень відбулося саме в процесі ліквідації аварійної ситуації або що стан зелених насаджень загрожував життю, здоров'ю чи майну громадян та/або юридичних осіб.

Судова колегія не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Частинами 4, 5 статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування.

Згідно пунктів 3-5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045 (в редакції, чинній на час видалення дерев), видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку). Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи (далі - заявник) про видалення зелених насаджень. Компетентний орган протягом трьох днів після надходження заяви затверджує склад відповідної комісії. До складу комісії включаються представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, а також інших заінтересованих організацій. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню, за зразком, затвердженим Мінбудом. Акт складається у чотирьох примірниках і подається на погодження з територіальним органом Мінприроди у триденний строк. Три примірники погодженого акта повертається комісії, по одному з яких передається власнику (користувачу) земельної ділянки і заявнику. Голова комісії готує в триденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і що залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту приймає рішення про видалення зелених насаджень і наступного дня видає заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Пунктом 6 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах встановлений перелік випадків, за наявності яких сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться, зокрема, у разі: знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів; ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту; проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі; ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації.

Відповідно до п. 8 вищеназваного Порядку у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта обстеження відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу (ст. 40 Закону України "Про рослинний світ").

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, згідно ч. ч. 1, 2 даної статті майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Названа стаття містить правило про загальний делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана, зокрема, неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Акт завдання шкоди містить такі складові елементи: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між двома першими елементами та вина завдавача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, постановою Березівського районного суду від 11.04.2012 р. у адміністративній справі № 1504-150-12 постанова від 18.07.2011 р. № 003820 про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення скасована в зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_4 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП, провадження у справі закрито.

Таким чином, за відсутності вини заподіювача шкоди відсутній і склад цивільного правопорушення, а отже, відповідна особа не підлягає деліктній відповідальності.

Крім того, судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним рішення виконкому Раухівської селищної ради "Про законність вирубки дерев по лінії електромережі" від 21.05.2011 р., згідно якого вирішено вирубку тополь по лінії електромережі визнано вірною, а отже, воно є чинним.

Згідно матеріалів справи видалені дерева всупереч вимогам ч. 5 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на обліку даної ради не значаться.

Матеріали справи містять звернення депутатів місцевої ради та колективне звернення мешканців селища від 13.05.2011 р. № 12 до голови Раухівської селищної ради, які свідчать про аварійний стан зелених насаджень, що загрожував життю, здоров'ю та майну громадян. Зазначене підтверджується також листом Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства № 27 від 08.02.2012р., згідно якого спиляні тополі були з великою часткою сухих гілок на кроні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем не доведено наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Враховуючи викладене, оскаржене судове рішення слід скасувати, а у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р. у справі № 5017/156/2012 скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" судовий збір в сумі 804,75 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко

Повний текст постанови складено 25.06.2012 р.