Ухвала

від 19.06.2012 по справі 2а/0570/4121/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року справа №2а/0570/4121/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а/0570/4121/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0000792340 щодо сплати донарахованої суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 125419,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошидовському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкове повідомлення рішення від 27.03.2012 року №0000792340 щодо сплати донарахованої суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 125419.00грн., як таке, що не відповідає вимогам законодавства України, фактичним обставинам та первинним документам бухгалтерського обліку ТОВ «СКВ-АГРО».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року позовні вимоги задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.03.2012 року №0000792340 щодо сплати донарахованої суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 125419,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій зазначило, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.09.2007 року, ідентифікаційний код 35421016, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб (а.с.132.151), перебуває па податковому обліку в ДНІ у Ворошиловському районі м. Донецька з 21.09.2007 року за №10510, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 19.02.2010 року №3126/10 (а.с.134). Свідоцтво №100269388 від 18.02.2010 року про реєстрацію платника податку па додану вартість підтверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СКВ-АГРО» зареєстроване платником податку на додану вартість з 04.10.2007 року (а.с.133). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту (а.с.135).

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком па додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БОНА плюс» за період березень 2011 року. За наслідками перевірки було складено акт від 03.03.2012 року №114/23-3/35421016 (а.с.15).

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст.185, 198.2. п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за березень 2011 року на суму 125 419,00 грн.

Зазначені порушення визначено, як вказано в акті перевірки, у зв'язку з укладанням позивачем нікчемного правочину з ТОВ «БОНА плюс» - договору постачання від 14.03.2011 року №11/11 який не спричинив реального настання правових наслідків.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 27.03.2012 року №0000792340 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 125420,00грн., з якої основний платіж 125419,00грн. і штрафна санкція у розмірі 1,00грн. (а.с.30).

Як вбачається з матеріалів справи спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договору постачання від 14.03.2011 року №11/10, оскільки сторони договору не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення податкового кредиту з податку на додану вартість при відсутності фактичного падання послуг.

Суд першої інстанції вірно враховував, то аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як встановлено судами, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНА плюс» (Постачальник) укладено договір постачання №11/11 від 14.03.2011 року (а.с.31).

Предметом договору є зобов'язання Постачальника передати у встановлені договором строки товар у власність Покупця, а Покупця прийняти товар та оплатити його вартість. В п.1.2 договору зазначено, що кількість, найменування (асортимент), піна та вартість окремої партії товару, яка поставляється по договору, визначаються видатковими накладними, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками. типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад постачальника (INCOTERMS 2000), якщо інші умови поставки не передбачені в Специфікації. Покупець самостійно (своїм автотранспортом) вивозить товар зі складу покупця. Адреса складу постачальника ТОВ «Фірма «Хозімпекс» або за іншою адресою узгодженою сторонами додатково в специфікації до даного договору (п.3.1 договору). В п.3.2. договору зазначено, що конкретні умови поставки (строки та адреса поставки) окремої партії товару визначаються в специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п.4.1. договору фактична передача товару Покупцю здійснюється згідно умов поставки, зазначених в Специфікації до договору на окрему партію товару.

Товар, який поставляється повинен супроводжуватися документами: що посвідчують його якість (копія сертифіката аналізів і копія реєстраційного посвідчення): що посвідчує його кількість (накладними). Кількість товару вказується в накладних при передачі товару Покупцю. Право власності і ризики, яким може бути підвергнутий товар, переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами видаткової або товаротранспортної накладної (п.4.2-4.4 договору).

В п.5.1 договору порядок розрахунків по даному договору визначається специфікаціями до договору, які є невід'ємними частинами діючого договору. Датою сплати товару є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.3).

Термін дії договору з моменту підписання його сторонами до 31.12.2011 року.

Крім того, до зазначеного договору сторонами був підписаний протокол розбіжностей, в якомe були змінені п.3.1, п.4.4, п.7.4, п.11.1 договору, також юридичний адрес та реквізити сторін, а саме зазначені правильні реквізити діючого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.33).

Укладений з "ТОВ «БОНА плюс» договір поставки №11/11 від 14.03.2011 р. сторонами був укладений на тривалий строк та передбачав можливість здійснення періодичного (регулярного) постачання товару різного найменування, асортименту, ціни, кількості та вартості окремих партій, сторони домовились визначати такі умови шляхом підписання окремих документів (специфікацій), які є невід'ємними частинами укладеного договору, про що є відповідні посилання в договорі.

На виконання умов договору сторонами виписані підтверджуючі документи, а саме:

специфікація №1 від 14.03.2011 року, в якій визначено: умови поставки Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця на умовах EXW склад постачальника (INCOTERMS 2000). а Покупець прийняти і своєчасно оплатити партію L-Лізина виробник Корея у кількості 20.00топ +/-10% у залежності від фактичної загрузки транспортом товаром; адреса складу Постачальника - м. Київ. вул. Поліська. 15. м. Київ. вул. Бутлерова. 6, ПАТ «Фірма «Хозімпекс»: ціна на товар 19166.70грн./топа, крім того ІІДВ 20% 3833.34грн., загальна сума 23000.04грн. за одну тону товару, загальна вартість товару складає 383 334.00грн.. крім того ІІДВ 20% - 76666.80грн., на загальну суму 460 000.80грн.; основні якісні показники L-Лізина 99%; термін поставки товару в період з 14 березня 2011 року по 18 березня 2011 року; оплата за товар Покупець здійснює оплату 100% вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару;

специфікація №2 від 16.03.2011 року, в якій визначено: умови поставки Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця на умовах EXW склад постачальника (INCOTERMS 2000), а Покупець прийняти і своєчасно оплатити партію L-Лізина виробник Корея у кількості 6.00тон +/-10% у залежності від фактичної загрузки транспортом товаром; адреса складу Постачальника - м. Київ. вул. Бутлерова, 6. ПАТ «Фірма «Хозімпекс»; ціна на товар 19166.70грн./топа, крім того ІІДВ 20% 3833,34грн., загальна сума 23000,04грн. за одну тону товару, загальна вартість товару складає 115 000,20грн., крім того ПДВ 20% -23000,04грн., на загальну суму 138 000,24грн.; основні якісні показники L-Лізина 99%; термін поставки товару в період з 15 березня 201 1 року по 31 березня 2011 року; оплата за товар Покупець здійснює оплату 100% вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару;

специфікація №3 від 30.03.2011 року, в якій визначено: умови поставки Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупця па умовах EXW склад постачальника (INCOTERMS 2000), а Покупець прийняти і своєчасно оплатити партію L-Лізина виробник Корея у кількості 6.575тои +7-10%) у залежності від фактичної загрузки транспортом товаром; адреса складу Постачальника - м. Київ. вул. Поліська. 15. м. Київ. вул. Бутлерова. 6. ПАТ «Фірма «Хозімпекс»: ціна на товар 19583,30грн./тона, крім того ІІДВ 20% 3916,66грн.. на загальну суму 23499,96грн. за одну тону товару, загальна вартість товару складає 128 760,20грн., крім того ПДВ 20% - 25752,04грн., на загальну суму 154 512,24грн.; основні якісні показники L-Лізина 99%; термін поставки товару 31 березня 2011 року; оплата за товар Покупець здійснює оплату 100% вартості товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару (а.с.34-35);

реєстраційне посвідчення Державного комітету ветеринарної медицини України (копія), яким зареєстровано: продукт L-Лізин моногідрохлорид 99,0% кормовий у формі порошку. Власник реєстраційною посвідчення: Пайк Кванг Індастріал Ко., Лтд 228-2, Сорьонг-Донг, Гунсан, Чонбук, 573-400, Корея, зареєстровано в Україні за №АА-00738-04-09 від 29.12.2009 року, виробник: Пайк Кванг Індастріал Ко., Лтд 228-2, Сорьонг-Донг, Гунсан, Чонбук, 573-400, Корея. Реєстраційне посвідчення дійсне до 28.12.2014 року. Підписане головою Державного комітету ветеринарної медицини України головним державним інспектором ветеринарної медицини України (а.с.36);

сертифікат аналізів від 29.03.2010 року виданий Паік Квап Індастріл Ко., ЛТД. №55-1, Гочіок-Донг, ГУРО-ГУ 152 080, Корея (а.с.37);

видаткова накладна №5 від 15.03.2011 року, рахунок-фактура №1122 від 14.03.2011 року на товар Лізин, кількістю 20000,00кг на загальну суму 460000,80грн. у т.ч. ПДВ 76666,80грн. (а.с.38). Відповідно до договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №08/09/1 від 08.09.2009 року укладеного між позивачем (Клієнт) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Перевізник), за яким Перевізник приймає на себе зобов'язання за плату та за рахунок Клієнта здійснювати перевезення вантажу, а також виконувати або організовувати виконання інших визначених договором послуг, які пов'язані з перевезенням вантажу на території України. Термін дії договору відповідно до додаткової угоди від 27.12.2010 року до 31.12.2011 року, (а.с.39) На підставі цього договору позивачем складена заявка №4 від 15.03.2011 року на перевезення кормових добавок кількістю 20 тон. Підписана обома сторонами, (а.с.44) За транспортні послуги позивач здійснив оплату у сумі 7000.00грн. згідно платіжною доручення №1967 від 18.03.2011 року (а.с.46). Фактичне надання ФО-П ОСОБА_2 транспортних послуг підтверджено актом №14 приймання-здавання виконаних робіт по наданню авто послуг 16.03.2011 року, підписаний обома сторонами (а.с.47). Також в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна 02 ЛАТ від 15.03.2011 року, в якій авто перевізник ФО-П ОСОБА_2. водій ОСОБА_3, замовник ТОВ «СКВ-АГРО», вантажовідправник "ТОВ «БОНА плюс», вантажоодержувач ТОВ «СКВ-АГРО», пункт навантаження м. Київ вул. Бутлерова, 6, пункт розвантаження с. Бараниковка, Кременський р-н, Луганська обл. Назва продукції Лізин згідно накладної №5 від 15.03.2011 року кількістю 20000кг на загальну суму 460000,80грн. у т.ч. ПДВ 76666.80грн., вид пакування - мешок масою брутто 20тон. Підписи представника ТОВ «БОНА плюс» яким товар відпущено, водія-експедитора. який прийняв товар та представника позивача за дорученням, який одержав товар (а.с.48);

видаткова накладна №8 від 17.03.2011 року, рахунок-фактура №1127 від 16.03.2011 року на товар Лізин, кількістю 6000,00кг на загальну суму 138000,24грн. у т.ч. ПДВ 23000.04грн. (а.с.49). Для транспортування товару був використаний власний транспортний засіб ТОВ «СКВ-АГРО» (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) ЗИЛ 5301 АО Вантажний фургон, держ. Номер НОМЕР_2. (а.с.50). Відповідно до товарно-транспортних накладних №005121 від 17.03.2011 року, в якій авто перевізник ТОВ «СКВ-АГРО». водій ОСОБА_4, пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Київ, назва продукції Лізин кількістю 3000кг, вид пакування мешок №005120 від 17.03.2011 року, в якій авто перевізник ТОВ «СКВ-АГРО». водій ОСОБА_4. пункт навантаження м. Київ пункт розвантаження м. Київ, назва продукції Лізин кількістю 2000кг. вид пакування - мешок, №005119 від 17.03.2011 року, в якій авто перевізник ТОВ «СКВ-АГРО», водій ОСОБА_4, пункт навантаження м. Київ, пункт розвантаження м. Київ, назва продукції Лізин кількістю 1000кг, вид пакування мешок, тобто лізин в загальній кількості 6,00 тонн того ж дня був доставлений безпосередньо на склади покупців товару у м. Києві: ПВП «Вибір» (2 тони) та ТОВ «Балкорм» (4 тонн). Подорожній лисі вантажного автомобіля №196 від 16-18 березня 2011 року за маршрутом м. Красний Лиман - м. Київ (кормові добавки), за ТТН №5118, №5120, №5119, №5121, №39438 (а.с.51-53);

видаткова накладна №16 від 31.03.2011 року, рахунок-фактура №1131 від 30.03.2011 року на товар Лізин, кількістю 6575,00кг па загальну суму 154512,24грн. у т.ч. ПДВ 25752,04грн. (а.с.54). Відповідно до договору па перевезення вантажів автомобільним транспортом №07/12/2 від 07.12.2010 року укладеного між позивачем (Клієнт) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Перевізник), за яким Перевізник приймає на себе зобов'язання за плату та за рахунок Клієнта здійснювати перевезення вантажу, а також виконувати або організовувати виконання інших визначених договором послуг, які пов'язані з перевезенням вантаж) на території України. Термін дії договору до 31.12.2012 року (а.с.55). На підставі цього договору позивачем складена заявка №1 від 29.03.2011 року на перевезення лізину, тріонина, глюкози фасовані у мішки. Підписана обома сторонами (а.с.59). За транспортні послуги позивач здійснив оплату у сумі 3600.00грн. згідно платіжного доручення №2085 від 04.04.2011 року (а.с.61). Фактичне надання ФО-П ОСОБА_2 транспортних послуг підтверджено актом №14 приймания-здавання виконаних робіт по наданню авто послуг 01.04.2011 року, підписаний обома сторонами, (а.с.60) Також в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна 02 ААТ від 31.03.2011 року, в якій авто перевізник ФО-П ОСОБА_2, водій ОСОБА_6, замовник ТОВ «СКВ-АГРО», вантажовідправник ТОВ «БОНА плюс», вантажоодержувач ТОВ «СКВ-АГРО»;

пункт навантаження м. Київ вул. Бутлерова. 6, пункт розвантаження с. Бараниковка, Кременський р-н, Луганська обл. Назва продукції Лізин згідно накладної №16 від 31.03.2011 року кількістю 6575кг на загальну суму 154512,24грн., у т.ч. ПДВ 25752.04грн., вид пакування - мешок, масою брутто 6.575тон. Підписи представника ТОВ «БОНА плюс» яким товар відпущено, водія-експедитора, який прийняв товар та представника позивача за дорученням, який одержав товар (а.с.59);

податкові накладні виписані ТОВ «БОНА плюс» на адресу позивача: №5 від 15.03.2011 року - на лізин кількістю 20000кг, па загальну суму 460000,80грн. в т.р. ПДВ 76666.80грн., №8 від 17.03.2011 року - на лізин кількістю 6000кг, на загальну суму 138000,24грн., в т.р. ПДВ 23000.04грн., №16 від 31.03.2011 року - на лізин кількістю 6575,0кг, на загальну суму 154512.24грн. в т.р. ПДВ 25752,04грн. (а.с.116-118).

Ними документами підтверджується, що в березні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНА плюс» було поставлено позивачу товару лізину кількістю 32575кг на загальну суму 752 513,28грн. у т.р. ПДВ 125 418,88грн.

Оплата за отриманий товар відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ГОВ «БОНА плюс» згідно наступних платіжних доручень: №2242 від 21.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2253 від 22.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2220 від 19.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2232 від 20.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2182 від 15.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2200 від 18.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2166 від 13.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2178 від 14.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2152 від 11.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2161 від 12.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2125 від 07.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2136 від 08.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2105 від 05.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2113 від 06.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2074 від 01.04.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2093 від 04.04.2011 року у сумі 34512,24грн. у т.ч. ПДВ 5752,04грн., №2049 від 30.03.201 1 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2062 від 31.03.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2017 від 25.03.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2038 від 29.03.2011 року у сумі 60000,00грн. у т.ч. ПДВ 10000,00грн., №1997 від 23.03.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №2005 від 24.03.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №1981 від 21.03.2011 року у сумі 28001,04грн. у т.ч. ПДВ 4666,84грн., №1988 від 22.03.2011 року у сумі 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн. Призначення платежу за вказаними платіжними дорученнями «оплата за лізин згідно договору №1 1/11 від 14.03.2011 року» (а.с.62-67).

Всього сплачено позивачем по договору за отриманий товар суму 752 513.28грн.. у т.р. ПДВ 125 418.88грн.

Також ТОВ «СКВ-АГРО» були відображені господарські операції з ТОВ «БОНА плюс» в журналі-ордеру по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за березень 2011 року (а.с.160).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що податковий орган обґрунтовує свою правову позицію тим, що за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДНА України встановлено розбіжності, а саме відхилення суми податку на додану вартість складають «-125418.88грн.» тобто податковий кредит більше податкового зобов'язання, та вірно не прийняв до уваги, оскільки представником податкового органу надана детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДНА України станом на 1 1.04.2012 року, яка спростовує зазначену інформацію, а саме відхилення суми податку на додану вартість по ТОВ «БОНА плюс» складає 0,00грн. (а.с.208).

Згідно отриманого акту від ДНІ у Оболопському районі м. Києва №437/2304/32663999 від 13.07.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «БОНА плюс» щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку па додану вартість за період березень 2011 року встановлено, що ТОВ «ВОНА плюс» незаконно сформувало податковий кредит по взаємовідносинах з ГОВ «Трінідар». Операції між вищезазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Податковий орган у Оболонському районі м. Києва в акті перевірки робить висновок, за результатами проведеного аналізу не підтверджується придбання ТОВ «БОНА плюс» товарів на укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період березень 2011 року щодо придбання у ТОВ «Трінідар» товарів (робіт, послуг) та подальшої реалізації їх покупцям (споживачам) не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Судом після вивчення довідки про проведення аналізу ТОВ «БОНА плюс» від 13.07.2011 року встановлено, що підприємство зареєстроване Оболонською районною радою у м. Києві, має стан платник за основним місцем реєстрації, взято на податковий облік в ДНІ у Оболонському районі м. Києва 18.11.2003 року за №5247, зареєстрований платником податку на додану вартість 02.10.2003 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію, яке станом на дату проведення аналізу актуальне. Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року подана платником податків до ДНІ у Оболонському районі 20.04.2011 року реєстраційний №114970. ТОВ «БОНА плюс» було сформовано податкове зобов'язання у березні 2011 року за рахунок контрагентів, зокрема ТОВ «СКВ АГРО» у сумі податку на додану вартість 125 418,88грн. (а.с.188).

Таким чином, підприємство контрагент позивача мав юридичні підстави для укладання угод, виписки податкових накладних, у повному обсязі сформував податкове зобов'язання по податку па додану вартість у звітному періоді.

В ході судового розгляду судом установлено правосуб'єктність учасників господарської операції. Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції вірно врахував ту обставину, що ТОВ «БОНА плюс» є юридичною особою, зареєстроване Оболонською районною у місті Києві Державна адміністрація 02.10.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 32663999. що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичною особи (а.с. 155), зареєстровано платником податку на додану вартість, згідно копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість НОМЕР_3 від 15.12.2003 року (а.с. 156), перебуває на податковому обліку в ДНІ у Оболонському районі м. Києва з 18.11.2003 року №5247 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 159).

Відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обгрунтував свою позицію виключно з посиланням па довідку про проведення аналізу ТОВ «БОНА плюс», а саме на той факт, що неможливо перевірити постачальника ТОВ «БОНА плюс» - ТОВ «Трінідар» у зв'язку з відсутність його за місцем знаходженням та відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання. матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності. Тому податковий орган який проводив цей аналіз зробив висновок, що відсутні реальні можливості поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «БОНА плюс» від ТОВ «Трінідар».

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оцінюватися при досліджені факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформульовані дані податкового обліку відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Що стосується посилань відповідача на неналежне оформлення документів, що підтверджують фактичне транспортування товару - товарно-транспортних накладних, то суд правильно не прийняв до уваги, у зв'язку з тим, що вказані документи надані позивачем до матеріалів справи у ході судового розгляду та з них вбачається яким транспортом, коли, який вантаж, його кількість, від куди та куди, хто відвантажив та одержав товар. Тобто підтверджено фактичне переміщення товару за спірним договором.

Посилання відповідача на наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» щодо підтвердження транспортних послуг товарно-транспортними накладними та подорожніми листами відповідної форми не можуть бути взяті до уваги, оскільки цей наказ не було у встановленому законом порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що неналежне оформлення товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою вважати недоведеним факт постачання товару за наявності інших доказів, що підтверджують таке постачання.

Що стосується того, що у документі, який має назву Договір №11/11 від 14.03.2011 року зазначене свідоцтво ІІДВ, яке анульоване 26.11.2009 року, тому що цей договір підписаний з протоколом розбіжностей від 14.03.2011 року, який був наданий позивачем до перевірки податковому органу, в якому було зазначене свідоцтво ПДВ №100269388 яке є дійсним на час перевірки.

При з'ясуванні питання, щодо наявності господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач в подальшому продавав отриманий за угодою №11/11 товар іншим покупцям за більшою ціною, за результатами якої отримав дохід та позитивний вплив на результати господарської діяльності підприємства. Це підтверджено договорами та документами складеними на їх виконання, а саме специфікаціями. видатковими накладними. довіреностями. товарно-транспортними накладними (а.с.68-115).

Для підтвердження права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Також колегія суддів зазначає, що згідно до податкової декларації ТОВ «БОНА плюс» з податку на додану вартість за березень 2011 року, яка отримано Д1II у Оболонському районі м. Києва 20.04.2011 року за №114970, підприємство має позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, та згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ТОВ «БОНА плюс» до складу податкових зобов'язань за березень 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 125418.88грн. (а.с.107).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодекс) України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість мас право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності. митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те. що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 11 цього Кодексу.

При цьому відповідно до пункту 198.3 етапі 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітною періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

П.201.1 ст.201 кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або

прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг: є) ціна постачання без урахування податку:

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського облік) і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку. який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні маги такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені договір, специфікації, видаткові накладні, рахунки-фактури. податкові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо, мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях ваги, вартості найменування, дат.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом прийняті в якості доказів усі вищеперелічені документи, які підтверджують виконання договору поставки від 14.03.201 1 року№1 1/1 1.

Колегія суддів погоджує те, що судом першої інстанції не прийнято посилання податкового органу що деякі документи не були надані позивачем у ході проведення документальної перевірки.

Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Крім того, згідно з п.85.6 ст.85 кодексу, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суд першої інстанції вірно послався на пункт18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» згідно якому, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин. який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналіз наданих документів та договору свідчить про виконання договірних зобов'язань з поставки товару у комерційному відношенні, а тому висновок відповідача про порушення позивачем статей 185,. 198 Податкового кодексу України є неправомірним.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а/0570/4121/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а/0570/4121/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко