Постанова

від 21.06.2012 по справі 5002-5/203-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2012 року Справа № 5002-5/203-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Маслової З.Д.,

суддів Латиніна О.А.,

Антонової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Кримське центральне відділення ПАТ "ПромІнвестБанк" - 24.05.2012 р., 21.06.2012 р. ОСОБА_2, дов. № 09/1353, від 23.05.2012 р.

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Зіза" - 24.05.2012 р., 21.06.2012 р. не з'явився,

ліквідатора: арбітражний керуючий Папуша Олександр Васильович - 24.05.2012 р., 21.06.2012 р. не з'явився,

відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Сиріус Альфа" - 21.06.2012 р. ОСОБА_4, дов. б/н від 20.06.2012 р., 24.05.2012 р. не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сиріус Альфа" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 26 березня 2012 року у справі № 5002-5/203-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченко, 12,Київ 1,01001, код ЄДРПОУ 00039002)

в особі філії „Кримське центральне відділення ПАТ "ПромІнвестБанк" (вул. Севастопольська, 10,Сімферополь,95011, код ЄДРПОУ 09324431)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Зіза" (вул. Лугова, 6 а, Сімферополь, 95033, код ЄДРПОУ 22322342)

в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Папуши Олександра Васильовича (АДРЕСА_1, 95047)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сиріус Альфа" (вул. Чонгарська, 1, Сімферополь, 95034, код ЄДРПОУ 36692668)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2012 року ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Кримське центральне відділення ПАТ "ПромІнвестБанк" на підставі ст.ст. 203, 209, 215 ЦК України, ст.ст. 26, 30 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звернулось до господарського суду АРК з позовною заявою до ТОВ „Зіза" в особі ліквідатора Папуши О.В. з позовною заявою про визнання недійсним договору № 1 від 17.12.2010 р. купівлі-продажу виставленого на торги майна, укладеного між ТОВ „ЗІЗА" та ТОВ "Сиріус Альфа", визнання недійсним договору № 3492 від 24.06.2011 р. купівлі-продажу, укладеного між ТОВ „ЗІЗА" та ТОВ "Сиріус Альфа".

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства ліквідатор ТОВ «ЗІЗА»здійснив продаж майна, яке перебувало в заставі у позивача (т.1 а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду АР Крим від 26 березня 2012 року у справі № 5002-5/203-2012 позовні вимоги ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії „Кримське центральне відділення ПАТ "ПромІнвестБанк" задоволені.

Рішення суду мотивовано тим, що реалізація майна, що знаходилося в заставі у позивача, порушила право Банку на отримання задоволення вимог, так як реалізоване майно є предметом застави і включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя (т.1 а.с. 107-113).

В апеляційній скарзі ТОВ "Сиріус Альфа" просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що кредиторські вимоги ПАТ "ПромІнвестБанк" включені до реєстру вимог кредиторів та погашаються за рахунок майна яке реалізується в рамках справи про банкрутство, у зв'язку з чим укладення договору купівлі - продажу не порушує права банку на задоволення вимог (т.1 а.с. 125-127).

У зв'язку з хворобою судді Градової О.Г., її замінено на суддю Антонову І.В. за розпорядженням в.о. секретаря 2-ої судової палати САГС Котлярової О.Л. від 21.06.2012 р.

У судовому засіданні 21 червня 2012 року представник ТОВ "Сиріус Альфа" підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи їх безпідставними.

Представник ТОВ "Зіза" та арбітражний керуючий не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 21.06.2012 р., клопотання про відкладення розгляду справи суду не заявили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обов'язковою визнано не було, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності не з'явившихся представника ТОВ "Зіза" та арбітражного керуючого .

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 29 травня 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку»(правонаступником якого є позивач у справі, Банк за договором) та ТОВ «Зіза»(позичальник за договором) був укладений кредитний договір №28, за яким Банк надав позичальникові кредит в сумі 1000000 грн. на умовах, встановлених цих договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (т.1 а.с. )

З метою забезпечення виконання вказаного договору 04 червня 2007 року між Банком та позичальником був укладений договір іпотеки, предметом якого є комплекс, загальною площею 2823,1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Саки, вул. Промислова, 13, АРК (т.1 а.с. 29-31)

06 жовтня 2008 року між АКБ „Промінвестбанку" в особі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку»та ТОВ «Зіза»укладений договір застави обладнання № 28/з-2, відповідно до умов якого цій договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 28 від 29 травня 2007 року, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний повернути заставодержателю до 25 травня 2009 року кредит у розмірі 1000000,00 грн., проценти за користування ним у розмірі 19 % річних, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 30 % річних, сплатити неустойку (пеню, штраф), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконанням заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (т.1 а.с.35-36).

Предметом застави є обладнання, перелік якого викладений у додатку №1 до цього договору (пункт 1.2. договору): Етикетирувальна машина ЕТМА 315 з дарувальником, сатуратор САУ-030, розливна машина РОЗМА 030, укупорочна машина УКМА 030, упаковочна машина «Термо-Пак»ТР-АЛ2-050-0500, транспортер, загальною балансовою вартістю 366379,18 грн.

На підставі договору застави №28/з-2 від 06 жовтня 2008 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, відповідно якого дане обладнання заборонено відчужувати (витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №21256355 від 10 жовтня 2008 року) (т.1 а.с. 39).

25 травня 2009 року між АКБ „Промінвестбанку" в особі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку»та ТОВ «Зіза»укладений договір про внесення змін до договору застави обладнання №28/з-2 від 06 жовтня 2008 року, відповідно до умов якого у п.п. 1.1. договору застави № 28/з-2, укладеного між Банком та позичальником були внесені зміни, а саме заставодавець зобов'язався повернути заставодержателю до 25 листопада 2009 року кредит у розмірі 993808,10 грн., відсотки за користування ним у розмірі 25 % річних, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 30 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору, у розмірі і у випадках, передбачений кредитним договором (т.1 а.с.38).

Постановою господарського суду АР Крим від 27 серпня 2009 року ТОВ «Зіза»було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрутства відповідно до статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оголошення про визнання ТОВ «Зіза»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в офіційному друкованому органі газеті «Голос України» № 175 (4675) від 18 вересня 2009 року.

Оголошення про проведення відкритих торгів з продажу майна боржника було опубліковано у газеті «Кримська газета»від 16 листопада 2010 року, проведення торгів було призначено на 17 грудня 2010 року. Згідно з протоколом торгів, переможцем є ТОВ «Сиріус Альфа».

17 грудня 2010 року між ТОВ «3іза»в особі ліквідатора Папуши О.В. та ТОВ «Сиріус Альфа»укладений договір №1 купівлі-продажу виставленого на торги майна, згідно умов якого продавець передав у власність, а покупець прийняв комплекс будівель та споруд у тому числі цех розливу мінеральної води, а також обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Саки, вул.. ПромисловаДЗ (т.1 а.с.83-85).

Вказане у договорі майно було передано покупцю за актом приймання-передачі 17 грудня 2010 року (т.1 а.с.86).

24 червня 2011 року між ТОВ «313А»в особі ліквідатора Папуши О.В. та ТОВ «Сиріус Альфа»(покупець за договором) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав а покупець купив комплекс, з місцем розташування за адресою м. Саки, вул. Промислова ДЗ, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №3493.

Згідно ч.2 п.2. ст. 26 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно частини першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 179 господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Згідно роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії. Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Матеріали справи свідчать, що дії арбітражного керуючого щодо проведення реалізації майна боржника, яке перебуває у заставі банку, у термін до визнання грошових вимог кредиторів, були оскаржені Банком в рамках справи про банкрутство ТОВ «Зіза».

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2011 року у справі №2-19/4410-2009 були визнані незаконними дії ліквідатора ТОВ „Зіза" Папуши О.В. щодо проведення ліквідаційної процедури та реалізації майна боржника, яке у тому числі перебувало у заставі Філії «Кримське Центральне відділення Промінвестбанку».

Згідно тексту вказаної постанови.

Відповідно до ч. 1-3, 11 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає суду звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Статтею 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначено, що аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним юридичною особою. Аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцітатором).

Таким чином, безпосереднє проведення аукціону повинно здійснюватися особою, яка має право здійснювати таку діяльність, та володіє певними знаннями з проведення вказаних дій.

Крім того, у зв'язку з наявністю у ТОВ «Зіза»боргу зі сплати податків та зборів до фондів соціального страхування, ліквідатор зобов'язаний був проводити процедуру реалізації майна з залученням відповідної структури з питань банкрутства, що ним не було виконано. Ліквідатор Папуша О.В. здійснював дії у ліквідаційній процедурі з реалізації майна банкрута ТОВ „Зіза" з порушення вимог чинного законодавства, так як після визнання попереднього договору купівлі-продажу спірного майна у судовому порядку недійсним, до здійснення двосторонньої реституції ліквідатор не мав права проводити повторно реалізацію майна.

Факти, встановлені вищевказаною постановою суду, розцінюються судом в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України як преюдиціальні і свідчать, що спірні договори були вчинені з порушенням норм діючого законодавства.

Ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди майна, купівлі-продажу землі здійснюється на підставі Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, відповідно до якого державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Єдиного державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 цього Кодексу).

Отже, згідно з ч. 1 ст. 210, ч. ст. 220 Цивільного кодексу України такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації. При недотриманні вимоги стосовно реєстрації правочину, у тих випадках, коли така реєстрації визнана законом обов'язковою, такий правочин не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів правового результату і відповідних прав.

Відповідно до п. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду, що можливе за дотриманням відповідних вимог.

Отже, оскільки недійсність таких правочинів визнана безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та факту часткового виконання умов такого правочину, у тому числі сплати вартості земельної ділянки. За таких обставин посилання позивача, що згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони домовилися з усіх суттєвих умов договору є безпідставними.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 09.09.2008 р. у справі № 2-3/15041-2007 та Вищий господарський суд України у постанові від 06.09.2011 р. у справі № 2-20/6728-2006 р.

З матеріалів справи вбачається, що договір № 1 купівлі-продажу виставленого на торги майна від 17 грудня 2010 року всупереч вимогам ст. 657 Цивільного кодексу України був укладений у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Враховуючи те, що за змістом абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»реалізація майна банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя, суд дійшов до висновку що, юридична зацікавленість позивача в законності і дотриманні порядку реалізації спірного майна, що перебуває у нього в заставі, є очевидною, оскільки при цьому порушуються його майнові інтереси., у зв'язку з чим посилання ТОВ "Сиріус Альфа" на те, що предметом спору не є визнання недійсним договору купівлі -продажу та що права Банку нічим не порушені, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам діючого законодавства, прийняте при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сиріус Альфа" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2012 року у справі № 5002-5/203-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя З.Д. Маслова

Судді

О.А.Латинін

І.В. Антонова

Розсилка:

1. публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченко, 12,Київ 1,01001)

2. філії „Кримське центральне відділення ПАТ "ПромІнвестБанк" (вул. Севастопольська, 10,Сімферополь,95011)

3. товариству з обмеженою відповідальністю "Зіза" (вул. Лугова, 6 а, Сімферополь, 95033, код ЄДРПОУ 22322342)

4. ліквідатору Папуші Олександру Васильовичу (АДРЕСА_1, 95047)

5. товариству з обмеженою відповідальністю "Сиріус Альфа" (вул. Чонгарська, 1, Сімферополь, 95034)