Постанова

від 26.06.2012 по справі 4/17-3911-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р.Справа № 4/17-3911-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Г.А.Єрмілова

суддів О.Л. Воронюка, В.В.Лашина

(згідно розпорядження голови суду №450 від 18.06.2012р.)

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №29/02 від 10.01.12р.;

від відповідача - ОСОБА_7 (голови товариства), ОСОБА_3, за довіреністю №б/н від 12.04.2012р., ОСОБА_4, за довіреністю б/н від 12.04.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівничого товариства "Сигнал"

на рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2011р.

у справі № 4/17-3911-2011

за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області

до Садівничого товариства "Сигнал"

про стягнення 436 114,78 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 19.06.2012р. та 26.06.2012р.

Відповідно до ст.4 4ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.11.2011р. (суддя Літвінов С.В.) по справі № 4/17-3911-2011 позов Державної екологічної інспекції в Одеській області задоволено. З Садівничого товариства "Сигнал" стягнуто на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області 436 114,78 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного забору води з артсвердловини, із перерахуванням цієї суми до державного фонду охорони навколишнього природного середовища Єгорівської селищної ради. Крім того, з відповідача в доход державного бюджету стягнуто 4361,14грн. держмита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду мотивоване приписами ст.ст.44,48,49 Водного кодексу України та ст.ст.68,69 Закону України "Про охорону природного навколишнього середовища". Господарський суд виходив з того, що з жовтня 2009 року по грудень 2010року відповідач, здійснюючи спеціальне водокористування без отримання відповідного дозволу, використав 14 024 куб.м. підземної води з артезіанської свердловини, чим заподіяв державі шкоду у розмірі 436 114,78 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням , Садівниче товариство "Сигнал" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідач вказує на те, що оскаржене рішення було прийнято за відсутності представників товариства, яке не отримувало ні копії позову, ні процесуальних документів господарського суду Одеської області.

Відповідач зазначає про те, що, відповідно до дозволу на спецводокористування від 30.12.2009р. №УКР2300, на території товариства розташована свердловина 9349/3. Однак, у зв'язку із неможливістю використання цієї свердловини та її подальшим законсервуванням, було прийнято рішення про будівництво нової свердловини №7174, і з жовтня 2009 року почався процес отримання дозволу на спецводокористування. 13.10.2010р. Держуправління охорони навколишнього середовища погодило паспорт артсвердловини №7174. Позивач був обізнаний про ці обставини, та у червні 2010року надав довідку про те, що на території Садівничого товариства "Сигнал" знаходиться артсвердловина, яка відповідає всім необхідним нормам.

На думку відповідача, зазначене, а також те, що при заборі води зі свердловини №7174 не були перевищені обсяги, встановлені для свердловини №9349/3, свідчить про відсутність вини в діях Садівничого товариства "Сигнал" та, відповідно, відсутність завданої державі шкоди.

26.06.2012р. від Садівничого товариства "Сигнал" до Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№Д3 від 26.06.2012р.), в яких відповідач доводить, що екологічною інспекцією для розрахунку збитків, заподіяних державі, безпідставно був застосований п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, адже товариство користується артезіанською свердловиною глибиною 128м. Тому, дія зазначеного пункту Методики на спірні правовідносини не розповсюджується.

Відзив на апеляційну скаргу від Державної екологічної інспекції в Одеській області до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно із пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Нормами статті 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Відповідно до п. 2 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. №321, дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення - державними управліннями екології та природних ресурсів в областях.

Дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується, у разі використання підземних вод, з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК „Надра України" за переліком, який затверджує Мінекоресурсів (п. 3 Порядку).

Статтею 50 Водного кодексу України встановлено, що строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Частиною 3 ст. 38 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно з приписами статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

У відповідності до ст. 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами позапланової перевірки дотримання Садівничим товариством "Сигнал" (с.Одрадове, Єгорівська сільська рада, Роздільняньский район) вимог природоохоронного законодавства, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області складено акт № б/н від 05.01.2011 року, в якому зазначено, що на території товариства, згідно дозволу на спецводокористування від 30.12.2009р. №УКР2300 знаходиться 2 артсвердловини, одна з яких (№9349/1) була затампована. У січні 2009року на відстані 30м. від зазначеної артсвердловини було пробурено нову свердловину (№7174) глибиною141,38м, забір води з якої з жовтня 2009року по грудень 2010 року, в порушення п.9 ст.44 Водного кодексу України, здійснювався без дозволу на спецводокористування.

Зазначений акт був підписаний без зауважень головою Садівничогго товариства "Сигнал" ОСОБА_7

На підставі акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства цього ж дня, 05.01.2011р. відносно голови товариства було складено протокол про адміністративне правопорушення №002369 та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення.

Згідно виписки з журналу ведення обліку води зі свердловини №7174 станом на 25.12.2010р., наданої відповідачем, ним за період з жовтня 2009 року по грудень 2010року (за вирахуванням 3х місяців - грудень 2009року-лютий 2010року, коли свердловина не працювала) було забрано 14 024 куб.м. артезіанської води.

За розрахунком позивача, здійсненим на підставі п.9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, розмір збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням, становить 436 114,78грн.

Однак, судова колегія з таким розрахунком та застосуванням даної методики погодитися не може з наступних підстав.

По-перше, у відповідності до п. 1.2 Методики (в редакції, що була чинною в період здійснення відповідачем забору підземної води без дозволу на спеціальне водокористування), ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів , у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики №389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Згідно з п. 4.1 Методики № 389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Між тим, будь-які відомості щодо забруднення відповідачем поверхневих та підземних вод внаслідок самовільного водокористування в матеріалах справи відсутні.

По-друге, згідно з положеннями п. 9.1 Методики № 389 (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389, що була чинною в період здійснення відповідачем забору прісної підземної води без дозволу на спеціальне водокористування та на момент проведення позивачем перевірки), розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м ), здійснюється за формулою:

Зсам = 100 х W х Тар ,

(23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн/м3, що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, Методикою №389 було передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20м.

Згідно паспорту артсвердловини №7174, пробуреної ВАТ "Дунайводбуд-124" замість непраціюючої свердловини №9349 на підставі дозволу, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, її глибина становить 141,38кв.м. Цей паспорт погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, відповідно до його листа №11082/03-07 від 13.10.2010р. на адресу ВАТ "Дунайводбуд-124".

Такі ж дані щодо глибини свердловини №7174 містяться і в акті перевірки дотримання Садівничим товариством "Сигнал" вимог природоохоронного законодавства від 05.01.2011р.

У відповідності до протоколу дослідження питної води №200 від 21.06.2012р., складеного посадовою особою районної санітарної епідеміологічної станції Роздільнянського району Одеської області, мінералізація води з артсвердловини №7174 становить 0,92 г/дм.куб., і за визначеними показниками якості вода відповідає стандартам „гігієнічні вимоги до води питної". Тобто, вода, що забирається з цієї свердловини, відноситься саме до категорії прісних вод.

Отже, враховуючи, що забір прісної води товариство проводило з артезіанської свердловини глибиною понад 20 м, судова колегія доходить висновку, що дія Методики №389 не розповсюджується на спірні правовідносини, і вона не підлягала застосуванню позивачем при визначенні розміру збитків, обумовлених самовільним водокористуванням.

Однак, місцевий господарський суд зазначені обставини не з'ясував та не дав їм належної оцінки, і відповідно, задовольнив позов Державної екологічної інспекції в Одеській області за відсутності достатніх правових підстав.

З урахуванням викладеного, рішення суду від 30.11.2011р. залишатись чинним не може і підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.44,49, 85, 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Сигнал" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2011р. по справі № 4/17-3911-2011 -скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь Садівничого товариства "Сигнал" 2 182 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Повний текст постанови складено 27.06.2012р.

Головуючий суддя: Г.А.Єрмілов

Судді: О.Л.Воронюк

В.В.Лашин